Рішення

від 27.03.2013 по справі 5015/2466/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.13р. Справа№ 5015/2466/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна», м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетоль», м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бетоль», м.Львів

до відповідача-3: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача-4: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

Петровича, м.Моршин Львівської області

про стягнення заборгованості за прострочення по лізингових платежах, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Головуючий суддя Г.С. Гулик

судді: О.Д. Запотічняк

М.М. Синчук

при секретарі Ю.О. Михновецький

Представники:

від позивача: Павлічко О.О. - представник (довіреність б/н від 17.12.2012р., дійсна до 31.12.2013р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: ОСОБА_5 - представник (довіреність №81 від 01.02.2013р., дійсна до 01.02.2016р.);

від відповідача-4: ОСОБА_2 - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа; ОСОБА_5 - представник (довіреність №22 від 16.01.2013р., дійсна до 16.01.2016р.).

Представникам позивача і відповідачів-3, 4 та відповідачеві-4 роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно заяви, поданої представником позивача від 20.12.2012р. здійснюється технічна фіксація судового процесу. Заява про відвід головуючого судді Матвіїва Р.І. подавалась 22.01.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетоль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бетоль», Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ТзОВ «Бетоль» та ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» заборгованості в сумі 6 204 815 грн. 65 коп. (в т.ч. 4 872 037 грн. 22 коп. - прострочені лізингові платежі, 1 031 799 грн. 44 коп. - пеню, 98 000 грн. 96 коп. - інфляційні втрати та 202 978 грн. 02 коп. - 3% річних) та солідарне стягнення з СПД-ФО ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_2 в сумі 1 500 000 грн. 00 коп., а також солідарного стягнення судового збору в сумі 64 380 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.06.2012р., суддею Король М.Р., було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.06.2012р. Подальший розгляд справи, висвітлений в ухвалах суду від 26.06.2012р., від 24.07.2012р., від 14.08.2012р., від 28.11.2012р., від 05.12.2012р. та від 20.12.2012р. У зв'язку з перебуванням судді Король М.Р. у довготривалій відпустці, 21.01.2013р. справу №5015/2466/12 було передано для розгляду судді Матвіїву Р.І.

При розгляді справи, колегією суддів у складі головуючого судді Матвіїва Р.І., суддів Запотічняк О.Д. та Долінської О.З., суддя Матвіїв Р.І. заявив самовідвід, який був розглянутий колегією суддів і ухвалою суду від 23.01.2013р. був задоволений.

23.01.2013р. в результаті автоматизованого розподілу, справу передано для розгляду головуючому судді Гулику Г.С.

Ухвалою суду від 25.01.2013р. розгляд справи було призначено на 05.02.2013р. 05.02.2013р. позивач вимог попередніх ухвал суду в повному обсязі, не виконав, відповідач-1 в судове засідання не з'явився, відповідачі-3 та 4 відзиву не направили, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.02.2013р. Ухвалою суду від 26.02.2013р. розгляд справи відкладався до 05.03.2013р., через неявку в судове засідання позивача, відповідачів-1, 3, 4 та невиконання сторонами всіх вимог попередніх ухвал суду. Оскільки в процесі судового розгляду представник позивача не зміг чітко роз'яснити суду структуру і розмір нарахованих сум, не надав детальної розшифровки нарахування цих сум по: компенсації відсотків за кредитом; винагороді лізингодавця; структурі та утворенні сум; інших витрат, що ускладнювало перевірку правильності нарахувань, а також невірно провів розрахунок інфляційних втрат (не врахував дефляції) та 3% річних у періоди, коли відбувалася розстрочка лізингових платежів, суд зобов'язав представника позивача надати конкретизовані розрахунки із розбивкою по зазначених платежах, перерахувати 3% річних і інфляційні втрати, включаючи дефляцію та оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 06.03.2013р. У зв'язку із неявкою відповідачів-1 та 2 та необхідності надання представнику відповідачів 3 та 4 часу для вивчення доданих представником позивача розрахунків і документів, а також зважаючи на великий обсяг зібраних по справі доказів, без належної оцінки яких неможливо прийняти законне рішення розгляд справи було відкладено на 20.03.2013р. У зв'язку із перебуванням судді Долінської О.Д. у відпустці, 18.03.2013р. автоматизованою системою було змінено склад колегії суддів, а саме: замість судді Долінської О.З. визначено суддю Синчука М.М. Ухвалою суду від 20.03.2013р. розгляд справи було відкладено на 27.03.2013р., через неявку в засідання відповідача-1, необхідність надання представнику позивача змоги ознайомитися та викласти свої заперечення на доповнення до заперечення відповідача-1 та надати уточнений розрахунок позовних вимог.

В судовому засіданні 27.03.2013р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав і просить суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути солідарно з відповідачів-1 і 2 заборгованість в сумі 6 204 815 грн. 65 коп. (в т.ч. 4 872 037 грн. 22 коп. - прострочені лізингові платежі, 1 031 799 грн. 44 коп. - пеню, 98 000 грн. 96 коп. - інфляційні втрати та 202 978 грн. 02 коп. - 3% річних) та солідарно з відповідачів-3 і 4 заборгованості в сумі 1 500 000 грн. 00 коп. Також представник позивача просить суд стягнути солідарно з відповідачів-1, 2, 3, 4 судовий збір у сумі 64 380 грн. 00 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує договором фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р., додатками, додатковими угодами та угодами про внесення змін і доповнень до договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б, а також договорами поруки №01/10/07-Б, №02/10/07-Б від 29.10.2007р. та №150/01/11 від 20.01.2011р.

Відповідач-1 в судове засідання 27.03.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив. Крім цього, у поданих заперечень відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити, в частині стягнення заборгованості основного боргу, що становить вартість предмета лізингу, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Вимог попередніх ухвал суду в повному обсязі, не виконав.

Відповідач-2 в судове засідання 27.03.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив. У відзиві на позовну заяву та доповненні до нього, поданих відповідачем-2 в попередніх судових засідань, проти задоволення позову заперечила, в частині стягнення заборгованості основного боргу, що становить вартість предмета лізингу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

В судовому засіданні 27.03.2013р. представник відповідача-3 проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього і просить суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 27.03.2013р. відповідач-4 та його повноважний представник проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього і просять суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення відповідача-4, представників позивача і відповідачів-3, 4, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини в їх сукупності, дослідивши всі зібрані по справі докази, суд встановив наступне:

29.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» (лізингодавець) (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетоль» (лізингоодержувач) (далі по тексту - відповідач-1) укладено договір фінансового лізингу №105/1007/28-Б (далі по тексту - договір фінансового лізингу) (договір припинив свою дію 16.06.2012р. в зв'язку із його розірванням).

Згідно п.1.1 цього договору лізингодавець зобов'язувався придбати на замовлення лізингоодержувача майно: комплект обладнання технологічної лінії (цеху) для виготовлення виробів з ніздрювального бетону неавтоклавного тверднення (надалі предмет лізингу) вказане у лізинговій заявці та специфікації (додаток №1 до цього договору) та передати його лізингоодержувачу, а останній зобов'язувався прийняти предмет лізингу у виключне платне користування терміном на 43 місяці з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу в цілому (додаток №3 до цього договору). Вартість предмету лізингу на дату укладення договору складає 5 000 000 грн. 00 коп. (з ПДВ) (п.1.2. договору фінансового лізингу).

Пунктом 3.1. договору фінансового лізингу встановлено, що предмет лізингу передається лізингодавцем і приймається в лізинг лізингоодержувачем на умовах сплати лізингоодержувачем лізингодавцеві лізингових платежів за користування предметом лізингу. Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, компенсації відсотків за кредитом та комісійної винагороди лізингодавця, а також інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору. Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, компенсації відсотків за кредитом та комісійної винагороди лізингодавця, а також інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в розмірі і строки згідно графіку лізингових платежів (додаток №2 до цього договору) (п.3.2, 3.3 цього договору).

Згідно п.3.6.1 у разі зміни розміру чи строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач має право погодитись із такими змінами, про що підписується додаткова угода до цього договору.

Додатком №1 (специфікація) до договору фінансового лізингу визначено, що предметом лізингу є: 1) дозувально-змішувальний вузол продуктивністю 250 куб. м./год., який включає в себе: а) систему приймання, дозування та видачі шести сухих компонентів та чотирьох рідких компонентів; б) два турбулентні віброзмішувачі; в) металоконструкції; г) систему електро та пневможивлення; д) систему мікропроцесорного управління з виконавчими механізмами, в кількості однієї штуки в сумі 1 030 000 грн. 00 коп. (з ПДВ); 2) камера вібраційної та тепло-вологої обробки, яка включає в себе: а) два комплекси віброударного формування; б) штабелер-маніпулятор; в) металоконструкції; г) систему електро та пневможивлення; д) систему мікропроцесорного управління з виконавчими механізмами; є) два монтажно-ремонтні пристрої малої механізації; ж) два пристрої для переміщення форм з газобетоном в зону різання; з) механізм вивільнення форм, в кількості однієї штуки в сумі 1 190 000 грн. 00коп. (з ПДВ); 3) форма для газобетону У=2,32 масив 4000x1000x600 в кількості двісті штук у сумі 1 800 000 грн. 00 коп. (з ПДВ); 4) універсальний різальний комплекс з автоматичною подачею масиву, маніпулятором для розвантаження готової продукції та системою аспірації, в кількості однієї штуки у сумі 980 000 грн. 00 коп. (з ПДВ). Загальна вартість предмета лізингу становить 5 000 000 грн. 00 коп.

Додатком №2 до договору фінансового лізингу сторони погодили графік сплати лізингових платежів, терміном до 15.11.2011р., які складаються з авансового та щомісячних лізингових платежів на суму 7 505 560 грн. 00 коп.

Згідно угодою про внесення змін та доповнень від 01.02.2008р. до договору фінансового лізингу позивач та відповідач 1 погодили внести зміни у специфікацію предмету лізингу, змінивши вартість предмету лізингу на суму 4 010 000 грн. 00 коп., а також змінивши графік сплати лізингових платежів на суму 6 089 570 грн. 00 коп.

На виконання умов договору фінансового лізингу та специфікації від 01.02.2008р. позивач передав, а відповідач 1 прийняв у користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, а саме: 1) камеру вібраційної та тепло-вологої обробки, яка включає в себе: а) два комплекси віброударного формування; б) штабелер-маніпулятор; в) металоконструкції; г) систему електро та пневможивлення; д) систему мікропроцесорного управління з виконавчими механізмами; є) два монтажно-ремонтні пристрої малої механізації; ж) два пристрої для переміщення форм з газобетоном в зону різання; з) механізм вивільнення форм, в кількості однієї штуки в сумі 1 010 000 грн. 00 коп. (з ПДВ); 2) форма для газобетону V=2,32 масив 4000x1000x600 в кількості сто штук у сумі 990 000 грн. 00 коп. (з ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу №1 від 05.05.2008р.

Згідно угодою про внесення змін та доповнень від 11.06.2008р. до договору фінансового лізингу позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, а саме: 1) дозувально-змішувальний вузол продуктивністю 250 куб. м./год., який включає в себе: а) систему приймання, дозування та видачі шести сухих компонентів та чотирьох рідких компонентів; б) два турбулентні віброзмішувачі; в) металоконструкції; г) систему електро та пневможивлення д) систему мікропроцесорного управління з виконавчими механізмами, в кількості однієї штуки в сумі 1 030 000 грн. 00 коп. (з ПДВ); 2) камера вібраційної та тепло-вологої обробки, яка включає в себе: а) два комплекси віброударного формування; б) штабелер-маніпулятор; в) металоконструкції; г) систему електро та пневможивлення; д) систему мікропроцесорного управління з виконавчими механізмами; є) два монтажно-ремонтні пристрої малої механізації; ж) два пристрої для переміщення форм з газобетоном в зону різання; з) механізм вивільнення форм, в кількості однієї штуки в сумі 1 190 000 грн. 00 коп. (з ПДВ); 3) форма для газобетону V=2,32 масив 4000x1000x600 в кількості сто штук у сумі 990 000 грн. 00 коп. (з ПДВ); 4) універсальний різальний комплекс з автоматичною подачею масиву, маніпулятором для розвантаження готової продукції та системою аспірації, в кількості однієї штуки у сумі 980 000 грн. 00 коп. (з ПДВ). Загальна вартість предмету лізингу становить 4 010 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу в цілому від 17.06.2008р.

В угоді про внесення змін та доповнень від 14.07.2008р. до договору фінансового лізингу сторони дійшли згоди щодо зміни графіку лізингових платежів на суму 6 170 762 грн. 00 коп. із кінцевою датою зі сплати цих платежів до 25.12.2011р.

У додатковій угоді від 25.07.2008р. до договору фінансового лізингу сторони погодили порядок розстрочення сплати непогашеної заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів №1 та №2 на загальну суму 263 756 грн. 00 коп. Також зазначили, що для покриття витрат лізингодавця пов'язаних з розстроченням сплати заборгованості по нарахованих щомісячних лізингових платежах №1 та №2, лізингоодержувач сплачує додаткові лізингові платежі в сумі 21 768 грн. 00 коп.

У додатковій угоді від 01.10.2008р. до договору фінансового лізингу сторони погодили про припинення дії додаткової угоди від 14.07.2008р. до договору фінансового лізингу, а також погодили порядок розстрочення сплати непогашеної заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів №1 та №2 на загальну суму 197 817 грн. 00 коп. Також зазначили, що для покриття витрат лізингодавця пов'язаних з розстроченням сплати заборгованості по нарахованих щомісячних лізингових платежах №1 та №2, лізингоодержувач сплачує додаткові лізингові платежі в сумі 34 426 грн. 00 коп. У зв'язку із розстроченням сплати лізингових платежів, змінився графік лізингових платежів на суму 6 339 956 грн. 45 коп.

У додатковій угоді від 20.04.2009р. до договору фінансового лізингу сторони погодили про припинення дії додаткової угоди від 01.10.2008р. до договору фінансового лізингу, а також погодили порядок розстрочення сплати непогашеної заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів №1 та №2 на загальну суму 197 817 грн. 00 коп. Також зазначили, що для покриття витрат лізингодавця пов'язаних з розстроченням сплати заборгованості по нарахованих щомісячних лізингових платежах №1 та №2, лізингоодержувач сплачує додаткові лізингові платежі в сумі 52 491 грн. 00 коп. У зв'язку із розстроченням сплати лізингових платежів, змінився графік лізингових платежів на суму 6 661 845 грн. 44 коп.

У додатковій угоді від 20.03.2010р. до договору фінансового лізингу сторони погодили про припинення дії додаткової угоди від 20.04.2009р. до договору фінансового лізингу, а також погодили порядок розстрочення сплати непогашеної заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів №1 та №2 на загальну суму 197 817 грн. 00 коп. Також зазначили, що для покриття витрат лізингодавця пов'язаних з розстроченням сплати заборгованості по нарахованих щомісячних лізингових платежах №1 та №2, лізингоодержувач сплачує додаткові лізингові платежі в сумі 52 491 грн. 00 коп. В угоді про внесення змін та доповнень від 20.03.2010р. до договору фінансового лізингу сторони дійшли згоди щодо зміни графіку лізингових платежів на суму 6 772 555 грн. 44 коп.

Угодою про внесення змін та доповнень від 20.01.2011р. до договору фінансового лізингу, сторони збільшили термін лізингу до 25.12.2013р. та внесли зміни у графік лізингових платежів на суму 7 256 555 грн. 44 коп.

Отже, за весь плановий період дії договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. відповідач-1 повинен був оплатити позивачеві лізингові платежі в сумі 7 383 345 грн. 44 коп. (7 256 555 грн. 44 коп. - лізингові платежі, згідно графіку (в т.ч. 4 010 000 грн. 00 коп. - відшкодування частини вартості предмету лізингу, 673 650 грн. 43 коп. - компенсація відсотків за кредитом, 70 638 грн. 43 коп. - інші витрати, 2 502 266 грн. 58 коп. - комісійна винагорода); 126 790 грн. 00 коп. - додаткові лізингові платежі).

29.10.2007р. між позивачем (кредитор) та Суб'єктом підприємницькою діяльністю - фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель) (далі по тексту - відповідач-3) укладено договір поруки №01/10/07-Б.

Згідно п.1 договору поруки №01/10/07-Б поручитель поручився перед кредитором за виконання ТзОВ «Бетоль» (надалі боржник) зобов'язань, що витікають з договору фінансового лізингу, укладеного між кредитором та боржником. За цим договором поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, проте розмір відповідальності поручителя за цим договором обмежений і становить не більше 1 500 000 грн. 00 коп. (п.2 договору поруки).

Пунктом 4 договору поруки №01/10/07-Б встановлено, що кредитор має право пред'явити вимогу поручителю у випадку прострочення виконання боржником грошових зобов'язань по договору фінансового лізингу більше 60 днів дотримуючись порядку черговості: в першу чергу кредитор звертає стягнення на майнові права поручителя за Ліцензійним договором №01/02М про використання корисної моделі від 10.04.2006р., укладеного між поручителем та колективним підприємством «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів», шляхом набрання чинності та застосування договору відступлення права вимоги 01/10/07-Б від 29.10.2007р. укладеного між кредитором та поручителем (п.4.1 договору). В другу чергу кредитор вилучає та продає предмет лізингу за договором фінансового лізингу, якщо за рахунок платежів по ліцензійному договору прострочена заборгованість боржника не буде погашена повністю, або ліцензійний договір втратить чинність, буде зупинено, тощо або за ліцензійним договором поручителю не будуть нараховані платежі (п.4.2 цих договорів). В третю чергу кредитор пред'являє поручителю вимоги в розмірі 1/3 непогашеної суми простроченої заборгованості, якщо заборгованість боржника не буде погашена за рахунок продажу предмету лізингу.

29.10.2007р. між позивачем (кредитор) та Суб'єктом підприємницькою діяльністю - фізичною особою ОСОБА_2 (поручитель) (далі по тексту - відповідач-4) укладено договір поруки №02/10/07-Б. Згідно п.1 договору поруки №02/10/07-Б поручитель поручився перед кредитором за виконання ТзОВ «Бетоль» (надалі боржник) зобов'язань, що витікають з договору фінансового лізингу, укладеного між кредитором та боржником. За цим договором поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, проте розмір відповідальності поручителя за цим договором обмежений і становить не більше 1 500 000 грн. 00 коп. (п.2 договору поруки).

Пунктом 4 договору поруки №01/10/07-Б встановлено, що кредитор має право пред'явити вимогу поручителю у випадку прострочення виконання боржником грошових зобов'язань по договору фінансового лізингу більше 60 днів дотримуючись порядку черговості: в першу чергу кредитор звертає стягнення на майнові права поручителя за Ліцензійним договором №01/02М про використання корисної моделі від 10.04.2006р., укладеного між поручителем та колективним підприємством «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів», шляхом набрання чинності та застосування договору відступлення права вимоги 02/10/07-Б від 29.10.2007р. укладеного між кредитором та поручителем (п.4.1 договору). В другу чергу кредитор вилучає та продає предмет лізингу за договором фінансового лізингу, якщо за рахунок платежів по ліцензійному договору прострочена заборгованість боржника не буде погашена повністю, або ліцензійний договір втратить чинність, буде зупинено, тощо або за ліцензійним договором поручителю не будуть нараховані платежі (п.4.2 цих договорів). В третю чергу кредитор пред'являє поручителю вимоги в розмірі 1/3 непогашеної суми простроченої заборгованості, якщо заборгованість боржника не буде погашена за рахунок продажу предмету лізингу.

20.01.2011р. між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бетоль» (поручитель) (далі по тексту - відповідач-2) укладено договір поруки №150/01/11.

Пунктом 1.1 договору поруки №150/01/11 від 20.01.2011р. зазначено, що поручитель - відповідач-2 поручився перед кредитором за виконання боржником ТзОВ «Бетоль» зобов'язань що витікають з договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р., укладеного між кредитором та боржником.

Згідно п.2.1. договору поруки №150/01/11 від 20.01.2011р. поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника в повному обсязі, тобто за сплату лізингових платежів, сплату пені, штрафів у випадку порушення умов договору, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов договору фінансового лізингу. Пунктом 2.4 цього договору поруки передбачено, що порушення договірних зобов'язань боржником є підставою для подання претензії поручителю. Відповідач-2, який зобов'язаний надати письмові відповіді на претензії кредитора.

Відповідно до п.2.3 договору поруки №150/01/11 від 20.01.2011р. кредитор зобов'язується інформувати поручителя про невиконання та неналежне виконання боржником умов договору фінансового лізингу на протязі всього терміну передбаченого законом та цим договором. Таким чином у відповідності до умов цього пункту договору поруки, позивач двічі інформував відповідача 2 про неналежне виконання відповідачем-1 свого зобов'язання по сплаті лізингових платежів.

Розділом 3 договору поруки №150/01/11 від 20.01.2011р. передбачено, що цей договір чинний з дати підписання сторонами і діє до повного виконання визначених в ньому умов. Підставою настання зобов'язань за договором поруки є невиконання або неналежне виконання боржником умов договору фінансового лізингу.

Відповідно до п.З.9. договору фінансового лізингу платежі по договору лізингу, що сплачуються лізингоодержувачем зараховуються у такій черговості: штрафи і пені, як відповідальність лізингоодержувача за цим договором; компенсація відсотків за кредитом; комісійна винагорода лізингодавця; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору; відшкодування частини вартості предмету лізингу. У випадку розірвання цього договору з вини або з ініціативи лізингоодержувача, лізингові платежі сплачені на момент розірвання не повертаються (п.3.10 цього договору).

Згідно п.5.1 договору фінансового лізингу право власності на предмет лізингу зберігається за лізингодавцем протягом дії цього договору. Право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача після сплати усіх платежів згідно графіку лізингових платежів та всіх штрафів і пені нарахованих в зв'язку з порушенням лізингоодержувачем умов цього договору, про що сторони підписують акт переходу права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі-1, 3, 4 за період з 28.11.2007р. по 17.08.2010р. частково сплатили лізингові платежі у сумі 1 190 758 грн. 22 коп. (в т.ч. 728 183 грн. 00 коп. - відшкодування частини вартості предмету лізингу; 178 349 грн. 61 коп. - компенсації відсотків за кредитом; 20 718 грн. 50 коп. - інші витрати; 211 157 грн. 11 коп. - винагорода лізингодавця; 34 350 грн. 00 коп. - додаткові лізингові платежі та 18 000 грн. 00 коп. - пені), що підтверджується поданими позивачем банківськими виписками.

28.03.2012р. позивач, на адресу відповідачів-1, 2, 3, 4 направив претензію-вимогу №237. В цій претензії-вимозі позивач вимагав сплатити прострочену до сплати суму, яка станом на день її пред'явлення становила 5 350 202 грн. 01 коп., згідно договору фінансового лізингу №105/100/28-Б від 29.10.2007р. Проте, ця претензія-вимога відповідачами-1, 2, 3, 4 була залишена без відповіді та реагування.

25.05.2012р. позивач вдруге направив відповідачам-3, 4 претензії-вимоги №399 та №400, в яких вимагав погасити частину простроченої заборгованості, що утворилася за відповідачем 1 на суму 1 500 000 грн. 00 коп.

29.05.2012р. позивач, на адресу відповідача-2 направив претензію-вимогу №408. В цій претензії позивач зазначив, що станом на 29.05.2012р. прострочена заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. становить 4 872 037 грн. 22 коп. та вимагав негайного погашення простроченої заборгованості, що утворилася за відповідачем 1.

Статтею 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Пунктом 7.1.4 договору передбачено, що лізингодавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, якщо прострочення сплати лізингоодержувачем будь-якого лізингового платежу становить більше 60-ти днів.

Відповідач-1 систематично порушував графік сплати лізингових платежів, таким чином позивач 30.05.2012р. направив йому претензію-вимогу №419, зазначивши, що у випадку несплати ним простроченої суми заборгованості до 15.06.2012р., з 16.06.2012р. позивач відмовляється від договору фінансового лізингу та з 16.06.2012р. зазначений договір вважатиметься припиненим, а предмет лізингу підлягатиме вилученню/поверненню. Оскільки відповідачем-1 в добровільному порядку не було повернуто предмета лізингу позивачеві, відтак останній звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1 про зобов'язання повернути предмет лізингу у його власність.

На підставі наказу №27/5005/5626/2012 від 14.08.2012р. господарського суду Дніпропетровської області, згідно постанови ВП №34197262 від 06.12.2012р. працівниками відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, при примусовому виконанні, позивачу був повернутий предмет лізингу.

Оскільки договір фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. припинив свою дію 16.06.2012р., то відповідно позивач припинив нараховувати відповідачам-1, 2, 3, 4 лізингові платежі. Отже, загальна сума простроченої заборгованості відповідачів-1, 2, 3 перед позивачем зі сплати лізингових платежів, становить 4 872 037 грн. 22 коп. (в т.ч.

2 838 554 грн. 16 коп. - відшкодування вартості предмету лізингу; 495 300 грн. 82 коп. - компенсація відсотків за кредитом; 1 402 022 грн. 31 коп. - винагорода лізингодавця; 43 719 грн. 93 коп. - інші витрати лізингодавця; 92 440 грн. 00 коп. - додаткові лізингові платежі).

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначає, що позивачем не дотримано порядку пред'явлення вимог до відповідачів-3 та 4 і не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у нього права на солідарне стягнення з відповідачів-3 та 4 боргу в сумі1 500 000 грн. 00 коп.

Позивач у поясненні щодо визначення та дотримання порядку вимог зазначив, що у відповідності до умов договорів поруки №01/10/07-Б та №02/10/07-Б від 29.10.2007р. позивач має право пред'явити вимогу відповідачеві-3 та відповідачеві-4 після звернення стягнення на майнові права обох поручителів, лише за договором №01/02М про використання корисної моделі від 10.04.2006р. та вилучення і продажу предмету лізингу по договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. Позивач здійснив всі необхідні кроки для настання відповідальності відповідача-3 та відповідача-4, а саме: 25.05.2012р. позивач направив на адресу КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» повідомлення-вимогу №397, в якому повідомив про набрання чинності договором відступлення права вимоги №01/10/07-Б від 29.10.2007р. і вимагав надати інформацію про обсяги виробництва та реалізації продукції на підставі ліцензійного договору №01/02М про використання корисної моделі від 10.04.2006р. та сплатити позивачу нараховані і несплачені платежі по ліцензійному договору про використання корисної моделі в межах суми 4 801 587 грн. 00 коп. У відповідь на це повідомлення позивач отримав від КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» листи №158 від 13.07.2012р. та №196 від 13.08.2012р., в яких директор цього підприємства зазначив, що письмової згоди на укладання договору про відступлення права вимог №01/10/07-Б згоди не надавав, а також те, що у статуті їхнього підприємства передбачено, що видатки на суму більше як 50 000 грн. 00 коп. на момент укладення договору відступлення права вимоги береться згода ради трудового колективу, а не директора. Так, зі змісту відповідей директора КП «Хмельницький комбінат будівельних матеріалів» випливають наслідки передбачені п.4.2. договорів поруки №01/10/07-Б та №02/10/07-Б. Також позивач зазначив, що 06.12.2012р. він вилучив у відповідача-1 предмет лізингу по договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. та продав цей предмет ТзОВ «ВЕРТА-ІФ» за ціною 445 320 грн. 00 коп., що підтверджується договором купівлі-продажу №06/12/12 від 06.12.2012р., специфікацією та актом приймання передачі. Щодо визначення відповідальності відповідача-3 та відповідача-4 позивач вказав, що згідно умов договорів поруки №01/10/07-Б та №02/10/07-Б від 29.10.2007р. обсяг відповідальності визначається в розмірі 1/3 непогашеної суми простроченої заборгованості відповідача-1 і не може бути більшим 1 500 000 грн. 00 коп.

Суд не вбачає правових підстав, для задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів-3 та 4 боргу в сумі 1 500 000 грн. 00 коп., оскільки:

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст.554 ЦК України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така поруку виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч.3 ст.554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку в силу ч.3 ст.554 ЦК України поручителі не несуть солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їхню спільну поруку.

Отже, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів-3 і 4 суми заборгованості за договором фінансового лізингу, в силу ч.3 ст.554 ЦК України задоволенню не підлягає, оскільки відповідачі-3 і 4 не несуть солідарної відповідальності, через відсутність їх спільної поруки. Факт укладення двох окремих договорів поруки підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст.554 ЦК України позивач, як кредитор, вправі заявити позовні вимоги окремо до кожного з поручителів (відповідача-3 та відповідача-4) які окремо один від одного та боржника укладали з кредитором договори поруки з фіксованою сумою відповідальності.

В той же час, відповідач-2, як поручитель за договором поруки від 20.01.2011р. №150/01/11, не звільняється від солідарного, (разом із ТзОВ "Бетоль") погашення заборгованості перед позивачем, оскільки ним укладено договір повної поруки (сплата пені, штраф, інфляційних втрат, тощо).

Відповідач-2 у поданому ним відзиві на позовну заяву стверджує, що позивачем порушений строк позовної давності нарахування пені, а також, що позивач, в порушення умов договору поруки та ст.559 ЦК України, не надіслав йому вимогу в шестимісячний строк та просить суд застосувати позовну давність і в задоволенні позову відмовити.

З таким твердженням відповідача 2 суд не може погодитись, з таких підстав: відповідач-1 неодноразово вчиняв дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, сплативши останній платіж 17.08.2010р. згідно договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б. Крім цього, відповідач-1 неодноразово підписував акти звірки розрахунків по цьому договору, а саме: 31.12.2008р; 31.12.2009р.; 31.12.2010р.; 31.03.2011р.; 30.04.2011р. Також, згідно п.8.3.2. договору фінансового лізину лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов'язань згідно даного договору, а саме за прострочення терміну сплати лізингового платежу сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, незалежно від терміну тривання порушення. Щодо припинення договору поруки №150/01/11 від 20.01.2011р., то п.3.1 цього договору передбачено, що договір поруки діє до повного виконання визначених в ньому умов. Умовами договору передбачена відповідальність поручителя перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №105/1007/28-Б, тобто коли кредитор пред'явить вимогу поручителю останній зобов'язаний виконати вказану вимогу і саме до виконання поручителем вимоги кредитора діє договір поруки. Зобов'язання забезпечені порукою виникають з моменту прострочення відповідачем-1 сплати кожного лізингового платежу. Позивач пред'являв вимогу відповідачеві не тільки 28.03.2012р. а також і 11.08.2011р. Відтак, виставивши вимогу до відповідача-2, позивач своєчасно звернувся з вимогою виконати зобов'язання, по сплаті лізингових платежів протягом шести місяців до моменту пред'явлення першої вимоги.

Також, відповідач-2 у поданому суду доповненні до відзиву стверджує, що у випадку повернення відповідачем-1 предмету лізингу позивачу, останній не вправі вимагати від нього та відповідача-2 оплати ними частини вартості предмету лізингу, яка включена у розмір лізингових платежів, що стягуються, а частина вартості предмету лізингу, що вже сплачена відповідачем-1 у складі лізингових платежів, підлягає поверненню відповідачу-1. Крім цього зазначив, що сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем у відповідності до п.4 договорів поруки №01/10/07 та №02/10/07 від 29.10.2007р. фактично не погашена за рахунок продажу предмету лізингу у зв'язку з несплатою ТзОВ «Верта-ІФ» і тому у відповідачів ще не виникло зобов'язання по оплаті суми боргу і просить у задоволенні позову, відмовити.

Відповідач-1 у поданому запереченні на позовну заяву та доповненні до нього зазначив, що оскільки договір фінансового лізингу є змішаним, у розумінні статті 628 ЦК України, то необхідно застосовувати до відносин сторін положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі. З огляду на це заявлені у спорі вимоги позивача відповідач-1 вважає такими, що мають, різну правову природу, а отже підставність і правомірність кожної з них має застосовуватися з врахуванням окремих норм. Також відповідач-1 вважає, що включення до складу позовних вимог тієї частки вартості предмета лізингу, яка залишалась несплаченою на момент припинення договору є безпідставним. Далі відповідач-1 стверджує, що він був позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок заборгованості тоді як визначення реальної і належно обґрунтованої суми заборгованості є необхідним для правильного вирішення спору в зв'язку з чим просить суд, при прийнятті рішення по суті спору, виключити з розрахунку позовних вимог суму заборгованості, яка підлягає до стягнення в користь позивача, оскільки вона становить частку відшкодування вартості предмета лізингу

Наведені заперечення відповідачів-1 та 2, суд не приймає до уваги з таких підстав.

В пункті 3.10 договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. у випадку розірвання договору лізингу з вини лізингоодержувача лізингові платежі, сплачені на момент розірвання, не повертаються. Таке положення договору лізингу відповідає природі лізингових відносин та обов'язку лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі за користування предметом лізингу (п. 3.1. договору лізингу, п.2.ст.1 ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг», 4.3-4 ст. 653 ЦК України). В той же час жодним пунктом договору лізингу чи ЗУ «Про фінансовий лізинг» (спеціальним законом) не передбачено зобов'язань лізингодавця повертати сплачені лізингові платежі лізингоодержувачу у випадку припинення договору лізингу у зв'язку із виною лізингоодержувача. Згідно ч.4. ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. Стаття 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає права лізингоодержувача на повернення платежів лише у разі відмови лізингоодержувача від договору лізингу у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів. Тобто спеціальний закон передбачає єдину та виключну підставу повернення сплачених лізингових платежів лізингоодержувачу.

Також слід зазначити, що стаття 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» зобов'язує лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі, а частина 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає перелік включення лізингових платежів. Проте, жодна з норм спеціального закону не передбачає звільнення лізингоодержувача від сплати лізингових платежів в тому числі і випадку дострокового припинення договору лізингу та вилучення предмету лізингу. Тобто лізингові платежі нараховані до моменту припинення договору фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором, мають бути сплачені незалежно від того повертався предмет лізингу чи ні. Відповідно до п.5.5. договору фінансового лізингу право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача після сплати усіх платежів згідно графіку лізингових платежів та всіх штрафів і пені, нарахованих в зв'язку з порушенням лізингоодержувачем умов цього договору, про що сторони підписують акт переходу права власності. Тобто наслідки передбачені природою договору купівлі-продажу мають місце лише в випадку належного та повного виконання» лізингоодержувачем зобов'язань по договору лізингу.

Заперечення відповідачів-1 і 2 проти стягнення частини лізингових платежів в межах дії договору, які є відшкодування вартості предмета лізингу є необґрунтованим і спростовуються наступним: положення Закону України «Про фінансовий лізинг» визначають поняття лізингу як різновиду договору, в результаті якого лізингоодержувач отримує від лізингодавця у платне користування на визначений строк майно. Лізинговий платіж включає в себе декілька складових, в тому числі і суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу. Лізинговий платіж є єдиним платежем, який сплачується згідно з умовами договору, його не можна розцінювати як декілька самостійних платежів. Тому вилучення з розрахунку заборгованості за лізинговим платежами сум відшкодування частини вартості майна, що є складовою частиною лізингових платежів не ґрунтується на положеннях законодавства, яке регулює лізингові правовідносини.

Відповідно до вимог п.8.3.2 договору фінансового лізингу №105/1007/28-Б, ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), позивач за період з 01.06.2012р. по 02.12.2012р. нарахував відповідачам 1 і 2 пеню в розмірі 1 031 799 грн.,44 коп.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21.11.2011р. №01-06/1624/2011 передбачено, що відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу). Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Оскільки, сторони у договорі фінансового лізингу не передбачили конкретного строку нарахування пені, тому правовідносини регулюються нормою ч.6 ст.232 ГК України. Таким чином, початок нарахування пені повинно обчислюватись з 15.12.2011р. по 15.06.2012р.

Суд, здійснивши перерахунок розміру пені дійшов висновку, що сума пені повинна становити не 1 031 799 грн. 44 коп., як нарахував позивач, а лише 358 299 грн.63 коп.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України, правомірно нарахував відповідачеві 98 000 грн. 96 коп. - інфляційних втрат за період з жовтня 2008 року по листопад 2012 року та 202 978 грн. 02 коп. - 3% річних за період з 01.10.2008р. по 02.12.2012р.

Таким чином, на день подання позову, заборгованість відповідачів 1 та 2 перед позивачем за договором фінансового лізингу, становить 5 531 315 грн. 82 коп., з яких: 4 872 037 грн. 22 коп. - прострочені лізингові платежі (в т.ч. 2 838 554 грн. 16 коп. - відшкодування вартості предмету лізингу; 495 300 грн. 82 коп. - компенсація відсотків за кредитом; 1 402 022 грн. 32 коп. - винагорода лізингодавця; 43 719 грн. 94 коп. - інші витрати лізингодавця; 92 440 грн. 00 коп. - додаткові лізингові платежі); 358 299 грн. 62 коп. - пені; 98 000 грн. 96 коп. - інфляційних втрат та 202 978 грн. 02 коп. - 3% річних.

Доказів погашення боргу та штрафних санкцій відповідачі-1 та 2 суду не надали.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована и» і інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) відносини, що виникають у зв'язку з

Договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (п.2 ст.7 цього Закону).

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язаний щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) лізингодавець має право: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу. Лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовуваши лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов'язки відповіднодо умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачеві-1 предмету лізингу у повному обсязі. Викладене підтверджено долученими до справи специфікаціями, актами приймання-передачі майна, графіками сплати лізингових платежів, які підписані відповідачем-1, без жодних застережень. В той же час, при невиконаних договірних зобов'язаннях, відповідач-1, передбачених договором фінансового лізингу №105/1007/28-Б від 29.10.2007р. та додатковими угодами і угодами про внесення змін і доповнень до цього договору і відповідач-2, як поручитель по повному договору поруки №150/01/11 від 20.01.2011р., що несе солідарну з боржником відповідальність, не сплатили позивачеві повної вартості лізингових платежів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 5 531 315 грн. 82 коп. (в т.ч. 4 872 037 грн. 22 коп. - прострочені лізингові платежі; 358 299 грн. 62 коп. - пені; 98 000 грн. 96 коп. - інфляційних втрат та 202 978 грн. 02 коп. - 3% річних). Решта позовних вимог до задоволення не підлягає.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та виходячи із вимог п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21.11.2011р. №01-06/1624/2011 і керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 10, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), ст. ст. 173, ч. 1 ст. 188, ст. ст. 193, 230-232, 292 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 541, 543, 546, 549, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 629, ч. 4 ст. 631, ст. ст. 651, 782, 806 Цивільного кодексу України, та ст. ст. З, 12, 33, 34, 44, 49, 55, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетоль» (49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 34, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31685258, р/р 260073015741, в ПАТ «Ощадбанк», МФО 305482) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бетоль» (79020, м.Львів, вул.Варшавська, 69, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20832375, р/р 2600001000321, у АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» (79013, м.Львів, вул.Єфремова, 32а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33951781, р/р 26002345, у філії «Пумб» в м.Львові, МФО 385350) 4 872 037 грн. 22 коп. - прострочені лізингові платежі (в т.ч. 2 838 554 грн. 16 коп. -відшкодування вартості предмету лізингу; 495 300 грн. 82 коп. - компенсація відсотків за кредитом; 1 402 022 грн. 32 коп. - винагорода лізингодавця; 43 719 грн. 94 коп. - інші витрати лізингодавця; 92 440 грн. 00 коп. - додаткові лізингові платежі); 358 299 грн. 62 коп. - пені; 98 000 грн. 96 коп. - інфляційних втрат; 202 978 грн. 02 коп. - 3 % річних та 46 218 грн. 64 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 29.03.2013р.

Головуючий суддя Гулик Г.С.

судді Запотічняк О.Д.

Синчук М.М.