Рішення

від 18.03.2013 по справі 5020-722/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року справа № 5020-722/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-5"

(Московське шосе, 11 км, м. Сімферополь, 95492)

до відповідача - Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 425 684,10 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Зайцев О. В. - представник по довіреності від 20.05.2012,

від відповідача - Дорожко О. Л. - юрисконсульт, довіреність № 02-юр від 03.01.2013

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Форум-5" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради про стягнення 425 804,92 грн. заборгованості за договорами про поставку вугілля кам'яного за державні кошти № 298/10 та № 299/10 від 28.12.2010.

Позовні вимоги з посиланням на статті 173, 193 Господарського кодексу України та статті 526, 530 Цивільного кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаних договорів, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість по оплаті за поставлене вугілля у розмірі 425 804,92 грн.

У судових засіданнях, за усними клопотаннями представника позивача, неодноразово оголошувалась перерва, востаннє до 11.03.2013.

Ухвалою суду від 11.03.2013 за заявою представника відповідача від 11.03.2013 строк вирішення спору був продовжений на 15 днів - до 26.03.2013, а розгляд справи відкладений на 18.03.2013 для надання суду відповідачем додаткових документів у справі.

Ухвалою суду від 18.03.2013 за заявою представника позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради 120,82 грн. заборгованості було припинено.

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2013 просив суд стягнути з відповідача 425 684,10 грн. заборгованості та судовий збір у розмірі 8 513,68 грн.

16.07.2012 з супровідним листом б/н від 13.07.2012 від відповідача надійшли заперечення вих. № 3818 від 13.07.2012, в яких Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради проти позову заперечувало та просило суд у позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на невиконання позивачем пункту 2.1 договорів № 298/10 та № 299/10 від 28.12.2010 щодо відповідності якості поставленого вугілля вимогам діючого законодавства України до цієї категорії товарів.

Також, відповідачем у вказаних запереченнях зазначено, що надана ТОВ „Форум-5" інформація щодо якості продукції не відповідає встановленій формі, оскільки не містить даних про якісні показники вугілля.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився з підстав викладених у запереченнях відповідача вих. № 3818 від 13.07.2012 та просив суд у позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Форум-5" (постачальник) та Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (замовник) були укладені договори про поставку вугілля кам'яного за державні кошти № 298/10 та № 299/10.

Ці договори набирають чинності з дати їх укладення і діють до повного виконання своїх зобов'язань, але в будь якому випадку по 31 грудня 2011 року (пункти 10.1 договорів).

Відповідно до пунктів 1.1 цих договорів постачальник (позивач) зобов'язувався у 2011 році поставити замовнику товар, зазначений в пункті 1.2, а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити такий товар, відповідно до умов цих договорів.

Згідно з пунктом 1.2 договорів найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару: Вугілля кам'яне антрацит „АС" (згідно ДК 016-97 код 10.10.1).

Кількість товару за договором № 298/10 від 28.12.2010 складає 2 280 тонн.

Кількість товару за договором № 299/10 від 28.12.2010 складає 3 420 тонн.

Пунктами 2.2 договорів передбачалось, що приймання товару за якістю буде здійснено замовником відразу після прибуття товару до місця постачання за документами (сертифікатами) якості на продукцію.

Положеннями пунктів 2.3 вказаних договорів встановлено, що приймання товару за кількістю буде здійснено замовником відразу після прибуття товару до місця постачання за кількістю, вказаною в товаросупроводжувальних документах на товар.

Згідно з пунктами 2.4 цих договорів, прийняття товару за кількістю та якістю оформляється актом, який повинен бути складений у день приймання товару та підписується сторонами.

Пунктами 3.1 договорів встановлено, що ціна договору № 298/10 від 28.12.2010 становить 2 918 400,00 грн., у тому числі ПДВ: 486 392,40 грн. (1 280,00 грн. з ПДВ за тонну), а ціна договору № 299/10 від 28.12.2010 становить 4 582 800,00 грн., у тому числі ПДВ 763 788,60 грн. (1 340,00 грн. з ПДВ за тонну).

Платником за цими договорами є замовник (пункти 4.1 договорів).

Відповідно до пунктів 4.2 договорів розрахунки здійснюються шляхом переказу замовником грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 90 календарних днів з моменту поставки товару.

Положеннями пунктів 4.4 договорів передбачено, що замовник здійснює оплату за фактом постачання на підставі рахунку-фактури на документу (-ів), що підтверджує (-ють) факт отримання товару замовником (накладної, акту приймання-передачі, податкової накладної).

Пунктами 5.1 договорів передбачено, що поставка товару здійснюється на протязі січня - грудня 2011 року.

Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений товар (підпункти 6.1.2 пунктів 6.1 договорів).

Згідно з підпунктами 6.3.1 пунктів 6.3 договорів постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цими договорами.

Постачальник має право своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (підпункти 6.4.1 пунктів 6.4 договорів).

На виконання умов вказаних договорів, позивач свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар - вугілля за видатковими накладними на загальну суму 7 501 200,50 грн., належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Однак відповідач на виконання умов вищезазначених договорів сплатив заборгованість лише частково в сумі 7 075 516,42 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 425 684,08 грн., яка у добровільному порядку Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради сплачена не була.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до пунктів 7.1 вказаних договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором постачальник та замовник несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та/або договором.

Пунктами 9.1 та 9.2 вказаних договорів передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

У випадку, коли сторони не прийдуть до взаємної згоди, спір буде розглядатися у відповідному господарському суді згідно з вимогами чинного законодавства.

Вищевказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладені між сторонами договори № 298/10 та № 299/10 від 28.12.2010 є договорами поставки.

Саме ці договори є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 18.03.2013 за заявою представника позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради 120,82 грн. заборгованості було припинено та представник позивача у судовому засіданні 18.03.2013 просив суд стягнути з відповідача 425 684,10 грн. заборгованості.

Однак, з матеріалів справи, зокрема, акту звірки взаємних розрахунків станом на 08.05.2012 вбачається, що позивач при розрахунку суми заборгованості помилково врахував, що за видатковою накладною № РН-000092 від 30 листопада 2011 року було поставлено вугілля на суму 321 506,20 грн., тоді як за цією накладною поставлено вугілля на суму 321 506,18 грн.

Тому, в частині стягнення з відповідача 0,02 грн. заборгованості повинно бути відмовлено.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, викладені у вищевказаних запереченнях вих. № 3818 від 13.07.2012, не підтверджені певними засобами доказування.

У порушення наведених норм відповідач не надав суду доказів щодо невідповідності якості поставленого вугілля вимогам діючого законодавства України до цієї категорії товарів.

Натомість, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 425 684,08 грн. документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що питання розподілу судових витрат ухвалою суду від 18.03.2013 про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради 120,82 грн. заборгованості на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України судом не вирішувалось, судовий збір в цій частині підлягає покладенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 19.03.2013.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, рахунок № 2600400017270 у СФ ПАТ "Укрексімбанк", м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-5" (юридична адреса: Московське шосе, 11 км, м. Сімферополь, 95492, фактична адреса: проспект Перемоги, буд. 109-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, ідентифікаційний код 32715199, рахунок № 26009316451 у ПАТ "Марфін Банк", м. Сімферополь, МФО 328168, або на інші рахунки) 425 684,08 грн. заборгованості , а також 8 513,68 грн. судового збору .

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 19.03.2013.

Суддя С. М. Альошина