Рішення

від 14.03.2013 по справі 24/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.13 р. Справа № 24/256

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

про стягнення 511 750,24 грн.

за участю представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. - за дов. №15-13Д від 31.12.2012р.

від відповідача: Шмідт В.О. - за дов. №юр/7740 від 28.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 511 750,24 грн., з яких борг за договором № 445 від 01.04.2003р. за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 123 659,19 грн., сума 3% річних від суми боргу, що утворилась за лютий 2011р. - 2 433,97 грн., інфляційні - 5 346,37 грн., пеня - 10 422,48 грн., а також суми донарахованих за невиконання грошових зобов'язань, стягнутих рішеннями суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. - 3 % річних в загальному розмірі 72 314,99 грн., інфляційних в загальному розмірі 280 429,16 грн. та пені в загальному розмірі 17 144,08 грн., крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях договір № 445 від 01.04.2003р. з додатками та додатковими угодами, акт прийому-передачі електроенергії у лютому 2011 року та відповідний рахунок на оплату, довіреність від 04.01.2011р., рішення господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р., позовні заяви, розрахунок позовних вимог, статутні документ підприємства.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, борг за договором №445 від 01.04.2003р. за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. у сумі 123 659,19 грн. Крім того, відповідач стверджує, що при розрахунку пені за прострочення оплати за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року позивач припустився арифметичної помилки і за розрахунком відповідача пеня по цих зобов'язаннях складає 10 317,47 грн. Відповідач, також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 50%.

За твердженням відповідача, позивачем неправомірно об'єднано у одному позові вимоги, які не є однорідними, оскільки в одному випадку мають місце неналежне виконання договору на поставку електроенергії, а в іншому - невиконання окремих рішень суду. Також відповідач зазначає, що прийняття рішень господарським судом про стягнення боргу з відповідача є новацією, яка відміняє старі зобов'язання. На думку відповідача, наданий позивачем розрахунок цих сум є невірним, оскільки позивачем: по-перше, невірно розраховано совокупний індекс інфляції; по-друге, інфляційна складова розрахована позивачем не тільки на суму основного боргу, а і на суму стягнутих інфляційних; по-третє, позивачем пропущено строк позовної давності для пред'явлення вимог за рішеннями суду по справам № 37/250 від 18.10.2007р., № 20/264 від 03.03.2008р., № 20/156 від 21.08.2008р.; в четверте, позивачем невірно розраховано індекс інфляції по окремим рішенням суду, а саме по рішеннях №38/147 від 30.08.2010р., № 38/50 від 19.05.2011р., тому просить відмовити позивачу у стягненні сум 3% річних, індексу інфляції та пені, донарахованих на зобов'язання, стягнуті за рішеннями суду минулих років.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду баланс підприємства за 1.10.2011р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна ОКП «Донецьктеплокомуненерго», лист ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька про кількість наказів на примусовому виконанні про стягнення з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на користь юридичних осіб боргу, виписку з Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», контррозрахунок інфляційних та 3% річних, статутні документи підприємства.

Позивач у запереченні № 51юр-50460/11 від 15.12.2011р. заперечив проти зменшення відповідачу розміру пені з посиланням на те, що тяжкий фінансовий стан не є винятковою обставиною, крім того, винятковість таких обставин повинна бути підтверджена певними засобами доказування, яких відповідач не надав. Також, позивач зазначив, що поставляє електроенергію відповідачу, яку купує у ДП «Енергоринок» на підставі договору № 4863/01 від 19.08.2008р., яким в свою чергу передбачено за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати електроенергії нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення (п.7.3.2 договору). Крім того, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів позивач сплачує штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу. Так , невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати електроенергії призвело до виникнення боргу у позивача перед ДП «Енергоринок», що підтверджується рішеннями суду.

На підтвердження своїх слів позивач надав суду: копію договору з ДП «Енергоринок» № 4863/01 від 19.08.2008р., копію акту звірки № 05/72-6492 від 01.10.2009р., копії претензій ДП «Енергоринок», копію першого аркушу постанови про арешт боржника.

Ухвалами суду від 26.12.2011р. призначено судову економічну експертизу у справі № 24/256, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту реактивну електроенергію у лютому 2011р. за договором про постачання електроенергії №445 від 01.04.2003р. про постачання електроенергії за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р.; 2) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту реактивну електроенергію у лютому 2011р. за договором про постачання електроенергії №445 від 01.04.2003р. про постачання електроенергії за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р.; 3) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. за договором про постачання електроенергії №445 від 01.04.2003р. про постачання електроенергії за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р.; 4) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" з врахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., №20/264 від 03.03.2008р., №20/156 від 21.08.2008р., №7/216 від 10.11.2009р., №10/82 від 28.04.2009р., №38/147 від 30.08.2010р., №38/50 від 19.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р.; 5) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за рішенням суду №38/50, за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р.

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/49 від 23.11.2012р. (т.2 а.с.77-98) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року за договором про постачання електричної енергії № 445 від 01.04.2003р., за період визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився на 5 285,03 грн., 3% річних за цими зобов'язаннями склали 2 433,97 грн., пеня, згідно умовам, визначених позивачем у позовній заяві № 51юр-41962/11 від 26.10.2011р. - 10 422,49 грн.

Також, згідно проведеному дослідженню борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився внаслідок інфляційних процесів на 283 304,06 грн. та 3 % річних - 72 309,41 грн. Борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго», стягнутий рішенням суду № 38/50, внаслідок нарахування пені збільшився на 17 081,37 грн.

Ухвалою від 05.12.2012р. провадження у справі № 24/256 поновлено з 10.01.2013р.

Позивач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також надав пояснення б/н від 10.01.2013р. у якому погодився з висновком експерта в частині нарахування 3% річних та пені на суму боргу за активну електроенергію, спожиту у лютому 2011р. Що стосується нарахування інфляційних, то позивач вважає, що при розрахунку, експерт припустився арифметичної помилки, що призвело до помилкового визначення суми інфляційних. Розраховуючи розмір пені, нарахованої на суму боргу за активну електроенергію, спожиту у січні 2011р., стягнуту рішенням суду № 38/50, експерт не вірно визначив період з 16.03.2011р. по 31.07.2011р., тоді як позивачем було визначено період з 16.03.2011р. по 01.08.2011р. Позивач також не погодився з розрахунком 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму боргу, за рішеннями суду. Так, при розрахунку суми 3% річних, стягнутих за рішенням суду № 10/82 експертом не було враховано оплату у розмірі 34 075,88 грн. за період з 29.04.2009р. по 30.04.2009р., а різниця між сумами інфляційних позивача та експерта склалася внаслідок того, що експерт проводив нарахування інфляційних на борг з урахуванням сум інфляційних, стягнутих відповідними рішеннями суду (т.2 а.с. 131).

Відповідач надав письмові пояснення у яких з розрахунком позивача 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму боргу за активну електроенергію за лютий 2011р. погодився, розрахунок пені в сумі 10 422,48грн. визнав невірним, згідно контрозрахунку відповідача сума пені склала 10 317,47 грн. З висновком експерта не погодився в частині донарахованих інфляційних на заборгованість, стягнуту за рішеннями суду. Відповідач наголошує на тому, що при розрахунку експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст.625 ЦК України. Також відповідач просив застосувати строк позовної давнини до вимог про стягнення 3% річних та інфляції по справам № 37/250 (рішення від 18.10.2007р.), № 20/264 (рішення від 03.03.2008р.) та № 20/156 (рішення від 21.08.2008р.) та зменшити розмір пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства і на підтвердження таких обставин надав баланс підприємства станом на 30.09.2012р. та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 року (т.2 а.с.138).

21.02.2013р. відповідач надав до канцелярії суду письмові пояснення, у яких підтримав доводи, викладені у заяві № юр/115 від 10.01.2013р. та надав копію платіжного доручення за № 6 від 23.11.2012р. на суму 6 534 052,47 грн. (том 3 а.с. 2).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд ВСТАНОВИВ:

До приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчать відповідні Статутні документи підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2003р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 445 (т.1 а.с.10), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Згідно із п 2.2.2 - п.2.2.4 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №6 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 та 2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 3 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів. Якщо на 5 день після отримання рахунку не надійде оплата, то на 7 день постачальник має право припинити електропостачання (т.1 а.с.17).

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

01.03.2011р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено новий договір про постачання електричної енергії № 9999 (т.3 а.с.7), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 9.1 договору № 9999 від 01.03.2011р. сторони встановили, що з дати набрання чинності цього договору серед інших припиняє свою дію в частині зобов'язань постачальника продавати електричну енергію споживачу договір про постачання електричної енергії № 445 від 01.04.2003р.

В частині розрахунків за продану електричну енергію, перетікання реактивної електроенергії, господарсько-правовій відповідальності, а також в частині відповідальності за порушення грошових зобов'язань, екологічної складової (за наявності), крім перелічених договорів у п. 9.1, договір № 445 від 01.04.2003р. втрачає чинність після здійснення в повному обсязі всіх розрахунків.

Відповідно до п. 9.10 договір набирає чинності з 01.01.2011р. і укладається на строк до 31 грудня 2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у лютому 2011 року у тому числі й активну електроенергію в обсязі 224403 кВАр/год (т.1 а.с.20) 25.02.2011р. відповідач отримав від позивача рахунок на оплату активної електроенергії спожитої у лютому 2011р. з врахуванням генерації, на суму 203 659,19 грн.

За поясненнями позивача, станом на момент звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача за цим рахунком складала 123 659,19 грн. Такі обставини відповідачем не заперечуються.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив цю заборгованість, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення від 6 від 23.11.2012р. (т.3 а.с. 2).

Враховуючи такі обставини, провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу з активної електроенергії спожитої у лютому 2011р. у розмірі 123 659,19 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих на заборгованість з активної електроенергії 3% річних за період 01.03.2011-15.10.2011рр. у сумі 2 433,97 грн., інфляційних за період 01.03.2011-30.06.2011рр. в сумі 5 346,37 грн. та пені за період 01.03.2011-04.09.2011рр. в сумі 10 422,48 грн. суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши наведений у позові розрахунок 3% річних за період 01.03.2011-15.10.2011рр. у сумі 2 433,97 грн. та пені за період 01.03.2011-04.09.2011рр. в сумі 10 422,48 грн. за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним. Аналогічного результату дійшов судовий експерт у своєму висновку № 2/11/49 від 23.11.2012р. (т.2 а.с.79-98). Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується розрахунку інфляційних за період з 01.03.2011-30.06.2011р. в сумі 5 346,37 грн., то перевіривши наведений у позові розрахунок за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд вважає цей розрахунок помилковим та приходить до висновку, що до стягнення з відповідача на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає сума заборгованості внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. у розмірі 5 285,03 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача донарахованих на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. 3% річних у загальному розмірі 72 314,99 грн., інфляційні у загальному розмірі 280 429,16 грн. та пеню - 17 144,08 грн. суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду по справі № 37/250 від 18.10.2007р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 196 307,90 грн. (т.1 а.с.24).

Рішенням господарського суду по справі №20/264 від 03.03.2008 р. стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 226 887,42 грн. та реактивну електроенергію в сумі 26 693,42 грн., інфляційні у розмірі 12 688,63 (т.1 а.с.27).

Рішенням господарського суду по справі № 20/156 від 21.08.2008р. на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 87 607,88 грн. та реактивну електроенергію в сумі 1 857,94 грн., інфляційні у розмірі 13 030,77 грн. (т.1 а.с.31).

Рішенням господарського суду по справі № 7/216 від 10.11.2009р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" 199 009,99грн. боргу за активну електроенергію та 1 653,19 грн. борг за реактивну електроенергію, інфляційні у розмірі 4 545,61 грн. (т.1 а.с.35).

Рішенням господарського суду по справі № 10/82 від 28.04.2009р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 215 993,70 грн., за реактивну електроенергію - 1 090,39 грн. (т.1 а.с.39).

Рішенням господарського суду по справі № 38/147 від 30.08.2010р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 259 635,48 грн., за реактивну електроенергію - 1 660,74 грн., інфляційні у розмірі 6 853,28 грн. (т.1 а.с.43).

Рішенням господарського суду по справі № 38/50 від 19.05.2011р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 323 756,45 грн., за реактивну електроенергію - 2 957,35 грн., інфляційні у розмірі 4 748,62 грн. (т.1 а.с.48).

Вказані рішення набрали чинності.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/256.

Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутої за вище переліченими судовими рішеннями суми основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, тому твердження відповідача про те, що ухвалення господарськими судами рішень про стягнення боргу за договором про постачання електроенергії №445 від 01.04.2003р. є новацією згідно ст.604 ЦК України - безпідставні. Аналогічної правової позиції дотримується також і Вищий господарський суд України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу у повному обсязі основний борг за договором №445 від 01.04.2003р., стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р., то позовні вимоги про стягнення донарахованих 3% річних та інфляційних на ці суми основного боргу є обгрунтованими.

Як вбачається, позивач здійснив донарахування на заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 196 307,90 грн., стягнуту на підставі рішення суду по справі №37/250 від 18.10.2007р., 3% річних у розмірі 17 667,71 грн. за період з 01.10.08 р. до 30.09.11р. та інфляційні - 72 241,31 грн. за період з 01.10.08 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 226 887,42 грн. та реактивної електроенергії в сумі 26 693,42 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 20/264 від 03.03.2008р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальному розмірі 22 671,41 грн. за період з 01.10.2008 р. до 30.09.2011р. та інфляційні - 97 370,27 грн. за період з 01.10.08 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 87 607,88 грн. та борг за реактивну електроенергію у розмірі 1 857,94 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 20/156 від 21.08.2008р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальному розмірі 6 893,81 грн. за період з 01.10.08 до 30.09.11. та інфляційні 32 983,34 грн. за період з 01.10.08р. до 30.06.11р.

Рішенням господарського суду по справі № 7/216 від 10.11.2009р. було стягнуто з відповідача заборгованість з активної електроенергії у розмірі 199 009,99 грн. та з реактивної електроенергії - 1 653,19 грн. На цю заборгованість позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 4 634,02 грн. та інфляційні на загальну суму 15 093,18 грн. за період з 01.12.09 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 215 993,70 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 1 090,39 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 10/82 від 28.04.2009р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 5 884,20 грн. за період з 29.04.09р. до 15.10.11р., інфляційні на суму 17 036,47 грн. за період з 01.04.09 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 259 635,48 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 1 660,74 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 38/147 від 30.08.2010р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 8 823,66 грн. за період з 31.08.2010р. до 15.10.11р., інфляційні на суму 32 446,09 грн. за період з 01.08.2010 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 323 756,45 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 2 957,35 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 38/50 від 19.05.2011р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 5 740,18 грн., інфляційні на суму 13 258,50 грн. за період з 01.03.2011 р. до 30.06.11 р. та пені у сумі 17 144,08 грн.

Враховуючи великий обсяг первинних документів, ухвалами суду від 26.12.2011р. було призначено судову економічну експертизу у справі № 24/256, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі (т.2 а.с.57-59).

На вирішення експерту поставлено у тому числі і запитання стосовно того, на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" з врахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р. та на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за рішенням суду № 38/50, за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р. (питання №№ 4 і 5)

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/49 від 23.11.2012р. (т.2 а.с.79-98) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився внаслідок інфляційних процесів на 283 304,06 грн. та 3% річних - 72 309,41 грн. Борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго», стягнутий рішенням суду № 38/50, внаслідок нарахування пені збільшився на 17 081,37 грн.

Суд враховує, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Дослідивши наданий експертний висновок № 2/11/49 від 23.11.2012р., зокрема з питань суду №№ 4 і 5, суд вважає його обґрунтованим в частині питань про визначення на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. внаслідок донарахування 3% річних за період, визначений позивачем у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р. та на яку суму збільшився борг відповідача внаслідок нарахування пені за рішенням суду №38/50, за період, визначений позивачем у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р., тому суд приймає такий висновок у якості доказу по справі.

Стосовно висновку експерта з питання на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р., з врахуванням інфляційних нарахувань за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41962/11 від 26.10.2011р. - в цій частині суд вважає необґрунтованим розрахунок експерта у зв'язку з тим, що експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст. 625 ЦК України. Три відсотки річних та інфляційні є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань за договором, але не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України). У той же час, чинне законодавство не містить норм, які б передбачали відповідальність за невиконання рішень господарського суду у вигляді нарахування інфляційних та річних.

Підрахувавши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р., з урахуванням визначених експертом оплат відповідача, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні у загальному розмірі 267 966,61 грн.

Отже, підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи позовні вимоги про стягнення з відповідача донарахованих на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. - 3% річних у загальному розмірі 72 309,41грн., інфляційні у загальному розмірі 267 966,61грн. та пеня - 17 081,37грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Однак, всупереч положенням вказаних статей відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, у тому числі доказів вжиття заходів для уникнення порушення грошових зобов'язань за спірним договором; не надав доказів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Надавши правову оцінку юридичному статусу учасників спору, їх фінансовому стану та заявленому до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до зменшення розміру пені.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк, про стягнення 511 750,24 грн., з яких борг за договором № 445 від 01.04.2003р. за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 123 659,19 грн., сума 3% річних від суми боргу, що утворилась за лютий 2011р. - 2 433,97 грн., інфляційні - 5 346,37 грн., пеня - 10 422,48 грн., а також суми донарахованих за невиконання грошових зобов'язань, стягнутих рішеннями суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. - 3 % річних в загальному розмірі 72 314,99 грн., інфляційних в загальному розмірі 280 429,16 грн. та пені в загальному розмірі 17 144,08 грн. - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" боргу за спожиту реактивну електроенергію у лютому 2011р. у розмірі 123 659,19 грн. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 3% річних від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 2 433,97 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 5 285,03грн., пеня від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р.- 10 422,48 грн., суми донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. 3% річних в загальному розмірі 72 309,41 грн., інфляційні в загальному розмірі 267 966,61 грн., пеню в загальному розмірі 17 081,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито та судовий збір у загальній сумі 3 928,16 грн., витрати на проведення судової експертизи - 8 193,97 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 15.03.2013р.

Суддя Величко Н.В.