Рішення

від 12.03.2013 по справі 2/0121/971/2012

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2/0121/971/2012

2/119/12/13

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2013 року Феодосійський міський суд АРК у складі:

головуючого судді Терентьєва А.М.,

при секретарі Андрейченко М.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3І,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосія цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсними договору іпотеки та договору поруки, -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2011 р. Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки- домоволодіння за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8, земельну ділянку площею 0,0857 га кадастровий номер 0111600000:01:001:0408 за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8, належні ОСОБА_2 протягом розгляду справи позовні вимоги були уточнені позивачем.

Позов мотивовано тим, що 13.11.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7-І. було укладено Кредитний договір № 805/2007/840-М/16/058, згідно якому ОСОБА_7-І. був наданий кредит у сумі 245000 доларів США зі сплатою 14,4 % на рік строком до 12.11.2014р., а ОСОБА_7-І. зобов'язався погашати кредит щомісяця згідно до графіку.

04.09.2009 р. ОСОБА_7-І. помер та зобов’язання за кредитним договором не виконуються та заборгованість за кредитним договором станом на 24.12.2012 р., згідно уточнених позовних вимог банку становить загалом 2043528грн.83коп.

Оскільки у якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_7-І. за кредитним договором № 805/2007/840-М/16/058, майновим поручителем виступила ОСОБА_2, яка, у забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_7С.І. уклала договір іпотеки від 13.11.2007 р. за реєстром №4057, за яким передала у іпотеку домоволодіння за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8, належне їй на праві власності на підставі «Свідоцтва про право власності на нерухоме майно» від 03.05.2007 р. та земельну ділянку площею 0,0857 га кадастровий номер 0111600000:01:001:0408 за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8, яка належить ОСОБА_2 на підставі «Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку» серія ЯД №569676 від 16.04.2007 р., то просить суд звернути стягнення на вказані об’єкти іпотеки у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7-І. за кредитним договором № 805/2007/840-М/16/058.

Оскільки відповідачу направлялася вимога про порушення основного зобов’язання, забезпечного іпотекою, але вона не виконана, добровільно відповідач заборгованість не погашає, то це з'явилося приводом для звернення до суду.

ОСОБА_7, 10.01.2012 р., не погодившись із вимогами ПАТ «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, який було змінено протягом розгляду справи, про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки на підставах ст.225 ЦК України. Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що вона є власником домоволодіння за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8 та земельної ділянки за цією ж адресою. Внаслідок захворювання психіки двічі на рік проходить лікування у психіатричному стаціонарі, з 2004 р. знаходиться під постійним наглядом психіатра. ОСОБА_7 є інвалідом 2 групи. У 2007 р., після її лікування у стаціонарі, до нотаріуса ОСОБА_8 для укладення договорів її привіз чоловік та вона підписала низку документів. Про ці події вона нічого не пам’ятає, оскільки знаходилася під впливом психотропних препаратів, які приймала у період стаціонарного лікування та продовжувала їх приймати після виписки з стаціонару. Тому не віддавала звіту своїм діям та не могла керувати ними.

Про наявність кредитного договору з банком «Надра» та про те, що вона є поручителем ,узнала випадково у 2008р. На її звернення до банку з проханням надати їй копії підписаних договорів, їй було відмовлено. У

2009 р. працівники банку намагалися примусити її підписати нові документи. Претензію від банку №3798 від 27.08.2010 р. вона отримала у вересні, та узнала, що невідомий їй ОСОБА_7С.І. уклав з банком кредитний договір та що вона є поручителем за цим договором та майновим поручителем за договором іпотеки від 13.11.2007 р. №4057. Вважає, що договір поруки від 13.11.2007 р. та договір іпотеки від 13.11.2007 р. за реєстром №4057 мають бути визнані недійсними на підставах ст.225 ЦК України, оскільки вона не віддавала звіту своїм діям та не могла керувати ними.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 10.02.2012 р. цивільні справи за вказаними позовами були об’єднані у одне провадження.

У судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» позовні вимоги підтримала, просить суд позов задовольнити позов банку, проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечує, пояснив, що немає доказів того, що ОСОБА_2 була абсолютно неспроможна керувати своїми діями та віддавати звіт своїм діям. Заявив клопотання про застосування до вимог ОСОБА_2 позовної давності оскільки про підписання ОСОБА_2 спірних договорів вона визнала лише у 2008 р., але до суду із позовними вимогами звернулася лише у 2011 р., після звернення банку із позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки.

ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні з позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» не погодилися, пояснили, що банк був зобов’язаним пред’явити свої вимоги до спадкоємців померлого ОСОБА_7С.І.-неповнолітніх дітей, за виконання обов’язків яких як нових боржників ОСОБА_2 не відповідає, чого не зробив, просить суд задовольнити її позовні вимоги, оскільки є інвалідом 2 групи за психічним захворюванням, те, що вона не віддавала звіту своїм діям та не могла керувати ними при підписанні договорів поруки та іпотеки 13.11.2007 р., підтверджено висновком стаціонарної судової психіатричної експертизи.

Суд вважає, що строк позовної давності за її позовними вимогами ОСОБА_2 не пропущений, оскільки вона звернулася до суду із позовом у січні 2012 р., після подання позовної заяви банком, та до цього зверталася до позивача із претензією про скасування заборони на належне їй майно та строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором не сплинув.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.

Суд, вислухав пояснення сторін, допитав свідків, допитав експерта лікаря-психіатра ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти.

Судом встановлено, що між ВАТ комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7-І. було укладено Кредитний договір № 805/2007/840-М/16/058, згідно якому ОСОБА_7-І. був наданий кредит у сумі 245000 доларів США зі сплатою 14,4 % на рік строком до 12.11.2014р., а ОСОБА_7-І. зобов'язався погашати кредит щомісяця згідно до графіку. (т.1 а.с.24-26)

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором та надав ОСОБА_7С.І. гроші у сумі 245000 доларів США, що підтверджено заявою на видачу готівки від 13 листопада 2007 р. та цього факту не спростувала у судовому засіданні відповідач. (а.с.28)

У якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_7С.І. за кредитним договором між банком та поручителем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 13.11.2007 р., згідно умов якого вона, як поручитель ОСОБА_7С.І., зобов'язалася перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ним зобов'язань за укладеним кредитним договором.(а.с.22-23)

ОСОБА_7, у якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_7С.І. за кредитним договором № 805/2007/840-М/16/058 між банком та поручителем ОСОБА_2 було укладено «Договір іпотеки» від 13.11.2007 р. за реєстром №4057, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, згідно якому у забезпечення зобов’язань, ОСОБА_2 було передано у іпотеку домоволодіння за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8, належне їй на праві власності на підставі «Свідоцтва про право власності на нерухоме майно» від 03.05.2007 р. та земельну ділянку площею 0,0857 га кадастровий номер 0111600000:01:001:0408 за адресою: м.Феодосія, провул.30-ї Стрілецької дивізії, б.8, яка належить ОСОБА_2 на підставі «Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку» серія ЯД №569676 від 16.04.2007 р. (а.с.14-21)

Відкрите акціонере товариство Комерційний банк „НадраВ» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк В»НадраВ» яке згідно Статуту є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ КБ „НадраВ» .

Банк 15.12.2011 р. направляв претензію ОСОБА_2 щодо погашення суми заборгованості, але ці вимоги відповідачем не були виконані.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 страждає на психічний розлад з 2004 р., та згідно історіям хвороби періодично проходить лікування у психіатричних лікарнях, з 2008 р. їй встановлено інвалідність 2 групи. У 2007 р. безпосередньо перед підписанням спірних договорів лікувалася у психіатричному стаціонарі з 05.09.2007 р. по 05.10.2007 р., після чого знаходилася під наглядом лікаря психіатра та приймала ліки. (т.1 а.с.219-232).Згідно висновку призначеній у справі комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи від 04.01.2013 р., на період укладення договорів із

ВАТ «Комерційний банк «Надра», у ОСОБА_2 виявлено тяжкий психічний розлад-біполярний афективний розлад, злоякісний тип течії з тенденцією до безперервного (з частою інверсією фаз), стійкий виражений афективний синдром, резистентний до терапії, з наростаючими змінами особистості; поточний змішаний епізод , що перешкоджало їй усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Маються індивідуально-психологічні особливості у вигляді значного зниження інтелектуальних, когнитивних, емоційно-вольових, критико-прогоностичних здібностей з суттєвими змінами мотиваційно-потребностої сфери, які могли суттєво вплинути на її поведінку, свідомість, діяльність та прийняття нею рішення у ситуації, яка досліджувалася.(т.2 а.с.6-24)

Допитаний у судовому засіданні лікар -судово-психіатричний експерт ОСОБА_9 пояснив, що згідно медичним документам-історіям хвороби ОСОБА_2, вона страждає на хронічний психічний розлад, який має постійний тип течії, вона не виліковна, у момент підписання договорів вона знаходилася у депресивному стані-маніакальному стані оскільки приймала препарати, які дають побічні ефекти та впливають на психічний стан; пояснив також, що поняття «абсолютно» у медичному аспекті розуміння значення дій психічно хворою особою, не існує, ОСОБА_2 «просто не розуміла» значення своїх дій у момент підписання договорів внаслідок захворювання, та оскільки також приймала ліки, які мали побічні ефекти впливати на свідомість хворої. Отже, волевиявлення ОСОБА_2 у момент підписання договорів не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, оскільки зібрані у справі докази свідчать про те, що вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними у момент підписання договорів.

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, хоча висновок комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи від 04.01.2013 р. не містить вказівки про абсолютну неспроможність ОСОБА_2 у момент підписання договорів розуміти значення своїх дій та керувати ними, але враховуючи матеріали справи, те що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи за психічним захворюванням з 2008 р., пояснення експерта -психіатра, який пояснив, що поняття «абсолютно» у аспекті розуміння значення своїх дій психічно хворою особою не існує, а ОСОБА_2 просто не розуміла значення своїх дій у момент підписання договорів, суд вважає, що висновок комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи від 04.01.2013 р. фактично підтверджує абсолютну неспроможність ОСОБА_2 у момент підписання договорів розуміти значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання укладених у такому стані «Договору іпотеки» від 13 листопада 2007 р. за реєстром № 4057 та «Договору поруки» від 13 листопада 2007 р. укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ комерційний банк «Надра» недійсними з підстав передбачених ч.1 ст.225 ЦК України.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 слід відмовити.

ОСОБА_7, відповідно до ст.88 ЦПК України, з ПАТ «Комерційний банк «Надра» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 114 грн.70коп.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.203,215,216,225 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним «Договір іпотеки» від 13 листопада 2007 р. укладений між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстром № 4057.

Визнати недійсним «Договір поруки» від 13 листопада 2007 р. укладений між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра».

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456 м.Київ, вул..Артема,15) в дохід держави судовий збір у сумі 114грн.70 коп.

Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна. Суддя Секретар