Постанова

від 08.12.2006 по справі 31/156пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/156пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2006 р.                                                                                  справа №31/156пд

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Старовойтової  Г.Я.

суддівВолкова Р.В., Калантай  М.В.,

за участю  представників сторін :       

від прокуратури:

від позивача :Ульянова О.В. –представник прокуратури, посвідчення №2520 дійсно до 24.10.2009р.Чернік О.А. –ст. державний податковий інспектор, за дов. №78 від 27.03.2006р.

від відповідача 1:від відповідача 2:не з'явивсяМоцик С.М. –представник, за дов. №б/н від 05.06.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від06.10.2006 р.

у справі№ 31/156 пд ( суддя Ушенко Л.В. )                        

за позовомпрокурора м.Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області

до відповідача 1:

до відповідача 2:приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ Донецької областітовариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Краматорськ Донецької області

провизнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення, а саме: усну угоду (правочин) купівлі-продажу „Дизтопливо Ventus” на суму 101 490 грн. 00 коп. (згідно видаткової накладної №0000087 від 03.12.2004р.), укладену між приватним підприємством „Крамснабсевіс” м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 32359532) та товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 24308872), стягнення з приватного підприємства „Крамснабсервіс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” фактично отримані кошти у сумі   74 000 грн. 00 коп. за реалізовані ТМЦ „Дизтопливо Ventus” та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” на користь Держави Україна 74 000 грн. 00 коп., вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП „Крамснабсервіс” м. Краматорськ.

                                          ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2006 р. у справі                             №31/156 пд ( суддя Ушенко Л.В. ) відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора м.Краматорську в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Краматорську, до приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ, та товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Краматорськ, про визнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення, а саме усну угоду (правочин) купівлі-продажу „Дизтопливо Ventus” на суму 101 490 грн. 00 коп. (згідно видаткової накладної № 0000087 від 03.12.04р.) укладену між приватним підприємством „Крамснабсевіс” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 32359532) та товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 24308872), стягнення з приватного підприємства „Крамснабсервіс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” фактично отримані кошти у сумі 74 000 грн. 00 коп. за реалізовані ТМЦ „Дизтопливо Ventus” та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” на користь Держави Україна 74 000 грн. 00 коп. вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від приватного підприємства „Крамснабсервіс” м. Краматорськ.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Державна податкова інспекція у м.Краматорську Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду.

Позивач вважає, що рішення господарського суду є незаконним, необгрунтованим та прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Скаржник в обгрунтування своїх доводів посилається на рішення Краматорського міського суду від 27.02.2006р., згідно якого установчі документи приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ визнані недійсними з моменту державної реєстрації. Цим рішенням встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, засновник (керівник) підприємства не мав наміру та можливості займатися господарською діяльностю та ніяких угод від імені підприємства не укладав. За таких обставин, на думку позивача, усну угоду (правочин) від 03.12.2004р. слід визнати недійсною на підставі її укладання приватним підприємством „Крамснабсервіс” з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у відповідності до вимог ст. 207 Господарського кодексу України.

Позивач, просить скасувати рішення господарського суду, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.  

Прокурор м.Краматорська вважає рішення господарського суду незаконним, необгрунтованим та прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права. Прокурор зазначає, що рішенням Краматорського міського суду від 27.02.2006р. визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства „Крамснабсервіс” з моменту державної реєстрації. Прокурор зазначає, що приватне підприємство „Крамснабсервіс” було створене з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб і цей факт є встановленим відповідно до вимог чинного законодавства. Прокурор підтримує апеляційну скаргу позивача та просить задовольнити її у повному обсязі.

Представник першого відповідача, приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ Донецької області, в засідання суд не з'явився, причин цього не повідомив.

Другий відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Краматорськ Донецької області, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, винесеним без будь-яких порушень матеріального та процесуального права. В обгрунтування своїх заперечень другий відповідач посилається на те, що наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними. Другий відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №31/156пд була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання апеляційного суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Перший відповідач, приватне підприємство „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ Донецької області, та другий відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Краматорськ Донецької області, 03.12.2004р. уклали усну угоду (правочин) по поставці на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” дизпалива «Ventus».

По видатковій накладній № 0000078 від 03.12.2004р. та податковій накладній №00035 від 03.12.2004р. приватне підприємство „Крамснабсервіс” поставило товариству з обмеженою відповідальністю „ЕТС” дизпаливо “Ventus” в кількості 29 850 літрів по ціні 02 грн. 83 коп. на загальну суму 101 490 грн. 00 коп., а товариство з обмеженою відповідальністю „ЕТС” прийняло поставлене дизпаливо і оплатило його вартість платіжним дорученням № 857 від 21.12.2004р. на суму 74 000 грн. 00 коп. та платіжним дорученням № 877 від 12.01.2005р. на суму 74 200 грн. 00 коп.

Прокурор м.Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло з усної угоди (правочину) купівлі-продажу „Дизпаливо Ventus” укладеного 03.12.2004р. на суму  101 490 грн. 00 коп. укладеного між ПП „Крамснабсевіс” та ТОВ „ЕТС”, а також стягнення з ПП „Крамснабсервіс” на користь ТОВ  „ЕТС” фактично отриманих коштів у сумі 74 000 грн. 00 коп. за реалізовані ТМЦ „Дизпаливо Ventus”, а з ТОВ „ЕТС” на користь Держави Україна 74 000 грн. 00 коп. вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП „Крамснабсервіс”, з підстав, передбачених ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

          Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прокурор м.Краматорську в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Краматорську, звернувся до господарського суду з заявою №4645 від 03.10.2006р. про збільшення позовних вимог і просив суд визнати недійсним господарське зобов'язання, яке виникло з усної угоди (правочину) купівлі-продажу дизпалива “Ventus” на суму       101 490 грн. 00 коп., укладеної між ПП “Крамснабсервіс” та ТОВ “ЕТС”, та стягнути з ПП „Крамснабсервіс” на користь ТОВ “ЕТС” кошти у сумі 101 490 грн. 00 коп. сплачені за реалізоване дизпаливо “Ventus” згідно видаткової накладної № 0000078 від 03.12.2004р. та стягнути з ТОВ “ЕТС” на користь Держави Україна 101 490 грн. 00 коп. вартості дизпалива, одержаного від ПП “Крамснабсервіс” згідно видаткової накладної № 0000078 від 03.12.2004р. з підстав, передбачених ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Господарським судом у задоволенні позовних вимог відмовлено.  

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду, яким відмовлено у задоволені позовних вимог прокурора м.Краматорську в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Краматорську, відповідає вимогам норм матеріального права та фактичним обставинам справи та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (соціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України  якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов'язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наявність умислу у сторін при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, вказана норма Закону передбачає необхідність встановлення завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети та умислу однієї або обох сторін господарського зобов'язання щодо настання відповідних наслідків.

В обґрунтування своїх вимог щодо наявності умислу у першого відповідача прокурор та позивач посилаються на рішення Краматорського міського суду від 27.02.2006р. по справі №2-3348/2006 за позовом прокурора м.Краматорська в інтересах Державної податкової інспекції у м.Краматорську до Жиленко Романа Юрійовича, приватного підприємства „Крамснабсервіс”, яким вирішено визнати недійсними установчий документ - Статут приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ, та свідоцтво платника податку на додану вартість №06292515.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У рішенні районного суду, на яке посилаються прокурор та позивач, не встановлювлено факту наявності чи відсутності протиправного умислу при укладанні угоди (правочину) від 03.12.2004р. приватним підприємством „Крамснабсервіс”. Факти, які встановлені в рішенні районного суду в цивільній справі є обов'язковими для суду тільки відносно фактів, які мають значення для вирішення спору в господарській справі. Факт визнання недійсними статутних документів не тягне за собою недійсності всіх його угод у тому числі спірної, які були укладені до прийняття такого судового рішення або до виключення його з реєстру ЄДРПОУ.

В період з 05.02.2003 р. по 31.12.2004 р. позивачем, Державною податковою інспекцією у м.Краматорську проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного законодавства та інших законодавчих актів першого відповідача, приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м.Краматорськ.

За результатами перевірки складено акт № 91/23-2-32359532 від 08.04.2005р., яким встановлено, що задекларовані в податкових деклараціях податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, підприємством сплачені до бюджету, підприємство не заявляло до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість та не декларувало збитків (в т.ч. за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.).

Матеріали зазначеної перевірки були направлені до органу досудового слідства для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України.

Постановою від 06.01.2006р. в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб приватного підприємства „Крамснабсервіс”, в т.ч. Жиленко Р.Ю. за ознаками злочину, передбаченому ст. 212 Криминального кодексу України відмовлено на підставі  п. 2 ст. 6 Криминального процесуального кодексу України (відсутністю складу злочину).

З декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2004р., поданої приватним підприємством „Крамснабсервіс” до Державної податкової інспекції в м.Краматорську 14.01.2005р., вбачається, що підприємство задекларувало валові доходи в сумі 1 283,8 тис. грн., валові витрати у сумі 1 282 грн. 90 коп., податкові зобов'язання у сумі 0,1 тис.грн.

По декларації з податку на додану вартість за грудень 2004р. приватне підприємство „Крамснабсервіс” задекларувало обсяг продажу (оподатковувані операції) у сумі 95 845 грн. 00 коп. і сформувало по ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ставці 20% у сумі 19 169 грн. 00 коп.

Обсяг продажу по спірному господарському зобов'язанню у приватного підприємства „Крамснабсервіс” в грудні 2004 року склав 84 575 грн. 00 коп., податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковій накладній № 00035 від 03.12.2004р. сформоване у сумі 16 915 грн. 00 коп.

Таким чином, згідно податкових декларацій приватне підприємство „Крамсансервіс” декларувало доходи від своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що вищенаведені факти та наявні у матеріалах справи документи свідчать про відсутність умислу відповідачів на укладення спірної угоди.

Прокурор м.Краматорську в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області, не надав суду належних доказів, щоб підтверджували умисел відповідачів на ухилення від оподаткування та не довів належним чином недійсність господарських зобов'язань згідно до вимог ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, з урахуванням обставиним справи, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення, а саме усну угоду (правочин) купівлі-продажу „Дизтопливо Ventus” на суму 101 490 грн. 00 коп. (згідно видаткової накладної № 0000087 від 03.12.04р.) укладену між ПП „Крамснабсевіс” м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 32359532) та ТОВ „ЕТС” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 24308872), стягнення з ПП „Крамснабсервіс” на користь ТОВ „ЕТС” фактично отримані кошти у сумі 74 000 грн. 00 коп. за реалізовані ТМЦ „Дизтопливо Ventus” та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” на користь Держави Україна 74 000 грн. 00 коп. вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від приватного підприємства „Крамснабсервіс”               м. Краматорськ.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а доводи, викладені в апеляційної скарзі, не є підставою для скасування рішення.

Керуючись  ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського  суду, -

                                                 П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2006 р. у справі                         № 31/156 пд ( суддя Ушенко Л.В. ) –залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2006 р. у справі №31/156 пд –залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Головуючий          Старовойтова  Г.Я.

Судді:          Волков  Р.В.

          Калантай  М.В.

          Надруковано: 7 прим.

          2. прокурору

          1. позивачу

          2. відповідачам

          1. у справу

          1. ДАГС