Постанова

від 03.04.2013 по справі 4/148-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа№ 4/148-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець,

від відповідача Кратко Д.М., дов. від 08.02.13,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.13 (дата підписання - 31.01.13)

у справі №4/148-12 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета"

про стягнення 40875,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.01.13 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" (далі - відповідач) про стягнення 40875,35 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 29602,18 грн. основного боргу, 2510,91 грн. 3% річних, 5920,44 грн. штрафу, 2841,81 грн. інфляційних втрат та 1609,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 21.01.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем договір від 14.01.09 №25 не виконувався, юридичні послуги відповідачу не надавались; під час розгляду справи №21/232-09 у Господарському суді Київської області ФОП ОСОБА_2 не здійснював представництво інтересів ТОВ ВФ "Дзета", оскільки довіреність від 27.05.09 №65 видана ОСОБА_2 як фізичній особі, а не ФОП; в матеріалах справи №21/232-09 немає доказів, що проекти документів готував ФОП ОСОБА_2, в документах немає посилань на договір від 14.01.09 №25, крім того, вони підписані не ФОП ОСОБА_2 як представником, а генеральним директором ТОВ ВФ "Дзета". На думку відповідача у справі №4/148-12 немає доказів на підтвердження заборгованості відповідача перед ОСОБА_2 як суб'єктом господарювання.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.13 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.04.13. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 18.03.13) позивачу - 19.03.13 та відповідачу - 21.03.13, долучені до матеріалів справи.

27.03.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення.

У судовому засіданні 03.04.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 21.01.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача підтримав відзив, заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Стосовно клопотань відповідача в апеляційній скарзі про витребування у Господарського суду Київської області справ №21/232-09 та №8/103-12, то колегія суддів залишає їх без задоволення, оскільки наявних у справі №4/148-12 матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.09 між позивачем та відповідачем укладено договір №25 (далі - договір), відповідно до якого виконавець (позивач) надає замовнику (відповідач) юридичну допомогу по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Будматеріали" за договорами від 17.04.08 №ДЗ-17/04-1, від 28.04.08 №ДЗ-28-04/1, від 17.06.08 №ДЗ-17-06/1, що включає в себе: юридичні консультації щодо стягнення заборгованості; підготовку юридичних і бухгалтерських документів для: досудового врегулювання спору у разі необхідності, звернення з позовом чи заявою кредитора до суду, виконання судового рішення; представництво інтересів в суді та Державній виконавчій службі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору виконавець готує документи (для досудового врегулювання спору у разі необхідності, для подання позову чи заяви кредитора до господарського суду, для виконання рішення до Державної виконавчої служби, інші необхідні документи для стягнення заборгованості); представляє інтереси замовника (в господарському суді, в Державній виконавчій службі, в інших установах та організаціях в разі необхідності).

Згідно п.2.2 договору замовник надає виконавцеві (всі необхідні та інші наявні документи для стягнення заборгованості, довіреності для представництва замовника, іншу необхідну інформацію з приводу заборгованості); підписує підготовлені виконавцем документи; завіряє копії документів для суду та інших органів; сплачує судові витрати; вчасно повідомляє про призначення судових засідань, надходження заборгованих коштів, повідомлень та документів щодо заборгованості; своєчасно надсилає документи щодо стягнення заборгованості за призначенням; у разі неповного задоволення позовних вимог надає всі необхідні документи, сплачує судові витрати та підписує підготовлені виконавцем документи для оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному порядку.

У п.2.3 договору сторони передбачили, що у разі повернення заборгованості замовнику у повному обсязі на будь-якій стадії врегулювання спору з моменту укладення цього договору, або порушення виконавчого провадження зі стягнення боргу у Державній виконавчій службі договір вважається виконаним у повному обсязі.

За виконання цього договору замовник сплачує виконавцю суму, що рівна сумі додатково стягнутих коштів з боржника (інфляційні нарахування, річні відсотки, пеня), яка розраховується шляхом визначення різниці між загальною сумою боргу, вказаною у рішенні суду, і сумою основного боргу боржника, що стягується у відповідності до рішення суду. У разі, якщо сума додаткових стягнутих коштів буде меншою 2000,00 грн., замовник сплачує виконавцю за виконану роботу 2000,00 грн. (п.3.1 договору).

У пункті 3.5 договору зазначено, що розрахунок за договором замовник проводить протягом десяти календарних днів з моменту виконання цього договору.

За результатами розгляду справи №21/232-09 за позовом ТОВ ВФ "Дзета" до ВАТ "Будматеріали" Господарським судом Київської області 04.11.09 прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ВАТ "Будматеріали" заборгованість за договорами від 17.04.08 №ДЗ-17-04/1, від 28.04.08 №ДЗ-28-04/1, від 17.06.08 №ДЗ-17-06/1, від 27.02.08 №27-02/2, а також нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

На виконання зазначеного вище рішення, яке набрало законної сили 19.11.09, видані відповідні накази, які 12.10.10, відповідно до п. 2.1 договору, передані на виконання до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, яким 18.02.10 були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №17388820 (стягнення за договором від 27.02.08 №27-02/2), №17388777 (стягнення за договором від 17.04.08 №ДЗ-17-04/1), №17388726 (стягнення за договором від 17.06.08 №ДЗ-17-06/1), №17387722 (стягнення за договором від 28.04.08 №ДЗ-28-04/1), №17387676 (стягнення судових витрат).

Враховуючи п.2.3, договір вважається виконаним у день відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів у справі №21/232-09 - 18.02.10. Таким чином, на підставі п.3.5 договору, розрахунок за надані юридичні послуги відповідача з позивачем мав бути здійснений 28.02.10.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих позивачем юридичних послуг, тому позивач просить стягнути 29602,18 грн. основного боргу, що складається з загальної суми інфляційних втрат, 3% річних та пені, стягнутих згідно рішення Господарського суду Київської області від 04.11.09 у справі №21/232-09, за договорами від 27.02.08 №27-02/2, від 17.04.08 №ДЗ-17-04/1, від 28.04.08 №ДЗ-28-04/1, від 17.06.08 №ДЗ-17-06/1 (6233,14 грн. +388,31 грн. + 8245,50 грн. + 573,19 грн. + 141,34 грн. + 756,81 грн. + 4408,56 грн. + 989,49 грн. + 5394,33 грн. + 477,44 грн. + 922,26 грн. + 71,81 грн.).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції позовну вимогу про стягнення 29602,18 грн. задовольнив повністю, з чим суд апеляційної інстанції частково не погоджується з огляду на наступне.

Як зазначено вище, предметом договору від 14.01.09 №25 є надання юридичних послуг по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Будматеріали" за договорами від 17.04.08 №ДЗ-17/04-1, від 28.04.08 №ДЗ-28-04/1, від 17.06.08 №ДЗ-17-06/1. Отже, юридична допомога по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Будматеріали" за договором від 27.02.08 №27-02/2 не входить до предмету договору від 14.01.09 №25, тому вимога про стягнення боргу за ним є безпідставною.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати юридичних послуг, а матеріалами справи підтверджено існування заборгованості, стягненню підлягають 28130,67 грн. (29602,18 грн. - 1471,51 грн.).

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.ч.1,2 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Пунктом 3.6 договору сторони передбачили, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Позивач нараховує та просить стягнути 2841,81 грн. інфляційних втрат за березень 2010 року - листопад 2012 року, 2510,91 грн. 3 % річних за період з 01.03.10 по 26.12.12 та 5920,44 грн. 20% штрафу, нараховані на 29602,18 грн. боргу.

Однак, враховуючи, що основний борг підлягає стягненню в меншій сумі, ніж заявлено у позові, суд апеляційної інстанції робить перерахунок сум інфляційних втрат, 3% річних та штрафу, згідно якого до стягнення підлягають: 2672,41 грн. інфляційних втрат за березень 2010 року - листопад 2012 року, 2386,10 грн. 3 % річних за період з 01.03.10 по 26.12.12 та 5626,13 грн. 20% штрафу, нараховані на 28130,67 грн. боргу.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши договір, колегією суддів встановлено, що сторони погодили підписання всіх документів особисто замовником, а тому твердження відповідача в апеляційній скарзі, що факт підписання документів генеральним директором відповідача, а не позивачем, свідчить, про ненадання юридичних послуг не приймаються колегією суддів до уваги.

Відповідач також зазначає, що позивачем не надано актів виконаних робіт, доказів виконання договору, а також документів про сплату ВАТ "Будматеріали" заборгованості. Однак, суд першої інстанції вірно зазначив, що моментом виконання договору є момент винесення постанов Державною виконавчою службою про відкриття виконавчого провадження (п.2.3 договору), а укладання та підписання будь-яких актів прийняття виконаних робіт договором не передбачено.

Доводи відповідача, що позивач не брав участі у підготовці та поданні документів до матеріалів справи №21/232-09, спростовуються заявою про збільшення позовних вимог, розрахунком ціни позову, письмовими пояснення у справі №21/232-09 за підписом позивача, а зазначення представника позивача у рішенні від 04.11.09 свідчить про участь позивача у судовому засіданні в справі №21/232-09 від імені відповідача.

Статті 237-250 ЦК України та ст. 28 ГПК України встановлюють обов'язковість форми довіреності (основні вимоги), та не обмежують сторони щодо її тексту, твердження відповідача про невірне її оформлення (зазначення ОСОБА_2 як фізичної особи, а не ФОП) є безпідставним.

Оскільки предмет договору від 14.11.09 №25 та підстави стягнення заборгованості у справі 21/232-09 співпадають, колегія суддів не вважає, що позивач здійснював представництво відповідача на інших умовах.

Крім того, відповідач, цитуючи текст рішення Господарського суду Київської області від 29.10.12 у справі №8/103-12, яким відмовлено в позові ПП ЮК "Арбітраж Консалтинг" у стягненні з відповідача боргу за надання ФОП ОСОБА_2 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача) юридичних послуг, стверджує, що оскільки довіреність від 27.05.09 №65 видана ОСОБА_2 як фізичній особі, то під час розгляду справи №21/232-09 у Господарському суді Київської області ОСОБА_2 як ФОП не здійснював представництво інтересів ТОВ ВФ "Дзета".

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.12 у справі №8/103-12 рішення Господарського суду Київської області від 29.10.12 змінено в мотивувальній та резолютивній частинах. Визнано договір відступлення права вимоги від 05.07.12 №30/В, укладений між ПП ЮК "Арбітраж Консалтинг" та ФОП ОСОБА_2 (яким, згідно змісту постанови, ФОП ОСОБА_2 відступив своєму ПП ЮК "Арбітраж Консалтинг" право вимоги боргу з відповідача за договором від 14.11.09 №25) недійсним з моменту укладення. На підставі визнання недійсним договору відступлення права вимоги, суд апеляційної інстанції в справі №8/103-12 відмовив в позові ПП ЮК "Арбітраж Консалтинг" до ТОВ ВФ "Дзета" про стягнення заборгованості.

Отже, підставою для відмовив в позові у справі №8/103-12 було недотримання сторонами вимог закону щодо укладання договору відступлення права вимоги від 05.07.12 №30/В, а не суб'єктний статус представника ОСОБА_2.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, рішення Господарського суду Київської області від 21.01.13 підлягає зміні в частині сум, що підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.01.13 у справі №4/148-12 змінити в частині сум, що підлягають стягненню, виклавши його резолютивну частину наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14-а, код 19416499) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 28130 (двадцять вісім тисяч сто тридцять) грн. 67 коп. основного боргу, 2386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 10 коп. 3% річних, 5626 (п'ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 13 коп. штрафу, 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 1528 (тисячу п'ятсот двадцять вісім) грн. 38 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити".

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14-а, код 19416499) 43 (сорок три) 36 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи №4/148-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.