Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-14/10/2370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року м. Київ К-33343/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010

у справі № 2а-14/10/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Магазин №221"

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Магазин №221" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування рішення № 0001362303 від 21.10.2009.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт № 001876 від 13.10.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 0001362303 від 21.10.2009, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 4646, 20 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ТОВ „Магазин №221" проводяться розрахункові операції за продані товари з роздрукуванням не належного розрахункового документа - не вказано назви господарської одиниці.

Як вбачається з матеріалів справи, відділ торгівлі, побуту та послуг виконавчого комітету Черкаської міської ради 11.12.2008 року видав ТОВ „Магазин №221" Дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі, місце здійснення торгівлі визначено: Магазин №221 по вул. Благовісній, 244.

Відповідно до пунктів 2, 11 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 N 614 касовий чек повинен містити, зокрема, обов'язковий реквізит "назва господарської одиниці".

Пунктом 1 вказаного Положення встановлено, що господарська одиниця -господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що назвою господарської одиниці, у даному випадку, є назва стаціонарного об'єкта, яка вказана у свідоцтві на право власності, а саме: ТОВ „Магазин №221".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 у справі № 2а-14/10/2370 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 у справі № 2а-14/10/2370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко