Постанова

від 26.03.2013 по справі 2а-15748/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15748/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Іноваційні банківські системи» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:

- визнати недійсним (незаконним) та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення №0006392208 від 12.07.2012, прийняте ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі акту перевірки № 426/22-8/36184511 від 21.06.2012;

- визнати недійсним (незаконним) та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення №0006402208 від 12.07.2012, прийняте ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі акту перевірки № 426/22-8/36184511 від 21.06.2012;

- визнати недійсним (незаконним) та скасувати повністю рішення про результати розгляду первинної скарги № 5933/10/12-114 від 21.09.2012, прийняте ДПС у м. Києві;

- визнати недійсним (незаконним) та скасувати повністю рішення від 16.10.2012 № 3650/0161-12/10-2115 про результати розгляду скарги, прийняте ДПС України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС у зв'язку з надходженням постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюка М.О. від 01.03.2012, на підставі направлення від 08.06.2012 №701/22-8 та наказу №645 від 08.06.2012, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інноваційні банківські системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при господарських відносинах з ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складено акт № 426/22-8/36/84511 від 21.06.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Іноваційні банківські системи» (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено та у висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем:

п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2 140 985,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2009 рік на загальну суму 2 140 985,00 грн.;

п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 714 607,00 грн., у тому числі по періодах: за листопад 2009 року на загальну суму ПДВ - 316 667,00 грн.; за грудень 2009 року на загальну суму ПДВ - 1 397 940,00 грн.

На підставі висновків, відображених у акті перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення рішення: № 0006402208 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 2 676 231,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 2 140 985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 535 246,00 грн. та № 0006392208 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 2 143 259,00 грн., в тому числі, за основним платежем на суму 1 714 607,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 428 652,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби у м. Києві із первинною скаргою про перегляд таких повідомлень-рішень.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 02.08.2012 № 4712/10/12-114 продовжено строк розгляду первинної скарги до 23.09.2012.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача, рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення рішення № 0006402208 та № 0006392208 від 12.07.2012 р. залишені без змін, а первинну скаргу ТОВ «Іноваційні банківські системи» - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням ДПС у м. Києві від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114, позивач подав до Державної податкової служби України повторну скаргу про оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС та рішення ДПС у м. Києві.

ДПС України рішенням від 16.10.2012 № 3650/0161-12/10/2115 про результати розгляду скарги залишила податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 0006402208 та № 0006392208 від 12.07.2012 р. та рішення ДПС у м. Києві від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що органами державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень № 0006392208 та № 0006402208 від 12.07.2012 та правомірність рішень від 21.09.2012 та від 16.10.2012 про результати розгляду скарги.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки на момент ведення бухгалтерського обліку за перевіряємий період підприємством сформовано податковий кредит і валові витрати у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів; що прийняття постанови про порушення кримінальної справи органами досудового слідства не є підставою для донарахування податкових зобов'язань ТОВ «Іноваційні банківські системи».

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обгрунтованими, що підтверджується наступним.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надіслано листом №71-00226/19 від 01.03.2012 матеріали кримінальної справи №71-00226. Проведеним слідством в справі встановлено, що невстановленими особами за співучасті з громадянином ОСОБА_3 протягом 2007-2010 р.р. з метою прикриття незаконної діяльності організували створення та перереєстрацію на підставних осіб ряд суб'єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності, зокрема, ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394).

Відповідно до отриманих у ході розслідування даних встановлено, що службові особи ТОВ «Іноваційні банківські системи» для незаконної мінімізації своїх податкових зобов'язань в період листопада-грудня 2009 року користувались реквізитами фіктивного суб'єкта господарювання, а саме ТОВ «Компанія Наутілус». Операції проведені ТОВ «Іноваційні банківські системи» з ТОВ «Компанія Наутілус», за рахунок яких сформовано податковий кредит та валові витрати, на підставі документів про отримання продукції від ТОВ «Компанія Наутілус», яка, як встановлено слідством, фактично не поставлялась.

Слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюком М.О. листом №6045/0/26-1/90 від 18.08.2011 на підставі ст.ст. 66, 68 КПК України запропоновано ТОВ «Інноваційні банківські системи» надати завірені копії документів, що підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394), а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні документи, товаротранспортні накладні, документи які засвідчують якість та походження товару та ін. за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

ТОВ «Іноваційні банківські системи» листом від 26.08.2011 №1/26-08 повідомлено слідчого про неможливість надання зазначених документів в зв'язку з їх втратою 22.08.2011 та додано лист Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві №54/Ж38779 від 25.08.2011 та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.08.2011.

Відповідно до зазначеної постанови від 25.08.2011, старшим дільничним інспектором Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Коробовим І.В. на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст. 357 КК України.

В подальшому, слідчий СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюк М.О. листом №51-3151 від 30.08.2011 р., адресованим керівнику ТОВ «Іноваційні банківські системи» Невдашко О.П., зобов'язав в термін до 01.10.2011 року відновити первинні документи по взаємовідносинах ТОВ «Іноваційні банківські системи» з ТОВ «Компанія Наутілус».

У відповідь на зазначений лист, ТОВ «Іноваційні банківські системи» повідомило, що надати документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Наутілус» у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 не можливо, оскільки документи були втрачені, що підтверджується постановою старшого дільничого інспектора Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 25.08.2011.

На підставі вищезазначених обставин, слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюком М.О. винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки від 01.03.2012 та направлено листом від 01.03.2012 р. начальнику ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС для виконання.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Компанія Наутілус» на момент складання податкових накладних була зареєстрована як платник податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачами.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду копії договорів, акти виконаних робіт, реєстри актів прийому/передачі торгово матеріальних цінностей, видаткові накладні, довіреності на отримання товарів, податкові декларації, копії додаткових угод, копії договорів сервісного обслуговування та післягарантійного обслуговуваня що підтверджують списання грошових коштів з рахунку позивача та переказ контрагентам на виконання умов договорів, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Компанія Наутілус».

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» передбачано тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості спірних договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва вже здійснювала перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009. Планова виїзна перевірка TOB «Іноваційні банківські системи» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2008 по 30.06.2010 проводилась ДПІ у Печерському районі м. Києва у серпні 2010 року на підставі направлення № 683/23-10, виданого керівником ДПІ у Печерському районі м. Києва 30.08.2010. За результатам такої планової виїзної перевірки було складено акт № 856/23-10/36184511 від 27.10.2010, за висновками якого вбачається, що перевіркою не було встановлено порушень податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Іноваційні банківські системи» з TOB «Компанія Наутілус» (Код ЄДРПОУ 36469394) у період з 01.01.2009 по 31.12.2009. Крім того, в акті планової виїзної перевірки № 856/23-10/36184511 від 27.10.2010 чітко зазначено що «При проведенні перевірки оригінали первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з TOB «Компанія Наутілус» були надані державному податковому ревізору-інспектору Сіпачову І.В.». Тобто, оригінали первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин TOB «Іноваційні банківські системи» з TOB «Компанія Наутілус» вже оглядались та досліджувались ДПІ у Печерському районі м. Києва; висновки щодо їх відповідності вимогам діючого законодавства України, які містяться в акті планової виїзної перевірки № 856/23-10/36184511 від 27.10.2010 року не заперечувались та не оскаржувались.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що всі необхідні первинні документи, які фіксували факт здійснення господарської діяльності між TOB «Іноваційні банківські системи» та TOB «Компанія Наутілус» у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 на момент ведення бухгалтерського обліку та складання звітної документації за цей період існували, окрім того такі первинні документи надавались перевіряючим під час проведення планової виїзної документальної перевірки, за результатами якої будь-яких порушень товариством податкового законодавства не було.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачами не надано доказів невиконання позивачем перед ТОВ «Компанія Наутілус» зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та у відповідача відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 86.9 ст. 86 ПК України, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що перевірка позивача проведена на підставі постанови СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюка М.О., у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 78 ПК України, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону. Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мала права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0006392208 від 12.07.2012, прийняте ДШ у Печерському районі м. Києва ДПС, податкове повідомлення - рішення №0006402208 від 12.07.2012, прийняте ДШ у Печерському районі м. Києва, рішення про результати розгляду первинної скарги № 5933/10/12-114 від 21.09.2012, прийняте ДПС у м. Києві та рішення від 16.10.2012 № 3650/0161-12/10-2115 про результати розгляду скарги, прийняте ДПС України підлягають скасуванню, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав до суду належних доказів, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2013 - скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби №0006392208 від 12.07.2012, №0006402208 від 12.07.2012

Визнати протиправним та скасувати рішенням Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 5933/10/12-114 від 21.09.2012

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 16.10.2012 № 3650/0161-12/10-2115 про результати розгляду скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст виготовлено 01.04.2013

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.