Ухвала

від 20.10.2015 по справі 2а-12682/12/0170/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/38823/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Логвиненко А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Майбел» на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Майбел» (надалі - товариство) до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі також - комісія) про визнання протиправними та скасування постанов та розпорядження,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 313-КР-1-Е, № 312-КР-1-Е, 311-КР-1-Е від 30 жовтня 2012 року, та розпорядження 30 жовтня 2012 року №144-КР-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери.

В обґрунтування позову послався на необґрунтоване застосування до нього відповідальності за нерозкриття інформації за 2011 рік, оскільки у квітня 2011 року акціонерами було прийнято рішення про припинення товариства шляхом реорганізації та розпорядженням комісії було зупинено обіг акцій. Також вказав на порушення комісією процедури розгляду справи про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Оскаржуване розпорядження вважає незаконним з огляду на відсутність порушення законодавства про цінні папери.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 березня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі товариство, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 жовтня 2012 року комісією складено акти про правопорушення на ринку цінних паперів №330-КР-1-Е, №331-КР-1-Е, №332-КР-1-Е, а також 30 жовтня 2012 року винесено постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів:

- 311-КР-1-Е, якою на позивача за порушення вимог ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (нерозміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів регулярної річної інформації за 2011 рік) накладено штраф у розмірі 17000 грн.;

- №312-КР-1-Е, якою на позивача за порушення вимог ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (не опублікування ЗАТ «Майбел» в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, КМУ або Комісії регулярної річної інформації за 2011 рік) накладено штраф у розмірі 17 000 грн.;

- №313-КР-1-Е, якою на позивача за порушення вимог ст.ст. 39-40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (неподання відповідачу регулярної річної інформації за 2011 рік) накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Також відповідачем 30 жовтня 2012 року винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким зобов'язано позивача усунути порушення, визначені в актах від 22 жовтня 2012 року та постановах про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 30 жовтня 2012 року, у термін до 30 листопада 2012 року з письмовим інформуванням уповноваженої особи Комісії про виконання.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом: розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Частинами першою та другою статті 40 цього Закону передбачено, що регулярна інформація про емітента це річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; розміщення на власному веб-сайті.

За неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації; нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачена відповідальність у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне правопорушення.

При цьому відповідно до пункту 3 глави 1 розділу 5 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 р. N 1591 обов'язок здійснювати розкриття річної інформації поширюється на осіб, які станом на 31 грудня звітного року є емітентами. Обов'язок розкриття річної інформації припиняється з дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до нормативно-правового акта Комісії, що регулює порядок скасування реєстрації випуску цінних паперів, за умови відсутності інших підстав, передбачених законодавством, для виникнення такого обов'язку. У разі подання до Комісії документів на скасування реєстрації випусків цінних паперів у період з 1 січня до 30 квітня року, наступного за звітним, емітент розкриває річну інформацію відповідно до вимог цього Положення.

Отже оскільки рішення про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів щодо позивача не приймалось, суди обґрунтовано вказали на те, що зупинення обігу акцій товариства у квітні 2011 року не звільняє його від розкриття інформації на фондовому ринку за 2011 рік.

При цьому суди зазначили, що комісією при розгляді справи про порушення на ринку цінних паперів не було допущено порушень, що впливають на законність притягнення до відповідальності.

Наведене дає підстави для висновку про правильне застосування судами норм матеріального права, тоді як доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують та не свідчать про допущені судами порушення норм процесуального права, які відповідно до закону є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Майбел» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є. Донець