Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2-766/09

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-766/09

Провадження № 6/524/206/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці матеріали подання державного виконавця Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Мокрої О.В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року державний виконавець Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Мокра О.В. звернулася до суду із вищевказаним поданням.

Зазначала, що на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ перебуває виконавчий лист № 2-766 від 25.05.10 року, виданий Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» боргу на загальну суму 118 475 грн.

Вказувала, що на час звернення до суду із зазначеним поданням боржник ОСОБА_2 жодних дій спрямованих на виконання судового наказу не здійснив, пояснень причини несплати не надав.

Посилаючись на вищевикладені обставини, а також на п. 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» та Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» державний виконавець відділу Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Мокра О.В. просила суд тимчасово обмежити боржнику ОСОБА_2 право виїзду за кордон до повного виконання ним зобов'язань за виконавчим провадженням.

Державний виконавець Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Мокра О.В. у судовому засіданні подання підтримала, просила задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, вивчивши письмові матеріали справи долучені до подання, дійшов до наступного:

Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органів державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено, що 12.07.12 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-766 від 25.05.10 року, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» боргу на загальну суму 118 475 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.94 року «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець відділу Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Мокра О.В. не надала доказів того, що нею вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зведеного виконавчого провадження, що боржник за час його виконання виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являється на виклики державного виконавця.

В порушення вимог ч. 1 ст. 60, ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, державним виконавцем не надано жодних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_2 ухиляється від покладеного на нього зобов'язання; не надано належних доказів того, що вжито достатньо необхідних заходів для примусового виконання виконавчого провадження.

Застосування тимчасово обмеження у праві виїзду боржника за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно застосовуватись лише, як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, адже таке обмеження безпосередньо стосується гарантованого ст. 33 Конституції України права особи вільно залишати територію України.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 (підстави звільнення від доказування) цього Кодексу.

Ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх досліджень та доведення перед судом їх переконливості.

У зв'язку з вищевикладеним, суд прийшов до висновку, що підстав для тимчасово обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.ст. 208-210, 377-1 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання державного виконавця Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Мокрої О.В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя