Рішення

від 07.03.2013 по справі 15/5025/1431/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2013 р.Справа № 15/5025/1431/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства "Будзв'язок" приватного підприємства "Кембуд" м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" м. Хмельницький

про розірвання додаткової угоди № 7 до Договору № 57 від 19.08.2008р. та стягнення 175000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Слободчикова Л. О. - за довіреністю №2012/11/23-Д від 23.11.12р;

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про розірвання додаткової угоди № 7 до Договору № 57 від 19.08.2008р. та стягнення 175 000,00 грн. попередньої оплати, обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами. В додаткових письмових поясненнях з приводу заявлених позовних вимог із врахуванням відзиву відповідача позивач повідомляє, що посилання відповідача на ч.6 ст.265 ГК України, ст. 663 ЦК України, які передбачають - якщо зміст договору не дає змоги визначити строк передачі продукції, то цей строк визначається згідно із положенням ст.530 ЦК України, а ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право його виконання у будь-який час є необґрунтованою, оскільки відповідач отримав вимогу про розірвання договору та повернення коштів, а також вимогу про передачу товару, що підтверджується матеріалами справи.

26.02.13р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 175 000грн. попередньої оплати, 2 100 грн. інфляційних втрат та 10 320,32 грн. 3% річних. Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, а тому судом приймається.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримані в повному об'ємі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. У відзиві на позов проти нього заперечує та зазначає, що відповідно до п. 3.1 Договору в редакції зміненій Додатковою угодою встановлено строк виконання замовлення, який складає 21 робочий день з моменту отримання попередньої оплати, проте Договором та додатковими угодами не встановлено строку передачі Товару. Відмічає, що згідно ч. 6 ст. 265 ГК України, ст. 663 ЦК України, якщо зміст договору не дає змоги визначити строк передачі продукції, то цей строк визначається згідно із положеннями ст. 530 ЦК України. Так, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Повідомляє, що ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" отримало вимогу про розірвання договору та повернення коштів однак не отримувало вимоги про передачу Товару. З цих підстав в позові просить відмовити.

У направленому на адресу суду 06.03.13р. клопотанні зазначає, що поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3 % річних суперечить чинному законодавству, оскільки 3% річних нараховані на суму заборгованості із врахуванням інфляційних. Просить витребувати у позивача уточнений розрахунок заборгованості. Зважаючи на те, що представником позивача в судовому засіданні 07.03.13р. дано усне пояснення щодо проведених нарахувань клопотання задоволенню не підлягає.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

19.08.2008р. між закритим акціонерним товариством „Завод експериментального виробництва" правонаступником якого є приватне акціонерне товариство „Завод експериментального виробництва" (постачальник) та дочірнім підприємством „Будзв'язок ПП „Кербуд" ( покупець) укладено договір поставки №57 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Предметом поставки за даним договором є товар в асортименті, кількості та по цінам вказаним у видаткових накладних або додатках, які є невід'ємною частинною цього договору.

Згідно п.3.1 постачальник зобов'язаний виготовити товар з моменту отримання 50% попередньої оплати у терміни які вказують у додатковій угоді до даного договору.

Загальна сума даного договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена у рахунках - фактурах та/або видаткових накладних, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору. Покупець проводить 50% попередню оплату за замовлену кількість товару на протязі трьох банківських днів з дня виставленого постачальником рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться у день відвантаження товару покупцю. (п.п 4.1, 4.2, 4.3 договору).

19.08.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору поставки № 57 якою п.1.1 договору доповнено реченням „Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця металоконструкції, а саме башта Н-50 оцинкована з метизами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору"; п.п.3.1 доповнено реченням „Постачальник зобов'язаний виготовити товар у термін 21 робочий день з моменту отримання 50% попередньої оплати"; п.п.4.1 доповнено реченням „Вартість товару становить 189 314 грн. в т.ч. ПДВ 31 552,33грн."

Додаткова угода № 7 від 19.08.08р. є невід'ємною частиною договору поставки № 57 від 19.08.08р. (п.4 угоди).

Відповідачем 04.11.2008р. було виставлено позивачу рахунок - фактуру № СФ-00709 на оплату комплекту секцій до кутникової башти Н-50 на суму 189 314грн.

ДП „Будзв'язок ПП „Кербуд" платіжними дорученнями № 1189 від 29.12.08р, № 31 від 19.01.09р., № 140 від 10.02.09р., № 165 від 13.02.09р. було перераховано 175 000грн. на оплату рахунку - фактури № СФ-00709 від 04.11.08р.

Відповідачем товар поставлений позивачу не був.

20.10.2009р. ДП „Будзв'язок ПП „Кербуд" було направлено відповідачу лист в якому останнього було попереджено про зняття замовлення по виготовленню металоконструкцій до трьохгранної башти оцинкованої висотою Н-10 з метизами та про розірвання договору № 57 від 19.08.2008р. Крім того, запропоновано повернути кошти в сумі 175 000грн. які були сплачені відповідачу як попередня оплата на виконання умов договору поставки № 57 від 19.08.2008р.

У відповіді на даний лист відповідач зазначив, що строк виконання постачальником обов'язку передати продукцію договором не обумовлено, а тому він повинен визначатись відповідно до ст.530 ЦК України. Натомість зазначив, що станом на 26.10.2009р. відповідачем не отримано вимоги по передачі товару, а тому вимога про повернення коштів в сумі 175 000грн. є безпідставною (лист від 19.11.2009р.).

17.02.11р. позивачем направлено відповідачу вимогу про передачу башти Н-50 оцинкованої з метизами у строк передбачений ст.530 ЦК України, але не пізніше 15.03.2011р. Запропоновано у строк не пізніше 2 робочих днів до передачі башти письмово повідомити позивача по час та місце поставки товару, відомості про представника відповідача відповідального за передачу товару. Відповідачем вимога отримана про що свідчить повідомлення по вручення поштового відправлення, однак залишена ним без відповіді.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не виконано вимоги додаткової угоди № 7 від 19.08.08р. до договору поставки № 57 від 19.08.08р. щодо виготовлення та поставки товару позивач звернувся із позовом до суду про розірвання додаткової угоди № 7 від 19.08.08р. до договору поставки № 57 від 19.08.08р. та про повернення попередньої оплати в сумі 175 000грн. Крім того, просить стягнути 2 100грн. інфляційних нарахувань та 10 320,32 грн. 3% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 637 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено укладення між сторонами договору поставки № 57 від 19.08.08р. який за своєю природою є комплексним, оскільки крім поставки товару передбачає його виготовлення.

19.08.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору поставки № 57 якою п.1.1 договору доповнено реченням „Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця металоконструкції, а саме башта Н-50 оцинкована з метизами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору"; п.п.3.1 доповнено реченням „Постачальник зобов'язаний виготовити товар у термін 21 робочий день з моменту отримання 50% попередньої оплати"; п.п.4.1 доповнено реченням „Вартість товару становить 189 314 грн. в т.ч. ПДВ 31 552,33грн."

Матеріалами справи встановлено, що у строк встановлений додатковою угодою та вимогою про передачу башти Н-50 оцинкованої з метизами, а саме до 15.03.11р., відповідачем башта не передана, останнє в свою чергу є свідченням істотного порушення умов договору та додаткової угоди.

Причин невиконання умов договору та додаткової угоди, у строки визначені останнім, відповідачем суду не повідомлено, як і не спростовано даного факту.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, зважаючи на невиконання відповідачем обов'язку щодо виготовлення та передачі відповідачу башти Н-50 оцинкованої з метизами в строки передбачені додаткової угодою №7 від 19.08.08р. до договору поставки № 57 від 19.08.08р. суд вбачає в діях відповідача істотне порушення умов договору, яке передбачене нормами частини 2 статті 651 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині розірвання додаткової угоди №7 від 19.08.08р. до договору поставки № 57 від 19.08.08р. є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачем не доведено будь-якими доказами відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобов'язання та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання умов спірного договору.

Щодо вимоги позивача про повернення попередньої оплати в сумі 175 000грн. судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 693ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що ДП „Будзв'язок ПП „Кербуд" платіжними дорученнями № 1189 від 29.12.08р, № 31 від 19.01.09р., № 140 від 10.02.09р., № 165 від 13.02.09р. було перераховано 175 000грн. на оплату рахунку - фактури № СФ-00709 від 04.11.08р. як попередню оплату за виготовлення та поставку башти Н-50 оцинкованої з метизами.

Позивачем 17.02.11р. було направлено відповідачу вимогу про передачу башти Н-50 оцинкованої з метизами у строк передбачений ст.530 ЦК України, але не пізніше 15.03.2011р., яка відповідачем не виконана, товар не поставлено.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про повернення попередньої оплати в сумі 175 000грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 2 100грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2011року по січень 2013 року та 3% річних сумі 10 320,32грн. за період з 16.03.11р. по 21.02.13р.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки Індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). Аналогічна позиція щодо правової природи інфляційних витрат викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2011р. №16/1812-10.

З огляду на зазначене, судом проведено перерахунок заявлених до стягнення 2 100грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 10 320,32грн., відповідно до якого обґрунтовано нарахованими є і інфляційні втрати в сумі 2 068,58грн. та 10 183,56грн. 3% річних. Натомість в стягненні 31,42грн. інфляційних та 136,76грн. 3% річних належить відмовити.

Зважаючи на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення 5 000 грн. витрат на послуги адвоката, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач посилається на укладений ним з Струсевичом Ф.Я. договір про надання юридичних послуг від 27.11.12р. та на квитанцію до прибуткового касового ордеру від 27.11.12р., відповідно до якої ним було здійснено останньому сплату 5 000 грн. за надані послуги.

Згідно ч.1 ст. 6 закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивачем надано суду Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 353, видане на Струсевича Федора Якубовича, з яким було укладено договір про надання юридичних послуг від 27.11.12р.

При вирішення питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобов'язаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду від 14.12.2007 №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обґрунтований і розумний розмір вартості послуг адвоката з врахуванням складності справи становить 3000, 00 грн.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 4 5 , 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "Будзв'язок" приватного підприємства "Кембуд" м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" м. Хмельницький про розірвання додаткової угоди № 7 до Договору № 57 від 19.08.2008р. та стягнення 175000,00 грн. попередньої оплати, 2100грн. інфляційних нарахувань та 10 320.32грн. 3% річних задовольнити частково.

Розірвати додаткову угоду № 7 від 19.08.2008р. до договору поставки №57 від 19.08.2008р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" м. Хмельницький вул. Вінницьке шосе, 6 (код ЄДРПОУ 23841529) на користь Дочірнього підприємства "Будзв'язок" приватного підприємства "Кембуд" м. Київ вул. Вербицького, 28-А, к.83 (код ЄДРПОУ 33738243) - 175 000грн. (сто сімдесят п'ять тисяч гривень) попередньої оплати, 2 068,58грн. (дві тисячі шістдесят вісім гривень 58 коп.) інфляційних нарахувань, 10 183,56грн. (десять тисяч сто вісімдесят три гривні 56 коп.) 3% річних, 4 669,77грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень 77 коп.) судового збору та 3 000грн. (три тисячі) витрат на послуги адвоката).

Видати наказ.

У позові про стягнення 31,42грн. інфляційних нарахувань та 136,76грн. 3% річних відмовити. річних відмовити.

Повний текст рішення складено 11.03.2013р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6). з повідомленням.