Ухвала

від 11.03.2013 по справі 5020-11/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

11 березня 2013 року справа № 5020-11/210 за заявою Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10" про розстрочку виконання рішення суду у справі №5020-11/210 за позовом Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси"

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова,11, оф. 97)

до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10"

(99001, м. Севастополь, вул. Робоча,4)

про стягнення заборгованості у розмірі 204093,68 грн.

Суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - не з`явився;

представника відповідача - Михайлової Н.В., довіреність №1006 від 28.12.2012.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа №5020-11/210 за позовом Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України в особі Севастопольського міського управління «Севастопольекокомресурси» до Державного комунального підприємства «Ремонтне експлуатаційне підприємство №10» про стягнення заборгованості у розмірі 204093,68 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.01.2011 у справі №5020-11/210 (суддя Дмитрієв В.Є.), залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 та Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011 позов задоволено частково, стягнуто з Державного комунального підприємства «Ремонтне експлуатаційне підприємство №10» на користь Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України в особі Севастопольського міського управління «Севастопольекокомресурси» заборгованість у розмірі 196116,02 грн., також вирішено питання про розподіл судових витрат.

06.04.2011 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.01.2011 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2011, що набрали законної сили 21.03.2011, виданий наказ для пред'явлення до виконання.

08.01.2013 Державне комунальне підприємство «Ремонтне експлуатаційне підприємство №10» звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 27.08.2002 у справі №5020-11/210 на 36 місяців із пропорційними щомісячними виплатами.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Севастополя №5 від 08.01.2013 у зв'язку із закінченням повноважень судді господарського суду міста Севастополя Дмитрієва В.Є., призначений автоматичний розподіл заяви про розстрочку виконання рішення у справі №5020-11/210.

За результатами автоматичного розподілу заява про розстрочку виконання рішення у справі №5020-10/210 передана до провадження судді Щербакову С.О.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.01.2013 зазначена заява була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2013.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд заяви 21.01.2013 відкладався на 11.02.2013, 11.02.2013 на 27.02.2013 та 27.02.2013 на 11.03.2013.

У судове засідання 11.03.2013 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду без його участі, в якій також просив відмовити в задоволенні зазначеної заяви. В судове засідання з`явилась представник відповідача, яка підтримала вимоги викладені у заяві та наполягала на їх задоволенні.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно пункту 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013) /далі - Постанова Пленуму/ розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2. Постанови Пленуму, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Також відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заява представника відповідача мотивована тим, що на даний час у ДКП «РЕП №10» склалось скрутне фінансове становище у зв'язку із знаходженням у збитковому стані, що пов'язане з відсутністю належних надходжень від населення та зростанням заборгованості населення за квартплату, неодноразових скасувань судами рішень про затвердження тарифів квартирної плати, в зв'язку з чим одноразове стягнення з ДКП «РЕП №10» суми боргу за рішенням суду призведе до дестабілізації роботи ДКП «РЕП№10» та неможливості здійснення послуг, що ним надаються. На думку відповідача, зазначені вище обставини значно ускладнюють можливість виконання рішення суду, а тому він просить розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців зі сплатою пропорційними щомісячними виплатами.

За приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На думку суду, викладені в заяві відповідача обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки саме по собі посилання на відсутність належних надходжень від населення, зростання заборгованості населення за квартплату та неодноразові скасування судами рішень про затвердження тарифів квартирної плати не означає неможливість виконування рішення суду. Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження важкого фінансового становища та неможливості виконання рішення суду, а також жодного доказу на підтвердження подальшого поліпшення цього стану та можливості виконувати рішення суду за умовами надання розстрочки.

Також, боржником при зверненні з заявою про розстрочку виконання рішення не враховані матеріальні інтереси стягувача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

А отже, суд вважає, що викладені відповідачем в заяві обставини не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України, крім того, відповідачем не доведено, яким чином ці обставини будуть поліпшені при наданні йому розстрочки виконання рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ДКП «РЕП№10» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву Державного комунального підприємства «Ремонтне експлуатаційне підприємство №10» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.01.2011 по справі №5020-11/210 залишити без задоволення.

Суддя C.О. Щербаков