Ухвала

від 12.03.2013 по справі 44/268-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" березня 2013 р. Справа №44/268-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: Кирич С.О. (довіреність б/н від 05.03.2013);

від Зозулі Василя Андрійовича: Вагоровська А.Е. (довіреність від 07.02.2013 №260);

ліквідатор: арбітражний керуючий Косякевич С.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Зозулі Василя Андрійовича

на постанову господарського суду міста Києва від 30.01.2013

у справі № 44/268-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи"

до комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі

товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 у справі № 44/268-б за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" про визнання банкрутом комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинено повноваження розпорядника майна комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Гуцал Тамари Михайлівни, комерційно-технічний центр "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича, господарську діяльність банкрута завершено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Зозуля Василь Андрійович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити у задоволенні клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова стосується його прав і обов'язків як співзасновника комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки незаконна ліквідація останнього порушує права і законні інтереси боржника та як наслідок - його учасників.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які згідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.09.2011 вбачається, що засновниками (учасниками) комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю є Зозуля Василь Андрійович та Крутиус Валентиа Василівна.

Пункт 8 частини З статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться названим законом в залежність від положень процесуального закону.

Стаття 91 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Таким чином, господарські суди розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон), визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Закону, є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, можуть брати участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, Зозуля Василь Андрійович не є кредитором комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, статусу учасника провадження у справі про його банкрутство не набув.

Таким чином, заявник апеляційної скарги не надав доказів на підтвердження у нього права на оскарження судового рішення у справі про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Посилання в апеляційній скарзі на те, що Зозуля Василь Андрійович є засновником боржника, про право заявника апеляційної скарги на оскарження судових рішень у даній справі не свідчать.

У підпункті 4.4 рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Скаржником не наведено доводів на підтвердження того, що внаслідок прийняття місцевим господарським судом оскарженої постанови від 30.01.2013 вирішено питання про його права та обов'язки.

За таких обставин апеляційне провадження у справі про банкрутство за скаргою Зозулі Василя Андрійовича не може бути здійснене та підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за скаргою Зозулі Василя Андрійовича на постанову господарського суду міста Києва від 30.01.2013 у справі № 44/268-б.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.