Постанова

від 20.03.2013 по справі 50/97

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 50/97

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіСибіги О.М. суддівКорсака В.А., Костенко Т.Ф. розглянувши матеріали касаційної скаргизаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справігосподарського суду міста Києва за позовомприватного підприємства "Сябри" доМіністерства оборони України треті особи 1) Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська Міністерства оборони України, 2) військова частина А 0225 провизнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився

- - відповідачаРоманенко Ю.М. - - третьої особи-1не з'явився - - третьої особи-2не з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниЯговдік С.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2010 позов приватного підприємства "Сябри" задоволено частково, визнано за приватним підприємством "Сябри" право власності на 83/100 часток нерухомого об'єкту - цілісного майнового комплексу офісно-готельного комплексу, що складається з будівлі № 65 літ. "А" - корпусу № 1, будівлі № 7 літ. "Б" - корпусу № 2, корпусу № 3, майданчика внутрішнього двору, підпірної стіни, майданчику комплексної трансформаторної підстанції, зовнішніх мереж водопостачання та електропостачання, ємності під очисні споруди, залізобетонних сходів, розташованого за адресою: м. Севастополь, Таврійська набережна, 32. В решті позову відмовлено.

В серпні 2012 року заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва 29.10.2010 у справі № 50/97 на підставі пункту 1 частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2012 (Чебикіна С.О.) у справі № 50/97 в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Кримбуд" відмовлено, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 (у складі головуючого Лобаня О.І., суддів Тищенко А.І., Федорчука Р.В.) рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 по справі № 50/97 скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника військового прокурора Центрального регіону України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2010 у справі № 50/97 - відмовлено. Рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2010 по справі № 50/97 - залишено без змін. Стягнуто з Міністерства оборони України судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі. В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на існування нововиявлених обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи.

В запереченні на касаційну скаргу приватне підприємство "Сябри" не погоджується із доводами скаржника і вважає, що підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, відсутні.

Приватне підприємство "Сябри" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" із змінами і доповненнями).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва 29.10.2010 у справі № 50/97 за нововиявленими обставинами заявник посилався на те, що у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 62/157 за позовом приватного підприємства "Сябри" до Міністерства оборони України про припинення права власності та визнання права власності на частку в об'єкті нерухомого майна розташованого за адресою: м. Севастополь, Таврійська набережна, 32. В межах вказаної справи проводилась судова будівельно-технічна експертиза, за результатом якої встановлено, що досліджувальний об'єкт (спірний цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Севастополь, Таврійська набережна, 32) - є незавершений будівництвом готельний комплекс (висновок судового експерта № 5/6 від 26.04.2012). На думку прокурора, визначення спірного нерухомого майна як об'єкту незавершеного будівництва відповідно до зазначеного висновку експертизи є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки є істотною в питанні визначення правового статусу цього майна. Дана обставина не була відома прокурору на час розгляду справи № 50/97.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, в межах справи № 50/97 за клопотанням сторін у справі було проведено судові будівельно-технічні експертизи. В матеріалах даної справи містяться відповідні висновки судової будівельно-технічної експертизи № 1041 від 30.03.2009 (т. 2 а. с.2-19) та № 1070 від 30.06.2010 (том 2 а. с. 121-126).

У висновку судової експертизи № 1041 від 30.03.2009, судовим експертом на п'яте питання була надана відповідь про те, що об'єкт оренди - будівлі № 65 літ. А та будівлі № 7 літ. Б колишнього військового містечка Б-1, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Таврійська набережна, 32 є об'єктами незавершеного будівництва. Будівельна готовність об'єкту складає 91%.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що зазначений факт вже досліджувався судом і був покладений в основу рішення суду від 29.10.2010, про що сам господарський суд зазначив в мотивувальній частині свого рішення (т. 2 а. с. 146).

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийняте при неповно з'ясованих обставинах справи, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва 29.10.2010.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва 29.10.2010 у справі № 50/97 обставини не є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки були відомі як сторонам спору, так і господарському суду міста Києва під час розгляду справи по суті, цим обставинам дана юридична оцінка.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови, відсутні.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують зазначених вище висновків, а також пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 50/97 залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

С у д д і В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко