Постанова

від 21.03.2013 по справі 2а-12682/12/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2013 р. 17:17 Справа №2а-12682/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря судового засідання Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариство "Майбел"

до Кримського Територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправними та скасування постанов від 30.10.12р. №311-КР-1-Е, №312-КР-1-Е, №313-КР-1-Е, та розпорядження від 30.10.12р. №144-КР-1-Е

за участю представників:

позивача -Ільясов Г.Е. паспорт НОМЕР_1;

відповідача - Ніколаішвіллі В.Я. посвідчення № 0017, довіреність № 06 від 20.03.13;

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Майбел» (далі - позивач, ЗАТ «Майбел») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фонового ринку (далі - відповідач, КТУ НКЦПФР) з вимогами про:

- Визнання протиправними та скасування постанови від 30.10.2012 № 313-КР-1-Е, № 312-КР-1-Е, № 311-КР-1-Е ;

- Визнання протиправними та скасування розпорядження від 30.10.2012 № 144-КР-1-Е.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.2013 було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в поновному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення, відповідно до яких відповідачем застосовано штрафні санкції за ненадання відповідачу регулярної щорічної інформації за 2011 рік, нерозміщення в загальнодоступній базі даних комісії регулярної щорічної інформації за 2011 рік, не опублікування в одному з друкованих видань регулярної щорічної інформації за 2011 рік, є протиправними у зв'язку з тим, що позивачем 22.03.2011 було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, 20.04.2011 зупинено обіг акцій позивача. На думку позивача зазначені обставини звільняють його від обов'язку здійснювати дії, за невиконання яких до позивача застосовано штрафні санкції. Крім того, на думку представника позивача, ліквідаційна комісія, яка здійснює повноваження управління юридичною особою, позбавлена можливості надавати будь-які звіти щодо обігу цінних паперів.

Представник позивача також пояснив, що відповідно до встановленого порядку опублікування та розміщення інформації про припинення обігу акцій є обов'язком відповідача, у зв'язку з чим, він знав про припинення позивачем підприємницької діяльності.

Представник позивача пояснив, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, яке полягає у нерозміщенні регулярної щорічної інформації за 2011 рік, оскільки відсутній факт відмови уповноваженій Державною комісією з цінних паперів та фондовому ринку особі в отриманні інформації про розміщені цінних паперів.

На думку представника позивача, відповідачем також грубо порушено правила розгляду справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій в частині не вручення позивачу постанови про порушення справи про порушення на ринку цінних паперів та складення акту про порушення за умови неотримання від позивача будь-яких пояснень. Крім того, в актах про порушення на ринку цінних паперів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, відсутні обов'язкові данні - банківські реквізити та пояснення позивача.

Представник позивача також пояснив, що застосування максимального розміру фінансової санкції порушує принципи справедливості та пропорційності прийняття рішень суб'єктом владних повноважень.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, наведених у письмових запереченнях від 06.03.2013 за вих. № 02/02/458(а.с.74 ) та додаткових письмових поясненнях від 19.03.2013 (а.с.139-144).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Майбел» є юридичною особою , зареєстровано 09.08.1994 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (а.с.127), ідентифікаційний код 22229967.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до основних видів діяльності за КВЕД позивача віднесено (а.с.132):

- Виробництво фруктових і овочевих соків, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, потова торгівля напоями, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки , надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

Відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями з урахуванням змін, внесених Законом України від 7 липня 2011 року № 3610-VI) (далі - Закон) визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Положеннями Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 3 Закону, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Статтею 5 Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством

Нормами статті 6 Закону встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

Голова та члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

уповноважені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадові особи.

Відповідно до Положення про Кримське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Рішенням Комісії від 26.01.2012 № 171 (а.с.93-97), КТУ є підпорядкованими та підзвітним комісії, реалізує у регіонах завдання, покладені на комісії Законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до п. 6 Положення, Кримське територіальне управління має право, зокрема, накладати на юридичних та фізичних осіб, винних у порушення законодавства про цінні папери, адміністративні стягнення, а також штрафи та інші санкції, в межах повноважень, наданих Комісією.

Положеннями статті 8 Закону врегульовано, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам; надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до п.п.5,6,7 статті 11 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за:

- неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації -

у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -

у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів -

у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -

у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку -

у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -

у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача було направлено Постанови від 30.10.2012 про накладення фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення на ринку цінних паперів:

- Постанова № 311-КР-1-Е(а.с.18)- про накладення фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної річної інформації за 2011 рік відповідно до вимог, встановлених розділом V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 та ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок України»;

- Постанова № 312-КР-1-Е (а.с.17) - про накладення фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за не опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Комісії регулярної річної інформації за 2011 відповідно до вимог, встановлених розділом V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 та ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок України»;

- Постанова № 313-КР-1-Е (а.с.16) - про накладення фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за неподання ЗАТ «Майбел» до Кримського територіального управління НКЦПФР регулярної річної інформації за 2011 рік відповідно до вимог, встановлених розділом V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 та ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок України».

Крім того, 30.10.2012 Кримським територіальним управлінням НКЦПФР на адресу відповідача супровідним листом від 30.10.2012 було направлено Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого ЗАТ «Майбел» у термін до 30.11.2012 повинен був усунути порушення вимог ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок України» та Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо суті встановлених відповідачем порушень судом встановлено, 22.03.2011 року на загальних зборах акціонерів було прийнято рішення про припинення ЗАТ «Майбел» шляхом перетворення його в товариство з обмеженою відповідальністю «Майбел» (а.с.148).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців рішення про припинення юридичної особи зареєстровано в Реєстрі 06.04.2011(а.с.126-127).

Відповідно до виписки з Протоколу загальних зборів акціонерів № 1 (а.с.148), загальним зборами було затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - голова ліквідаційної комісії - Шустерман Олександр Маркович, члени ліквідаційної комісії - ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Крім того, вказаним рішенням було визначено здійснити обмін акцій акціонерів ЗАТ «Майбел» з 06.06.2011 на відповідну кількість часток ТОВ «Майбел».

Відповідно до Заяви від 30.03.2011 ЗАТ «Майбел» (а.с.146), поданої до Кримського територіального управління НКЦПФР, підписаної головою ліквідаційної комісії, позивач повідомив про зупинення обігу акцій.

Розпорядження від 20.04.2011 № 20-З-КР (а.с.9) було постановлено зупинити обіг акцій ЗАТ «Майбел».

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року №3480-IV регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Згідно ст. 39 розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом:

розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;

опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ст. 40 цього Закону регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.

Перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється:

для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно;

для емітентів цінних паперів (крім акцій) - з дня реєстрації випуску цінних паперів до 31 грудня звітного року включно.

Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом:

розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;

опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

розміщення на власному веб-сайті.

6. Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками (абз.2 ч. 2 ст. 2 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.

Склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, регулює Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 р. № 1591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2007 р. за № 97/13364 (зі змінами та доповненнями) .

Відповідно п. 3 Глави 1 Розділу V вказаного положення обов'язок здійснювати розкриття річної інформації поширюється на осіб, які станом на 31 грудня звітного року є емітентами.

Обов'язок розкриття річної інформації припиняється з дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до нормативно-правового акта Комісії, що регулює порядок скасування реєстрації випуску цінних паперів, за умови відсутності інших підстав, передбачених законодавством, для виникнення такого обов'язку.

У разі подання до Комісії документів на скасування реєстрації випусків цінних паперів у період з 1 січня до 30 квітня року, наступного за звітним, емітент розкриває річну інформацію відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, аналіз зазначених нормативних актів дає можливість зробити висновок про те, що звільнення від обов'язку подавати регулярну щорічну інформацію про емітента відбувається в разі припинення юридичної особи та скасування обігу акцій.

Суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що прийняття рішення про припинення та внесення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є власно припиненням юридичної особи, а прийняття рішення про зупинення обігу акцій є підставою для звільнення юридичної особи від обов'язку розкривати щорічну інформацію про емітента.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 33. Ч. 1 ст. 34 вказаного Закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Згідно ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 108 Цивільного Кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже, прийняття рішення позивачем про реорганізацію шляхом зміни організаційно-правової форми є перетворенням юридичної особи.

Згідно п. 17 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Таким чином, тільки внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі- ЄДР) запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи свідчить про припинення юридичної особи.

Судом встановлено, що державна реєстрація припинення юридичної особи державним реєстратором не проведено, на час прийняття оскаржуваних рішень позивач знаходився в стані припинення, що підтверджується Витягом з ЄДР, запис про прийняття рішення про припинення було внесено до ЄДР 06.04.2011 (а.с.127-130), таким чином протягом 2011 року позивач здійснював господарську діяльність (з 01.01.2011 по реєстрацію рішення засновників про припинення в ЄДР - 06.04.2011).

Судом також встановлено, що розпорядженням від 20.04.2011 було зупинено , а не скасовано обіг акцій позивача, таким чином за період 4-х місяців 2011 року позивач мав звітувати шляхом розкриття щорічної інформації про емітента у строки та спосіб, встановлений Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Тільки починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, що зазначено в п. 1.5. підрозділу 1 Розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Суд також не погоджується з доводами позивача, що відсутність будь-яких операцій з акціями протягом зазначеного періоду звільняє його від обов'язку звітувати у встановленому порядку, оскільки позивач, як вбачається з матеріалів справи є емітентом, взяв на себе обов'язки перед власниками цінних паперів, а склад річної інформації встановлений ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Суд вважає хибними доводи позивача щодо можливості застосування санкцій відповідно до п.п.5,6,7 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» тільки в разі відмови уповноваженій особі в отриманні інформації про розміщення цінних паперів з посиланням на норми Положення про порядок взаємодії осіб, які зобов'язані розкривати інформацію на фондовому ринку, з особою уповноваженою Державною комісією по цінним паперам та фондовому ринку на розміщення інформації в загально доступні інформаційній базі даних.

З аналізу норм ст. 11 вказаного Закону вбачається, що відповідальність настає за неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації; нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п.п.1,3,4,5 Глави 7 Положення Про розкриття інформації емітентами цінних паперів розміщення регулярної річної інформації в Загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів (в мережі Інтернет) повинно бути здійснено у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним (за 2011 рік - до 30.04.2012).

Опублікування річної інформації у офіційному друкованому виданні здійснюється за формою, наведеною у додатку 43 цього Положення не пізніше 30.04.2012.

До територіального органу Комісії , тобто до відповідача, річна інформація повинна бути надана не пізніше 01 червня року, наступного за звітним.

Суд відхиляє доводи позивача щодо неможливості розкриття інформації у встановлені строки, оскільки повноваження щодо управління товариством перейшло до ліквідаційної комісії.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного Кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Як встановлено судом, ліквідаційна комісія ЗАТ «Майбел» утворена 22.03.2011 року, отже вказані доводи позивача є хибними.

Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що відповідачем правильно встановлено порушення в сфері державного регулювання ринку цінних паперів з боку позивача.

Перевіряючи доводи позивача щодо порушень, які, на його думку, припустився відповідач в частині порядку порушення та розгляду справи про порушення на ринку цінних паперів,судом встановлено таке.

Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, на момент винесення оскаржуваної постанови, були затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 р. № 2272 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 р. за № 120/14811 (які діяли на час прийняття спірних рішень) (далі - Правила). Ці Правила визначають порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів.

Відповідно до п. 1. Розділу IV Правил уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Справа про правопорушення порушується з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Якщо після винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, але до моменту складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів виявлено підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідачем виявлено порушення ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, у зв'язку з чим 09.10.2012 було винесено Постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, яка була направлена позивачеві вих. № 02/04/1668, що підтверджується фіскальним чеком про направлення рекомендованої кореспонденції від 09.10.2012 № 1231 на адресу місцезнаходження позивача (а.с.81).

Відповідно до вказаної постанови керівнику позивача було запропоновано з'явитись 22.10.2012 об 10:00 по адресі місцезнаходження відповідача для підписання акту про порушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень.

Порушення, встановлені відповідачем, полягали у нерозміщенні регулярної річної інформації за 2011 рік, не опублікуванні в одному з офіційних друкованих видань регулярної річної інформації за 2011 рік , неподання до відповідача регулярної річної інформації за 2011 рік.

Згідно п.16 Розділу І Правил постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом.

Доказом надіслання постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акта про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанови по справі про адміністративне правопорушення), постанови про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанову про виправлення описок є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпелю та касовий чек.

Відповідачем в судовому засіданні було пояснено, що разом із вказаною постановою не відправлялись інші відправлення, у в'язку з чим відсутній реєстр згрупованих поштових відправлень.

Наявність касового чеку є належним доказом відправлення постанови про порушення на ринку цінних паперів.

Крім того, як вбачається з адміністративного позову про наявність вказаної постанови позивач був обізнаний, у зв'язку з чим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо не направлення на адресу позивача постанови про порушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Розділу ІV Правил якщо після винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, але до моменту складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів виявлено підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Правил справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю:

- за відсутності факту вчинення правопорушення;

- за відсутності складу правопорушення;

- якщо справа не підлягає розгляду Комісією;

- у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом;

- наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду;

- у разі скасування державної реєстрації або визнання банкрутом юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення;

- у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення;

- за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.

Судом встановлено, що до складання актів про правопорушення 22.10.2012 жодної з зазначених обставин не виникло, представником позивача не було надано пояснень до відповідача, або доказів усунення виявлених порушень, у зв'язку з чим у відповідача на думку суду були відсутні підстави не складати акти про порушення на ринку цінних паперів.

Пункт 2 Розділу IV Правил встановлює, що уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше 15 робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Згідно п. 3 вказаного розділу Правил якщо вчинено декілька правопорушень, то справи про правопорушення порушуються, а акти про правопорушення на ринку цінних паперів складаються уповноваженою особою окремо по кожному учаснику ринку цінних паперів, виду його діяльності на ринку цінних паперів та/або виду санкції, яка передбачена за кожне правопорушення.

Відповідно до п. 5 вказаного розділу Правил акт про правопорушення на ринку цінних паперів повинен містити: номер, дату, місце його складання; посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала акт про правопорушення на ринку цінних паперів (у разі надання повноважень за дорученням - реквізити доручення); повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, банківські реквізити, засоби зв'язку; виклад обставин правопорушення; посилання на нормативно-правовий акт, норму якого порушено; відомості про наявність повторного вчинення правопорушення особою, щодо якої складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів; інші відомості, необхідні для вирішення справи про правопорушення.

Пояснення особи, щодо якої складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів, є складовою частиною акта про правопорушення на ринку цінних паперів і приєднуються до нього у вигляді додатка.

Акт про правопорушення на ринку цінних паперів підписується особою, яка його склала, і керівником або представником юридичної особи, щодо якої його складено.

У разі відмови керівника або представника юридичної особи підписати акт про правопорушення на ринку цінних паперів уповноваженою особою на акті робиться напис про відмову.

Пункт 8 Розділу IV Правил у разі неявки керівника або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності, на підписання акта про правопорушення на ринку цінних паперів акт складається в той самий день, на який було викликано особу, про що робиться відповідний напис на акті про правопорушення на ринку цінних паперів.

Судом встановлено, що 20.10.2012 було складено акти про порушення на ринку цінних паперів, окремо по кожному з встановлених порушень (а.с.82-83).

Відповідно до п. 1 Розділу V Правил уповноважена особа при підготовці справи про правопорушення до розгляду вирішує такі питання:

чи належить до її компетенції розгляд даної справи;

чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

чи наявні підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил;

чи підлягають задоволенню клопотання осіб, які беруть участь у розгляді справ.

Уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 1 цього розділу, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи (п. 4 Розділу V).

Постановою про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 22.10.2012 за вих. № 02/04/1720) представники позивача викликались на розгляд справи 30.10.2012 о 10:15 (а.с.84).

Разом із вказаною постановою на адресу позивача було направлено акти про правопорушення на ринку цінних паперів, що підтверджується фіскальним чеком від 22.10.2012 № 3404 (зв. бік а.с.84)

Згідно ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Враховуючи норми п.16 Розділу 1 Правил, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання наданих документів належними доказами сповіщення позивача про порушення та розгляд справи про порушення на ринку цінних паперів.

Згідно п. 1 Розділу VІ Правил справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності.

Повноваження представника юридичної особи, що притягується до відповідальності, засвідчуються довіреністю, оригінал або копія якої залучається до матеріалів справи.

У разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце і час розгляду справи згідно з вимогами пункту 4 розділу V цих Правил.

Розділом VII Правил встановлено порядок прийняття рішення за результатами розгляду справи про порушення.

Так, відповідно до п.1. розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою.

Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.

Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин (п. 2).

У вступній частині постанови зазначаються: номер постанови; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, яка винесла постанову; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, банківські реквізити, засоби зв'язку).

Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено.

У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте за справою про правопорушення рішення.

Постанова за справою про правопорушення повинна містити вказівку про порядок та строк її оскарження.

Постанова за справою про правопорушення підписується уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.

Відповідно до п. 3 За справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

2) про закриття справи.

Згідно п. 6 розділу ХІV Правил (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови) уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження, яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень та протягом трьох робочих днів направляється особі, у відношенні якої його винесено.

Судом встановлено, що на розгляд справи про порушення на ринку цінних паперів представник позивача не з'явився, будь-яких пояснень не надав, у зв'язку з чим відповідачем й було винесено 30.10.2012 постанови про застосування фінансових санкцій № № 311-КР-1-Е, 312-КР-1-Е, 313-КР-1-Е та розпорядження про усунення порушень на ринку цінних паперів від 30.10.2012 № 144-КР-1-Е.

З урахуванням наведених обставин, встановлення судом факту допущення позивачем правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності у вигляді фінансових санкцій, суд вважає обґрунтованими прийняті рішення.

Судом встановлено, що складені відповідачем документи відповідають зазначеним вимогам, за винятком відсутності в актах про порушення банківських реквізитів позивача.

Проте, суд зазначає, що відсутність цих реквізитів не впливає на правомірність застосування до позивача фінансових санкцій.

Суд також зазначає, що позивач не скористався правом надати будь-які пояснення або заперечення, у зв'язку з чим, не може бути прийнято доводи позивача про те, що відповідач позбавив позивача права на захист.

Визначення в постанові про порушення справи від 09.10.2012 про необхідність прибути для підписання актів про порушення, також на думку суду, за наявності встановлених обставин не може свідчити про обґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем Правил розгляду справ про порушення на ринку цінних паперів.

Суд також відхиляє доводи позивача про неспіврозмірність застосованих до позивача санкцій допущеним порушенням, оскільки ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не встановлено мінімальний розмір санкцій, а встановлено тільки максимальний.

Прийняття рішення про конкретний розмір віднесено до власної компетенції Уповноваженої особи Національної комісії, у зв'язку з чим, до компетенції адміністративного суду не віднесено втручання у власну компетенцію суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру фінансових санкцій.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було вірно встановлені порушення з боку позивача на ринку цінних паперів, дотримано порядок розгляду справи про порушення та прийняття фінансових санкцій, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні 21.03.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 26.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.