Рішення

від 19.02.2009 по справі 12/2-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 лютого 2009 р.           Справа 12/2-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий ресурс" (02099,м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ідент.код 32823992)   

до: Закритого акціонерного товариства "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" (22162, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Михайлин, вул. Заводська, 4, ідент.код 31187853)  

про стягнення 6880,21 грн.

Головуючий суддя                                   

Cекретар судового засідання  

Представники

позивача :   Особенко Р.Р.- директор

відповідача : Бондарук К.Г.- за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 68522,13 грн., в тому рахунку: 59904,68 грн. основного боргу, 192,02 грн. три відсотка річних, 889,78 грн. інфляційних та 7526,65 грн. пені.  

Ухвалою суду від 09.01.09р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 10.02.09р.

У судове засідання 10.02.09р. з"явились представники позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог (збільшення суми інфляційних до 2156,77 грн. та зменшення суми стягнення вцілому до 9875,44 грн. боргу). Просить стягнути з відповідача 9875,44 грн. боргу, у зв"язку з перерахуванням відповідачем 59904,68 грн., за рахунок якої погашено: 2156,77 грн. інфляційних, 192,02 грн. - 3% річних, 7526,65 грн. штрафу, і частково основний борг.

Заявою від 19.02.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги за рахунок зменшення суми  штрафу на 2995,23 грн., просить стягнути 6880,21 грн. боргу.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві № 36 від 06.02.09р., де зокрема зазначено про те, що 29.12.08р. (до подання позову до суду) відповідач перерахував позивачу 59904,68 грн. основного боргу. На момент отримання відповідачем позовної заяви взаєморозрахунки за договором № 14/05-у були вже повністю завершені. Термін дії договору закінчився 31.12.08р., а в частині розрахунків - до повного їх виконанння. Разом з позовною заявою на адресу ЗАТ "Юзефо-Миколаївська АПК" була направлена вимога на протязі трьох днів з моменту її отримання перерахувати борг у сумі 59904,68 грн., який відповідач на виконання вимоги перерахував позивачу. З урахуванням наведеного, відповідач просить залишити позов без розгляду.

Для надання сторонами додаткових доказів по справі у судовому засіданні 10.02.09р. оголошено перерву до 19.02.09р.

В судове засідання 19.02.09р. з"явились представники позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням клопотання-заяви про зменшення розміру позовних вимог, враховуючи фінансовий стан відповідача, в частині стягнення одноразового штрафу з 10% на 5%. Просить стягнути з відповідача 6880,20 грн. , в тому рахунку: 192,02 грн. три відсотка річних, 2156,77 грн. інфляційних та 4531,42 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечив.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Згідно з договором поставки № 14/05-у від 14.05.08р. по залізничній накладній № 51348076 (вагон № 61766655), видатковій накладній № 77 від 10.11.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий ресурс" передало Закритому акціонерному товариству "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" товар (антрацит марки АКО фракції 25-100 мм), на загальну суму 59904,68 грн. Відповідач прийняв поставлений товар і підписав двосторонній акт приймання-передачі № 13 від 10.11.08р.

Відповідно до п.п. 3.2, 4.2 договору сторони узгодили, що покупець зобов"язався здійснити оплату товару шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця на умовах 100% оплати вартості поставленої партії товару і зд. тарифу на протязі десяти календарних днів з моменту відвантаження товару.

Датою відвантаження товару вважається дата, вказана на штемпелі, проставленому станцією відправлення в з.д. накладній.

Як слідує з відтиску штемпеля на з.д. накладній № 51348076 (вагон № 61766655) датою відвантаження товару (антрацит марки АКО фракції 25-100 мм) на загальну суму 559904,68 грн. є 05.11.08р.

29.12.08р. відповідач перерахував позивачеві 59905,08 грн., що стверджується банківською випискою, тобто після подання позову (позов подано до суду 26.12.2008 р., що поштовим штемпелем на конверті, у якому до суду надішла позовна заява, датована 26.12.2008 р.).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.п. 3.2, 4.2 договору сторони узгодили, що покупець зобов"язався здійснити оплату товару шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця на умовах 100% оплати вартості поставленої партії товару і зд. тарифу на протязі десяти календарних днів з моменту відвантаження товару.

Датою відвантаження товару вважається дата, вказана на штемпелі, проставленому станцією відправлення в з.д. накладній.

Як слідує з відтиску штемпеля на з.д. накладній № 51348076 (вагон № 61766655) датою відвантаження товару (антрацит марки АКО фракції 25-100 мм) на загальну суму 59904,68 грн. є 05.11.08р.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припидає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки десятиденний строк для оплати товару  згідно договору поставки № 14/05-у від 14.05.08р. припадає на неробочий день (суботу 15.11.2008 р.), то останнім днем оплати товару є перший за ним робочий день 17.11.2008 р.

Однак лише 29.12.08р. (після подання позову про стягнення  59904,68 грн. основного боргу, 192,02 грн. три відсотка річних, 889,78 грн. інфляційних та 7526,65 грн. пені)  відповідач перерахував позивачеві 59905,08 грн., що стверджується банківською випискою.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати поставленої партії товару, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач  нарахував 1536,18 грн. пені за період з 18.11.2008 р. по 26.12.2008 р. Розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Відповідно до п. 7.3 договору  позивач нарахував відповідачу одноразовий штраф за прострочку оплати товару у розмірі 5% від суми заборгованості, що становить 2995,23 грн. і відповідає умовам договору.

Здійснений позивачем розрахунок 3-х відсотків річних в сумі 192,02 грн. відповідає положенням статті 625 ЦК України.

Також, посилаючись на ст. 625 ЦК України та Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих листом Верховного Суду України № 62/97-від 03.04.1997 р., позивач нарахував 2156,77 грн.  інфляційних за листопад-грудень 2008 р.

Разом з тим, виходячи з наведених Рекомендацій, інфляція за листопад 2008 р. нарахуванню не підлягає, оскільки право вимоги у позивача виникло 18.11.2008 р.

Тому суд приймає до уваги лише суму інфляційних за грудень 2008 р. в сумі 1257,99 грн.

Позивач вважає, що з коштів, які надійшли від відповідача, у першу чергу погашаються проценти, штрафні санкції, і лише потім - основний борг.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;  3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

В силу  ст. ст. 32, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Наведені у відзиві на позов доводи відповідача про ту, що розрахунки з позивачем були завершені до отримання позовної заяви не приймаються судом, оскільки строк оплати товару обумовлений сторонами в договорі поставки, будь-які зміни щодо цього строку сторонами у договір не вносились. Доводи щодо перерахування коштів до подання позову спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням, наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 5981,42 грн. боргу. При визначенні цієї суми крім основного боргу прийнято до уваги нараховані позивачем 192,02 грн. - 3 % річних, 2995,23 грн. штрафу, 1536,18 грн. пені, 1257,99 грн. інфляційних та те, що відповідачем перераховано позивачу 59905,08 грн.

На відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням суми 59905,08 грн., що перерахована після подання позову.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" (22162, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Михайлин, вул. Заводська, 4, ідент.код 31187853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий ресурс" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ідент.код 32823992) - 5981,42 грн. боргу, 658,86 грн. витрат на сплату державного мита та 111,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                              

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  24 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу