Ухвала

від 30.05.2013 по справі 2а-5639/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5639/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Якубовський Д.Є.

пр-к відповідача Макаревич О.С.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева науково-виробнича фірма «Славутич» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 березня 2013року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева науково-виробнича фірма «Славутич» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БНВФ «Славутич» звернулося з позовом до ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892260 від 13.04.2012 р., відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 242 000 грн. (декларація за грудень 2011 р. від 19.01.2012 р. № 9013989759).

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 березня 2013року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БНВФ «Славутич» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Снайпер -Медіа» за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 02.04.2012 р. № 74/22-604/16474317, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України, а саме: завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 р. на суму 242 000 грн.

На підставі акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892260 від 13.04.2012 р., відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 242 000 грн.

Рішення податкового органу мотивовано тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Снайпер -Медіа» носили ознаки фіктивності, а отримані позивачем за вказаний період послуги не пов'язані з його господарською діяльністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції що між позивачем (замовник) та ТОВ «Снайпер -Медіа» (виконавець) укладено договір від 01.12.2011 р. № 16/12/2011 р. на виготовлення та розповсюдження рекламної продукції (пакети поліетиленові і картонні папки для зразків алюмінієвого профілю) в областях Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Тернопільській, Луцькій, Черкаській, Харківській, Луганській, Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, АР Крим. Місце розповсюдження - біля входів в магазини, які займаються реалізацією алюмінієвих розсувних систем. Вартість робіт 1 452 000 грн. з ПДВ - 242 000 грн.

Обсяг замовлення - 85 000 штук поліетиленових пакетів по ціні виготовлення за штуку 1,30 грн. Крім того, підлягало виготовленню 24 500 штук картонних папок для зразків алюмінієвого профілю по ціні виготовлення за штуку - 27 грн. Вартість розповсюдження в період з 02.12.2011 р. по 30.12.2011 р. одного екземпляру рекламної продукції визначена на рівні 4 грн., а загальна вартість розповсюдження 109500 екземплярів рекламної продукції - 438 000 грн.

Згідно умов договору, зокрема п.3.1. передбачено виконання робіт/надання послуг безпосередньо виконавцем.

Відповідно до п. 1.2., 1.3., 3.3. передбачено обов'язкове затвердження замовником (позивачем) виготовленого виконавцем ескізу та виготовлення його відповідно до зазначених кольорів в ескізі та відповідно із затвердженими позивачем зразками.

Згідно п. 3.2. договору, передбачено здійснення позивачем контролю за ходом виконання робіт, що передбачає можливість фіксації (фото-фіксації) замовником надання послуг/виконання робіт. З договору вбачається, що на час його підписання контрагент знаходився: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25.

На підтвердження виконання умов договору та реальності господарських операцій, позивачем надано акти виконаних робіт від 14.12.2011 р., від 23.12.2011 р. та від 30.12.2011 р. із зазначенням місцезнаходження контрагента - м. Донецьк.

При цьому, надані позивачем акти приймання-передачі не містять будь-якої деталізації конкретних міст України та торгівельних центрів, де сторонами договору обумовлювалось розповсюдження продукції.

На виконання умов договору видано податкову накладну № 1405 від 14.12.2011 р. на суму 594600 грн., у т.ч. ПДВ 99100 грн., з номенклатурою поставки: виготовлення поліетиленового пакету (35000 штук), виготовлення картонної папки для зразків алюмінієвого профілю (10000 штук), розповсюдження рекламної продукції (45 000 шт.) за період з 01.12.2011 р. по 13.12.2011 р. Окрім цього, позивачу видано податкову накладну № 2307 від 23.12.2011 р. на суму 562800 грн. з ПДВ 93800 грн., з номенклатурою поставки: виготовлення пакетів (30000 шт.), картонних папок (10000 шт.), розповсюдження рекламної продукції в період з 14.12.2011 р. по 23.12.2011 р. (40000 шт.). Позивачу також видано податкову накладну № 3009 від 30.12.2011 р. на суму 294600 грн. у т.ч. ПДВ 49100 грн. з номенклатурою поставки: виготовлення пакетів 20000 шт., виготовлення картонних папок 4500 шт., розповсюдження рекламної продукції в період з 24.12.2011 р. по 29.12.2011 р. (24500 шт.). Суми ПДВ, наведені у зазначених податкових накладних, включені позивачем до складу податкового кредиту.

Інших документів первісного бухгалтерського обліку, зокрема матеріалізованих результатів надання послуг з виготовлення поліетиленового пакету, виготовлення картонної папки, розповсюдження рекламної продукції, не було надано.

Згідно акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снайпер-Медіа» за грудень 2011 року матеріалів справи, у т.ч. з відомостей з бази даних ДПІ вбачається, що у період оформлення спірних операцій на підприємстві працювала 1 особа . Контрагент позивача не декларував у податковій звітності наявності у штаті або за сумісництвом чи на умовах підряду трудових ресурсів. Що вказує на неможливість виконання спірних операцій однією особою, на відсутність у контрагента трудових ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій та, відповідно, про неможливість виконання спірних операцій контрагентом (про їх невиконання контрагентом).

Окрім того, під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента власного або орендованого поліграфічного обладнання, необхідного для виконання спірних операцій, чи замовлення виконання цих робіт/послуг у інших осіб, автотранспорту для перевезення рекламної продукції до місць зберігання/розповсюдження, наявність місць зберігання в містах, де передбачається розповсюдження продукції або ж залучення контрагентом зазначених ресурсів на умовах субпідряду у інших осіб.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку , що внаслідок неможливості виконання контрагентом спірних операцій, створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні - є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева науково-виробнича фірма «Славутич» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 березня 2013року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.