Ухвала

від 06.03.2013 по справі 1-320/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-320/12 Головуючий у І інстанції Лисенко Вл. Провадження № 11/780/189/13 Доповідач у 2 інстанції Димарецький В.М. Категорія 60 06.03.2013

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - ПОЛОСЕНКА В.С.

суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М. та ЗІМІНОЇ В.Б.,

за участю прокурорів ВОЙТЕНКА А.Б. та ПОХИТАЛЮКА Є.П., виправданого ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснобірка Радомишльського району Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, начальника паливної групи Макарівської квартирно - експлуатаціійної частини (КЕЧ), раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу вказаного злочину.

Цим же вироком цивільний позов військової прокуратури Київського гарнізону залишено без розгляду, а також вирішено питання щодо речових доказів по справі та зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_2

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_2 у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ч. 2 ст. 2, ст. 131, ст. 139 Кодексу законів про працю України, п. п. 13-14, 25-28 ,,Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (зі змінами від 23 липня 1975 року № 115), п. 1 Положення ,,О квартирно - експлуатационной службе и квартирном довольствии СА и ВМФ", затвердженого наказом Міністра оборони СРСР від 22 лютого 1977 року № 75 (строк дії до 21 квітня 2011 року), п. п. 1,3,9,16 ,,Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 квітня 2011 року № 215, п. п. 1.3, 3.1.9, 3.1.12, 5.3.20, 5.4.1, 5.4.14 ,,Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 19 липня 1997 року № 300, п. п. 1, 4.1.1-4.1.2, 4.2.1, 5.2, 5.5, 5.13, 6.1.1, 6.1.4, 6.1.7, 6.1.17, 6.3.2, 7.1 ,,Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04 червня 2007 року № 271/121 та ,.Інструкції про порядок приймання, транспортування до місця зливу мазуту, що надійшов залізничним та автомобільним транспортом на адресу Макарівської КЕЧ району", затвердженої ТВО начальника Макарівської КЕЧ району від 01 квітня 2011 року (інв. № 306), неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати їх належним чином, упродовж квітня-серпня 2011 року неналежним чином прийняв мазут паливний марки М-100, що надійшов до Макарівської КЕЧ району від ТОВ ,,Енерготехкомплекс" та ТОВ „Укропттрейд-ВС" у кількості 1891,4 тонн з яких 144,7 тонн є водою, а зольність перевищує нормативно допустимий показник від 0,16 до 0,43%, внаслідок чого, паровий котел Макарівської КЕЧ району працює з коефіцієнтом корисної дії на 15,74% нижче паспортного, чим охоронюваним законом інтересам держави заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 766 910 грн.

Своє рішення суд мотивував тим, що результати дослідження, аналізу і оцінки доказів, які надані органом досудового розслідування суду та досліджені в судовому засіданні, свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, вказує, що судом першої інстанції допущено однобічність, неповноту судового слідства, висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апелянт вказаний вирок суду вважає незаконним і необґрунтованим, таким, що відповідно до ст. 367 КПК України, підлягає скасуванню. Крім того, апелянт зазначає, що незважаючи на те, що ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в описовій частині вироку тричі йде посилання на відсутність в його діях об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, за вчинення якого він до кримінальної відповідальності не притягувався. Апелянт просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченнях на апеляцію прокурора виправданий ОСОБА_2 вважає що апеляція прокурора не підлягає задоволенню і є безпідставною. Посилається на те, що судом був проведений повний, всебічний і об'єктивний розгляд кримінальної справи, досліджені всі наявні докази у справі, допитані всі свідки, які були заявлені стороною обвинувачення в обвинувальному висновку, висновки суду, викладені у вироку відповідають фактичним обставинам справи, а вказаний вирок суду є законним і обґрунтованим, і не підлягає скасуванню. Що ж до ст. 368 КК України, яка судом зазначена в описовій частині вироку зазначена ст. 367 КК України, то це є описка, яку допустив суд при складанні вироку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: прокурорів, які підтримали подану апеляцію, виправданого та захисника, які заперечували проти апеляції, вислухавши виступи учасників судового розгляду в судових дебатах та останнє слово ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що розгляд даної кримінальної справи судом першої інстанції проведений у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону. Судом досліджені усі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення по справі. Зібрані у справі докази суд перевірив з точки їх допустимості, достатності та спростованості.

Висновок суду про виправдання ОСОБА_2, всупереч ствердженням апелянта, зроблений після достатньо повного, всебічного та об'єктивного дослідження в судовому засіданні доказів, зібраних по справі та надання їм відповідної оцінки.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час розгляду справи по суті судом не допущено таких порушень КПК України, які б були підставою для скасування або зміни вироку.

Що ж до посилання апелянта на те, що у вироку, зокрема його мотивувальній частині, помилково зазначив ч. 2 ст. 368 КК України замість ч. 2 ст. 367 КК України, за якою ОСОБА_2 судом виправдано, то колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце описка, яка допущена судом першої інстанції при складанні вироку, яка не впливає на законність вироку суду та може бути виправлена в порядку виконання вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий

Судді