Ухвала

від 06.03.2013 по справі 16/5025/1352/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"06" березня 2013 р.Справа № 16/5025/1352/11

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Радченя Д.І., розглянувши матеріали

За позовом Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький

до Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант-ВІП", м. Хмельницький

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Ксенжук Ольги Петрівни, м. Хмельницький

2. Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, м. Хмельницький

про скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року № 01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради"

Представники сторін:

від позивача: Лисенко О.В. - за довіреністю № 01/02 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Клівіцький В.В. - директор ТОВ „Адамант-ВІП"

від третьої особи -1: Шкодяк І.А. - за довіреністю № 88 від 25.01.2013 р.;

від третьої особи-2: не з`явився;

за участю судового експерта Третяка О.І. - посвідчення № 923.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 06.01.2011 року №01/11-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. Ксенжук О.П. для ведення особистого селянського господарства на території Пашковецької сільської ради".

Представник позивача в засідання суду 06.03.2013 року прибув, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Крім того, надав суду додаткові письмові пояснення від 06.03.2013 р. щодо правомірності використання земельної ділянки площею 5,1 га Агрофірмою „Проскурів" на території Пашковецької сільської ради, безпідставність її часткового вилучення із постійного користування та надання даної частини земельної ділянки у власність гр. Ксенжук.

Державним актом на право постійного користування землею серія І-ХМ № 000422 від 02.04.1997 р. виданого Хмельницькою районною радою народних депутатів визначається надання землекористувачеві - Агрофірмі „Проскурів" - у постійне користування 5,1 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для виробничих цілей. Саме на даній земельній ділянці розташований цегельний завод, для обслуговування якого була виділена та надана у постійне користування земельна ділянка.

Державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 50.

Даний Державний акт був виданий з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. № 2201-XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею", якою затверджено форму державного акта на право постійного користування землею.

В процесі реформування земельних відносин неодноразово змінювались форми державних актів, порядок їх видачі та реєстрації, порядок обліку земельних ділянок тощо. Однак, необхідно врахувати істотну для даної справи обставину, що жодним нормативним документом не було надано переваги правовстановлюючих документів на землю старого зразка перед правовстановлюючими документами на землю нового зразка.

Пунктом 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2005 р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Законом України № 2059-ІУ від 06.10.2004 року „Про внесення змін до Земельного кодексу України" строк переоформлення права власності або користування продовжено до 01.01.2008 року. Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) пункт 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, пункт 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року № 5 63-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (із змінами) встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Таки чином, Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХМ №000422 від 02.04.1997 р. є достатнім правовстановлюючим документом, який в повній мірі підтверджує правомірність користування агрофірмою „Проскурів" земельною ділянкою площею 5,1 га на території Пашковецької сільської ради.

Аналізуючи Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 позивач відмічає, що для права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України. Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов'язані переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. Але при цьому орган законодавчої влади повинен дотримуватися приписів Основного Закону України Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, на думку позивача, не має жодного значення для справи позиція відповідача та третьої особи на стороні відповідача, щодо правових обмежень прав на земельну ділянку і обмеження можливостей захисту порушених прав з причин відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, яка була виділена у 1997 р., є необгрунтованим та протиправним.

Як зазначає позивач, першочергове значення для справи має та обставина, що п.5 ст.116 Земельного кодексу України передбачає, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, правових підстав порушувати право позивача на користування земельною ділянкою площею 5,1 га та підстав надання спірної земельної ділянки у власність іншим землекористувачам, зокрема громадянці Ксенжук немає.

Щодо вирішення питання належності позивача з підстав вирішення питання добровільної відмови від земельної ділянки, то дана позиція третьої особи спростовується наступними обставинами.

По-перше, на думку позивача, ст.1 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається представник Ксенжук О.П., жодним чином не ставить в залежність право звернення до суду із наявністю на момент звернення до суду майнового права власності чи права користування. Єдиною підставою є порушення чи оспорення майнових прав позивача чи необхідність вжиття заходів на запобігання правопорушення.

По-друге, вирішення питання про добровільну відмову від право постійного користування на користь конкретно визначеної особи, було здійснено відповідачем, уже після факту порушення права постійного користування. Тобто, на момент винесення як спірного рішення від 06.01.2011 р., так і на момент винесення розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 02 червня 2010 р. питання про добровільну відмову від земельбної ділянки взагалі не вирішувалось. Таким чином, першочерговим питанням порушення права постійного користування, має бути визначення моменту порушення такого права.

По-третє, на спірній земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс цегельного заводу. Саме для обслуговування даного заводу була виділена земельна ділянка площею 5,1 га. Дана площа була обґрунтована як необхідна для належного та повноцінного використання цегельного заводу. Часткове позбавлення права на земельну ділянку позбавляє та, відповідно зменшення її площі, в свою чергу, позбавляє можливості належним чином і в повній мірі використовувати цілісний майновий комплекс.

Щодо наявної в матеріалах справи доказової бази, що підтверджує факт накладення земельної ділянки, що була виділена в постійне користування Агрофірмі „Проскурів" у 1997 р. та земельної ділянки, що була надана у власність громадянці Ксенжук у 2011 р., позивач вважає, що дані докази в повній мірі підтверджують факт порушення майнових прав позивача і жодним чином не можуть бути залежними від факту присвоєння чи не присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці з причин оголошених вище.

Так, наявні в матеріалах справи технічний звіт та робочий проект в повній мірі надає уявлення про фактичні межі спірної земельної ділянки.

Крім того, згідно пояснення фахівців, а саме згідно наявного в матеріалах справи пояснення ПП „Діорит-Плюс", вбачається, що відповідні топографо-геодезичні роботи виконувались виключно в межах земельної ділянки, що належить Агрофірмі „Проскурів" на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ХМ № 000422 від 02.04.1997 р., а також з врахуванням Технічного звіту по виконанню робіт по переведенню картографічних координат з системи координат 1963 року в географічні координати, і географічні в картографічні, кар'єру та виробничої бази цегельного заводу ВАТ „Проскурів" на території Пашковецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області та Технічної документації із землеустрою щодо складання документів по інвентаризації земельної ділянки Агрофірми „Проскурів" (цегельний завод, кар'єр) на території Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Розроблена документація із землеустрою була подана в Управління Держкомзему в Хмельницькому районі. Згідно протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла від 24.06.2011 р. земельна ділянка, щодо якої було розроблено землевпорядну документацію, накладається на земельну ділянку, щодо якої було розроблено проектну документацію по виділенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства Ксенжук О.П., згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 06.01.2011 р. №01/2011-р. (план захоплення земельної ділянки визначений у Викопіюванні з чергового кадастрового плану.

Також позивач зазначає, що незважаючи на те, що згідно висновку експерта № 1518 від 25.09.2012 р. визначено неможливість встановити площу накладення на підставі вивчення електронних баз АС ДЗК Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, експерт чітко дає свій висновок щодо аналізу наявних і вищезгаданих документів, що знаходяться в матеріалах справи. Зокрема, з другого питання Висновку, експерт чітко визначає, що про аналізі наявних матеріалах справи документів, встановлено, що „площа, в межах якої здійснено накладення земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук .... на земельну ділянку на території Пашковецькї сільської ради площею 5,1 га,... складає 0,8587 га."

З приводу надання пояснення щодо оплати додаткової експертизи, позивач зазначив, що згідно вивчення даних журналу вхідної кореспонденції, рахунок на оплату даних послуг на адресу підприємства не надходив.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає позов обгрунтованим, та підтримує позовні вимоги щодо скасування спірного розпорядження.

Представник відповідача в засідання суду 06.03.2013 року не з`явився, однак направив на адресу суду клопотання від 06.03.2013 р., відповідно до якого просить суд здійснювати розгляд даної справи без його участі у зв'язку із завантаженістю працівників юридичного відділу апарату адміністрації. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2013 р. до даного клопотання долучив належним чином засвідчену копію розпорядження Хмельницької РДА № 324/11-р від 18.02.2011 р. „Про припинення права користування земельною ділянкою АФ „Проскурів".

На вимогу ухвали суду від 21.02.2013 р. в засідання суду 06.03.2013 р. прибув судовий експерт Тернопільського відділення КНДІСЕ Третяк Олег Ігорович для роз'яснення складеного ним висновку судової земельно-технічної експертизи № 1518 від 25.09.2012 року.

Судовий експерт надав суду наступні письмові пояснення щодо зробленого ним висновку, а саме: „зображені координати земельної ділянки площею 5,1000 га, розміри та конфігурація якої збігається із розмірами і конфігурацією земельної ділянки на Державному Акті на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія І-ХМ № 000422. А тому можливо перевірити накладання земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації № 01/11-р від 06.01.2011 р. на земельну ділянку на території Пашковецької сільської ради площею 5.1 га, що зазначена у вищевказаних документах. Отже, ці ділянки накладаються (додаток 1).":

- на державному акті на право постійного користування землею від 02.04.1997 р. серія I-ХМ №000422 зображена конфігурація ділянки, віддаль між точками, площа ділянки;

- на документах, що зазначені у досліджуваній частині з першого питання у висновку також зображена конфігурація ділянки, віддалі між точками, площа та координати.

Вони схожі. Однак, остаточно стверджувати, що це саме координати земельної ділянки, яка знаходиться на території Пашковецької сільської ради площею 5,1 га і яка належить Агрофірмі „Проскурів" на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 02.04.1997р. № 50 не можливо, оскільки в документації відсутні погодження органів влади, а саме Голови РДА, начальника Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, які б підтвердили розташування земельної ділянки. Тому експерт перевірив лише накладання тієї земельної ділянки, яка зазначена у переліку документів з досліджуваної частини першого питання та земельної ділянки, яка виділяється громадянці Ксенжук О.П. на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації № 01/11-р від 06.01.2011р. та зобразив це на додатку 1 до висновку земельно-технічної експертизи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в засідання суду 06.03.2013 р. прибув, підтримує позовні вимоги з підстав визначених позивачем.

Представник третьої особи-1 в засідання суду 06.03.2013 року прибув, проти задоволення позову заперечує.

Представник третьої особи-2 в засідання суду 06.03.2013 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи неявку в судове засідання представників відповідача та третьої особи-2, неподання витребуваних доказів, розгляд справи підлягає відкладенню на іншу дату згідно п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України.

Керуючись п.1,2 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

УХВАЛИВ:

Розгляд справи № 16/5025/1352/11 відкласти на 11:30 "19" березня 2013 р.

Зобов'язати (повторно) відповідача - Хмельницьку районну державну адміністрацію надати суду документи, на підставі яких приймалось спірне рішення.

Зобов'язати третю особу (ТОВ „Адамант-ВІП") надати суду копію договору-купівлі продажу приміщення цегельного заводу та письмові пояснення щодо предмету спору.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.317.

Визнати явку повноважних представників сторін у засідання суду обов'язковою.

Головуючий суддя Суддя СуддяВ.В. Магера О.Д. Вибодовський Д.І. Радченя

Віддруковано 4 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - Хмельницька РДА (вул. Кам'янецька, 122/2, м. Хмельницький, 29016) - прост. кореспонд.

3- третій особі - Управлінню Держкомзему у Хмельницькому районі (вул. Кам'янецька, 122/2, м. Хмельницький, 29000) - прост. кореспонд.;

4 - в прокуратуру Хмельницької області (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000) - прост. кореспонд.