Рішення

від 19.03.2013 по справі 16/5025/1352/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2013 р.Справа № 16/5025/1352/11

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Радченя Д.І., розглянувши матеріали

За позовом Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький

до Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант-ВІП", м. Хмельницький

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Ксенжук Ольги Петрівни, м. Хмельницький

2. Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, м. Хмельницький

про скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року № 01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради"

Представники сторін:

від позивача: Лисенко О.В. - за довіреністю № 01/02 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: Дорош Д.М. - за довіреністю №37/02-509/13 від 18.02.2013 р.;

від третьої особи на стороні позивача: Крівіцький В .В. - директор ТОВ „Адамант-ВІП";

від третіх осіб на стороні відповідача: 1- Шкодяк І.А. - за довіреністю № 88 від 25.01.2013 р.;

2: не з`явився.

В засіданні суду 19.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року № 01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради".

У додатковому письмовому поясненні від 06.03.2013 р. повідомив про правомірність використання земельної ділянки площею 5,1 га Агрофірмою „Проскурів" на території Пашковецької сільської ради, безпідставність її часткового вилучення із постійного користування та надання даної частини земельної ділянки у власність гр. Ксенжук.

Вказує, що Державним актом на право постійного користування землею серія І-ХМ № 000422 від 02.04.1997 р. виданого Хмельницькою районною радою народних депутатів визначається надання землекористувачеві - Агрофірмі „Проскурів" - у постійне користування 5,1 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для виробничих цілей. Саме на даній земельній ділянці розташований цегельний завод, для обслуговування якого була виділена та надана у постійне користування земельна ділянка.

Державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №50.

Даний Державний акт був виданий з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. №2201-XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею", якою затверджено форму державного акта на право постійного користування землею.

В процесі реформування земельних відносин неодноразово змінювались форми державних актів, порядок їх видачі та реєстрації, порядок обліку земельних ділянок тощо. Однак, необхідно врахувати істотну для даної справи обставину, що жодним нормативним документом не було надано переваги правовстановлюючих документів на землю старого зразка перед правовстановлюючими документами на землю нового зразка.

Пунктом 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2005р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Законом України № 2059-ІУ від 06.10.2004 року „Про внесення змін до Земельного кодексу України" строк переоформлення права власності або користування продовжено до 01.01.2008 року. Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) пункт 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, пункт 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (із змінами) встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Таки чином, вважає, що Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02.04.1997 р. є достатнім правовстановлюючим документом, який в повній мірі підтверджує правомірність користування агрофірмою „Проскурів" земельною ділянкою площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради.

Аналізуючи Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 позивач відмічає, що для права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України. Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов'язані переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. Але при цьому орган законодавчої влади повинен дотримуватися приписів Основного Закону України Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, на думку позивача, не має жодного значення для справи позиція відповідача та третьої особи на стороні відповідача, щодо правових обмежень прав на земельну ділянку і обмеження можливостей захисту порушених прав з причин відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, яка була виділена у 1997 р., є необґрунтованим та протиправним.

Як зазначає позивач, першочергове значення для справи має та обставина, що п.5 ст.116 Земельного кодексу України передбачає, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, правових підстав порушувати право позивача на користування земельною ділянкою площею 5,1 га та підстав надання спірної земельної ділянки у власність іншим землекористувачам, зокрема громадянці Ксенжук немає.

Щодо вирішення питання належності позивача з підстав вирішення питання добровільної відмови від земельної ділянки, то дана позиція третьої особи спростовується наступними обставинами.

По-перше, на думку позивача, ст.1 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається представник Ксенжук О.П., жодним чином не ставить в залежність право звернення до суду із наявністю на момент звернення до суду майнового права власності чи права користування. Єдиною підставою є порушення чи оспорення майнових прав позивача чи необхідність вжиття заходів на запобігання правопорушення.

По-друге, вирішення питання про добровільну відмову від право постійного користування на користь конкретно визначеної особи, було здійснено відповідачем, уже після факту порушення права постійного користування. Тобто, на момент винесення як спірного рішення від 06.01.2011 р., так і на момент винесення розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 02 червня 2010 р. питання про добровільну відмову від земельної ділянки взагалі не вирішувалось. Таким чином, першочерговим питанням порушення права постійного користування, має бути визначення моменту порушення такого права.

По-третє, на спірній земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс цегельного заводу. Саме для обслуговування даного заводу була виділена земельна ділянка площею 5,1 га. Дана площа була обґрунтована як необхідна для належного та повноцінного використання цегельного заводу. Часткове позбавлення права на земельну ділянку позбавляє та, відповідно зменшення її площі, в свою чергу, позбавляє можливості належним чином і в повній мірі використовувати цілісний майновий комплекс.

Щодо наявної в матеріалах справи доказової бази, що підтверджує факт накладення земельної ділянки, що була виділена в постійне користування Агрофірмі „Проскурів" у 1997 р. та земельної ділянки, що була надана у власність громадянці Ксенжук у 2011 р., позивач вважає, що дані докази в повній мірі підтверджують факт порушення майнових прав позивача і жодним чином не можуть бути залежними від факту присвоєння чи не присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці з причин оголошених вище.

Так, наявні в матеріалах справи технічний звіт та робочий проект в повній мірі надає уявлення про фактичні межі спірної земельної ділянки.

Крім того, згідно пояснення фахівців, а саме згідно наявного в матеріалах справи пояснення ПП „Діорит-Плюс", вбачається, що відповідні топографо-геодезичні роботи виконувались виключно в межах земельної ділянки, що належить Агрофірмі „Проскурів" на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ХМ № 000422 від 02.04.1997 р., а також з врахуванням Технічного звіту по виконанню робіт по переведенню картографічних координат з системи координат 1963 року в географічні координати, і географічні в картографічні, кар'єру та виробничої бази цегельного заводу ВАТ „Проскурів" на території Пашковецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області та Технічної документації із землеустрою щодо складання документів по інвентаризації земельної ділянки Агрофірми „Проскурів" (цегельний завод, кар'єр) на території Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Розроблена документація із землеустрою була подана в Управління Держкомзему в Хмельницькому районі.

Згідно протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла від 24.06.2011 р. земельна ділянка, щодо якої було розроблено землевпорядну документацію, накладається на земельну ділянку, щодо якої було розроблено проектну документацію по виділенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства Ксенжук О.П., згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 06.01.2011 р. № 01/2011-р. (план захоплення земельної ділянки визначений у Викопіюванні з чергового кадастрового плану.

Також позивач зазначає, що незважаючи на те, що згідно висновку експерта № 1518 від 25.09.2012 р. визначено неможливість встановити площу накладення на підставі вивчення електронних баз АС ДЗК Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, експерт чітко дає свій висновок щодо аналізу наявних і вищезгаданих документів, що знаходяться в матеріалах справи. Зокрема, з другого питання Висновку, експерт чітко визначає, що при аналізі наявних матеріалах справи документів, встановлено, що „площа, в межах якої здійснено накладення земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук .... на земельну ділянку на території Пашковецькї сільської ради площею 5,1 га,... складає 0,8587 га."

На підставі вищевикладеного, позивач вважає позов обґрунтованим, та підтримує позовні вимоги щодо скасування спірного розпорядження.

Відповідач у поданому відзиві від 22.08.2011р. повідомив про те, що Хмельницька районна державна адміністрація не визнає вимоги позивача.

Відповідач повідомив, що 06.01.2011 р. Хмельницькою РДА було видано розпорядження №01/11-р про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжуку О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради.

При цьому, 29.07.2011 року Агрофірма „Проскурів" звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом про скасування вищеназваного розпорядження. Позовні вимоги агрофірма обґрунтовує тим, що начебто, дана земельна ділянка в порушення чинного законодавства та її прав як землекористувача була виділена частково за рахунок земель, які входять в межі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ №000422 від 02.04.1997 року.

Агрофірма „Проскурів" неодноразово зверталась до Хмельницької РДА, що підтверджує і сам позивач, з листами з приводу порушення її прав (на думку агрофірми) на земельну ділянку на території Пашковецької сільської ради.

Хмельницька РДА відповідаючи на звернення, зазначала, що у зв'язку з тим, що Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ №000422 від 02.04.1997 року виданий Агрофірмі „Проскурів" площею 5,1 га видавався Хмельницькою районною радою ще у 1997 році в Управлінні Держкомзему у Хмельницькому районі відсутні відомості щодо меж вказаної земельної ділянки в електронній системі координат. Крім того, на даний час в натурі (на місцевості) відсутні межові знаки земельної ділянки переданої в користування Агрофірмі „Проскурів". А тому, враховуючи те, що межові знаки земельної ділянки, переданої в користування Агрофірми „Проскурів" в натурі (на місцевості) відсутні, а також відсутність електронних координат вказаної земельної ділянки в Управлінні Держкомзему у Хмельницькому районі, на даний час не можливо стверджувати, що гр. Ксенжук О.П. передано у власність земельну ділянку за рахунок земель, які перебували в постійному користуванні Агрофірми „Проскурів".

Таким чином, відповідач вважає, що Хмельницька РДА жодним чином не порушувала права позивача, оскільки, в даному випадку, являється єдиним органом, уповноваженим державою розпоряджатися землями державної власності поза межами населеного пункту на території відповідної сільської ради.

Вказує, що відповідно до п.(в) ст.80 Земельного кодексу України одним із суб'єктів права власності на землі державної власності виступає держава яка реалізує це право через відповідні органи державної влади). А доказів того, що спірна земельна ділянка знаходилась в користуванні Агрофірми „Проскурів" на сьогоднішній день немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.59 ГПК України, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник від третьої особи-1 на стороні позивача (ТОВ „Адамант-ВІП") в засіданні суду прибув та подав письмові пояснення від 19.03.2013р., згідно яких вважає позов обґрунтованим, а спірне розпорядження Хмельницької райдержадміністрації таким, що підлягає скасуванню з підстав прийняття його із грубим порушенням як загальних принципів виділення земельних ділянок, так і прав землекористувачів.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, беззаперечним є той факт, що Хмельницькою районною державною адміністрацією було виділено Ксенжук О.П. земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель промисловості. Даний факт підтверджується, як Державним актом на право постійного користування землею від 02.04.1997р. та технічною і проектною документацією, що була розроблена на підставі даного Державного акту, так перевірки Держсільгоспінспекції, яка чітко вказала, що виділення земельної ділянки відбулося за рахунок земель промисловості.

Звертає увагу на те, що єдиними землями промисловості, які виділялися в даному земельному масиві на території Пашковецької сільської ради, є земельна ділянка під розміщеним на ній цілісним майновим комплексом цегельного заводу, що перебуває у власності ТОВ „Адамант-ВІП".

Посилається на те, що саме дана земельна площею 5,1 га є нормативно обґрунтованою площею, що необхідна для належного обслуговування цегельного заводу. Виділення даної земельної ділянки іншій особі позбавить наше підприємство використовувати цегельний завод належним чином та за його цільовим призначенням.

Звертає увагу на твердження відповідача та третьої особи на стороні відповідача про відсутність межових знаків. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки під час розроблення Технічного звіту по виконанню робіт по переведенню картографічних координат з системи координат 1963 року в географічні координати, і географічні в картографічні, кар'єру та виробничої бази цегельного заводу та Технічної документації із землеустрою щодо складання документів по інвентаризації земельної ділянки агрофірми „Проскурів" (цегельний завод, кар'єр) на території Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області були встановлені межові знаки, які і досі знаходяться по межі спірної земельної ділянки. Додатково межові знаки були закріплені і підчас розроблення Приватним підприємством „Діорит-Плюс" проектної документації щодо виділення земельної ділянки в межах Державного акту на право постійного користування землею від 02.04.1997р.

Крім того, відмежування земельної ділянки, що входить в межі Державного акту від 02.04.1997р. визначені і природними межами, а саме багаторічними насадженнями, які уже біля двох десятків років відмежовують земельну ділянку цегельного заводу від решти земель.

Просить також врахувати, що виділення земельної ділянки Ксенжук О.П. не лише порушує безпосередньо земельні права агрофірми „Проскурів" та ТОВ „Адамант-ВІП", а й обмежує можливість доступу вогненебезпечного підприємства до технічної водойми, яка знаходиться поруч із земельною ділянкою, визначеною Державним актом від 02.04.1997р. Окрім, водойми, на спірній земельній ділянці розміщена і водонапірна башта, і лінії електропередач.

Потребує також додаткової уваги і той факт, що вирішення питання про добровільну відмову від права постійного користування на користь конкретно визначеної особи, було здійснено відповідачем уже після факту порушення права постійного користування.

Тобто, на момент винесення як спірного рішення від 06.01.2011р., так і на момент винесення розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 02.06.2010р. питання про добровільну відмову від земельної ділянки взагалі не вирішувалось. Таким чином, першочерговим питанням порушення права постійного користування, має бути визначення моменту порушення такого права.

Крім того, згідно пояснення ПП „Діорит-Плюс", яке жодним чином не було спростовано відповідачем, вбачається, що відповідні топографо-геодезичні роботи виконувались виключно в межах земельної ділянки, що належить агрофірмі „Проскурів" на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ХМ №000422 від 02.04.1997р., а також з врахуванням Технічного звіту по виконанню робіт по переведенню картографічних координат з системи координат 1963 року в географічні координати, і географічні в картографічні, кар'єру та виробничої бази цегельного заводу ВАТ „Проскурів" на території Пашковецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області та Технічної документації із землеустрою щодо складання документів по інвентаризації земельної ділянки агрофірми „Проскурів" (цегельний завод, кар'єр) на території Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Розроблена документація із землеустрою була подана в Управління Держкомзему в Хмельницькому районі. Згідно протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла від 24.0б.2011р. земельна ділянка, щодо якої було розроблено землевпорядну документацію, накладається на земельну ділянку, щодо якої було розроблено проектну документацію по виділенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства Ксенжук О.П., згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від Об.01.2011р. № 01/2011-р. (план захоплення земельної ділянки визначений у викопіюванні з чергового кадастрового плану).

Вказує, що усі висвітлені у позовній заяві та у послідуючих поясненнях докази та обґрунтування в повній мірі підтверджують незаконність та протиправність виділення земельної ділянки Ксенжук О.П. та зобов'язують суд винести окрему ухвалу щодо порушень законності та недоліків в роботі Хмельницької райдержадміністрації, з метою недопущення такого роду грубих порушень земельного законодавства в майбутньому.

На підставі вищевикладеного, третя особа-1 підтримує позовні вимоги щодо скасування спірного розпорядження.

Представник третьої особи-1 на стороні відповідача (Ксенжук О.П.) повідомив про те, що даний позов подано Агрофірмою „Проскурів", яка набула право на постійне користування земельною ділянкою площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на підстав Державного Акту від 02.04.1997 року серія І-ХМ №000422.

При цьому, 02.02.2011 р. Агрофірма „Проскурів" подала до Хмельницької РДА заяву про припинення права власності на земельну ділянку у зв'язку із добровільною відмовою.

Розглянувши дану заяву, головою Хмельницької РДА видано розпорядження №324/11-р від 18.02.2011 р., яким припинено право постійного користування земельною ділянкою АФ „Проскурів" площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради у зв'язку з добровільною відмовою та зобов'язано АФ „Проскурів" державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02 квітня 1997 року повернути на зберігання до Управління Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області. Дії голови Хмельницької РДА є законними, так як повністю відповідають вимогам ст. 142 Земельного кодексу України.

Із наведеного слідує, що станом на 18.02.2011р. АФ „Проскурів" у зв'язку із добровільною відмовою припинила право постійного користування земельною ділянкою, тобто, розпорядилася належним їй майном - земельною ділянкою на свій розсуд.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Представник третьої особи-1 на стороні відповідача повідомив, що подавши заяву про припинення права власності на земельну ділянку у зв'язку із добровільною відмовою та отримавши про це розпорядження голови Хмельницької РДА №324/11-р від 18.02.2011 р., АФ „Проскурів" фактично використано її право на розпорядження своїм майном про припинення права власності і наступили наслідки, на досягнення яких були спрямовані її дії.

При цьому, стверджує, що АФ „Проскурів" фактично є неналежним позивачем, так як її права і охоронювані законом інтереси не порушені та не можуть бути порушені у майбутньому.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Але, приймаючи до уваги, що АФ „Проскурів" не наведено жодного доказу про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, у задоволенні позову слід відмовити повністю. За клопотанням позивача судом було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої призначено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 25.09.2012 року судовим експертом складено висновок № 1518, який скеровано до суду.

Посилається на те, що 06.03.2013р. за клопотання позивача судовим експертом Третяком О.І. надані пояснення щодо висновку №1518, в ході яких судовий експерт Третяк О.І. пояснив, що у ході проведення експертизи йому не було відомо, що фактично станом на 18 лютого 2011 року АФ „Проскурів" у зв'язку із добровільною відмовою припинила право постійного користування земельною ділянкою, а державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02 квітня 1997 року втратив свою чинність. Не маючи даної інформації, ним проведена експертиза на підставі документів, які є недійсними, але на них зроблені посилки у висновку (сторінки висновку №№ 3, 4, 5, 6 та 7), фактично весь висновок побудовано на вищевказаному актів, який є не чинним.

Вважає, що висновок судового експерта №1518 від 25 вересня 2012 року слід оцінювати критично, як неналежний доказ, так як ґрунтується не на всіх матеріалах справи, які мають значення, що підтверджено судовим експертом у судовому засіданні 06 березня 2012 року.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами. Позивачем всі докази ґрунтуються на підставі Державного Акту від 02.04.1997 року серія І-ХМ №000422.

Посилається на те, що фактично станом на 18 лютого 2011 року АФ „Проскурів" у зв'язку із добровільною відмовою припинила право постійного користування земельною ділянкою, а державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02 квітня 1997 року втратив свою чинність, тобто, позивачем докази ґрунтуються на підставі неналежного доказу. Викликає сумнів і належність висновку судового експерта, про зазначено вище.

Представник від третьої особи-2 на стороні відповідач в засіданні суду 19.03.2013р. не прибув, будь-яких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

На вимогу ухвали суду від 21.02.2013 р. в засідання суду 06.03.2013 р. прибув судовий експерт Тернопільського відділення КНДІСЕ Третяк Олег Ігорович для роз'яснення складеного ним висновку судової земельно-технічної експертизи № 1518 від 25.09.2012 року.

Судовий експерт надав суду наступні письмові пояснення щодо зробленого ним висновку, а саме: „зображені координати земельної ділянки площею 5,1000 га, розміри та конфігурація якої збігається із розмірами і конфігурацією земельної ділянки на Державному Акті на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія І-ХМ № 000422. А тому можливо перевірити накладання земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації № 01/11-р від 06.01.2011 р. на земельну ділянку на території Пашковецької сільської ради площею 5.1 га, що зазначена у вищевказаних документах. Отже, ці ділянки накладаються (додаток 1).":

- на державному акті на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія I-ХМ № 000422 зображена конфігурація ділянки, віддаль між точками, площа ділянки;

- на документах, що зазначені у досліджуваній частині з першого питання у висновку також зображена конфігурація ділянки, віддалі між точками, площа та координати.

Вони схожі. Однак, остаточно стверджувати, що це саме координати земельної ділянки, яка знаходиться на території Пашковецької сільської ради площею 5,1 га і яка належить Агрофірмі „Проскурів" на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. № 50 не можливо, оскільки в документації відсутні погодження органів влади, а саме Голови РДА, начальника Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, які б підтвердили розташування земельної ділянки. Тому експерт перевірив лише накладання тієї земельної ділянки, яка зазначена у переліку документів з досліджуваної частини першого питання та земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації № 01/11-р від 06.01.2011р. та зобразив це на додатку 1 до висновку земельно-технічної експертизи.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХМ № 000422 від 02.04.1997 р., виданого Хмельницькою районною радою народних депутатів, землекористувачеві - Агрофірмі „Проскурів" було надано у постійне користування 5,1 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для виробничих цілей (зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №50).

Відповідно до розпорядження Хмельницької райдержадміністрації №719/10-р від 02.06.2010р. „Про надання дозволу гр. Ксенжук О.П. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради" було вирішено:

1) Надати дозвіл гр. Ксенжук Ользі Петрівни на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,50 га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради.

2) Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на розгляд та затвердження в районну державну адміністрацію протягом одного року.

На підставі договору №1/10/020 від 24.06.2010р., укладеного між гр. Ксенжук О.П. та ПП „Кайлас-К" було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4755 га за межами населеного пункту на території Пашковецької сільської ради, присвоєний кадастровий №6825085700:00:005:002 (пройшов експертизу в Управлінні Держкомзему згідно позначок в проекті землеустрою).

Розпорядженням голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради" було вирішено :

1) Затвердити проект землеустрою щодо відведення гр. Ксенжук О.П. земельної ділянки площею 1,4755 га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради.

2) Земельну ділянку передати у власність гр. Ксенжук О.П. відвести в натурі (на місцевості), виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку.

02.02.2011р. позивач звернувся до Хмельницької районної ради із листом №08/02, згідно якого повідомив, що з метою вирішення питання про передачу в оренду ТОВ „Адамант-ВІП" земельної ділянки площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради, просив припинити право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ХМ №000422 від 02.04.1997р. 18.02.2011р. Хмельницької райдержадміністрацією було прийнято розпорядження №324/11-р „Про припинення права користування земельною ділянкою", згідно якого було вирішено:

1) Припинити право постійного користування земельною ділянкою агрофірмі „Проскурів" площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради у зв'язку із добровільною відмовою.

2) Агрофірмі „Проскурів" Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000422 від 02.04.1997р. повернути на зберігання до Управління Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області в місячний термін.

Згідно договору купівлі-продажу від 20.03.2009р. ТОВ „Адамант-ВІП" як покупець придбало у ВАТ „Проскурів" як продавця об`єкт нерухомості (приміщення цегельного заводу) загальною площею 5791,40 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область Хмельницький район с.Пашківці, вул. Цегельна,1 (договір посвідчено нотаріально, зареєстровано в реєстрі №486).

В матеріалах справи наявний Проект землеустрою щодо відведення (на умовах оренди) земельної ділянки із земель державної власності ТОВ „Адамант-ВІП" для обслуговування цілісного майнового комплексу (цегельного заводу) на території Пашковецької сільської ради.

Згідно із Протоколу від 24.06.2011р. Управлінням Держкомзему у Хмельницькому районі, яким проведено перевірку документації із землеустрою та обмінного файла, та встановлено, що документація із землеустрою не відповідає кадастровому плану, оскільки відбулось накладення земельної ділянки на земельну ділянку суміжного землекористувача - Ксенжук О.П.

Для вирішення питання про накладення земельної ділянки згідно Державного акта на право постійного користування землею серія І-ХМ № 000422 від 02.04.1997 р., судом булл призначено судову експертизу (ухвала від 10.10.2011р.), проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Із поданого суду висновку судової земельно-технічної експертизи за №1518 від 25.09.2012 р. (складено судовим експертом Третяк О.І.) слідує, що експерт при вирішенні першого питання встановив, що згідно Державного акту на право постійного користування землею від 02.04.1997р. серія І-ХМ №000422 агрофірма „Проскурів" має користуватися земельною ділянкою площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На даному акті зазначенні проміри та площа земельної ділянки, але координати відсутні. Тобто, на час видачі акту, в технічній документації відсутні координати (точне просторове положення) меж вищевказаної земельної ділянки. А тому перевірити накладку земельних ділянок, яка виділяється гр. Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №01/11-р від 06.01.2011р. і яка належить агрофірмі „Проскурів" на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 02.04.1997р. №50. не вбачається можливим".

Натомість, в описовій частині висновку експерта було встановлено, що зображені координати земельної ділянки площею 5,1000 га, розміри та конфігурація якої збігаються із розмірами та конфігурацією земельної ділянки на державному акті на право постійного користування землею від 02.04.1997р. серія І-ХМ №000422. А тому можливо перевірити накладення земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №01/11-рвід 06.01.2011р. на земельну ділянку на території Пашковецької сільської ради площею 5.1 га, що зазначена у вищевказаних документах. Отже, ці ділянки накладаються (додаток №1).

У зв'язку із неповнотою та неясністю судової експертизи, суд ухвалою від 30.10.2012р. призначив по даній справі додаткову судову експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Тернопільського відділення КНДІСЕ. Додаткова судова експертиза не була проведена по причині відсутності витребуваних експертом додаткових документів невиконання позивачем вимог щодо проведення попередньої оплати вартості експертного дослідження.

Як слідує із письмових пояснень судового експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Третяк О.І. для роз'яснення складеного ним висновку судової земельно-технічної експертизи №1518 від 25.09.2012 року, зображені координати земельної ділянки площею 5,1000 га, розміри та конфігурація якої збігається із розмірами і конфігурацією земельної ділянки на Державному Акті на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія І-ХМ № 000422.

А тому, можливо перевірити накладання земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації № 01/11-р від 06.01.2011 р. на земельну ділянку на території Пашковецької сільської ради площею 5.1 га, що зазначена у вищевказаних документах. Отже, ці ділянки накладаються (додаток 1): на державному акті на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія I-ХМ № 000422 зображена конфігурація ділянки, віддаль між точками, площа ділянки; на документах, що зазначені у досліджуваній частині з першого питання у висновку також зображена конфігурація ділянки, віддалі між точками, площа та координати.

Тому експерт перевірив лише накладання тієї земельної ділянки, яка зазначена у переліку документів з досліджуваної частини першого питання та земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації № 01/11-р від 06.01.2011р. та зобразив це на додатку 1 до висновку земельно-технічної експертизи.

Відтак, вказані земельні ділянки накладаються площею 0,8785 га.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ст. 13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р. №586-ХІV передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст.5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.21 вказаного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (ст. 17 Земельного кодексу України).

Із наявних у справі доказів вбачається, предметом даного спору є вимога позивача про скасування розпорядженням голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради".

В обгрунтування свого порушеного права щодо постійного користування землею позивач посилається на Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02.04.1997 р., згідно якого Агрофірмі „Проскурів" як землекористувачу було надано у постійне користування 5,1 гектарів землі (зареєстрована в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №50).

При цьому, позивач наполягає на тому, що в порушення ст.141 Земельного кодексу України спірним розпорядженням від 06.01.2011 року №01/11-р позивача було позбавлено частини земельної ділянки внаслідок накладення на земельну ділянку, яка належить Ксенжук О.П.

В ході вирішення даного спору судом було встановлено (підтверджується висновком земельно-технічної експертизи за №1518 від 25.09.2012 р., письмовим поясненням судового експерта Третяк О.І.), що зображені координати земельної ділянки площею 5,1000 га за розмірами та конфігурацією збігаються із розмірами та конфігурацією земельної ділянки на Державному акті на право постійного користування землею від 02.04.1997р. серія І-ХМ №000422. А тому можливо перевірити накладення земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №01/11-рвід 06.01.2011р. на земельну ділянку на території Пашковецької сільської ради площею 5.1 га, що зазначена у вищевказаних документах. Отже, ці ділянки накладаються частково площею 0,8587 га.

Фактичне накладення земельних ділянок також підтверджується Протоколом від 24.06.2011р. Управлінням Держкомзему у Хмельницькому районі, яким проведено перевірку документації із землеустрою та обмінного файла, та встановлено, що документація із землеустрою не відповідає кадастровому плану, оскільки відбулось накладення земельної ділянки на земельну ділянку суміжного землекористувача - Ксенжук О.П.

Вирішуючи спір про правомірність винесення спірного розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №01/11-р від 06.01.2011р. із врахуванням встановленим фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, судом до уваги приймається таке.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення Хмельницькою райдержадміні-страцією спірного розпорядження №01/11-р від 06.01.2011р., яким було затверджено Проект землеустрою щодо відведення гр. Ксенжук О.П. земельної ділянки площею 1,4755 га із переданням останньої у власність гр. Ксенжук О.П., у позивача у постійному користуванні знаходилась земельна ділянка згідно Державного акта на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія І-ХМ №000422.

Виходячи із наведеного, розпорядженням голови Хмельницької райдержадміністрації №01/11-р від 06.01.2011р. позивача було позбавлено права постійного користування на частину земельної ділянки площею 0,8785 га.

Підстави і порядок припинення права користування земельною ділянкою встановленні ст.141, 143, 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

У відповідності з ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку або права постійного користування у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу чи до власника земельної ділянки.

Згідно ч.2 ст.149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Доводи відповідача та третіх осіб щодо нечинності Державного акта 02.04.1997р. серія І-ХМ №000422 як такого, що не відповідає встановленій формі та відсутності кадастрового номера земельної ділянки, судом до уваги не приймається, зважаючи на таке.

Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992р. №2201-XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" було затверджено форму державного акта на право постійного користування землею.

Пунктом 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2005р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Законом України № 2059-ІУ від 06.10.2004 року „Про внесення змін до Земельного кодексу України" строк переоформлення права власності або користування продовжено до 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. по справі 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) пункт 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, пункт 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (із змінами) встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Із аналізу Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 слідує, що для права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов'язані переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. Але при цьому орган законодавчої влади повинен дотримуватися приписів Основного Закону України Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02.04.1997 р. є правовстановлюючим документом на підтвердження правомірності користування Агрофірмою „Проскурів" земельною ділянкою площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради. Доказів про визнання його недійсним (скасування) в установленому законом порядку, суду не було подано.

Натомість, доводи третьої особи-1 щодо відсутності у позивача порушеного права, оскільки право постійного користування земельною ділянкою АФ „Проскурів" площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради було припинено у зв'язку із його добровільною відмовою за розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації №324/11-р від 18.02.2011р., судом до уваги не приймається та оцінюється критично.

За правилами ст.ст.125, 126 Земельного кодексу належним чином зареєстрований Державний акт є підтвердженням права особи на користування земельною ділянкою.

Судом враховується, що на дату винесення спірного розпорядження №01/11-р від 06.01.2011р. відмови позивача від земельної ділянки площею 5,1 га не було, а право постійного користування землею може посвідчуватись саме Державним актом, який знаходиться у позивача та є дійсним. Відтак, розпорядження Хмельницької райдержадміністрації №324/11-р від 18.02.2011р. не є правовстановлюючим документом, який би посвідчував право користування земельною ділянкою за іншою особою.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що на земельну ділянку площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради оформлено право постійного користування за іншими особами або наявність іншого Державного акта на право постійного користування землею, суду не подано, доводи позивача в цій частині не спростовані.

Натомість, у суду відсутні правові підстави для скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність гр. Ксенжук О.П. площею 0,6168 га, оскільки в цій частині накладення земельної ділянки позивача та третьої особи-1 (Ксенжук О.П.) належними та допустимими доказами не підтверджено.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню щодо скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність гр. Ксенжук О.П. площею 0,8587 га.

В задоволенні решти позовних вимог про скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність гр. Ксенжук О.П. площею 0,6168 га, суд вважає за доцільне відмовити.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на сторони пропорційно порівно у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,33,34,43,44,49,82-85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький до Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант-ВІП", м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Ксенжук Ольги Петрівни, м. Хмельницький, 2. Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, м. Хмельницький про скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року № 01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради" задовольнити частково.

Скасувати розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність гр. Ксенжук О.П. площею 0,8587 га.

Стягнути із Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька,122/2 (код ЄДРПОУ 21318806) на користь Агрофірми „Проскурів", Хмельницька область Хмельницький район с. Розсоша (код ЄДРПОУ 03788891) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) відшкодування державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 582,50 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві гривні 50 коп.) витрат на оплату за проведення судової експертизи.

Видати наказ.

У позові щодо скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність гр. Ксенжук О.П. площею 0,6168 га, відмовити.

Повне рішення оформлено 25.03.2013р., оскільки 23 та 24 березня 2013р. - неробочі дні.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя О.Д. Вибодовський

Суддя Д.І. Радченя

Віддруковано 2 прим.

1-до матеріалів справи

2- Управлінню Держкомзему у Хмельницькому районі, 29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 122/2, прост. кореспонд.