Рішення

від 19.02.2009 по справі 43/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/9

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.02.09 р.                                                                                                       Справа № 43/9                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Озеленення”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 169566,90грн., 3% річних у сумі 1562,59грн., всього – 171129,49грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Ткаченко О.В. за дов. №37 від 03.02.09р.

від відповідача: Семчук М.О. за дов. №457 від 14.02.08р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Озеленення”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 169566,90грн., 3% річних у сумі 1562,59грн., всього – 171129,49грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №114СК від 07.07.08р., в частині сплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.509, 526, 530, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №114СК від 07.07.08р.; кошториси на послуги по відновленню газонів на території                                     м. Сєвєродонецька (ш. Будівників, пр-т. Космонавтів, пр-т. Гвардійський) червень 2008р., на послуги по створенню газонів на території супермаркетів “Амстор” червень 2008р.; рахунки-фактури №СФ-0000102 від 29.08.08р., №СФ-0000103 від 09.09.08р., №СФ-0000122 від 29.10.08р.; акти №А-00000058 серпень 2008р., №А-00000067 вересень 2008р., №А-00000075 жовтень 2008р.; платіжне доручення №4455 від 07.07.08р., претензія №330 від 29.10.08р., поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 13.02.09р., чек реєстратора розрахункових операцій, виданого підприємством зв'язку 05.02.09р. №8097, опис вкладення у цінний лист від 05.02.09р.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, по викладеним у відзиві №302 від 04.02.09р. (вх.№02-41/4537) обставинам.

Позивач, в свою чергу, відповідно до доповнень до позовної заяви №50 від 19.02.09р. (вх.№02-41/7241) пояснив, що 05.02.09р. повторно направив на адресу відповідача рахунки-фактури №СФ-0000102 від 29.08.08р., №СФ-0000103 від 09.09.08р., №СФ-0000122 від 29.10.08р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.08р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником), був укладений договір №114СК.

За умовами договору виконавець зобов'язується протягом дії договору надавати замовнику послуги з озеленіння промислової території та санітарної зони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору замовник до початку робіт здійснює передплату на розрахунковий рахунок виконавця в сумі 63088грн.

Згідно пункту 3.2. договору подальша сплата – здійснюється замовником після надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт та виставлення рахунків.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року, а в частині взаєморозрахунків – до їх повного виконання (пункт 8.1. договору).

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Як зазначено позивачем, останнім виконано для відповідача роботи з озеленіння загальною вартістю 232654,90грн.

Факт виконання обумовлених робіт на вказану суму, підтерджується актами №А-00000058 серпень 2008р. у сумі 125428,60грн., №А-00000067 вересень 2008р. у сумі 68800,20грн., №А-00000075 жовтень 2008р. у сумі 38426,10грн.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір №114СК від 07.07.08р., який за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов'язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач обґрунтував свої позовні вимоги договором №114СК від 07.07.08р., рахунками-фактури №СФ-0000102 від 29.08.08р., №СФ-0000103 від 09.09.08р., №СФ-0000122 від 29.10.08р., актами №А-00000058 серпень 2008р., №А-00000067 вересень 2008р., №А-00000075 жовтень 2008р. та наполягав на стягненні боргу.

У договорі сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться протягом 5 календарних днів після підписання між сторонами акту виконаних робіт та виставлення рахунків (пункт 3.2. договору).

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки у договорі (пункт 3.2. договору )сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться протягом 5 календарних днів після підписання між сторонами акту виконаних робіт, то доказами виконання робіт по договору є акти виконаних робіт, належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи. Вказані акти підписані представниками строін без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

Окрім того, у матеріалах справи наявні рахунки-фактури, надсилання яких є підставою для розрахунків між сторонами протягом 5 календарних днів.

Як зазначає позивач, рахунки-фактури були виставлені відповідачу вчасно, з огляду на це роботи повинні були сплачені до 02.09.08р. (рахунок-фактура №СФ-0000102 від 29.08.08р. у сумі 62340,60грн., з урахуванням здійсненої передплати у сумі 63088грн.), до 13.09.08р. (рахунок-фактура №СФ-0000103 від 09.09.08р. у сумі 68800,20грн.), до 03.11.08р. (рахунок-фактура №СФ-0000122 від 29.10.08р. у сумі 38426,10грн.) відповідно.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, з відповідача вимагається заборгованість у сумі 169566,90грн.

Оскільки, грошові кошти у розмірі 169566,90грн. залишаються не сплаченими відповідачем, то позивач 05.02.09р. повторно направив на адресу відповідача рахунки-фактури.

В підтвердження направлення та отримання відповідачем рахунків-фактури, позивачем до матеріалів справи надано чек реєстратора розрахункових операцій, виданого підприємством зв'язку 05.02.09р. №8097, опис вкладення у цінний лист від 05.02.09р. та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 13.02.09р.

Проте станом на 19.02.09р. відповідач належних доказів погашення боргу не надав.

В судовому засіданні відповідач не заперечував проти фактичного виконання робіт позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 169566,90грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що факт наявності у відповідача заборгованості підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 169566,90грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати 3% річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача 3% річних з простроченої суми за період з 04.09.08р. до 12.01.09р. (на суму 62340,60грн.), за період з 14.09.08р. до 12.01.09р. (на суму 678,57грн.), за період з 04.11.08р. до 12.01.09р. (на суму 38426,10грн.) становить 1562,59грн.

Проте, оскільки у матеріалах справи відсутні докази надсилання рахунків-фактури саме 29.08.08р., 09.09.08р. 29.10.08р., а наявні докази надсилання вказаних рахунків 05.02.09р., то прострочка відповідачем сплати вартості виконаних робіт за періоди з 04.09.08р. до 12.01.09р., з 14.09.08р. до 12.01.09р., з 04.11.08р. до 12.01.09р. є недоведеною позивачем.

Таким чином, враховуючи, що нарахування 3% річних за періоди визначені позивачем у позові є необґрунтованим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 1562,59грн. за недоведеністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 837, 854, 882 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Озеленення”,  м. Сєвєродонецьк Луганської області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 169566,90грн., 3% річних в розмірі 1562,59грн. – задовольнити частково у сумі 169566,90грн..

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, ід. код 32123041, МФО 334635) на користь Закритого акціонерного товариства “Озеленення” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Зелена, 5, ід. код 32990552, МФО 351005) заборгованість в сумі 169566,90грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1695,66грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19 лютого 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 20 лютого 2009р.