Рішення

від 04.04.2013 по справі 922/769/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р.Справа № 922/769/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Українське торговельно-промислове об"єднання", м.Харків до 1. ВАТ "Свердловський машинобудівний завод", м.Свердловськ , 2. ТОВ "Ваго Телеком", м.Харків про стягнення 5053,11 гривень, за участю представників:

позивача - Чайки І.І. за дов. №3 від 18.02.2013р.

відповідача-1 - не з"явився,

відповідача-2 - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод" (Відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" (Відповідача-2) суми заборгованості у розмірі 5053,11 гривень, у тому числі, 4743,00 гривень суми основного боргу, 247,38 гривень суми нарахованої пені, 49,61 гривень суми 3% річних, 13,12 гривень суми інфляційних втрат. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем-1 умов договору поставки №290812, укладеного між сторонами 29 серпня 2012 року. Солідарне стягнення виниклої заборгованості з Відповідача-2 обґрунтовує договором поруки №б/н, який був укладений 29.08.2012 року між Позивачем та Відповідачем-2. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати солідарно на Відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.03.2013 року.

07.03.2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду пояснення (вх. №8969), в яких підтримав свою правову позицію по справі, а також надав витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

13.03.2013 року представник Відповідача-1 надав через канцелярію суду клопотання (вх. №9451), в якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 14.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 04.04.2013 року.

04.04.2013 року Позивач надав заяву, в якій просить суд виправити технічну описку в резолютивній частині позовної заяви та вірно вказати основну суму боргу - 4374,00 грн.

В судовому засіданні Позивач позов підтримав з урахуванням заяви про виправлення описки, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також те, що Відповідачів належним чином було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглядати справу без участі Відповідачів, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд продовжив розгляд справи з урахуванням заяви про виправлення описки в позові.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

29.08.2012 року між Позивачем та Відповідачем-1 було підписано договір постачання №290812. Відповідно до умов договору, Позивач зобов`язався поставити Відповідачеві-1 товар, а Відповідач-1 зобов`язався прийняти та оплатити його вартість, протягом строку, що вказаний у договорі. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав Відповідачеві-1 товар на суму 4374,00 грн., а Відповідач-1 товар отримав, що підтверджується накладною №387 від 31.08.12р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №1089 від 31.08.12р., копії яких надані до матеріалів справи, але оплату його вартості не здійснив. Таким чином, заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за отриманий товар складає 4374,00 грн.

Відповідно до Додатку №1 до договору постачання від 29.08.2012 року, Специфікація містить предмет договору: лампа ртутно-вольфрамова e.lamp.hwl.e40.250, E40, 250 Вт у кількості 20 шт. і лампа енергозберігаюча e.save. 5U.E40.105.4200, тип 5U, патрон Е40, 105w, 4200 К у кількості 20 шт.

Згідно п.3.2 договору постачання, оплата товару замовником здійснюється перерахуванням 100% передоплати. Однак згідно п.3.3 договору поставки, сторони за взаємною згодою в п.2 Специфікації до цього договору встановили інші умови оплати: "100% оплата протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару замовнику" .

Таким чином, Відповідач-1 повинен був розрахуватись за поставлений товар у строк, встановлений в договорі поставки, а саме: до 30.09.2012 року.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити з нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу Відповідачем-1 не оспорена, Відповідач-1 не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги Позивача в сумі 4374,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст.543 ЦК України, в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Так, 31.08.2012 року між Позивачем та Відповідачем-2 було укладено договір поруки. За ст.3.1 цього договору, Поручитель зобов"язаний у разі порушення боржником (Відповдачем-1) обов"язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов"язок боржника перед кредитором, на підставі письмової вимоги кредитора (позивача) шляхом перерахування у безготівковій формі на розрахунковий рахунок кредитора 4374,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду від 07.09.2010 року по справі №53/86-09 встановлено, що попередження боржника про укладення договору поруки не є суттєвою умовою для укладення даного виду договорів та кредитор має право звернутись одночасно з позовом до двох солідарних відповідачів та обрати господарський суд за місцезнаходженням одного з них.

Таким чином, Відповідач-2 солідарно відповідає з Відповідачем-1 перед Позивачем за порушення боржником зобов'язання за основним договором поставки №290812 від 29.08.2012 року, в тому обсязі, який передбачений ст. 3.1 договору поруки від 31.08.2012 року.

Розглянувши позовні вимоги Позивача щодо стягнення 248,00 грн. пені, суд, встановив наступне.

Згідно з п.5.3 договору поставки, у випадку несвоєчасної оплати товару замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання чи неналежне виконання. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що Відповідач не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару у встановлений договором строк, нарахована Позивачем пеня в сумі 247,38 грн. підлягає стягненню з Відповідача.

Розглянувши позовні вимоги Позивача щодо стягнення 49,61 гривень суми 3% річних та 13,12 гривень суми інфляційних втрат, суд, встановив наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 13,12 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 49,52 грн. річних, обґрунтовані і підлягають задоволенню. В задоволенні позову в частині стягнення 0,9 грн. річних слід відмовити, у зв"язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на винну особу, та підлягають стягненню з відповідачів.

За таких обставин, суд, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про виправлення описки в позовній заяві до розгляду.

В позові відмовити частково.

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод" (код 00177945, адреса: 94800, Луганська обл., м.Свердловськ, вул.Заводська, буд.1, р/р 26007962506587 у Банку "ПУМб" м.Свердловськ, МФО 334851) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" (код 36989226, адреса: 61045, м.Харків, вул.Отакара Яроша, буд 9-А, р/р26000801322729 АКБ"ОТП Банк" м.Харків, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об"єднання" (код 36986178, адреса: 61045, м.Харків, вул.Отакара Яроша, буд 9-А, р/р 26004210186785 у АТ"Прокредит банк" м.Київ, МФО 320984) 4374,00 гривень суми основного боргу, 247,38 гривень суми нарахованої пені, 49,52 гривень суми 3% річних, 13,12 гривень суми інфляційних втрат, та 1720,50 гривень судового збору.

В задоволенні позову в частині стягнення 0,9 грн. річних відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.04.2013 р.

Суддя Аріт К.В.