Рішення

від 12.10.2010 по справі 4/391

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/391 12.10.10

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» До Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно -страхова компанія» Простягнення 12 648,12 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача Поліщук Т.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»12 648,12 грн. матеріальної шкоди.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 01.07.2009р. та додаткових поясненнях від 12.10.2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2005 року АСК «Дністер»та громадянка Штемплюк Наталія Миколаївна уклали Договір про страхування наземного транспорту №114-3202/219-05, згідно якого було застраховано автомобіль марки ЗАЗ DAEWOO T13110, д.н.з. ВС 3690 АН.

16 січня 2006 року Страховиком отримано повідомлення від Представника страхувальника (п. Штемплюк С.Б.) про те, що 15 січня 2006 року, близько 05 год. 00 хв., у м. Львові по проспекті Чорновола (біля готелю «Львів») трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю страхованого автомобіля, яким керував п. Штемплюк Сергій Борисович та автомобіля марки ВАЗ 21053, д.н.з. 0743, яким керував Турко Андрій Іванович, наслідок якої застрахований автомобіль зазнав пошкоджень. Автомобіль марки ВA3 21053, д.н.з. 0743 належить Управлінню державної служби охорони при УМВСУ у Львівській області.

16 січня 2006 року Спеціалістом відділу врегулювання збитків АСК «Дністер»Кравсом С.В. за участю Представника страхувальника (п. Штемплюк С.Б.) складено Акт №32-010-06 огляду пошкодженого транспортного засобу, в якому описуються пошкоджені частини застрахованого автомобіля.

З метою з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди Страховиком направлено запит в ДАІ. У відповідь на запит, СЧ СУ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, надано Довідку, в якій вказується, що Турко А.І. керуючи автомобілем марки ВАЗ 21053, д.н.з. 0743, не переконавшись у безпеці руху, виконуючи маневр розвороту виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого здійснив зіткнення із застрахованим автомобілем.

23 січня 2006 для з'ясування завданих внаслідок ДТП пошкоджень застрахованого автомобіля і визначення витрат на їх усунення проведено огляд застрахованого автомобіля за наслідками якого складено Висновок спеціаліста №252/06 експертного автотоварознавчого дослідження.

Згідно вищезазначеного Висновку вартість матеріального збитку, завданого Власнику п. Штемплюк Н.М. в результаті ДТП, становить 12528,12 гривень. Вартість проведення експертного автотоварознавчого дослідження застрахованого автомобіля в розмірі 270,00 гривень оплачено Страховиком згідно рахунку №252 від 13 лютого 2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №85 від 15 лютого 2006.

На підставі заяви Власника (п. Штемплюк Н.М.) застрахованого автомобіля

про виплату страхового відшкодування від 25 квітня 2006, Страховиком складено Страховий Акт №32-010-06/114-3202/219-05-01/06 від 10 травня 2006, цим самим дорожньо-транспортну пригоду що трапилась із застрахованим автомобілем визнано страховим випадком, а розмір страхового відшкодування що підлягає виплаті визначений на рівні 12278,12 грн.

16 травня 2006 року АСК «Дністер»виплатила Власнику (п. Штемплюк Н.М.) страхове відшкодування в розмірі 12278,12 грн.

Цивільно-правова відповідальність Турка А.І., застрахована в AT Українська охоронна страхова компанія»згідно Договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ЛТ 01-02.29 від 12 вересня 2005.

За твердженням позивача, оскільки п. Штемплюк Н.М. реалізувала своє право на відшкодування завданої шкоди шляхом отримання страхового відшкодування від АСК «Дністер», то право вимоги до AT «Українська охоронна страхова компанія», яка застрахувала цивільну відповідальність гр.. Турка А.І., переходить до АСК «Дністер».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Отже, вина особи, що завдала збиток, має бути підтверджена, і лише в такому разі виникатиме цивільно-правова відповідальність.

В доданих матеріалах є суттєві розбіжності, та жодних фактів, що б встановлювали, що Турко А.І. порушив вимоги Правил дорожнього руху України та відповідно його було притягнуто до адміністративної відповідальності не має.

Відповідно до п. 2.1. «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 2,2 жовтня 2003 року N 1217 «При вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції згідно із ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог cm. 254 КУпАП роз'яснює порушникові його права й обов'язки відповідно до cm. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі».

Згідно ст.. 213 КУпАП передбачає, які органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.221 КУпАП саме судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124. Крім того, «розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення».

Відповідно до Висновку службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю міліціонера-водія Шевченківського МВДСО в м.Львові УДСО молодшого сержанта міліції Турка А.І. матеріали та висновок були скеровані до прокуратури Галицького району м.Львова, де б мало бути прийнято рішення відповідно до ст.97 КПК України.

Крім того при прийнятті рішення про відмову у порушені кримінальної справи, повинно бути виконано вимоги ст. 6 КПК України: якщо в ході дізнання, досудового чи судового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 ст. 97 цього Кодексу, поряд з обставинами, зазначеними у пунктах 1, 2, 4, 6, 7,9 - 11 частини 1 цієї статті, що виключають провадження у кримінальній справі, у діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя зобов'язані направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення", якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі у справах дітей, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення".

Отже, згідно матеріалів дорожньо-транспортної пригоди та супровідного листа прокуратури Галицького району м.Львова рішення в порядку ст.97 КПК України не приймалося. Жодних документів, які б свідчили про направлення матеріалів до суду для застосування адміністративного стягнення, та притягнення Турка А.І. до відповідальності в матеріалах не має та Позивачем надано не було.

Таким чином Позивачем не надано документального підтвердження вини страхувальника Відповідача, тому відповідно в страховика не виникає зобов'язання по відшкодуванню шкоди за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також, відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»«Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (ст.. 1188 ЦК України).

Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 21.10.2010р.