Постанова

від 10.07.2007 по справі 18/424

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/424

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.07.2007                                                                                           № 18/424

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Сотнікова С.В.

 суддів:                                          Дзюбка П.О.

                                        Дикунської  С.Я.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Павлівське"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.02.2007

 у справі № 18/424 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Приватне підприємство "Павлівське"

 до                                                   Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України (військова частина А 2352)

 третя особа відповідача           АТЗТ "Сприяння економічним реформам в Україні"

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 43538,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2007 р. по справі № 18/424 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

      Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині відмови у задоволенні його позову та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом невірно застосовано ст. 264 ЦК України, адже строк позовної давності по договору поруки перервався для ДП ВАТ “Павлівське” “Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка” 30.11.2004 р. Крім цього, відповідач по первісному позову 01.01.2004 р. продовжував розраховуватись по договором поруки № 18/02 від 18.02.2002 р., тощо.  

     В судове засідання представники сторін повторно не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно, клопотань про відкладення розгляду справи не надали (телеграму апелянта з клопотанням про відкладення розгляду справи одержано апеляційним судом після прийняття постанови), отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за їх відсутності.

      Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Так, 12.09.2006 р. ПП “Павлівське” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВЧ А 2352 про стягнення 43 538,31 грн. боргу. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що позивач на підставі договору відступлення права вимоги № 47 від 27.01.2005 р., укладеного між ПП “Павлівське” та ДП ВАТ “Павлівське” “Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка” одержав право вимоги боргу по договору поруки № 18/02 від 18.02.2002 р., сума боргу становить 43 538,31 грн. Згідно п. 3.2 договору  № 47 від 27.01.2005 р. відповідач повинен сплатити позивачу борг на протязі двох місяців з моменту укладення договору, отже строк оплати настав. Лист-повідомлення про сплату боргу залишено без відповіді та задоволення, тощо.  

      До матеріалів справи долучено відзив ВЧ А 2352 на позовну заяву, якою обгрунтовано п. 3.2 договору поруки № 18/02 від 18.02.2002 р., коли поручитель приймає на себе зобов'язання погасити борг боржника до 01.07.2003 р., на підставі ст. 194 ЦК УРСР строк позовної давності по цьому договору сплинув 01.10.2003 р., це є підставою для відмови в позові, тощо.

      15.12.2006 р. ВЧ А 2352 звернулась до ПП “Павлівське” з зустрічним позовом про визнання договору поруки № 18/02 від 18.02.2002 р. недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР, як такого, що суперечить діючому законодавству, т.як державним підприємствам заборонено виступати гарантами при наданні суб'єктам підприємницької діяльності банківських кредитів й за договорами поруки, адже порука є формою гарантії, тощо.

      Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов  висновку про безпідставність й обґрунтованість обох позовів, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, місцевий суд з посиланням на ст. 194 ЦК УРСР дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення до відповідача з позовом про стягнення боргу до 01.10.2003 р., в зв'язку з чим дія договору поруки припинилась 02.10.2003 р. й у позивача не виникло право вимоги сплати боргу за договором поруки.  Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд вважав, що позивач не є поручителем при наданні третій особі банківського кредиту, тому такі вимоги є необґрунтованими та безпідставними,  тощо.

     Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, вимогами закону.

     Крім цього, місцевим судом для вирішення даного спору вірно застосовано положення ЦК УРСР до договору поруки, т. як останній укладено 18.02.2002 р., дію припинив з 02.10.2003 р. на підставі ст. 194 ЦК УРСР. Тому доводи апелянта про застосування до спірного договору положень ЦК України є безпідставними й необґрунтованими.

     За таких обставин, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а скарга –  не підлягає задоволенню.  Підстав для скасування судового рішення немає.      

     Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Павлівське” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2007  р. по справі № 18/424  – без змін.

     Матеріали справи № 18/424  повернути до господарського суду м. Києва.  

     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Сотніков С.В.

 Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

                                                                                          Дикунська  С.Я.

 12.07.07 (відправлено)