Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2/68пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 березня 2013 року Справа № 2/68пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів Божок В.С., Корсака В.А., Костенко Т.Ф. розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справігосподарського суду Донецької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Восход" до товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест" про визнання договору підряду № 05-06/07ДР від 05.06.2007 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно із ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Водночас касаційну скаргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" підписано Швайковським І.С. без подання доказів наявності у даної особи відповідних повноважень.

Наведене відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржнику.

Також, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку зі складним фінансовим положенням підприємства.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір", і є вичерпним. Названа стаття не визнає товариство з обмеженою відповідальністю "Восход" таким, що звільняється від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" №01-06/869/2012 від 05.07.2012).

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Проте, товариством з обмеженою відповідальністю "Восход", яке навіть не порушувало питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи зменшення його розміру, не надано жодних доказів та не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Восход" вже зверталось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку подання касаційної скарги, ухвалою Вищого господарського суду України від 16.07.2012 касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Вдруге касаційну скаргу скаржником було подано лише 01.02.2013, що підтверджується відбитком штампу Донецького апеляційного господарського суду (вхідний № 02-26/148), а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено. Разом з касаційною скаргою скаржником було подано клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, скаржник у поданому клопотанні послався лише на статтю 53 Господарського процесуального кодексу України зазначивши, що суд за заявою сторони чи за своєю ініціативою може визнати причини пропуску строку поважними, при цьому причин такого пропуску не наведено взагалі.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не дотримання порядку подання касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для поновлення строку, передбаченого статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2012 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2012 підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 53, 86, 110, пунктами 4, 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі № 2/68пд - відхилити.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі № 2/68пд господарського суду Донецької області повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко