Ухвала

від 07.03.2013 по справі 10/285

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/25595/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011р.

у справі №10/285

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке індустріальне представництво» (надалі -Підприємство «Німецьке індустріальне представництво»)

до Київської регіональної митниці

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень Київської регіональної митниці від 13.02.2008р. №13 та №14.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2010р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011р., позов було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення Київської регіональної митниці від 13.02.2008р. №13 та №14. Судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою (з урахуванням доповнень до неї) до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, співробітниками митниці проведена камеральна перевірка дотримання ПП «Німецьке індустріальне представництво»законодавства України з питань митної справи, за результати якої було складено акт №К/9/8/100000000/20010868 від 23.01.2008р.

Перевіркою правильності класифікації та кодування імпортних товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності задекларованих за ВМД від 19.05.2005р. №100000007/5/062181, від 04.08.2005р. №100000007/5/071214, від 07.10.2005р. №100000007/5/079336, від 24.10.2005р. №100000007/5/081373, від 03.11.2005р. №100000007/5/320657, від 09.11.2005р. №100000007/5/321555, від 17.11.2005р. №100000007/5/322599, від 04.04.2006р. №100000007/6/473298, від 25.07.2006р. №100000007/6/488538, від 29.11.2006р. №100000007/6/762780, від 31.01.2007р. №100000007/7/077373, від 23.02.2007р. №100000007/7/080597, від 03.03.2007р. №100000007/7/081687 за кодом 8427109000 встановлено методологічну помилку, а саме в частині декларування коду товару. Згідно із Законом України «Про Митний тариф України»ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8427109000 становить 5 % від митної вартості товару. Контролюючий орган вказав, що ставка ввізного мита на зазначений товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8709119000 має становити 10 % від митної вартості товару.

За результатами проведеної перевірки митним органом прийнято податкові повідомлення рішення від 13.02.2008р. форми «Р», а саме:

- податкове повідомлення №13, яким визначено суму зобов'язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України, в загальному розмірі 62206,98грн., у т.ч. 59244,74грн. за основним платежем та 2962,24за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення №14, яким визначено суму зобов'язання зі сплати ПДВ з товарів, що ввозяться на територію України, у розмірі 12441,40грн., у т.ч. 11848,95грн. за основним платежем 592,45грн. за штрафними санкціями.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України .

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України №314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажних митних декларацій (надалі - ВМД) до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу ІІІ «Здійснення митних процедур»вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно до статті 17 Закону України «Про єдиний митний тариф»від 05.02.1992р . за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України , чинними на день подання митної декларації.

Так, згідно п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007р. №667, обумовлено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.

Обов'язки декларанта передбачені ст.88 Митного кодексу України, відповідно до якого декларант не визначає код товару, Він лише заявляє (декларує) його у вантажно-митній декларації. А митний орган зобов'язаний самостійно класифікує товар, визначає суму мита та податку на додану вартість, що підлягають сплаті декларантом.

Приписами ст. 313 Митного кодексу України встановлено, що здійснення митного оформлення та випуск товарів у вільний обіг здійснюється виключно після перевірки митницею додержання законодавства України з питань митної справи.

Митний орган, приймаючий ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений декларантом. Тому, відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, митниця не має правових підстав для нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауважень до вказаних вище ВМД поданих позивачем не було, про що свідчить печатки Київської регіональної митниці.

Крім того, матеріали справи свідчать, що згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи по даній справі №4772/10-18 від 18.08.2010р. досліджувана техніка по своїм характеристикам та за своїм призначенням відноситься до товарної позиції 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальними чи вантажно-розвантажувальним обладнанням, використовувані на підприємствах». Таким чином підтверджено правомірність первісного визначення коду ввезеного позивачем товару.

За таких обставин, у разі, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то відповідно до п.10,3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.

Оспорюванні податкові повідомлення не є наслідком методологічних помилок, виявлених при митному оформленні ввезених товарів. Таким чином, позовні вимоги щодо безпідставного визначення зобов'язання зі сплати ввізного мита та ПДВ є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

М.І. Костенко

---

В.В. Кошіль