Рішення

від 16.02.2009 по справі 23/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/207

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.02.09 р.                                                                                                       Справа № 23/207                               

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хр. Хансен Україна” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Біо-Тест” м. Донецьк

про стягнення 64 650 грн.

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Чернишов Д.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 10.02.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 16.02.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Хр. Хансен Україна” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Біо-Тест” м. Донецьк, 64 650 грн. боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № СН-0105090 від 04.01.2005р. стосовно оплати товару, факт чого підтверджується видатковими накладними № СН-0001879 від 21.08.2006р., № СН-0002476 від 26.10.2006р., № СН-0002685 від 21.11.2006р., № СН-0002766 від 30.11.2006р. та № СН-0002996 від 27.12.2006р.;

-          борг відповідача за договором № СН-0105090 від 04.01.2005р. в сумі 50400 грн.;

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № СН-0107011 від 09.01.2007р. стосовно оплати товару отриманого за накладною № СН-0000230 від 07.02.2007р.;

-          неповернення відповідачем екземплярів позивача;

-          ст. 11, 525, 526, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: вимоги позивача лише частково відповідають дійсності; він не отримував від позивача екземплярів договору; існування між сторонами відносин з 2004р.; завищення позивачем вартості товару без згоди відповідача; він підтверджує борг перед позивачем лише на суму 29 850 грн. за весь період взаємовідносин.

У засіданні суду, яке відбулось 15.01.2009р. (див. протокол судового засідання), представник відповідача заявив суду, що товар зазначений у видаткових накладних № СН-0002996 від 27.12.2006р., № СН-002476 від 26.10.2006р., № СН-0001879 від 21.08.2006р.,            № СН-0002766 від 30.11.2006р. та № СН-0002685 від 21.11.2006р. відповідач отримував.  

Представник позивача заявив суду, що у нього відсутній текст договору № СН-0105090 від 04.01.2005р. (див. протокол судового засідання від 10.02.2009р.).

  Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Представники відповідача отримали від позивача товар за видатковими накладними            № СН-0002996 від 27.12.2006р., № СН-002476 від 26.10.2006р., № СН-0001879 від 21.08.2006р., № СН-0002766 від 30.11.2006р. та № СН-0002685 від 21.11.2006р., що підтверджується підписами на цих накладних представників відповідача, відповідними довіреностями та заявою представника відповідача у засіданні, яке відбулось 15.01.2006р. (див. протокол судового засідання від цієї дати). Відповідач не подав суду доказів того, що: сторонами узгоджена інша ціна ніж та яка зазначена у перелічених накладних; товар за вищезазначеними накладними був повернений позивачу; ціни зазначені у накладних не відповідають звичайним цінам, які склались за аналогічні товари на день отримання цього товару (ч. 4 ст. 632 ЦК)

Суд не приймає до уваги посилання позивача на факт передачі товару відповідачу за видатковою накладною № СН-0000230 від 07.02.2007р. тому, що: позивач не надав такої накладної підписаної відповідачем; відповідач не підтвердив факту отримання товару за цією накладною.

За накладними за якими відповідач підтвердив факт отримання товару (див. протокол судового засідання від 15.01.2009р.). був отриманий товар на загальну суму 75 600 грн. Відповідач надав суду платіжні доручення за якими він сплатив позивачу 50 000 грн. за товар отриманий за накладними № 1879 від 21.08.2006р., № 2476 від 26.10.2006р. та № 2766 від 30.11.2006р. Зважаючи на зазначене, суд стягує з відповідача борг в сумі 25 600 грн. В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з недоведеністю.  

Інші платежі надані відповідачем суд до уваги не приймає оскільки ці документи посилаються на інші рахунки та накладні.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 264-267 Господарського кодексу України,  ст.ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

                                                       В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Біо-Тест” (м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 2А, р/р 26005126460000 в АБ “Ікарбанк” м. Донецьк, МФО 334594, ЄДРПОУ 31534772) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Хр. Хансен Україна” (м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 20, р/р 26001001968801 в КМФ АКБ “Укрсоцбанк”,  МФО 322012, ЄДРПОУ 32657174) – 25 600 грн.  боргу, 256 грн. витрат на сплату держмита та 46 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

               Суддя