cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року Справа № 17/5014/1747/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаПопова О.О. дов. від 06.02.2013 року відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" на постановувід 06.11.2012 року Донецький апеляційного господарського суду у справі№ 17/5014/1747/2012 господарського суду Луганської області за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК"Проміндустрія" простягнення 30536,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" звернулося до господарського суду Луганської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК"Проміндустрія" про стягнення попередньої оплати у сумі 30536,40 грн. перерахованої за металопрокат.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.09.2012 року (суддя Фонова О.С.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК"Проміндустрія" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" попередню оплату за металопрокат у сумі 30536,40 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НК"Проміндустрія" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року (головуючий суддя Шевкова Т.А., судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) скасовано та прийнято нове рішення. Відмовлено Товариству з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" у задоволені позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК"Проміндустрія" попередньої оплати у сумі 30536,40 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 16.01.2013 року № 03-48, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2012 року.
Заявник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статтей 1, 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, статтей 32, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача , перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки металопродукції шляхом надання позивачеві для передоплати рахунок-фактуру від 14.12.2010 № 0-00000109 на суму 35 994,66 грн., із визначенням об'єкту продажу - металопродукції за 16 позиціями та оплати його позивачем платіжним дорученням № 15 від 16.12.2010 року в сумі 30 536,40 грн., із зазначенням у призначенні платежу: "Оплата за металопрокат до рахунку від 14.12.20120 року".
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.11.2011року по справі у справі № 15/201/2011, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року, визнано, що конклюдентні дії сторін свідчать про виникнення між сторонами зобов'язальних господарських правовідносин, тобто укладення договору поставки, що не суперечить частині 1 статті 207, статті 208 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Якщо строк (період) виконання боржником зобов'язання не встановлений або зазначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звертаючись із позовом просив стягнути передплату у розмірі 30 536,40 грн. з причин не поставки товару.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що позивачем не надані докази передачі відповідачу товару якими відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та пунктів 2,6,13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 можуть бути первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного Кодексу України якщо продавець, якій одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
11.05.2012 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про поставку металопрокату в указаний в вимозі строк, а у разі невиконанння вимог щодо поставки металопрокату вимагав повернути попередню оплату у розмірі 30536,40 грн.
За таких встановлених судом першої інстанції обставин, апеляційний суд безпідставно скасував рішення та задовольнив позовні вимоги.
При цьому суд апеляційної інстанції помилково послався на не підписану відповідачем накладну № 000063 від 27.12.2010 року, копію довіреності № 601 та акт відповідача від 27.12.2010 року які у розумінні статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не можуть бути належними та допустимими доказами, які підтверджують здійснення відповідачем поставки металопрокату, в зв'язку з чим постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2012 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 17/5014/1747/2012 господарського суду Луганської області скасувати.
Рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2012 року залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК"Проміндустрія", м. Луганськ, вул. Оборонна, 112-А, офіс 512 (код ЄДРПОУ 36902124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування", м. Брянка, Луганська обл., вул. Мічуріна, 1 (код ЄДРПОУ 01423122) в рахунок відшкодування судових витрат понесених позивачем у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором 804,75 грн.
Видачу наказу доручити господарському суду Луганської області.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2013 |
Оприлюднено | 09.04.2013 |
Номер документу | 30504990 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волковицька H.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні