Рішення

від 14.03.2013 по справі 2-3579/12

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3579/12

Провадження № 2/427/489/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2013 року

Свердловський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Маркової Т.Г.,

При секретарі Дмитрієвій О.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська, Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

Треті особи: Калінінська селищна рада,

Управління Держкомзему в м. Свердловську, Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 25.07.2002 року ним з ОСОБА_2 було укладено договір грошових та майнових зобов'язань, згідно якого вона прийняла від нього грошові кошти в сумі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, які зобов'язалася повернути до 05.01.2003 року, на підтвердження чого, надала йому розписку від 25.07.2002 року. У вказаний строк ОСОБА_2 грошові кошти не повернула, бо не мала можливості назбирати потрібну суму, але, відповідно пункту 3.1 угоди від 25.07.2002 року, у зв'язку із неможливістю повернення грошових коштів, вона передала йому в рахунок погашення боргу майно у складі: земельної ділянки площею 6,3251 га для ведення особистого підсобного господарства, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 070747, виданого на підставі рішення Свердловської міської ради від 20.03.2001 року № 82, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 04.04.2002 року за № 8231 та правовстановлюючі документи на неї, про що вони склали акт прийому-передачі від 5 січня 2003 року, після чого він став володіти земельною ділянкою та нести затрати з її експлуатації та користуватися нею до теперішнього часу.

У теперішній час відповідачка стала вимагати від нього повернути правовстановлюючі документи та земельну ділянку, з чим він не згоден, вважає, що земельна ділянка належить йому на праві приватної власності, оскільки, згідно договору від 25 липня 2002 року, відповідачка не повернула йому грошові кошти у встановлений строк, в зв’язку з чим передала у власність земельну ділянку, тому вважає, що він з законних підстав, та згодою самої відповідачки, набув право власності щодо зазначеного майна.

Просить постановити рішення, яким визнати за ним право приватної власності на спірну земельну ділянку площею 6,3251 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Свердловської міської ради та право на земельну частку ( пай), розміром 4.0649 умовних кадастрових гектарів, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства « Калінінське», що належав відповідачці на підставі Сертифікату на земельну частку ( пай) № 013458 від 05.03.1997 року.

В судове засідання сторони не з’явилися. При цьому позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягає на задоволенні позову, а відповідачка надала довіреність на представленні її інтересів ОСОБА_3 (прізвище якої на цей час змінилося в зв’язку реєстрацією шлюбу на Сафронову), яка також надала заяву про розгляд справи у її відсутності, згодна з позовом, не заперечує проти його задоволення.

Представники третіх осіб: Калінінської селищної ради м. Свердловська, Луганської області та управління Держкомагенстіва із земельних ресурсів в м. Свердловську у судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не заперечують проти задоволення позову.

При цьому управління Держкомагенстіва із земельних ресурсів в м. Свердловську в листі на адресу суду зазначило, що земельній ділянці, що належала ОСОБА_4 на підставі Держакту про право приватної власності на землю серії ІУ-ЛГ № 070747 розміром 6.3251 га, присвоєно кадастровий № 4412700000:61:006: 0027, а відповідачці на підставі Сертифікату на земельну частку ( пай) № 013458 від 05.03.1997 року належить також земельна частка ( пай) розміром 4.0649 умовних кадастрових гектарів, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства « Калінінське». Вони не мають підстав заперечувати проти задоволення позовних вимог, з уточненнями. Визнають їх в повному обсязі.

Калінінська селищна рада також підтвердила, що не має підстав заперечувати проти задоволення вимог, викладених у заяві. Позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.07.2002 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 гроші в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. ( а.с. 8), які зобов’язалася повергнути до 05.01.2003 року, про що написала відповідну розписку ( а.с.8). При цьому також було укладено договір грошових та майнових зобов’язань, відповідно до якого, у випадку неможливості повернення грошових коштів, відповідачка передає позивачу земельну ділянку площею 6,3251 га для ведення особистого підсобного господарства, яка належала їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 070747, виданого на підставі рішення Свердловської міської ради від 20.03.2001 року № 82, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 04.04.2002 року за № 8231 та право на земельну частку ( пай), розміром 4.0649 умовних кадастрових гектарів, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства « Калінінське», що належав відповідачці на підставі Сертифікату на земельну частку ( пай) № 013458 від 05.03.1997 року ( а.с. 6, 9 ).

Відповідачка не виконала договір щодо повернення грошей, в зв’язку з чим, відповідно до акту приймання-передачі, на виконання договору позики від 05.01.2003 року, передала, а позивач прийняв у власність спірне майно ( а.с. 10).

Відповідно ст.ст. 627-629, 526 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачає ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 373, ст. 374 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю ( земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд, відповідно до цільового призначення. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю ( земельну ділянку)відповідно до закону.

Як передбачає ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Землі ж сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Статті 90, 116, 131 ЗК України регламентують, що власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку,

передавати її в оренду, заставу, спадщину. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни… мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладання таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачкою, яка є громадянкою ОСОБА_5, зобов’язання перед позивачем за договором грошових та майнових зобов’язань не виконані, тому спірне майно відповідачем обґрунтовано було передано позивачу, а відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 328, 391, 627-629, 526 ЦК України, ст.. 81, 90, 116, 131 ЗК України, керуючись ст.ст. 10-11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 6,3251 га для ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 070747, виданого на підставі рішення Свердловської міської ради від 20.03.2001 року № 82, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 04.04.2002 року за № 8231, кадастровий № 4412700000:61:006:0027 та право на земельну частку ( пай), розміром 4.0649 умовних кадастрових гектарів, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства « Калінінське», що належав відповідачці на підставі Сертифікату на земельну частку ( пай) № 013458 від 05.03.1997 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.Г.Маркова