Постанова

від 19.03.2013 по справі 2а-5639/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2013 року 13:22 № 2а-5639/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: Барський К.М. (довіреність від 06.03.2013 р.)

від відповідача: Перепелюк О.В. (довіреність від 10.09.2012 р. 3 4699/9/10)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева науково-виробнича фірма «Славутич» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Снайпер-медіа» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892260 від 13.04.2012,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «БНВФ «Славутич» з позовом до ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892260 від 13.04.2012 р., відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 242 000 грн. (декларація за грудень 2011 р. від 19.01.2012 р. № 9013989759).

Позивач не погоджується з висновками ДПІ, покладеними в основу спірного рішення, щодо нікчемності правочину із контрагентом та зазначає про відсутність у органів ДПС права щодо визнання нікчемними договорів.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються також на начебто нездійсненні спірних операцій, однак, як зазначає позивач, до ДПІ були надані всі документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з третьою особою (контрагентом позивача за спірними операціями) та які підписані уповноваженими особами.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що мав всі підстави для формування спірних сум податкових вигод, у зв'язку з чим вважає спірне рішення незаконним та просить його скасувати.

ДПІ проти позову заперечує та з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити, наголошуючи на тому, що операції з контрагентом фактично не виконувались, контрагент не мав ресурсів для виконання спірних операцій.

Направлені третій особі копії ухвали суду про залучення її в якості третьої особи (у т.ч. за адресою з ЄДР та за останнім місцем податкової адреси), не вручені поштою з незалежних від суду причин у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали вважається врученою в силу закону, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. Проте, третя особа в судове засідання не з'явилася, витребуваних судом матеріалів на підтвердження взаємовідносин з позивачем не надала , поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала, виходячи з чого та з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.03.2013 р. року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БНВФ «Славутич» (код з ЄДР 16474317; адреса: 04071, м. Київ, Подільський район, пров. Електриків, 19) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Снайпер -Медіа» (код з ЄДР 37033120; адреса на час розгляду справи - 86430, Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Тіунова, 107) за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 02.04.2012 р. № 74/22-604/16474317 (далі - Акт перевірки).

Як зазначається в Акті перевірки щодо загальних відомостей відносно позивача - підприємство взято на податковий облік 23.04.1992 р. та згідно свідоцтва про перереєстрацію платника податку на додану вартість від 03.07.1997 р. позивач є платником ПДВ, у т.ч. на час складання Акту перевірки.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 р. на суму 242 000 грн.

В контексті наведеного зазначається, що між позивачем (замовник) та третьою особою (виконавець) укладено договір від 01.12.2011 р. № 16/12/2011 р. на виготовлення та розповсюдження рекламної продукції (пакети поліетиленові і картонні папки для зразків алюмінієвого профілю) в областях Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Тернопільській, Луцькій, Черкаській, Харківській, Луганській, Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, АР Крим. Місце розповсюдження - біля входів в магазини, які займаються реалізацією алюмінієвих розсувних систем. Вартість робіт 1 452 000 грн. з ПДВ - 242 000 грн.

Зокрема, підлягало виготовленню 85 000 штук поліетиленових пакетів по ціні виготовлення за штуку 1,30 грн. Крім того, підлягало виготовленню 24 500 штук картонних папок для зразків алюмінієвого профілю по ціні виготовлення за штуку - 27 грн. Вартість розповсюдження в період з 02.12.2011 р. по 30.12.2011 р. одного екземпляру рекламної продукції визначена на рівні 4 грн., а загальна вартість розповсюдження 109 500 екземплярів рекламної продукції - 438 000 грн., з чого вбачається, що вартість розповсюдження одного поліетиленового пакету перевищує вартість виготовлення цього пакету більш ніж у 3 рази.

Як надалі зазначається в Акті перевірки, за договором видано податкову накладну № 1405 від 14.12.2011 р. на суму 594600 грн., у т.ч. ПДВ 99100 грн., з номенклатурою поставки: виготовлення поліетиленового пакету (35000 штук), виготовлення картонної папки для зразків алюмінієвого профілю (10000 штук), розповсюдження рекламної продукції (45 000 шт.) за період з 01.12.2011 р. по 13.12.2011 р. Окрім цього, позивачу видано податкову накладну № 2307 від 23.12.2011 р. на суму 562800 грн. з ПДВ 93800 грн., з номенклатурою поставки: виготовлення пакетів (30000 шт.), картонних папок (10000 шт.), розповсюдження рекламної продукції в період з 14.12.2011 р. по 23.12.2011 р. (40000 шт.). Позивачу також видано податкову накладну № 3009 від 30.12.2011 р. на суму 294600 грн. у т.ч. ПДВ 49100 грн. з номенклатурою поставки: виготовлення пакетів 20000 шт., виготовлення картонних папок 4500 шт., розповсюдження рекламної продукції в період з 24.12.2011 р. по 29.12.2011 р. (24500 шт.). Суми ПДВ, наведені у зазначених податкових накладних, включені позивачем до складу податкового кредиту.

Копія зазначеного договору та податкових накладних залучені до матеріалів справи, наведені в них відомості відповідають вищенаведеним.

В Акті перевірки в контексті наявності у контрагента ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, зазначено про відсутність у підприємства трудових ресурсів. В контексті наведеного до матеріалів справи залучено документальні відомості з бази даних ДПІ щодо наявності у контрагента з трудових ресурсів лише 1 особи (директора) за 4 кв. 2011 р.

На час складання Акту перевірки адреса контрагента: м. Донецьк, вул. Цусимська, 29/-А.

Підприємство перебуває у стані переходу до іншої ДПІ.

При цьому, на час розгляду справи контрагент перебуває вже у стані припинення підприємницької діяльності та, як зазначено вище, зареєстрованою адресою контрагента є адреса у м. Єнакієве.

Окрім того, як зазначається в Акті перевірки, до ДПІ надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снайпер-Медіа» за грудень 2011 року з посиланням на відсутність факту реального здійснення господарської діяльності цим підприємством. Зазначається про проведене експертне дослідження документів та складено висновок експерта від 09.09.2011 р. № 1517 згідно якого виявлено ознаки підробки. Проте, з наведеного висновку вбачається, що він не стосується документів періоду оформлення спірних операцій. Встановлено відсутність поставок. Операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В Акт перевірки зазначається, що до перевірки не було надано матеріалізованих результатів надання послуг з виготовлення поліетиленового пакету, виготовлення картонної папки, розповсюдження рекламної продукції.

Під час перевірки, як також зазначає ДПІ, встановлено відсутність реальної можливості поставки товарів (робіт/послуг) позивачу від вищезгаданого контрагента.

Виходячи з наведеного, ДПІ робить висновок, що позивачем в порушення п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 242 000 грн. З урахуванням наведеного та показників податкової звітності позивача, у п.3.3. Акту перевірки зазначено, що встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду рядок 19 Декларації на загальну суму 242 000 грн. за грудень 2011 р.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин взаємовідносин позивача із третьою особою, під час розгляду справи встановлено також наступне.

Так, крім наведених вище умов договору, укладеного між цими особами, зазначеним договором передбачено затвердження замовником (позивачем) виготовленого виконавцем ескізу та виготовлення його відповідно до зазначених кольорів в ескізі та відповідно із затвердженими позивачем зразками (п. 1.2., 1.3., 3.3.).

З договору, зокрема п.3.1., не вбачається можливість виконання робіт/надання послуг іншими особами, ніж виконавець.

У той же час, виходячи з положень п. 3.2. договору, передбачено здійснення позивачем контролю за ходом виконання робіт , що у звичайній діловій практиці та виходячи із сутності обумовлених договором відносин, передбачає здійснення контролю у т.ч. шляхом фіксації (фото-фіксації) надання послуг/виконання робіт.

З договору вбачається, що на час його підписання контрагент знаходився: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25.

До зазначеного договору складено акти від 14.12.2011 р., від 23.12.2011 р. та від 30.12.2011 р. із зазначенням тих же відомостей, що і у вищезгаданих податкових накладних та зазначенням місцезнаходження контрагента - м. Донецьк.

Виходячи з наведених вище умов згаданого договору, для виконання спірних операцій є необхідною наявність у виконавця робіт/послуг: власного або орендованого поліграфічного обладнання та виробничих приміщень, придбання матеріалів для виготовлення рекламної продукції або ж їх отримання у замовника, наявність спеціалістів у сфері поліграфії та реклами, наявність трудових ресурсів (працівників) для здійснення розповсюдження рекламної продукції на території 11 областей України та АР Крим , власних або орендованих складських ресурсів для зберігання виготовленої продукції, автотранспорту для перевезення рекламної продукції до місць зберігання/розповсюдження, наявність місць зберігання в містах, де передбачається розповсюдження продукції або ж залучення контрагентом зазначених ресурсів на умовах субпідряду у інших осіб.

Вирішуючи спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є операції, зокрема, з постачання товарів/послуг), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час , правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, з якими ПК України пов'язує можливість формування відповідних сум податкових вигод та які є передумовою для їх формування.

Зокрема , такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, складених за результатами реально вчинених операцій, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); (3) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (4) придбання робіт/послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності; (5) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає встановленим вимогам, видана за фактично вчиненою операцією та підписана уповноваженою особою. При цьому, для цілей підтвердження реального виконання певних операцій є необхідним доведення наявності у сторін таких операцій відповідних трудових та матеріальних ресурсів в залежності від виду та характеру обумовлених операцій.

Недоведеність наявності зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на відсутність підстав для формування відповідних податкових вигод та юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, що позбавляє такі первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, оскільки рух коштів в такому випадку не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників спірних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Так, з матеріалів справи, у т.ч. з відомостей з бази даних ДПІ вбачається, що у період оформлення спірних операцій на підприємстві працювала 1 особа . Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача (третя особа) не декларував у податковій звітності наявності у штаті або за сумісництвом чи на умовах підряду трудових ресурсів і таким чином не підтверджувалась наявність трудових ресурсів (у т.ч. у сфері поліграфії, дизайну та реклами) у третьої особи.

При цьому, під час розгляду справи не надано будь-яких інших доказів залучення певних осіб до виконання робіт/надання послуг з розповсюдження рекламної продукції в 11 областях та АРК , зокрема, доказів укладання договорів субпідряду на виконання цих робіт/послуг іншими особами (юридичними/фізичними).

Наведене вказує на неможливість виконання спірних операцій однією особою, на відсутність у контрагента трудових ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій та, відповідно, про неможливість виконання спірних операцій контрагентом (про їх невиконання контрагентом).

При цьому, суд наголошує на тому, що виходячи з обсягу продукції, виготовлення якої обумовлювалось у договорі (109 500 екз.), територій, де обумовлювалось її розповсюдження (11 областей та АРК), загальної обсягу операцій з поставки товарів/робіт/послуг, які задекларовані контрагентом за грудень 2011 року загальною вартістю 24 038 732 грн., вбачається явно недостатнім одного зареєстрованого директора для виконання спірних операцій.

Окрім того, під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента власного або орендованого поліграфічного обладнання, необхідного для виконання спірних операцій, чи замовлення виконання цих робіт/послуг у інших осіб.

В контексті наведеного під час розгляду справи також не надано доказів наявності у контрагента власних або орендованих виробничих площ (приміщень), наявності власних або орендованих складських ресурсів для зберігання продукції (у т.ч. в містах, де здійснювалось розповсюдження продукції). При цьому, в контексті наведеного слід додати, що до матеріалів справи також залучено копію декларації з податку на прибуток контрагента за 2-4 кв. 2011 р. де контрагентом не декларувалось амортизації виробничих основних засобів.

Під час розгляду справи також не надано доказів придбання контрагентом матеріалів для виготовлення рекламної продукції, як і доказів отримання цих матеріалів у позивача.

Контрагентом (третьою особою) під час розгляду справи не надано також доказів наявності власного або замовленого (орендованого) автотранспорту, що є необхідним внаслідок розгалуженості місць розповсюдження продукції та зумовленої з цим необхідності перевезення продукції.

При цьому, суд звертає увагу, що наведені відомості та документи витребовувались судом у третьої особи відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі, яка, до того ж, була направлена за трьома адресами , які містяться в матеріалах справи, а саме: за адресою визначеною у договорі; за адресою, визначеною в акті перевірки, як адреса контрагента на час складання акту перевірки, а також за адресою, визначеною в ЄДР на час відкриття провадження у справі.

Слід додати, що договором, як зазначено вище, передбачалось здійснення позивачем (замовником) функцій контролю за виконанням робіт. У той же час, на підтвердження фактичного виконання робіт/надання послуг (розповсюдження рекламної продукції), позивачем під час розгляду справи не надано доказів фото-фіксації розповсюдження продукції, що є звичайною діловою практикою при виконанні операцій такого роду, або ж інших доказів фіксації фактичного розповсюдження рекламної продукції.

Крім того, під час розгляду справи на підтвердження фактичного виконання робіт не надано доказів передачі позивачу для затвердження ескізів рекламної продукції та її затвердження позивачем, як-то передбачено умовами договору.

Оцінюючи при цьому можливості використання для спірних операцій складу позивача, слід зазначити, що наявне у позивача приміщенні - це відкритий склад металів, а отже є очевидним його непристосованість для зберігання рекламних матеріалів, обумовлених договором.

Тобто, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду робіт (послуг) та в сукупності підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, у т.ч. - не надано доказів оплати шляхом проведення розрахунків у грошовій формі (коштами), а відтак, і не доведено того, що визначені у вищезгаданому договорі роботи/послуги були виконані контрагентом, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, внаслідок відсутності у контрагента зазначених вище ресурсів, неможливості виконання ним спірних операцій, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

При цьому , надані позивачем акти приймання-передачі не містять будь-якої деталізації конкретних міст України та торгівельних центрів , де сторонами договору обумовлювалось розповсюдження продукції. В контексті застосування наведених норм законодавства Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561) визначив наступну правову позицію . Так, згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає ВАС України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів. Умовою достовірності доказів, як надалі зазначає ВАС України, щодо придбання послуг ….., вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все , конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг . Виходячи з вищезгаданої правової позиції ВАС України первинні документи (акти), які мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, з урахуванням відсутності доказів оплати коштів за спірними операціями, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод. В даному випадку, як приходить до висновку суд, надані під час розгляду справи акти не містять деталізації/конкретизації виконання послуг з розповсюдження продукції, а отже, як такі, що мають невизначену деталізацією номенклатуру поставки послуг, не можуть враховуватись як юридично значимі первинні документи для цілей формування спірних податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева науково-виробнича фірма «Славутич» (код з ЄДР 16474317; адреса: 04071, м. Київ, Подільський район, пров. Електриків, 19) до ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892260 від 13.04.2012 - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2013 р.