Рішення

від 28.11.2006 по справі 15/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.06                                                                                 Справа № 15/507

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськпродукт», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Владіс», м. Луганськ

про стягнення 9493 грн. 70 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Малахів С.В. директор;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем у справі заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 9012 грн. 96 коп. та пені у сумі 480 грн. 74 коп. по договору №17 від 10.04.2006р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та поверталися до суду підприємством поштового зв'язку з поміткою про те, що «за даною адресою такої фірми немає».

При цьому, слід відзначити, що інформаційним листом вищого господарського суду України від 02.06.2006  N 01-8/1228,  визначено, зокрема наступне. До повноважень  господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб  або  місця  проживання фізичних  осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув",  "адресат  відсутній" і т.п. можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників   судового   процесу   про  вчинення  цим  судом  певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськпродукт», як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Владіс», як покупцем укладено договір №17 від 10.04.2006р. Відповідно до п. 1.1 даного договору його предметом є  правовідношення за яким продавець –позивач у справі зобов'язався поставляти продукти харчування, а покупець оплачувати їх відповідно до умов даного договору.

Позивачем передано відповідачу товар згідно предмету договору за наступними накладними доданими позивачем до матеріалів справи на загальну суму 20812 грн. 96 коп.:

- від 12.04.2006р. №Р-00000807 на суму 7 043 грн. 16 коп.;

- від 29.05.2006р. №Р-00001189 на суму 4 793 грн. 00 коп.;

- від 19.07.2006р. №Р-00001652 на суму 8 976 грн. 80 коп.;

Одержання  товару уповноваженою особою відповідача підтверджується доданими до справи довіреностями суворої звітності.

Позивач стверджує, що товар за вказаними накладними було передану саме на підставі договору №17 від 10.04.2006р.

Відповідач  не заперечив одержання продукції за наведеними позивачем накладними на підставі договору №17 від 10.04.2006р. та не надав іншого договору на підставі якого могла здійснюватися передача товару.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата здійснюється протягом 21 банківського дня з дня передачі товару.

Відповідач грошові зобов'язання виконував неналежним чином, сплативши 11 800 грн. 00 коп. Борг станом на день звернення позивача до суду з позовом та  станом на час вирішення спору становить 9 012 грн. 96 коп.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, позовні вимоги про стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача по стягненню пені, нарахованої на підставі п. 9.1 договору та з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань»та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України у сумі 480 грн. 74 коп. визнаються судом обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідача у справі доказів вчасного та у повному обсязі оплати коштів не надав доводи позивача у справі не спростував.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати у складі: державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України,   суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Владіс»(м. Луганськ, вул. Мухіна, б. 87, к. 23, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24853240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськпродукт»,  (м. Луганськ,  вул. Осіпенко, б. 5, кв. 73, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32900500), борг у сумі 9 012 грн. 96 коп., пеню у сумі 480 грн. 74 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 01.12.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко