Рішення

від 14.11.2013 по справі 913/654/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 року Справа № 913/654/13-г

Провадження № 29/913/2115/13

За позовом Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ

до відповідача Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення збитків у сумі 231 002 грн. 67 коп.

розпорядженням голови господарського суду Луганської області Іноземцевої Л.В. від 07.10.2013 у зв'язку зі складністю справи № 913/654/13-г призначена колегія у складі суддів: Якушенко Р.Є. - головуючий у колегії, Москаленко М.О., Секірський А.В.

розпорядженням голови господарського суду Луганської області Іноземцевої Л.В. від 30.10.2013 у зв'язку з відпусткою судді Секірського А.В., його виключено зі складу колегії суддів та введено до складу колегії судді суддю Віннікова С.В.

у зв'язку з заміною колегії суддів розгляд даної справи розпочато заново та відповідно відлік процесуального строку вирішення спору у справі починається з дня видання розпорядження про заміну судової колегії.

Колегія суддів у складі: головуючий у колегії - Якушенко Р.Є., суддя - Вінніков С.В., суддя - Москаленко М.О.

секретар судового засідання - Колпакова Г.О.

у засіданні брали участь:

від позивача - повноважний представник у судове засідання не прибув;

від відповідача - повноважний представник у судове засідання не прибув.

Обставини справи: 18.02.2013 (дата штемпелю на поштовому конверті) Державне підприємство «Вугілля України» (далі - ДП «Вугілля України», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 18.02.2013 № 0336/10 до Державного підприємства «Донбасантрацит» (далі - ДП «Донбасантрацит», відповідача у справі) з вимогою стягнути з останнього збитки в сумі 231 002 грн. 67 коп., спричинених неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки вугільної продукції № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 (а.с.2-10).

Позивач посилаючись на норми статей 16, 526, 610, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України (далі - ГК України), умови Статуту залізниць України, договору поставки вугільної продукції № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007, Правил видачі вантажів обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором чим завдав збитки позивачу у заявленій сумі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.04.2013 у справі № 913/654/13-г позов задоволено повністю, стягнуто з ДП «Донбасантрацит» на користь ДП «Вугілля України» суму збитків у розмірі 231 002 грн. 67 коп., а також судові витрати в сумі 4 620 грн. 06 коп. (а.с.126-128).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013 рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2013 у справі № 913/654/13-г скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові з підстав недоведеності завдання позивачу збитків з вини відповідача (а.с.150-153).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 913/654/13-г постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013 та рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області (а.с.167-171).

Під час нового розгляду справи у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення з відповідача суми збитків 231 002 грн. 67 коп. підтримав повністю.

Державне підприємство «Донбасантрацит» (далі - ДП «Донбасантрацит») відповідач у справі, відзивом на позов від 17.09.2013 № 1-7/1860 проти вимог позивача заперечує посилаючись на недоведеність неналежного виконання ДП «Донбасантрацит» договірних зобов'язань за договором поставки № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007, а саме нанесення збитків в сумі 231 002 грн. 67 коп. Рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010 у справі № 7/766 підтверджує вину саме ДП «Вугілля України» за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 15-02/1-П від 15.02.2007.

Право на пред'явлення позову з даними вимогами пов'язується з фактом нанесення збитків, а не з прийняттям рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010 у справі № 7/766, як вважає позивач. Посилання на зазначене судове рішення, як на підставу позовних вимог щодо відшкодування збитків, є неправомірним, і таким, що суперечить договірним стосункам.

При з'ясуванні фактичних обставин під час нового розгляду справи, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України викладені у постанові від 11.06.2013 у даній справі, дослідивши подані сторонами у справі докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2007 між ВАТ „Центренерго" (покупець) та ДП „Вугілля України" (постачальник), позивачем у даній справі, було укладено Договір № 15-02/1-П на поставку вугільної продукції, відповідно до умов пункту 1 якого постачальник зобов'язується поставити Покупцю вугільну продукцію (Вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором. Обсяг поставки вугілля складає 6 500 000 тон, орієнтовно на суму 2 000 000 000 гривень (а.с.57-59,т.2).

Відповідно до пункту 2.1 договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР залізнична станція згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів „Інкотермс" в редакції 2000 року за реквізитами Покупця, визначеними в додатках до договору . Мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагони.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 (з змінами та доповненнями), ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи»та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.

Розділом 4 договору передбачені умови приймання вугілля, зокрема, пунктом 4.9 встановлено, що у випадку, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки, Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати уповноваженого представника Постачальника для проведенню спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Вантажовідправника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Відповідно до пункту 4.13 договору, Постачальник і Покупець мають право погодити мі»собою та залучити до контролю якості і кількості Вугілля, що поставляється, незалежного експерта, проводити взаємні перевірки справності ваг, хімічних приладів, правильності відбору проб Вугілля. При участі у прийманні Вугілля за кількістю та якістю у Покупця незалежного експерта, результати його експертизи приймаються до розрахунку беззаперечно обома Сторонами.

Згідно пункту 6.5 договору, у випадку виклику представника Постачальника для проведення спільного зважування, відбору проб, їх аналізу і підтвердження за їх результатами відхилень показників кількості чи якості понад норми, визначені в пунктах 4.3 та 4.5 цього договору, Постачальник відшкодовує витрати Покупця за користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений пунктом 4.9 (24 години з моменту отримання повідомлення).

Згідно додатку № 03/07-Т від 28.02.2007 до вказаного договору сторони визначили Вантажоотримувача станцію призначення: Трипільська ТЕС, код 3371, залізнична станція Трипілля - Дніпровське код ст. 344707, власника вугілля, Вантажовідправника, залізничну станцію відправлення, зокрема, № 6 - ДП «Донбасантрацит» ГЗФ «Міусинська» ст. Красний Луч, вугілля марки АШ відс. - 5,5 тис.тон, АШ збаг. - 4,0 тис.тон. (а.с.60,т.2).

Між сторонами за позовом 01.03.2007 укладено договір постачання вугільної продукції № 13-07/2-ЕН, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого Постачальник, відповідач у даній справі, поставляє Покупцю, позивачу у даній справі, вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором (а.с.15-18).

Базові умови поставки, права та обов'язки сторін визначені у розділі 2 цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP назва місяця призначення (з урахуванням умов пункту 5.5 цього договору) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року за реквізитами Покупця, вказаними в додатках до договору . Мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагони.

У пункті 2.9 договору визначені зобов'язання Постачальника.

Згідно підпункту 2.9.1 договору Постачальник зобов'язаний провести з Покупцем, на підставі документів зазначених у підпункті 2.9.2 договору, звірення поставок вугілля по кількості та якості, підписати відповідний акт звірення поставок вугілля по кількості та якості з Покупцем на основі якого - скласти і підписати зі своєї сторони акт приймання - передачі вугілля і розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартість вугілля і передати їх Покупцю для підписання ();

У пункті 4.1 договору сторони визначили, що приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 та від 25.04.66 р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ДЕСТ 1137 - 64 "Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила приемки по качеству", ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування", ГТР 34.09.110-2003 "Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи" та/або іншими нормативними документами України; прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

У випадку розбіжностей у кількості вугілля між даними Покупця та Постачальника, виклик представника Постачальника, відповідача у даній справі, або Вантажовідправника для проведення спільного зважування є обов'язковим (пункту 4.2 договору).

Згідно пункту 4.4 договору перевірка якості вугілля у партіях здійснюється шляхом проведення її аналізу атестованою хімічною лабораторією вантажоотримувача.

У пункті 4.9 договору сторони визначили, що якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину, більше допустимої похибки випробовування, Покупець або Вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів зобов'язаний викликати Постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Постачальника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Відповідальність за порушення зобов'язань за договором сторони визначили у розділі 6 договору.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, перед адресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу - прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

У випадку виклику представника Постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені пунктами 4.3 та 4.5 цього договору, Постачальник відшкодовує витрати Покупця та Вантажотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простою в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений пунктом 4.9 договору (пункт 6.5 договору).

Цей договір вступає в силу з 01.03.2007 і діє до 30.04.2077, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань (розділ 8 договору).

Згідно додатку № 03/07-3 від 01.03.2007 до вказаного договору (а.с.61,т.2) Постачальник, відповідач у справі, зобов'язався забезпечити Покупцю, позивачу у справі, постачання вугілля наступних марок та за ціною:

Марка, класОбсяг,тн (+/- 3%)Базове значення золи А d , %Базове значення вологи W r t, %Граничне значення золи А d , %Граничне значення вологи W r t, %Ціна 1 тони без ПВД, грн.Термін поставки АШ збаг. 4 000 19,8 7,6 30,0 10,0 276,50березень 2007 року АШ відс. 5 500 19,8 7,6 30,0 10,0 252,00березень 2007 року Сума без ПДВ 2 492 000,00 грн. Сума ПДВ 20 % 498 400,00 грн. Сума разом 2 990 400,00 грн. Згідно пункту 2 цього додатку сторони визначили реквізити: Вантажоотримувач - ВАТ «Центенерго», Трипільська ТЕС, станція - Трипілля - Дніпровське, Південно - Західної залізниці, Вантажовідправник - ГЗФ «Міусинська», станція - Красний Луч.

Таким чином відповідач у справі, як Постачальник за договором № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 зобов'язався поставити Покупцю, позивачу у справі, вугілля тієї ж марки, в тих же обсягах, що зобов'язався поставити позивач у справі ВАТ «Центенерго» за договором № 15-02/1-П від 15.02.2007, а тому вказані договори є взаємопов'язаними.

На виконання умов договорів на адресу Вантажоотримувача - Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго" від ГЗФ «Міусинська», відповідача у справі, у березні 2007 року надійшла вугільна продукція за залізничними накладними:

- № 49361041 (у вагоні № 60918877);

- № 49361042 (у вагоні № 67163352);

- № 49361043 (у вагоні № 66752650);

- № 49361054 (у вагоні № 63682116);

- № 49361055 (у вагоні № 67672436);

- № 49361056 (у вагоні № 66724634);

- № 49361057 (у вагоні № 66939372);

- № 49361058 (у вагоні № 67382879);

- № 49361090 (у вагоні № 66242306);

- № 49361091 (у вагоні № 67159947);

- № 49361092 (у вагоні № 67859983);

- № 49361093 (у вагоні № 67671867) (а.с.20-31,т.1).

На звороті вказаних накладних у графі 4 «Заяви і відмітки вантажовідправника» вантажовідправником вказано ГЗФ «Міусинська», власником - ВП «Шахтарськзбутпостачання» ДП «Шахтарськантрацит».

Як уже зазначалось, згідно п. 3.2 договору перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до договору.

Однак додатком № 03/07-Т до договору від 15.02.2007 постачання вугілля від вказаного вантажовідправника не передбачене, про що останній повідомив ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Донбасантрацитвуглезбут» факсограмами від 09.03.2007 № 13-3/1070, від 12.03.2007 № 13-1093/1, від 14.03.2007 № 13-1143 (а.с.219-221,т.1).

Факсограмою від 16.03.2007 року № 6/241 Вантажовідправник - ДП «Донбасантрацитпогрузтранс», повідомив Вантажоотримувача - Трипільську ТЕС ВАТ "Центренерго", про переадресацію вказаних вагонів (а.с.222,т.1).

Факт повернення вагонів підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 32777406, наявною у матеріалах справи (а.с.223,т.1;а.с.65,т.2).

При поверненні вугілля ВАТ «Центренерго» здійснило оплату залізничних тарифів по доставці вантажу від станції Трипілля - Дніпровське до станції Красний Луч. Дані витрати відображені в квитанції про приймання вантажу № 32777406, а також у розрахунках, оформлених залізницею (перелік № 2003 від 20.03.2007 - а.с.69,т.2) та складає суму в розмірі 37 514,40 грн. (з ПДВ).

Внаслідок поставки вугілля від відповідача, що не відповідало умовам договору та переадресацією вищевказаних вагонів, залізницею з рахунку ВАТ «Центренерго» було стягнуто відповідні збори пов'язані з переадресацією продукції в розмірі 580,84 грн., які були включені в накопичувальну картку № 20.03.220 (а.с.68,т.2). Списання коштів в розмірі 580,84 грн. з рахунку ВАТ «Центренерго» підтверджується довідкою перелік № 2103 від 21.03.2007.

Відповідно до відомостей про надання послуг, пов'язаних з подачею, забиранням та користуванням вагонами № 3/07-10 Трипільською філією ВАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» було стягнуто з ВАТ «Центренерго»: плату за користування вагонами в сумі 39 844,00 грн. (без ПДВ), плату за подачу і забирання вагонів в сумі 4 576,08 грн. (без ПДВ), а разом 53 304,10 грн. (з ПДВ) (а.с.66,67,т.2).

Списання коштів за користування, подачу і забирання вагонів підтверджується актом здачі - приймання робіт за березень 2007 року № ЗТ-0000092 (а.с.70,т.2).

Відповідно, сума збитків ВАТ «Центренерго» склала 91 339,34 грн.

Крім того, у березні 2007 року відповідач відвантажив на адресу Трипільської ТЕС вугільну продукцію за залізничними накладними:

- № 49361428 (у вагоні № 65488405);

- № 49361429 (у вагоні № 67897124);

- № 49361430 (у вагоні № 66697848);

- № 49361381 (у вагоні № 66554122);

- № 49361378 (у вагоні № 64642085);

- № 49361379 (у вагоні № 65308900);

- № 49361374 (у вагоні № 67918623);

- № 49361376 (у вагоні № 60924057);

- № 49361375 (у вагоні № 60624988);

- № 49361377 (у вагоні № 66234345);

- № 49361393 (у вагоні № 66375320);

- № 49361371 (у вагоні № 67857441) (а.с.42-54,т.1), в яких вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Трипільська ТЕС ВАТ «Центренерго» згідно договору поставки укладеного між ДП «Вугілля України» та ВАТ «Центренерго» № 15-02/1-П від 15.02.2007 згідно додатку № 03/07-Т від 28.02.2007.

При прийманні вугілля за якістю на Трипільській ТЕС було встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, а саме пункту 3.1 договору.

Трипільською ТЕС були відібрані проби поставленого вугілля, що підтверджується актами відбору проб № 1073 від 21.03.2007 та протоколом № 7 результатів випробування вугілля, якими було визначено невідповідність якості вугілля припустимо - граничним показникам за договором (а.с.72,73,т.2).

Так, фактичний вміст золи у поставленому вугіллі становив 30,4 % проти 30 % гранично допустимого вмісту золи, фактичний вміст волого 11,5 % проти 10 % гранично допустимого вмісту.

Відповідно до вимог Інструкції П-7 та пункту 4.9 договору на адресу відповідача - ДП «Донбасантрацит» було повідомлено факсограму № 13-1/1303 від 22.03.2007 з вимогою терміново направити представника постачальника на ТЕС для участі в прийманні продукції за якістю або надати адресу для переадресування вагонів (а.с.74,т.2).

У відповідь на вказану факсограму 27.03.07 на адресу Трипільської ТЕС надійшов лист від ДП «Донбасантрацитвантажтранс» як вантажовідправника № 6/266 від 27.03.2007, яким останній надав свою згоду на переадресацію вказаних вагонів (ст. Красний Луч) та оплату витрат пов'язаних з переадресацією (а.с.73,т.2).

ВАТ «Центренерго» керуючись умовами Договору, повернуло вищевказані вагони, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 32777422 (а.с.76,т.2).

Окрім цього, при поверненні вугілля ВАТ «Центренерго» здійснило оплату залізничних тарифів по доставці вантажу від станції Трипілля Дніпровське до станції Красний Луч. Дані витрати відображені в вищевказаній квитанції про приймання вантажу, а також у розрахунках, оформлених залізницею (перелік № 2809) та складає суму в розмірі 37526,40 грн. (з ПДВ).

Внаслідок поставки вугілля від Відповідача, що не відповідало умовам Договору та пере адресацією вищевказаних вагонів, Залізницею з рахунку ВАТ «Центренерго» було стягнуто відповідні збори пов'язані з переадресацією продукції в розмірі 571,48 грн. Списання коштів в розмірі 571,48 грн. з рахунку ВАТ «Центренерго» підтверджується довідкою перелік № 3003 від 30.03.2007 (а.с.82,т.2).

Відповідно до відомостей про надання послуг, пов'язаних з подачею, забиранням та користуванням вагонами № 3/07-11 Трипільською філією ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» було стягнуто з ВАТ «Центренерго»: плату за користування вагонами в сумі 17287,70грн. (без ПДВ), плату за подачу і забирання вагонів в сумі 4570,56грн. (без ПДВ), плату за додаткові послуги - 187,28грн., а разом 26454,65грн. (з ПДВ).

Списання коштів за користування, подачу і забирання вагонів підтверджується актом здачі-прийняття робіт ЗТ-0000103 за березень 2007 року.

Відповідно, витрати збитків ВАТ «Центренерго» склала 64 552 грн. 53 коп.

ВАТ «Центренерго» як Вантажоотримувач звернулось до господарського суду міста Києва про стягнення з ДП «Вугілля України» збитків за простій вагонів, провізну плату з перевезень повернутого неякісного вугілля. .

Господарський суд міста Києва прийняв рішення від 08.02.2010 у справі № 7/766, яким стягнув з ДП «Вугілля України» на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго» 160 552,67 грн. завданих збитків, 1605,53 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього 162 394,20 грн.

Під час розгляду справи № 7/766 господарським судом міста Києва досліджувалися тіж самі поставки вугілля за тими ж самими залізничними накладними, що є предметом даного судового розгляду, за якими господарським судом м. Києва встановлено факти поставки саме третьою особою - ДП «Донбасантрацит», відповідачем у даній справі, від імені ДП «Вугілля України» (за довіреністю), позивача у даній справі, на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго» вугільної продукції неналежної якості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 вказане рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 у справі № 7/766, згідно пункту 3 статті 203 Господарського кодексу України було складено та підписано 30.09.2011 за № 2373/02 заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 181 085,98 грн., згідно пункту 5 якої, «зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» на суму у розмірі 162 394,20 грн. (пункту 1 заяви) припиняється зарахуванням зустрічних вимог повністю.»

Отже, ДП «Вугілля України» понесло збитки у розмірі:

- 155 891,87 грн. з ПДВ - оплата суми відповідно до рішення суду міста Києва від 08.02.2010 у справі № 7/766.

Крім того, ДП «Вугілля України», не отримавши у власність від ДП «Донбасантрацит» вугілля, понесло безпідставних витрат, оскільки оплатило вартість його перевезення від Вантажовідправника до Вантажоотримувача коштами у сумі 37 596,40 грн. + 37514,40 грн. = 75110,80 грн. з ПДВ., що підтверджується залізничними накладними.

Таким чином, ДП «Вугілля України» понесло збитків у розмірі:

155 891, 87 гри. з ПДВ + 75110,80 гри. з ПДВ = 231 002,67 грн. з ПДВ, де

155 891,87 грн. з ГІДВ - плата суми відповідно до рішення суду у зв'язку з поставкою неякісного вугілля, поставка продукції не передбаченої договором у справі № 7/766;

37596,40 грн. +37514,40 грн. = 75110,80 грн. з ПДВ - вартість залізничного тарифу, сплаченого ДП «Вугілля України» за перевезення вугілля до Трипільської ТЕС.

Позивач вважає, що збитки у зазначеній сумі йому завдані з вини відповідача у даній справі, що і стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Відповідач у справі проти позову заперечує з підстав зазначених вище.

Під час розгляду справи відповідач подав заяву про застосування позовної давності.

Також доповнюючи свої заперечення відповідач подав письмові пояснення від 02.10.2013 № 1-7/2210, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за їх необґрунтованістю з огляду на наступне.

ДП «Донбасантрацит» у 2007 році до червня місяця відвантажувало свою продукцію ДП «Вугілля України» згідно договору поставки № 20-01/2К від 04.02.2004. Згідно акту № 1 від 14.03.2011 про виділення до знищення документів, які не внесені в Національний архівний фонд всі документи (платіжні вимоги, рахунки, реєстри рахунків і т.д.) на відвантажену вугільну продукцію в рахунок ДП «Вугілля України» вважались відпрацьованими та були знищені, тому надати суду додаткові докази до цього договору (наприклад залізничні накладні та акти) є неможливим.

Згідно умов договору постачання вугільної продукції № 13-07/2-ЕН від 01.06.2007 та додаткової угоди № 02-07/07 до цього договору, а також додатків до нього (додаток № 07/07-1 та № 07/07-2) постачання почалось з липня 2007 року. Надати залізничні накладні або якісь інші документи по цьому договору не є можливим у зв'язку зі знищенням (акт № 1 від 14.03.2011).

Згідно журналу реєстрації договорів ДП «Донбасантрацит» в 2007 році не заключало жодного договору з ДП «Шахтарськантрацит», договір з ДП «Донбасантрацитвантажтранс» був укладений лише 23.11.2007. Копію цього договору надати не можемо у зв'язку зі знищенням.

ДП «Донбасантрацит» на виконання наказу Мінвуглепрому України від 25.09.2006 № 478 «Про реорганізацію вантажно-транспортної системи вугільної галузі» та наказу ДП «Донбасантрацит» № 2 від 02.01.2007 «Про виключення ВП «Вантажно-транспортне управління «Донбасвантажтранс»» була проведена робота з закриття ВП «Вантажно-транспортне управління «Донбасвантажтранс» та виключення його як ВП з Єдиного державного реєстру підприємств України.

Тобто на момент відвантаження вугільної продукції в рахунок ДП «Вугілля України» у березні 2007 року згідно умов договору № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 (збитки склали 64 552,53 грн.) ДП «Донбасантрацит» відношення не мало, тому що у ДП «Донбасантрацит» з ДП «Вугілля України» є договір № 13-07/2-ЕН, але від 01.06.2007 Договору № 7-07/2-ЕН від 01.03.2007, по якому збитки склали 91 339, 34 грн. в нашому підприємстві не існує, такий договір ми не складали з жодним із вказаних підприємств вказаних у справі, що підтверджується записами у журналі реєстрації договорів, а також ніколи не позначали номера своїх договорів будь з ким літерами «ЕН», номером та цими літерами ДП «Вугілля України» позначає свої договори.

У залізничних накладних №№ 65488405, 66697848, 67897124, 66554122, 64642085, 65308900, 67918623, 60924057, 60624988, 66234345, 66375320, 67857441 з вугіллям, що не відповідало за своїми якісними характеристиками умовам договору № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 вантажовідправникам є самостійна юридична особа ДП «Донбасантрацитвантажтранс». Збитки склали 64 552,53 грн.

У залізничних накладних №№ 609188/7, 67163352, 66752650, 63682116, 67672436, 66724634, 66939372, 67382879, 6624306, 67159947, 67859983, 67671867 (за договором № 7-07/2111 від 01.03.2007) з однієї сторони вантажовідправником вказане ДП «Донбасантрацитвантажтранс», а з іншого постачальником, є ДП «Шахтарськантрацит». Збитки складені поверненням вагонів у сумі 91 339,34 грн.

Відповідач зазначив, що надати суду копії вищевказаних залізничних накладних не можливо, оскільки ДП «Донбасантрацит» не є по них стороною. Залізничні накладні оформлює вантажовідправник. Згідно вищевказаних залізничних накладних в обох випадках вантажовідправником є ДП «Донбасантрацитвантажтранс». Ці накладні містяться у матеріалах справи, їх надало ДП «Вугілля України» у попередньому розгляді справи.

Згідно двох квитанцій про приймання вантажу Одержувачем вагонів по всім вищевказаним залізничним накладним є ДП «Донбасантрацитвантажтранс». Копії цих квитанцій є у матеріалах справи, їх надав позивач у попередньому розгляді справи.

Договір №. 13-07/2-ЕН, який надав до матеріалів справи позивач, відрізняється від другого примірника, який є ДП «Донбасантрацит».

Позивач надав додаткові письмові пояснення від 04.10.2013 № 1007-юр, в яких, зокрема, зазначив, що відповідач у даній справі приймав участь у справі № 7/766 в якості третьої особи та не був позбавлений можливості надати пояснення по суті спору під час дослідження матеріалів справи у господарському суді м. Києва.

Чинність договору № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 та відвантаження вугільної продукції за цим договором, саме відповідачем у справі, підтверджується також доданими до матеріалів цієї справи копіями актів звірки, актів прийманням - передачі вугільної продукції, розрахунками знижок та надбавок по договору № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007, що підписані представником відповідача Тітовою М.М., які залучені до матеріалів справи (а.с.195-217,т.1).

У судовому засіданні від позивача надійшли письмові пояснення № 1010 від 12.11.2013, в яких повідомлено, що згідно картки рахунку 634 з контрагентом ПАТ «Центренерго», заборгованість за заявою про припинення зобов'язань зарахуванням № 2373/02 від 30.09.2011 (суми у розмірі 162 394,20 грн. - пункт 1 цієї заяви) згідно операції № 439 станом 01.05.2013 відсутня. Картка рахунку 634 сформована 01.11.2013. Згідно до картки сальдо відсутнє.

Станом на 01.05.2013 згідно акту звірки взаємних розрахунків заборгованість ДП «Вугілля України», позивача у даній справі, перед ПАТ «Центренерго» відсутня. Сальдо на 01.05.2013 відсутнє.

На обґрунтування своїх доводів позивач у справі надав копії картки рахунку № 634, сформованої 01.11.2013 та акту звірки станом на 01.05.2013, які залучені до матеріалів справи.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору поставки вугільної продукції № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 укладеного між ДП "Вугілля України" як Покупцем та ДП "Донбасантрацит" як Постачальником (далі - договір), за умовами якого відповідач зобов'язався поставляти вугілля в асортименті по реквізитах та за якісними характеристиками, обумовленими договором. Пунктом 2.1 договору сторони передбачили обов'язок відповідача поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) за реквізитами, вказаними в додатках до договору.

Згідно додатку № 03/07-3 від 01.03.2007 до вказаного договору Постачальник, відповідач у справі, зобов'язався забезпечити Покупцю, позивачу у справі, постачання вугілля наступних марок та за ціною:

Марка, класОбсяг,тн (+/- 3%)Базове значення золи А d , %Базове значення вологи W r t, %Граничне значення золи А d , %Граничне значення вологи W r t, %Ціна 1 тони без ПВД, грн.Термін поставки АШ збаг. 4 000 19,8 7,6 30,0 10,0 276,50березень 2007 року АШ відс. 5 500 19,8 7,6 30,0 10,0 252,00березень 2007 року Сума без ПДВ 2 492 000,00 грн. Сума ПДВ 20 % 498 400,00 грн. Сума разом 2 990 400,00 грн. Згідно пункту 2 цього додатку сторони визначили реквізити: Вантажоотримувач - ВАТ «Центенерго», Трипільська ТЕС, станція - Трипілля - Дніпровське, Південно - Західної залізниці, Вантажовідправник - ГЗФ «Міусинська», станція - Красний Луч.

Матеріали справи свідчать, що 15.02.2007 між позивачем у справі та ВАТ «Центренерго» було укладено договір поставки вугільної продукції № 15-02/1-П, за умовами якого позивач у даній справі зобов'язався поставити вугілля по реквізитах вказаними в додатках до договору та за якісними характеристиками, обумовленими цим договором.

Згідно додатку № 03/07-Т від 28.02.2007 до вказаного договору сторони визначили Вантажоотримувача станцію призначення: Трипільська ТЕС, код 3371, залізнична станція Трипілля - Дніпровське код ст. 344707, власника вугілля, Вантажовідправника, залізничну станцію відправлення, зокрема, № 6 - ДП «Донбасантрацит» ГЗФ «Міусинська» ст. Красний Луч, вугілля марки АШ відс. - 5,5 тис.тон, АШ збаг. - 4,0 тис.тон. (а.с.60,т.2).

Здійснивши аналіз умов договорів, додатків до них та поданих позивачем доказів, суд вважає, що вказані договори є взаємопов'язаними і стосуються одних і тих же самих поставок .

Предметом позову у даній справі є вимога про відшкодування збитків в розмірі 231002,67 грн., завданих поставкою ДП "Донбасантрацит" неякісного вугілля, які складаються з витрат у сумі 155 891,87 грн., погашених позивачем на виконання рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2010 у справі № 7/766, та витрат з оплати вартості перевезення вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача на суму 75110,80 грн.

Таким чином, спір у даній справі має похідний характер від спору у справі № 7/766, причому, при розгляді останньої ДП "Донбасантрацит" приймав участь в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а відповідачем було ДП "Вугілля України".

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 528 ЦК України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця (стаття 618 ЦК України).

За правилами пункту 4 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із статтею 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Подібна норма міститься і у частині 2 статті 224 ГК України де під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та збитками.

Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Матеріалами справи доведено, що у березні 2007 року на адресу Вантажоотримувача - Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго», надійшло 12 вагонів з вугіллям марки АШ, яке на правах власності належало ДП «Вугілля України», позивачу у справі, що підтверджується залізничними накладними: № 49361041 (у вагоні № 60918877), № 49361042 (у вагоні № 67163352), № 49361043 (у вагоні № 66752650), № 49361054 (у вагоні № 63682116), № 49361055 (у вагоні № 67672436), № 49361056 (у вагоні № 66724634), № 49361057 (у вагоні № 66939372), № 49361058 (у вагоні № 67382879), № 49361090 (у вагоні № 66242306), № 49361091 (у вагоні № 67159947), № 49361092 (у вагоні № 67859983), № 49361093 (у вагоні № 67671867) (а.с.20-31,т.1).

У вказаних залізничних накладних Вантажовідправником зазначено ДП «Донбасантрацитвантажтранс», на звороті вказаних накладних Вантажовідправником зазначено ГЗФ «Міусинська», власником - ВП «Шахтарськзбутпостачання» ДП «Шахтарськантрацит».

Трипільською ТЕС - вантажоотримувачем, факсограмою від 14.03.2007 повідомлено ДП «Донбасантрацит» в особі структурного підрозділу ВП «Донбасантрацитвуглезбут», відповідача у справі, що на коліях Трипільської ТЕС знаходяться 12 вагонів ГЗФ «Міусинська» з помітками «власник Шахтарськзбутпостачання», який не зазначений у додатку № 03/07-Т до договору від 15.02.2007 № 15-02/1-П.

Факсограмою від 19.03.2007 на адресу Трипільської ТЕС вантажовідправник надав свою згоду на переадресацію вказаних вагонів.

Факт повернення підтверджено квитанцією про приймання вантажу № 3277740 наявною в матеріалах справи.

Відповідно сума збитків склала 91 339 грн. 34 коп. , з яких:

- 37 514,40 грн. - залізничний тариф від Трипільської ТЕС до станції Красний Луч;

- 580,84 грн. - збори, пов'язані з переадресацією вугілля;

- 53 304,10 грн. - плата за користування, подачу і забирання вагонів.

Кім того, у березні 2007 року на Трипільську ТЕС ВАТ «Центренерго» надійшло вугілля марки АШ у вагонах №№ 65488405, 67897124, 66697848, 66554122, 64642085, 65308900, 67918623, 60924057, 60624988, 66234345, 66375320, 67857441 за залізничними накладними №№ 49361428, 49361429, 49361430, 49361381, 49361378, 49361379, 49361374, 49361376, 49361375, 49361377, 49361393, 49361371 (а.с.42-54,т.1), в яких зазначено вантажовідправником - ДП «Донбасантрацитвантажтранс», а на зворотній стороні вантажовідправник ГЗФ «Міусинська», власник - ДП «Вугілля України» та зазначено договір від 01.03.2007 № 13-07/2-ЕН для ВАТ «Центренерго» згідно договору від 15.02.2007 № 15-02/1-П.

При прийманні вугілля за якістю на Трипільській ТС було встановлено, що поставлене вугілля у зазначених вагонах за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору.

Відповідно до вимог Інструкції П-7 та пункту 4.9 договору відповідачу було повідомлено факсограмою № 13-1/1303 від 22.03.2007 з вимогою терміново направити представника постачальника на ТЕС для участі в прийманні продукції за якістю або надати адресу для переадресування вагонів.

Актами звірення кількості та якості вугільної продукції № 49/1-д та № 50-1-д від 31.03.2007 складеними за участю представника вантажовідправника, відповідача у даній справі: Тітовою М.М., факт невідповідності вугільної продукції показникам якості підтверджено.

У відповідь на вказану факсограму 27.03.2007 на адресу Трипільської ТЕС надійшов лист від ДП «Донбасантрацитвантажтранс» № 6/266 від 27.03.2007, яким вантажовідправник надав згоду на переадресацію вказаних вагонів (ст. Красний Луч) та оплату витрат пов'язаних з переадресацією.

Відповідно, сума збитків ВАТ «Центренерго» склала 64 552 грн. 53 коп. , з яких:

- 37 526,40 грн. - залізничний тариф від Трипільської ТЕС до станції Красний Луч;

- 571,48 грн. - збори, пов'язані з переадресацією вугілля;

- 26 454,65 грн. - плата за користування, подачу і забирання вагонів.

За твердженням відповідача у справі, він не є вантажовідправником вугілля марки АШ за вказаними залізничними накладними, договір на поставку вугілля № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 з позивачем не укладався, документи, що підтверджують поставку вугілля у 2007 році знищені, у зв'язку з закінченням строку їх зберігання.

Судом відхиляються доводи відповідача з наступних підстав.

По - перше, судом оглянуто наданий позивачем оригінал договору № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007, на підставі якого заявлено позов.

Вказаний договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств, прийнятий сторонами до виконання.

По - друге, позивачем представлені копії актів звірення кількості та якості вугільної продукції № 50-1-д, 49/1-д та актів приймання - передачі вугільної продукції від 31.03.2007 № 31, 32, 36, 37, 50, 49-д, 50/1-д, саме за договором № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007, які підписані повноважним представником відповідача Тітовою М.М.

Вказані документи залучені до матеріалів справи та є підтвердженням поставки вугільної продукції у зазначених вище вагонах саме відповідачем у справі (а.с.195-217,т.1).

По - третє, ДП «Донбасантрацитвантажтранс» створено в результаті реорганізації вантажно транспортної системи вугільної галузі згідно наказу Мінвуглепрому України № 478 від 25.09.2006 та закриття Відокремленого структурного підрозділу «Вантажно - транспортного управління «Донбасвантажтранс» ДП «Донбасантрацит» шляхом його виділення та створення на його базі ДП «Донбасантрацитвантажтранс», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків вказаного підрозділу ДП «Донбасантрацит» (а.с.41-45,т.1).

Зазначена обставина є підставою вважати, що відповідач у справі поклав на ДП «Донбасантрацитвантажтранс» зобов'язання по відправці вантажу на користь Трипільської ТЕС.

Згідно виписки із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб станом на 11.10.2013 внесено запис про припинення юридичної особи ДП «Донбасантрацитвантажтранс» (а.с.108,т.2).

Крім того, судовим рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2010 у справі № 7/766, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010, також встановлено факт поставки саме ДП «Донбасантрацит», відповідачем у даній справі, від імені ДП «Вугілля України» за довіреністю на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго» вугільної продукції в березні 2007 року згідно залізничних накладних №№49361041, 49361042, 49361043, 49361054, 49361055, 49361056, 49361057, 49361058, 49361090, 49361091, 49361092, 49361093 (а.с.20-31,т.1); 49361428, 49361429, 49361430, 49361381, 49361378, 49361379, 49361374, 49361376, 49361375, 49361377, 49361393, 49361371 (а.с.42-54,т.1) та подальшого повернення зазначеної продукції вантажоодержувачем (Трипільська ТЕС) ДП «Донбасантрацит, відповідачу у даній справі.

ДП «Донбасантрацит, відповідач у даній справі, приймав участь у справі № 7/766 у якості третьої особи та не спростував встановлених судом обставин.

Вказані залізничні накладні подані позивачем в обґрунтування доведеності позовних вимог, що є предметом даного судового розгляду.

Згідно зі статтями 24, 122 Статуту залізниць України, вантажовідправник несе відповідальність за всі неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

Враховуючи приписи статті 618 ЦК України, суд вважає, що відповідач, будучи постачальником згідно наявних у справі залізничних накладних та переклавши виконання зобов'язання по завантаженню вугілля на третю особу, вантажовідправника (ДП «Донбасантрацитвантажтранс») залишається відповідальним за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання третьою особою.

Відповідно до пункту 6.4 договору № 13-07/2-ЕН від 01.03.2007 за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу - прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Витрати позивача у справі в сумі 155 891 грн. 87 коп. (91 339 грн. 34 коп. + 64 552 грн. 53 коп.) підтверджуються матеріалами справи, в тому числі рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2010 у справ № 7/766, на виконання якого позивачем у справі було складено та підписано 30.09.2011 за № 2373/02 заяву про зарахування зустрічних вимог на суму 181 089 грн. 98 коп. (а.с.73-75,т.1), з яких 155 891 грн. 87 коп. сума збитків, що є предметом даного судового розгляду.

Зарахування вказаної суми підтверджено також актом звірки між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго» станом на 01.05.2013 та карткою рахунки: 634, які залучені до матеріалів справи.

Позивач звернувся з даним позовом з вимогою про відшкодування збитків (грошових коштів) за порушення договірних зобов'язань у порядку регресу, а згідно частини 6 статті 261 ЦК України стосовно регресних зобов'язань, тобто зобов'язань по відшкодуванню грошових коштів або інших майнових цінностей сплачених ДП «Вугілля України» з вини ДП «Донбасантрацит» за порушення умов Статуту залізниць України, Правил перевезення, договору, початок перебігу строку позовної давності за регрес ними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання (сплата коштів, погашення заборгованості - заяви про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 30.09.2011), а тому і перебіг позовної давності починається з 30.09.2011.

Право зворотної вимоги до винної особи виникає з моменту відшкодування потерпілому збитків і з цього часу починається перебіг строку позовної давності.

Регресна вимога може бути пред'явлена протягом 3-х років з дня виконання зобов'язання про відшкодування збитків.

Позовну заяву про стягнення збитків у сумі 155 891 грн. 87 коп. подано до господарського суду 18.02.2013. тобто в межах строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦК України, перебіг якого розпочався з дати зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Отже, вимога позивача про стягнення збитків у сумі 155 891 грн. 87 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення з відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення збитки у порядку регресу в сумі 75 110 грн. 80 коп., що складають суму понесених ним витрат по перевезенню неякісного вугілля Вантажоотримувачу.

Вказані витрати не були предметом судового розгляду господарським судом міста Києва у справі № 7/766.

Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог позивача.

Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Витрати по перевезенню неякісного вугілля Вантажоотримувачу в сумі 75 110 грн. 80 коп. позивач поніс у березні 2007 року, позовну заяву про стягнення з відповідача вказаних витрат подано до господарського суду 18.02.2013, тобто за межами строку позовної давності встановленого статтею 257 ЦК України.

Отже, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 75 110 грн. 80 коп. слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3 117 грн. 84 коп.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит», вул. Косіора, буд.10, м. Красний Луч Луганської області, 94506, ідентифікаційний код 32446546 на користь Державне підприємство «Вугілля України», вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 32709929 збитки в сумі 155 891 грн. 87 коп. , витрати зі сплати судового збору в сумі 3 117 грн. 84 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 75 110 грн. 80 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 19.11.2013.

Головуючий суддя Р.Є. Якушенко

Суддя С.В. Вінніков

Суддя М.О. Москаленко