Постанова

від 03.04.2013 по справі 58/99-30/309

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 58/99-30/309 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 11.02.2013 у справі господарського суду№ 58/99-30/309 міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" провитребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні майном у судовому засіданні взяли участь представники: - позивачаДульський О.Л.; - відповідачаНаконечний О.М.; ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" задоволено повністю. За рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" належне останньому на праві власності майно в кількості 33 (тридцять три) одиниці вартістю 119 444,07 грн., а саме: - обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52; меблі та офісне устаткування Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" своїм майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52.

26.12.2011 на виконання вказаного рішення було видано відповідні накази.

21.11.2012 до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" грошових коштів у розмірі 119 444,07 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 58/99-30/309 (суддя Ващенко Т.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 58/99-30/309 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Тарасенко К.В., Тищенко А.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 58/99-30/309 скасовано та винесено нову ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309; змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі №58/99-30/309; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" грошові кошти у розмірі 119 444, 07 грн.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням письмових пояснень від 02.04.2013), в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 58/99-30/309, та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркрідж девелопмент Україна" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 58/99-30/309 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи підстави для звернення із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309 позивач послався на акт державного виконавця від 19.03.2012, яким встановлено факт відсутності в приміщенні відповідача майна позивача, яке має бути повернуте останньому на виконання наказу господарського суду міста Києва № 58/99-30/309 від 26.12.2011; постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 14.11.2012 № ВП31215354, якою виконавчий документ було повернуто без виконання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що частина друга статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не можу бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Приписами пункту 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання .

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду , який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.

Пунктом 6 частини 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно із п. 7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.109.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Пунктом 7.4 зазначеної постанови передбачено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна) , господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, на відміну від господарського суду першої інстанції, встановивши, що актом державного виконавця від 19.03.2012 було встановлено факт виходу державного виконавця та факт відсутності в приміщенні відповідача майна позивача, яке має бути повернуте останньому на виконання наказу господарського суду міста Києва № 58/99-30/309 від 26.12.2011; 14.11.2012 державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції міста Києва було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу; дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зміни способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що апеляційним господарським судом необґрунтовано зазначено вартість майна у розмірі 119 444, 07 грн. не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки п. 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.109.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що змінюючи спосіб виконання рішення на стягнення вартості майна, господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення); як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309 зобов'язано відповідача повернути майно та визначено його вартість у розмірі 119 444, 07 грн. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" не оскаржувало рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 58/99-30/309, яким визначено вартість спірного майна.

Не приймаються також до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції доводи скаржника викладені у касаційній скарзі про те, що державним виконавцем не проводились заходи розшуку майна, оскільки апеляційним господарським судом встановлено, що державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції міста Києва постановою повернуто виконавчий документ стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу (яка недійсною не визнавалась); крім того, згідно з ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець організовує розшук майна боржника , в той час як за рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2011 зобов'язано повернути майно стягувача .

Всі інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим нею фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм процесуального права, зокрема ст. 121 ГПК України, та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінн Пропертіз Юкрейн" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 58/99-30/309 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА