Постанова

від 02.07.2008 по справі 8/241

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02.07.2008 р.                                                                                                    

№ 8/241 

Окружний

адміністративний суд міста Києва в особі судді 

Пилипенко О.Є.,  при секретарі

Коваль А.В.

За

результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом

Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства

транспорту та зв'язку України

до                    Товариства з обмеженою

відповідальністю «Автотур»

про                 стягнення штрафу у сумі 1700

грн.

За участю

представників сторін

від

позивача: не з'явився

від

відповідача: не з'явився

від

прокуратури: не з'явився

      ВСТАНОВИВ:

          Заступник прокурора Дніпровського

району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної

державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та

зв'язку України з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Автотур»про стягнення штрафу у сумі 1700 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідачем були порушені вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт»,

за дане порушення було застосовано штраф у сумі 1700 грн.

Відповідач

відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не

забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений.

У зв'язку з

нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів,

відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа

вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Проаналізувавши

матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2

ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

Відповідно

до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, в складі центрального

органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий

орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті,

який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що

провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про

автомобільний транспорт.

Вказаний

урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами

господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту,

вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо

регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів

автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням

вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій

і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 4

“Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті”,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190,

передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного

управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль

за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері

автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про

автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію

перевезення пасажирів і вантажів.

Згідно вимог

пункту 8 цього ж Положення № 1190, Міністерство транспорту та зв'язку України

наказом від 14.12.2005 р. № 888 затвердило “Положення про територіальні органи

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, зареєстроване в

Міністерстві юстиції України 28.12.2005 р. за № 1573/11853. Пунктом 1 цього

Положення визначено, що територіальний орган Головавтотрансінспекції в місті

Києві (далі - територіальне управління) є територіальним структурним

підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

Пунктом 4

Положення № 1190 визначено, що основними завданнями територіальних управлінь

Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні визначено здійснення державного

контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог

нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів

автомобільним транспортом загального користування, а пункт 5 визначає, що

територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на

них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які

провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Постановою

Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 143 затверджено “Порядок

здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального

користування”(далі Порядок № 143), згідно пункту 2 якого органами державного

контролю є Мінтрансзв'язку, Головавтотрансінспекція, територіальні органи

Головавтотрансінспекції.

30.01.2007

року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції

на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України на

підставі завдання на перевірку від 30.01.2007 р. № 000255 було проведено

перевірку щодо додержання ТОВ "Автотур" законодавства про

автомобільний транспорт.

За

результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог

законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень

пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.01.2007 р. № 007119.

Відповідно

до акту № 007119 від 30.01.2007 р. під час перевірки виявлено порушення: у

водія, що здійснює регулярні пасажирські перевезення по маршруту № 500 про що свідчить

запис у дорожньому листі, відсутній договір страхування цивільно-правової

відповідальності, чим порушені вимоги ч. 9 ст. 7 Закону України «Про

страхування»та ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно

до п. 25  Порядку № 143, за результатами

розгляду актів, зазначених у пунктах 11 і 23 цього Порядку, керівник органу

державного контролю за наявності підстав приймає рішення про надіслання

суб'єкту підприємницької діяльності листа з копією відповідного акта та

пропозиціями щодо усунення причин, що призвели до порушень, або внесення йому

припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (далі

- припис).

Припис

складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках. Один примірник

припису не пізніше ніж через 10 днів після виявлення порушення вручається під

розписку керівникові або уповноваженому представнику суб'єкта підприємницької

діяльності чи надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, про що робиться

відповідний запис у справі. Другий примірник залишається у матеріалах справи.

Керівник

органу державного контролю протягом 10 днів після складення протоколів,

зазначених у пунктах 12 і 24 цього Порядку, розглядає справу і за наявності

підстав ухвалює постанову про застосування до суб'єкта підприємницької

діяльності фінансових санкцій.

У разі, коли

керівник або уповноважений представник суб'єкта підприємницької діяльності

заявив про своє бажання взяти участь у розгляді справи про порушення цим

суб'єктом законодавства про автомобільний транспорт, справа розглядається за

його участю.

Копія

постанови не пізніше ніж через 3 дні після її ухвалення вручається під розписку

керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта підприємницької

діяльності чи надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, про що робиться

запис у справі. Друга копія постанови надсилається для виконання органу

державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього суб'єкта.

На підставі

зазначеного акту, за наслідками розгляду справи про порушення відповідачем  законодавства про автомобільний транспорт,

позивачем прийнято постанову від 30.03.2007 р. № 033445 про застосування

фінансових санкцій до ТОВ "Автотур" в сумі          1700 грн.

Згідно

пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, під

час проведення рейдової перевірки перевіряється:  наявність визначених статтями 39 і 48 Закону

документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним

транспортом;  наявність у документах

водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки

технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;  відповідність зовнішнього і внутрішнього

спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;  оснащення таксі справним таксометром;  відповідність кількості пасажирів, що

перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам,

передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;  додержання водієм автобуса затвердженого

розкладу та маршруту руху;  наявність у

всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі

пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо

наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і

більше кілометрів;  виконання водієм

інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та

Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Статтею 39

Закону України „Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії,

пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати

контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху,

документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.  Документи для регулярних пасажирських

перевезень:  для автомобільного

перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами

місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує

використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені

законодавством України;  для водія

автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на

транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист,

схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських

перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно

до пункту 9 статті 7 Закону України “Про страхування”від 07.03.1996р., одним із

видів  обов'язкового страхування які

здійснюються в Україні є страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів. Відповідно до ст. 48 Закону України

“Про автомобільний транспорт”від 23.02.2006 р. № 3492-IV, автомобільні

перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені

здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього

руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами

для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для

автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання

транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені

законодавством України;

для водія -

посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний

засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший

визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені

законодавством України.

Відповідно

ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт”  за порушення законодавства про автомобільний

транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:  надання послуг з перевезень пасажирів та

вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48

цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.

Згідно з

пунктом 15 статті 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" до

доходів Державного бюджету зараховуються надходження від санкцій (штрафів), що

застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб органів виконавчої

влади.

Враховуючи,

що обставини справи, які відповідно  до

законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,  суд прийшов до висновку, що в позовній заяві

наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про

обгрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем  підтверджують обставини, на які позивач

посилається на їх обґрунтування.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Доказів, які

б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи

викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій

здійснено  правомірно, а тому позовні

вимоги щодо стягнення з відповідача 

штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. є обґрунтованими та підлягають

задоволенню.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,

судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з

відповідача не підлягають.

Керуючись

ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

  1. Позов задовольнити повністю.

              2. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю «Автотур» (01001, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41,

інд. код 32423665) суму штрафу у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.

на користь Державного бюджету України.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу

адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої

інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом

двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                              

О.Є. Пилипенко

Дата

пидписання повного тексту постанови: 15.07.2008 р.