Постанова

від 14.03.2013 по справі 5011-9/3158-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа№ 5011-9/3158-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: Ткаченко О.О. - довіреність № 2-233 від 09.01.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року

за заявою Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі філії

„Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз",

про відстрочення виконання судового рішення та заміну сторони

правонаступником

у справі № 5011-9/3158-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім

„КЛФЗ",

до Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі філії

„Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз",

про стягнення 359 327,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „КЛФЗ" звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" про стягнення 359 327,89 грн., з яких 323 788,42 грн. основної заборгованості за Договором № 10-27-194 від 04.07.2011 року, 8 112, 45 грн. пені, 22 665, 19 грн. штрафу, 3 140, 30 грн. 3% річних, 1 621,53 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року позов задоволено частково з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 250 000,00 грн. основної заборгованості, 11 228,60 грн. пені, 3 250,54 грн. інфляційних збитків, 4 370,79 грн. 3% річних.

На виконання зазначеного судового рішення 07.06.2012 року видано наказ про примусове виконання рішення.

22.06.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження ВП № 33128903 з виконання Наказу № 5011-9/3158-2012 від 07.06.2012 року, про що винесена відповідна постанова.

16.01.2013 року ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" звернулося до місцевого господарського суду з заявою про заміну ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" на його правонаступника ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" та про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року заяву боржника про заміну сторони у справі задоволено, замінено ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" правонаступником - ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз". В задоволенні заяви ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року та прийняти постанову, якою задовольнити заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року для розгляду справи № 5011-9/3158-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судове засідання, яке відбулося 14.03.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.03.2013 року, було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У своїй заяві від 16.01.2013 року відповідач у зв'язку із реорганізацією підприємства просив суд здійснити заміну ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" на його правонаступника ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз".

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно п. 5 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 22.06.2012 року ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу № 5011-9/3158-2012 від 07.06.2012 року про стягнення з ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" на користь ТОВ „ТД „КЛФЗ" боргу в розмірі 275 583,19 грн.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України „Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" від 13.06.2012 року № 360-р та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України „Про реорганізацію Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз Україна" від 18.07.2012 року № 530 було припинено діяльність відповідача, внаслідок його реорганізації шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз". Відповідно до п. 1.2. Статуту ПАТ „Укртрансгаз" є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що подана відповідачем заява про заміну сторони у виконавчому провадженні є обґрунтована, а відтак ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" підлягає заміні правонаступником - ПАТ „Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" в процесі виконання судового рішення по справі № 5011-9/3158-2012.

Що стосується вимог відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Не обмежується також право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п. 7.2. зазначеної вище Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач (боржник) до 01.01.2013 року був внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення, відповідач зазначає, що здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й березпебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом; має велику дебіторську і кредиторську заборгованість, у зв'язку з чим негайне виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року може привести до негативних наслідків, зокрема: вилучення коштів з господарського обороту; виникнення дефіциту оборотних активів; зниження ділової активності підприємства; неможливості здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями та інше.

Позивач (стягував) заперечує проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, з тих підстав, що тривалість порушення прав стягувача на отримання грошових коштів та інфляційні процеси в економіці призводять до непропорційного балансу майнових інтересів.

При цьому, позивач також має істотну заборгованість перед іншими кредиторами та у зв'язку з неотриманням коштів від боржника, на які стягувач розраховував, як сторона за договором, вже відкриті виконавчі провадження у яких позивач є боржником.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на момент розгляду поданої боржником заяви, останній не виконав (ні повністю, ні частково) рішення господарського суду від 15.05.2012 року у даній справі і, відповідно, не сплатив позивачу заборгованість за поставлену продукцію.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Отже, відповідно до зазначеної норми чинного законодавства боржник фактично мав відстрочку виконання судового рішення з моменту винесення рішення по справі до 01.01.2013 року.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та обставини, що боржник вже мав фактичну відстрочку виконання судового рішення в силу закону, наявність коштів на банківських рахунках і майна у боржника, на яке можливо було б звернути стягнення, то в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року у справі № 5011-9/3158-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року у справі № 5011-9/3158-2012 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 5011-9/3158-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 19.03.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Жук Г.А.

Мальченко А.О.