Постанова

від 23.05.2013 по справі 24/256

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2013 р. справа №24/256

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Цацуліна Т.О., довіреність № 15-13 «Д» від 21.12.12р. від відповідача:Березюк І.С., довіреність № юр/7741 від 28.12.12р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. (повний текст 15.03.2013р.) у справі№ 24/256 (суддя Величко Н.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про стягнення 511 750,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області було частково задоволено, стягнуто на користь позивача з відповідача 3% річних від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 2 433,97 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 5 285,03грн., пеня від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р.- 10 422,48 грн., суми донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. 3% річних в загальному розмірі 72 309,41 грн., інфляційні в загальному розмірі 267 966,61 грн., пеню в загальному розмірі 17 081,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито та судовий збір у загальній сумі 3 928,16 грн., витрати на проведення судової експертизи - 8 193,97 грн.

Припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" боргу за спожиту реактивну електроенергію у лютому 2011р. у розмірі 123 659,19 грн. за відсутністю предмету спору.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. у справі № 24/256 частково скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, які нараховані на заборгованість, яка стягнута в судовому порядку в розмірі 374 498,87грн. На думку заявника апеляційної скарги, господарським судом при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вважає рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до вимог діючого законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Вимогами статті 26 Закону України „Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Позивач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2003р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач), укладено договір про постачання електричної енергії № 445 (т.1 а.с.10), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Згідно із п 2.2.2 - п.2.2.4 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №6 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №10 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 та 2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 3 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів. Якщо на 5 день після отримання рахунку не надійде оплата, то на 7 день постачальник має право припинити електропостачання (т.1 а.с.17).

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

01.03.2011р. між сторонами укладено новий договір про постачання електричної енергії № 9999 (т.3 а.с.7), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 9.1 договору № 9999 від 01.03.2011р. сторони встановили, що з дати набрання чинності цього договору серед інших припиняє свою дію в частині зобов'язань постачальника продавати електричну енергію споживачу договір про постачання електричної енергії № 445 від 01.04.2003р.

В частині розрахунків за продану електричну енергію, перетікання реактивної електроенергії, господарсько-правовій відповідальності, а також в частині відповідальності за порушення грошових зобов'язань, екологічної складової (за наявності), крім перелічених договорів у п. 9.1, договір № 445 від 01.04.2003р. втрачає чинність після здійснення в повному обсязі всіх розрахунків.

Відповідно до п. 9.10 договір набирає чинності з 01.01.2011р. і укладається на строк до 31 грудня 2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у лютому 2011 року у тому числі й активну електроенергію в обсязі 224403 кВАр/год (т.1 а.с.20) 25.02.2011р. відповідач отримав від позивача рахунок на оплату активної електроенергії спожитої у лютому 2011р. з врахуванням генерації, на суму 203 659,19 грн.

Станом на момент звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача за цим рахунком складала 123 659,19 грн. Такі обставини відповідачем не заперечуються.

Матеріали справи свідчать, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив цю заборгованість, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення від 6 від 23.11.2012р. (т.3 а.с. 2).

Таким чином в частині вимог про стягнення суми основного боргу з активної електроенергії спожитої у лютому 2011р. у розмірі 123 659,19 грн. провадження у справі господарським судом припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору. Такий висновок суду першої інстанції сторонами не оспорюється, і з ним погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до вимог законодавства нараховано на суму боргу пеню у розмірі 10 422,48 грн., інфляційні в сумі 5 346,37грн., 3% річних в сумі 2 433,97 грн.

Судова колегія вважає, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, проведений судом першої інстанції є обґрунтованим, зробленим з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України.

Тому позовні вимоги в цій частині місцевим судом обґрунтовано та правомірно задоволено у розмірі: пеня за період 01.03.11р. - 04.09.11р. в сумі 10422,48 грн., 3% річних за період 01.03.11р. - 15.10.11р. у сумі 2 433,97 грн., інфляційні за період 01.03.11р. - 30.06.11р. у сумі 5 285,03 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення донарахованих на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. - 3% річних в розмірі 72 314,99 грн., інфляційних у розмірі 280 429,16 грн. та пені - 17 144,08 грн., судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції є вірними та не спростовуються доводами апеляційної скарги виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 37/250 від 18.10.2007р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 196 307,90 грн. (т.1 а.с.24).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №20/264 від 03.03.2008 р. стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 226 887,42 грн. та реактивну електроенергію в сумі 26 693,42 грн., інфляційні у розмірі 12 688,63 (т.1 а.с.27).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/156 від 21.08.2008р. на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 87 607,88 грн. та реактивну електроенергію в сумі 1 857,94 грн., інфляційні у розмірі 13 030,77 грн. (т.1 а.с.31).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 7/216 від 10.11.2009р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" 199 009,99грн. боргу за активну електроенергію та 1 653,19 грн. борг за реактивну електроенергію, інфляційні у розмірі 4 545,61 грн. (т.1 а.с.35).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 10/82 від 28.04.2009р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 215 993,70 грн., за реактивну електроенергію - 1 090,39 грн. (т.1 а.с.39).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 38/147 від 30.08.2010р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 259 635,48 грн., за реактивну електроенергію - 1 660,74 грн., інфляційні у розмірі 6 853,28 грн. (т.1 а.с.43).

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 38/50 від 19.05.2011р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 323 756,45 грн., за реактивну електроенергію - 2 957,35 грн., інфляційні у розмірі 4 748,62 грн. (т.1 а.с.48).

Доказів сплати сум, належних до стягнення за переліченими рішеннями суду, які набрали чинності, відповідачем не надано.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає право кредитора на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а також 3% річних від простроченої суми та оплату цих сум.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача донарахованих на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/264 від 03.03.2008р., по справі №20/156 від 21.08.2008р., по справі №7/216 від 10.11.2009р., по справі №10/82 від 28.04.2009р., по справі №38/147 від 30.08.2010р., по справі №38/50 від 19.05.2011р. - 3% річних у загальному розмірі 72 309,41грн., інфляційні у загальному розмірі 267 966,61грн. та пеня - 17 081,37грн.

Судова колегія вважає висновок суду про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені таким, що зроблений з урахуванням приписів чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Посилання відповідача на ст. 604 ЦК України судом першої інстанції досліджені та обґрунтовано визнані безпідставними.

Доказів того, що відповідачем приймались будь-які заходи для вирішення питання з сплати заборгованості ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції не надані. Відсутність коштів у боржника не звільняє його від виконання грошових зобов'язань.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе зменшення пені.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.03.13 року у справі № 24/256 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Враховуючи, що відповідачем частково сплачено суму боргу під час розгляду справи, у зв'язку з чим місцевим судом позовні вимоги задоволені частково, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно покладено витрати за проведення судової експертизи на відповідача з урахуванням вимог ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14 березня 2013 року по справі № 24/256 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14 березня 2013 року по справі № 24/256 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ДАГС;

1-ГСДО