Рішення

від 03.04.2013 по справі 913/654/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2013 року Справа № 913/654/13-г

Провадження №9/913/654/13-г

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Вугілля України" , м. Київ

до Державного підприємства "Донбасантрацит" , м. Красний Луч Луганської області

про стягнення збитків в сумі 231 002 грн. 67 коп.

в присутності представників:

від позивача - Загнітка Я.А. , дов. № 28-12/50-Д від 28.12.12,

від відповідача - Дрьоміна О.О. , дов. № 1-1/25 від 02.01.13

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем, ДП "Вугілля України", заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача збитків в сумі 231002,67 грн ., спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки вугільної продукції № 13-07/2-ЕН від 01.03.07, що був укладений між ним (покупець) та ДП "Донбасантрацит" (постачальник), згідно з п. 1.1 якого відповідач зобов'язався поставляти вугілля в асортименті по реквізитах та за якісними характеристиками, обумовленими договором.

В свою чергу, між позивачем та ВАТ "Центренерго" було укладено договір № 15-02/1-П від 15.02.07.

Відповідач у березні 2007 року відвантажив за відповідними залізничними накладними вугільну продукцію на адресу Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго".

Рішенням господарського суду м. Києва № 7/766 від 08.02.10 стягнуто з позивача за цією справою, ДП "Вугілля України", на користь ВАТ "Центренерго" збитки в сумі 162394,20 грн. (у т.ч. 160552,67 грн. - прямі збитки, 1605,53 грн. - витрати з держмита та 236,0 грн. - інформаційно-технічні витрати, пов'язані з розглядом судової справи), які були погашені, про що свідчить акт зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.09.10.

Оскільки в діях відповідача щодо спричинення шкоди наявний склад цивільного правопорушення, пов'язаний з невиконанням умов договору, позивач звернувся до відповідача в порядку ст. 228 ГК України, згідно з якою відповідач зобов'язаний компенсувати всі витрати ДП "Вугілля України" в порядку регресу.

Позивач повідомив, що відповідач брав участь у справі № 7/766 в якості 3-ї особи.

Відповідач , ДП "Донбасантрацит", відзивом на позовну заяву за № 1-7/561 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність своєї вини у спричиненні заявлених збитків.

Крім того, представник відповідача звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності до спірних відносин.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Суть спірних правовідносин за цією справою стосуються того, чи спричинило неналежне виконання спірного договору відповідачем збитки позивачу в сумі 231002,67 грн. та чи правомірно позивач звернувся з цим позовом до суду.

Судом встановлено, що між позивачем, ДП "Вугілля України" (покупець), та відповідачем, ДП "Донбасантрацит" (постачальник), був укладений договір поставки вугільної продукції № 13-07/2-ЕН від 01.03.07 (а.с. 15 - 18), згідно з п. 1.1 якого відповідач зобов'язався поставляти вугілля в асортименті по реквізитах та за якісними характеристиками, обумовленими договором.

Умовами договору поставки передбачений обов'язок відповідача поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Згідно п. 4.4. договору перевірка якості вугілля у партіях здійснюється шляхом проведення її аналізу атестованою хімічною лабораторією вантажоотримувача.

За умовами п. 4.5. договору фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у покупця таким чином: якщо різниця між показниками Ad, Wtr в межах допустимої похибки випробування - за посвідченням про якість; якщо різниця між показниками Ad, Wtr більша за допустиму похибку випробування в обидві сторони, згідно з ДСТУ 4096-2002 -за результатами сумісного випробування вугілля за якістю у покупця.

У п. 4.9. договору обумовлено, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину, більше допустимої похибки випробовування, Покупець або Вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів зобов'язаний викликати Постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Постачальника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Вартість перевезення вугілля залізницею відповідно до п. 5.5. договору оплачує Покупець.

В свою чергу, між позивачем та ВАТ "Центренерго" було укладено договір № 15-02/1-П від 15.02.07, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва № 7/766 від 08.02.10 та постановою Київського апеляційного господарського суду по цій справі від 16.06.10 (а.с. 65 - 72).

Відповідач у березні 2007 року відвантажив за відповідними залізничними накладними вугільну продукцію на адресу Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго" (а.с. 20 - 54).

На адресу представника відповідача Трипільською ТЕС були направлені факсограми від 9-го, 12-го та 14-го березня 2007 року з повідомленням про поставку продукції, яка не передбачена додатками до договору.

Відповідач 19-го березня 2007 року погодився на переадресацію вантажу, тому ВАТ "Центренерго" повернуло спірні вагони у зворотному напрямку, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 32777405, при цьому здійснило оплату залізничного тарифу від ст. Трипілля Дніпропетровське до ст. Красний Луч.

Витрати зі сплати підтверджуються вказаною квитанцією та розрахунками, наданими залізницею, і складають 37514,40 грн.

Крім того, з рахунку ВАТ "Центренерго" залізницею були стягнуті наступні платежі:

·відповідні збори, пов'язані з переадресацією вантажу в розмірі 580,84 грн., що підтверджується й накопичувальною карткою № 20.03.220, а також довідкою перелік № 2103 від 21.03.07,

·послуги, пов'язані з подачею, збиранням та користуванням вагонами відповідно до відомостей № 3/07-10 в загальному розмірі 53304,10 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт ЗТ-0000092 за березень 2007 року.

Загалом сума збитків ВАТ "Центренерго" з цього приводу становить 91339,34 грн .

Крім того, за відповідними залізничними накладними відповідачем було поставлено вугілля, яке за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, а саме, п. 3.1.

За відібраними Трипільською ТЕС пробами вугілля були проведені відповідні аналізи та встановлена невідповідність якості продукції.

На звернення до відповідача щодо направлення представника для здійснення приймання вугілля по якості, останній листом надав згоду на переадресацію вагонів з неякісним вугіллям та оплату витрат, пов'язаних з цим.

За наданими документами витрати ВАТ "Центренерго" склали 64552,53 грн .

Рішенням господарського суду м. Києва № 7/766 від 08.02.10 стягнуто з позивача за цією справою, ДП "Вугілля України", на користь ВАТ "Центренерго" збитки в сумі 162394,20 грн. (у т.ч. 160552,67 грн. - прямі збитки, 1605,53 грн. - витрати з держмита та 236,0 грн. - інформаційно-технічні витрати, пов'язані з розглядом судової справи), які були погашені, про що свідчить акт зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.09.10.

Таким чином, вважає позивач, він поніс збитки в розмірі:

· 155891,87 грн. з ПДВ - відповідно до рішення суду по справі № 7/766 від 08.02.10,

·вартість перевезення вугільної продукції (37596,40 + 37514,40) - 75110,80 грн.

Разом - 231002,67 грн .

Оскільки в діях відповідача щодо спричинення шкоди наявний склад цивільного правопорушення, пов'язаний з невиконанням умов договору, позивач звернувся до відповідача в порядку ст. 228 ГК України, згідно з якою відповідач зобов'язаний компенсувати всі витрати ДП "Вугілля України" в порядку регресу, натомість відповідач відмовився відшкодовувати ці збитки.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до спірних відносин .

Позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За правилом ч. 6 наведеної статті за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Спір за цією справою стосується зобов'язання відповідача з відшкодування коштів, сплачених ним третій особі, ВАТ "Центренерго", з вини відповідача щодо порушення останнім умов договору поставки, а, відтак, початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання - сплати позивачем коштів згідно з рішенням господарського суду міста Києва, яка відбулася 30 вересня 2011 року згідно із заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Регресні вимоги мають бути пред'явлені протягом 3-х років з дня виконання зобов'язання з відшкодування збитків, а на час звернення з цим позовом до суду строк позовної давності не сплинув.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Нормами статей 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Розділом 6 договору визначена відповідальність сторін. Так, Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому договорі (п. 6.1.). В п. 6.4. договору сторони обумовили, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачем факт поставки неякісного вугілля та інші порушення договору, що свідчить про неправомірну поведінку відповідача при виконанні взятих на себе зобов'язань за договором з ДП "Вугілля України". В результаті поставки неякісного вугілля були проведені повторні опробування якості, що потягло додаткові витрати у вантажоотримувача. Вказані витрати на його користь були стягнуті рішенням господарського суду м. Києва

Відповідно до ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач брав участь у справі № 7/766 в якості 3-ї особи, відтак, рішення у справі в силу зазначеної норми не має преюдиціального значення для вирішення даного спору.

Однак, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі "Совтрансавто проти України" зазначено, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги щодо стягнення збитків в сумі 231002,67 грн., завданих позивачу внаслідок поставки продукції, що не передбачена договором, проведення повторних опробувань якості вугілля у вигляді додаткових витрат за користування вагонами та транспортування вагонів тощо, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33 - 35, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Донбасантрацит" , 94506, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, код 32446546 , на користь позивача, Державного підприємства "Вугілля України" , 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 32709929 , суму збитків в сумі 231002,67 грн ., крім того, судові витрати в сумі 4620,06 грн .

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 04.04.2013 .

Суддя А.Г. Ворожцов