cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 року Справа №5002-3/5354-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б., (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5002-3/5354-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомБурнацева Ігоря Олександровича до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДубровський Володимир Іванович провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергомера Трейдінг" від 19.10.2011 та визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ "Енергомера Трейдінг" за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: не з'явилися
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Бурнацев Ігор Олександрович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Дубровського Володимира Івановича про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" від 19.11.2011, оформлених протоколами №№ 7, 8, 9 та про визнання недійсними змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг".
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 порушено провадження у справі № 5002-3/5354-2011. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Дубровського Володимира Івановича.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 у справі № 5002-3/5354-2011 (суддя Соколова І.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.Є., суддів Балюкової К.Г., Рибіної С.А.), рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдинг" від 19.10.2011, оформлені протоколами №8, №7, №9; визнано недійсними зміни до установчих документів (у вигляді нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдинг", код ЄДРПОУ 34636355), зареєстровані Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради 27.10.2011, № запису 1 882 105 0007 009846; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Україна" на користь Бурнацева Ігоря Олександровича судовий збір у розмірі 1 882,00 грн. та у розмірі 1073,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомера Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 та залишити в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 у даній справі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 27.11.2009 були зареєстровані зміни до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" (далі - Товариство), згідно яких учасниками Товариства стали громадяни Російської Федерації Бурнацев І.О. та Дубровський В.І., частки у статутному капіталі, яких складають по 50 %.
Відповідні зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" були внесені у грудні 2010 року, а саме пункт 5.4 розділу 5 "Майно, власність і прибуток Товариства" був викладений у наступній редакції: "5.4 В утворенні статутного капіталу Товариства беруть участь своїми внесками: Дубровський В.І. - 28 500,00 грн., що складає 76 % статного капіталу, Бурнацев І.О. - 9000,00 грн., що складає 24 % статутного капіталу".
Державну реєстрацію вказаних змін проведено 27.12.2010.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2011 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг", на порядок денний яких були винесені наступні питання: виключення зі складу учасників Товариства тих осіб, які систематично не виконують (не належним чином) свої обов'язки, про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі, про виведення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" Бурнацева Ігоря Олександровича та затвердження Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" у новій редакції.
Так, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" від 19.10.2011, оформленого протоколом № 7, Бурнацева Ігоря Олександровича було виключено зі складу учасників Товариства, як такого, що систематично не виконує (не належним чином) свої обов'язки, з виплатою його долі у статутному капіталі у розмірі 24 %, що складає 9000,00 грн. При цьому, було вирішено частку Бурнацева Ігоря Олександровича у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдинг" перерозподілити.
У зв'язку з таким перерозподілом, частка Дубровського В.І. складає 37 500,00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу. Крім того, по другому питанню було прийнято рішення про внесення змін до установчих документів та затвердження Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" у новій редакції.
Судами встановлено, що 19.10.2011 був оформлений протокол № 8 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг", з якого вбачається, що учасниками зборів було встановлено наступний порядок денний: розгляд питання про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" Бурнацева Ігоря Олександровича; затвердження Статуту Товариства у новій редакції.
Також, 19.10.2011 був складений протокол зборів учасників Товариства № 9, з якого вбачається, що на порядок денний було винесено питання про примусове виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" Бурнацева Ігоря Олександровича, який володіє 24% статутного капіталу Товариства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення загальних зборів про виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" було оформлене протоколом № 8 загальних зборів учасників Товариства від 19.10.2011, відповідно до якого єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" є Дубровський В.І.
Як вбачається з тексту цього протоколу та встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було виключено зі складу учасників на підставі ч. 1 ст. 64 Закону України " Про господарські товариства" як учасника, який систематично не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, вирішено виплатити його долю у статутному капіталі у розмірі 24 %, що складає 9000,00 грн., перерозподілити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" наступним чином: Дубровський В.І. - 37500,00 грн., що відповідає 100 % статутного капіталу Товариства.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача про дату, час та місце проведення спірних загальних зборів Товариства відповідає положенням Статуту Товариства та не суперечить діючому законодавству; загальні збори учасників Товариства, які відбулись 19.10.2011 були повноважними для прийняття рішень про виключення Бурнацева І.О. зі складу учасників Товариства та про затвердження нової редакції Статуту Товариства, у зв'язку зі зміною складу учасників Товариства; позивачем всупереч положенням ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень; загальні збори учасників Товариства, які відбулися 19.10.2011, були проведені відповідно до вимог Закону України "Про господарські товариства", Господарського кодексу України та Статуту Товариства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання їх недійсними.
Апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення у цій справі, виходив з того, що загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" від 19.10.2011 (протоколи № 7, 8, 9) були скликані і проведені із порушенням вимог закону та Статуту Товариства щодо повідомлення учасників Товариства про їх проведення; факт систематичного невиконання (неналежного виконання) обов'язків учасника Товариства з боку Бурнацева І.О. не доведений належними доказами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, виходить з наступного.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - Постанова) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
При цьому, відповідно до пункту 18 цієї Постанови, при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону "Про господарські товариства").
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
У відповідності з пп. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, пп. "а" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством.
Згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України, статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом управління Товариства є загальні збори його учасників.
Відповідно до приписів частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Пунктом 7.11 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Україна" передбачено, що про проведення засідання загальних зборів учасників, останні повідомляються письмово (чи іншим способом) не менш ніж за 30 днів до початку засідання загальних зборів учасників із вказівкою часу і місця проведення, а також порядку денного.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: телефонограми із інформацією про скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Україна", а також копії роздруківок телефонних переговорів із зазначенням часу та тривалістю розмов, які надані операторами мобільного зв'язку дійшов мотивованого висновку, що вони не можуть бути визнані належними та допустимим доказами у справі на підтвердження належного повідомлення його учасників про проведення загальних зборів Товариства. При цьому, апеляційним господарським судом правомірно зазначено, що з телефонного повідомлення неможливо встановити змісту розмови, а роздруківки телефонних переговорів, які надані операторами мобільного зв'язку, підтверджують лише факт з'єднання двох абонентів стільникового зв'язку певної тривалості.
А отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про порушення відповідачем вимог Закону та Статуту Товариства щодо повідомлення його учасників про проведення спірних загальних зборів Товариства.
Відповідно до статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника господарського товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства.
Вказана норма пов'язує можливість виключення учасника зі складу товариства з систематичністю невиконання або неналежного виконання останнім обов'язків учасника такого товариства.
Водночас, обов'язки учасника товариства визначаються законом та установчими документами товариства.
Відповідно до пункту 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
У абзаці 3 пункту 3.10 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007р. № 04-5/14, із змінами і доповненнями, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 28.12.2009р. №04-06/190, встановлено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.
З урахуванням вищевикладеного, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про недоведеність відповідачем факту систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника Товариства.
При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції зауважує, що участь у загальних зборах товариства є правом його учасників та, водночас, одним із способом реалізації права на участь в управлінні справами товариства, визначеного ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", оскільки саме загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю є вищим його органом відповідно до ч. 1 ст. 58 вказаного Закону, а тому неявка позивача на загальні збори учасників Товариства, не може розглядатися як систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків учасника господарського товариства, які тягнуть за собою можливість виключення з кола учасників.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо інших доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами, матеріалами справи та не спростовують висновків, покладених в основу прийнятої постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст.111 5 , 111 7 ГПК України.
Разом з тим, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції припустився помилки в частині розподілу судових витрат у справі, з огляду на наступне.
За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (ст. 105 ГПК України).
Скасовуючи рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 та приймаючи нове рішення, Севастопольський апеляційний господарський суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1882,00 грн. та у розмірі 1073,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Згідно підпунктів 2, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 вказаного вище Закону).
Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (чинний з 01.01.2012) станом на 01.01.2012 встановлено заробітну плату у місячному розмірі 1073,00 грн.
Враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір" та статті 49 ГПК України, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Україна" на користь Бурнацева Ігоря Олександровича підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,00 грн. та у розмірі 536,50 грн. за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 5 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5002-35354-2011 підлягає зміні в частині розподілу судових витрат. При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції відзначає, що оскільки висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваній постанові є вірними, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у цій справі підлягає зміні лише в частині розподілу судових витрат, а тому у суду касаційної інстанції відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Україна" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5002-3/5354-2011 змінити.
Пункти 4, 5 резолютивної частини постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5002-3/5354-2011 викласти в наступній редакції:
"4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" на користь Бурнацева Ігоря Олександровича судовий збір у розмірі 1073,00 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомера Трейдінг" на користь Бурнацева Ігоря Олександровича судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536,50 грн.
Видачу наказів доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим."
В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5002-3/5354-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Л. Гольцова
Л. Іванова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2013 |
Оприлюднено | 20.03.2013 |
Номер документу | 30039308 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Дмитрієв Віктор Євгенович
Господарське
Вищий господарський суд України
Іванова Л.Б.
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Дмитрієв Віктор Євгенович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Дмитрієв Віктор Євгенович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Дмитрієв Віктор Євгенович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Дмитрієв Віктор Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні