Постанова

від 13.03.2013 по справі 30/5005/9383/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2013 року Справа № 30/5005/9383/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М.;

Тищик І.В.;

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Маєвська В.М., довіреність № 09-18/2862 від 24.12.12р.;

від відповідача: Романенко П.В., довіреність б/н від 17.01.13р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 р. по справі № 30/5005/9383/2012 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м. Дніпропетровськ

про стягнення 165 000,00 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь

про зміну договору купівлі-продажу № 4600031937/52 від 15.01.2008 р., -

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2013 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 30/5005/9383/2012 у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Непогоджуючись з рішенням господарського суду ПАТ «МК «Азовсталь» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить: рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати та постановити нове рішення, за яким стягнути з ТОВ «ІВП «Інтертех» на користь ПАТ «МК «Азовсталь» безпідставно утримані кошти у сумі 165 000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована незгодою позивача з винесеним рішенням в частині відмови у задоволенні первісного позову (про стягнення 165 000,00 грн.). Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення, яке не відповідає обставинам та матеріалам справи, не надав належної правової оцінки доводам, що наведені позивачем, не з'ясував всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невірно застосував норми матеріального права та порушив процесуальні норми права.

Зокрема, апелянт посилючись на неправильне застосування норм матеріального права звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що підставою для стягнення суми 165 000,00 грн., являється той факт, що спірна сума утримується відповідачем без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України). Ігнорування судом першої інстанції норми матеріального права (ст. 1212 ЦК України) та процесуального права (ст. ст. 33, 43, 84 ГПК України) на думку скаржника є підставою для скасування даного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р. колегією суддів у складі: головуючого судді - Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В., апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.03.2013 р. о 10:30 год.

У судовому засіданні 13.03.2013 р. представник позивача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на скасуванні прийнятого господарським судом Дніпропетровської області рішення від 29.01.2013 р., як незаконного.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а тому просить залишити рішення господарського суду без змін.

13.03.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову слід скасувати, а позов задовольнити з огляду на наступне.

15.01.2008 р. між ТОВ «ІВП «Інтертех» (постачальник) та покупцем ВАТ «МК «Азовсталь», в подальшому перейменованого в ПАТ «МК «Азовсталь» (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 322081 від 29.04.2011 р.) укладено договір купівлі-продажу № 4600031937/502 (далі - договір) (а. с. 8-13 том 1).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р., а по гарантійним зобов'язанням постачальника, до закінчення гарантійних зобов'язань (п.12.3. договору).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, вказану у специфікаціях до договору. Поставка продукції здійснюється на умовах, викладених в договорі та специфікаціях до нього.

Сума договору складає суму вартості продукції, вказаної в специфікаціях до договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, якісні показники, ціна, строки та умови поставки продукції зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Продукція поставляється на умовах DDP ВАТ «МК «Азовсталь», якщо інші умови поставки не будуть визначені у специфікаціях (п. 4.1 договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що оплата продукції проводиться в порядку, визначеному в специфікаціях до договору.

Згідно специфікації від 15.07.2008 р. № 3 (а. с. 14 том 1) до договору, відповідач повинен поставити позивачу клапан дисковий відсічний, діаметром 1600 мм., футерований фторопластом Ф-2М з електроприводом «Marvel» у комплекті з кріпленням і відповідними фланцями у кількості 2 шт., вартістю 330 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до умов договору та п. 3. специфікації № 3 до цього договору строк поставки складає 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, з правом дострокової поставки.

У відповідність положень 6.3. договору та п. 6. специфікації № 3, умови оплати: 50 % передплати за продукцію, яка вказана в цій специфікації протягом 10 банківських днів з моменту підписання даної специфікації. 50 % вартості продукції по специфікації № 3 - оплата по факту поставки продукції на склад покупця протягом 10 банківських днів з дати поставки і отримання покупцем документів, вказаних в п. 7.1. договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань, позивач 19.08.2008 р. платіжним дорученням № 3000311989 здійснив передплату на поставку продукції у сумі 165 000,00 грн.

З урахуванням умов вищевказаного договору та специфікації № 3 відповідач повинен був поставити продукцію у строк до 18.11.2008 р., але у зв'язку з невиконанням ПАТ «МК «Азовсталь» договірних зобов'язань щодо прийняття товару, визначеного умовами цього договору, ТОВ «ІВП «Інтертех» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання ВАТ «МК «Азовсталь» прийняти від ТОВ «ІВП «Інтертех» продукцію на суму 330 000,00 грн., перелік якої погоджено сторонами у специфікації № 3 від 15.07.2008 р. до договору № 4600031937/52 від 15.01.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.07.09р. у справі № 39/140пд за позовом ТОВ «ІВП «Інтертех» до ВАТ «МК «Азовсталь» про зобов'язання прийняти продукцію на суму 330 000,00 грн. та стягнення 165 000,00 грн. залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2010 р. зобов'язано ВАТ «МК «Азовсталь» прийняти від ТОВ «ІВП «Інтертех» продукцію на суму 330 000,00 грн., перелік якої погоджено сторонами у специфікації № 3 від 15.07.2008 р. до договору № 4600031937/52 від 15.01.2008 р., а саме - клапан дисковий, відсічний, діаметром 1 600 мм, футерований фторопластом Ф-2М з електроприводом «MARVEL» у комплекті з кріпленням та відповідними фланцями у кількості 2 - штук (а. с. 69-75 том 1).

Рішення господарського суду Донецької області від 06.07.2009 р. у справі № 39/140пд набрало законної сили та 13.05.2010 р. на його примусове виконання видано наказ № 39/140пд (а. с. 105 том 1).

З огляду на положення п. 3 специфікації № 3 до договору, строк поставки товару за цим договором є таким, що настав.

На час розгляду справи № 30/5005/9383/2012 рішення господарського суду Донецької області від 06.07.2009 р. по справі № 39/140пд залишилося не виконаним. ТОВ «ІВП «Інтертех» свої зобов'язання щодо поставки товару в обумовлений строк не виконало, а строк дії спірного договору припинився 01.01.2010 р.

Таким чином, у зв'язку з припиненням дії договору та не виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару, позивач за первісним позовом вважає такими, що відпали підстави для законного утримання відповідачем суми попередньої оплати за товар у розмірі 165 000,00 грн., та яка на його думку підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач за первісним позовом вважає, що сплив строку дії договору не припиняє підстав набуття майна, що цим договором передбачені. У свою чергу відповідач заявив про сплив позовної давності щодо вимоги позивача. Вважає, що строк позовної давності щодо вимог позивача має обчислюватися з 18.11.2008 р. (90 днів з моменту попередньої оплати) та зважаючи на тривалість строку позовної давності він сплинув 18.11.2011 р.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог та відмовляючи у задоволенні первісного позову про стягнення 165 000,00 грн. попередньої оплати за поставку продукції, суд першої інстанції виходив з того, що визначення спірної суми 165 000,00 грн., як безпідставно отриманих коштів, у відповідності зі ст. 1212 ЦК України є невірним. При цьому суд першої інстанції зазначив на необхідності застосовувати положення глави 54 ЦК України, якою передбачено правові наслідки щодо невиконання зобов'язання однією із сторін, зокрема ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 165 000,00 грн. сплачених в якості попередньої оплати за поставку товару підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу, а тому врегулювання таких правовідносин здійснюється у відповідності до норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статей 655, 656 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, за наявності між позивачем та відповідачем договірних зобов'язань, внесення позивачем передоплати у розмірі 50 % вартості продукції (165 000,00 грн.) та не здійснення відповідачем поставки товару у визначені договором та специфікацією строки є підставою для повернення позивачу суми попередньої оплати відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Посилання суду першої інстанції у рішенні на невірне визначення позивачем спірної суми (на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отриманих коштів) та необхідності застосування інших норм права, на думку колегії суддів є неправомірним, оскільки в силу ст. 4 ГПК України господарський суд має право самостійно визначитися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог та порушення останнім положень ст. 83 ГПК України.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції повинен був дати належну оцінку фактичним обставинам справи (тобто підставам позову) та застосувати відповідну норму права.

Відповідачем за первісним позовом заявлено про застосування позовної давності у справі до позовних вимог ПАТ «МК «Азовсталь» про стягнення 165 000,00 грн.

Згідно ч. 3, 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно умов договору купівлі-продажу від 15.01.2008 р. та специфікації № 3 до нього, строк поставки - 90 календарних днів з моменту отримання передоплати. Передплата здійснена ПАТ «МК «Азовсталь» згідно платіжного доручення від 19.08.08р. № 3000311989. Таким чином кінцевим строком поставки є 17.11.08р. З 18.11.08р. почався перебіг позовної давності, який сплинув 18.11.11р. Позов у даній справі подано 26.10.12р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Згідно п. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Колегія суддів вважає поважними причини пропуску позовної давності позивачем з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище у зв'язку з невиконанням ПАТ «МК «Азовсталь» договірних зобов'язань щодо прийняття товару, визначеного умовами договору, ТОВ «ІВП «Інтертех» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання ВАТ «МК «Азовсталь» прийняти від ТОВ «ІВП «Інтертех» продукцію на суму 330 000,00 грн., перелік якої погоджено сторонами у специфікації № 3 від 15.07.2008 р. до договору № 4600031937/52 від 15.01.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.07.09р. у справі № 39/140пд, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій позовні вимоги ТОВ «ІВП «Інтертех» задоволено та на примусове виконання рішення 13.05.2010 р. видано наказ № 39/140пд. Згідно змісту наказу його може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Рішення суду набрало законної сили 13.10.2009 р. з моменту прийняття постанови Донецьким апеляційним господарським судом у справі № 39/140пд. Таким чином строк пред'явлення наказу до примусового виконання сплинув 14.10.2012 р.

З урахуванням наведеного причиною пропуску позовної давності слід вважати очікування ПАТ «МК «Азовсталь» виконання рішення господарського суду Донецької області у встановленому законом порядку, про що у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції надала пояснення представник позивача.

Правомірним колегія суддів вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про зміну договору купівлі-продажу № 4600031937/502 від 15.01.2008 р., що укладений між ТОВ «ІВП «Інтертех» та ВАТ «МК «Азовсталь» (ПАТ «МК «Азовсталь») з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна до договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи у серпні 2012 р. ТОВ «ІВП «Інтертех» звернулося до ПАТ «МК «Азовсталь» з листом-пропозицією (лист від 29.08.2012 р. за вих. № 39 а. с. 20 том 1) про внесення змін до договору купівлі-продажу № 4600031937/52 від 15.01.2008 р. щодо збільшення вартості продукції, строків її постачання та строку дії договору, але дана пропозиція не була прийнята ПАТ «МК «Азовсталь».

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін.

Частиною другою цієї статті визначено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 4 даної статті зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх умов у сукупності, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Істотною зміну обставин ТОВ ІВП «Інтертех» вважає наступні обставини:

- в момент укладання спірного договору сторони не могли передбачити різке погіршення економічної ситуації та що ВАТ «МК «Азовсталь» безпідставно відмовиться від отримання продукції за договором;

- виконання зобов'язання у 2012р. на умовах, які були узгоджені у 2008р. порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

Разом з тим, наведені позивачем за зустрічним позовом обставини не підтверджують одночасну наявність чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, які необхідні для внесення змін до спірного договору. А відтак, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 р. по справі № 30/5005/9383/2012 в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 165 000,00 грн. суми попередньої оплати скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Баумана 10, приміщення 73, ідентифікаційний код 20241036) на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Лепорського, будинок 1, ідентифікаційний код 00191158) 165 000,00 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) суми, яка сплачена в рахунок попередньої оплати за поставку товару.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Баумана 10, приміщення 73, ідентифікаційний код 20241036) на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Лепорського, будинок 1, ідентифікаційний код 00191158) 3 300,00 грн. судового збору сплаченого за подачу позовної заяви та 1650,00 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 13.03.2013 року

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

І.В. Тищик