Ухвала

від 08.04.2013 по справі 5011-76/10413-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 5011-76/10413-2012 08.04.13

Господарський суд міста Києва у складі: суддя Марченко О.В. - головуючий, судді Куркотова Є.Б. і Ониськів О.М.

при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ,

на дії Державної виконавчої служби України, м. Київ,

у справі № 5011-76/10413-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пам'ять і Шана», м. Київ,

до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,

про стягнення 154 810,42 грн.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Сарданової Н.В. ( довіреність від 25.02.2013 № 7/8-2808);

ДВС - Рубель І.В. (довіреність від 21.12.2012 № 27-4.4/4.4/1933),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пам'ять і Шана» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі -Міністерство) 152 640 грн. заборгованості за договором від 15.09.2011 № Д/12-92 про організацію і здійснення заходу «Дослідження щодо встановлення імен та поховань співвітчизників, які загинули внаслідок Великої Вітчизняної війни на території Німеччини» та 3% річних у сумі 2 170, 42 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012, позов задоволено повністю, стягнуто з Міністерства на користь Товариства 152 640 грн. заборгованості; 3 % річних у сумі 2 170, 42 грн.; 3 096, 22 грн. судового збору.

07.11.2012 господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано наказ.

14.01.2013 Міністерством подано скаргу на дії Державної виконавчої служби України (далі - ДВС), в якій скаржник просить: скасувати постанову відділу примусового виконання рішень ДВС від 21.12.2012 про стягнення з Міністерства виконавчого збору у сумі 15 790, 66 грн. та винести нову постанову, якою стягнути з Міністерства 3 096, 22 грн. судового збору і виконавчого збору та витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій, з розрахунку зазначеної суми.

Розгляд скарги неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

26.03.2013 призначено колегіальний розгляд скарги.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 26.03.2013 сформовано колегію сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Марченко О.В., судді Коркотова Є.Б. і Ониськів О.М.

26.03.2013 названою колегією суддів прийнято справу до свого провадження; призначено розгляд скарги на 08.04.2013.

У судовому засіданні 08.04.2013 представник Міністерства подав суду додаткові докази, витребувані попередньою ухвалою суду, а саме: копію платіжного доручення від 13.12.2012 № 1180 на суму 154 810, 42 грн.; копію реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 13.12.2012 на суму 154 810, 42 грн.; копію виписки з рахунку від 19.12.2012; викладені у скарзі вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник ДВС проти задоволення скарги заперечив.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте, враховуючи приписи частини другої статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, господарський суд міста Києва вбачає за можливе розглянути скаргу у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників скаржника та ДВС, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ,

Відповідно до частини першої статті 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Міністерством 02.01.2013 отримано постанову відділу примусового виконання рішень ДВС від 21.12.2012 про стягнення з Міністерства виконавчого збору у сумі 15 790, 66 грн., тобто до суду скаржник звернувся у встановлений законодавством строк (14.01.2013).

У зверненні до суду зі скаргою на дії ДВС Міністерство посилається на те, що ним вчинено всі необхідні дії для належного виконання судового рішення з даної справи, а постанова відділу примусового виконання рішень ДВС від 21.12.2012 винесена з порушенням норм Закону.

Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 10.12.2012 Міністерством отримано постанову відділу примусового виконання рішень ДВС від 30.11.2012 про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду міста Києва від 07.11.2012, якою, зокрема, запропоновано Міністерству у семиденний строк самостійно виконати рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2012 у справі № 5011-76/10413 з моменту винесення (отримання ) постанови.

Частиною першою і другою статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Отже, Міністерство повинно було самостійно виконати наказ господарського суду міста Києва від 07.11.2012 у строк до 17.12.2012 (включно).

З метою добровільного виконання судового рішення у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2012 строк, 13.12.2012 Міністерство зареєструвало свої грошові зобов'язання в Державній казначейській службі України, що підтверджується поданою суду копією платіжного доручення від 13.12.2012 № 1180 на суму 154 810, 42 грн. та копією реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 13.12.2012 на суму 154 810, 42 грн.

У пункті 2.3 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок), зазначено, що відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі «Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)» Реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 або реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, враховуючи день подання Реєстру та/або реєстру фінансових зобов'язань.

Підтверджуючі документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Казначейства:

за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель, - протягом 1 операційного дня;

за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів;

за іншими поточними видатками, крім захищених, - до 3 операційних днів;

за капітальними видатками - до 5 операційних днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 з даної справи у Державної казначейської служби України витребувано письмові пояснення з приводу фінансового зобов'язання, зареєстрованого Міністерством у названій службі орієнтовно 13.12.2012 у сумі 154 810, 42 грн., а саме: дату прийняття до виконання вказаного бюджетного фінансового зобов'язання; категорію, до якої належать зазначені видатки (відповідно до пункту 2.3 Порядку); термін опрацювання вказаного фінансового зобов'язання.

Разом з тим, відповідну інформацію названою особою не подано.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна казначейська служба України здійснила оплату 19.12.2012, що підтверджується поданою суду копією виписки з рахунку від 19.12.2012.

Міністерство листом від 20.12.2012 надіслало державному виконавцеві копію платіжного доручення від 13.12.2012 № 1180 і повідомило про те, що на реєстраційному рахунку боржника були відсутні кошти для проведення оплати судового збору в розмірі 3 096, 22 грн., тому зазначену суму воно просило стягнути в примусову порядку.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 28 Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

21.12.2012 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про стягнення з Міністерства виконавчого збору у сумі 15 790, 66 грн.

Разом з тим, господарський суд міста Києва вважає, що оскільки 13.12.2012 Міністерство зареєструвало свої грошові зобов'язання в Державній казначейській службі України, тобто вчинило всі необхідні і можливі дії щодо самостійного і добровільного виконання рішення суду, то постанова ДВС від 21.12.2012 про стягнення з Міністерства виконавчого збору у сумі 15 790, 66 грн. є такою, що винесена передчасно, без встановлення необхідних обставин і тому підлягає визнанню недійсною.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на наведене не підлягають задоволенню вимоги скарги Міністерства в частині прохання суду винести нову постанову, якою стягнути з Міністерства 3 096, 22 грн. судового збору і виконавчого збору та витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій, з розрахунку зазначеної суми, оскільки ні ГПК України, ані Законом вчинення названих дій не віднесено до компетенції господарських судів.

За таких обставин, керуючись статтями 86, 121 2 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на дії Державної виконавчої служби України у справі № 5011-76/10413-2012 задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.12.2012 про стягнення виконавчого збору.

3. У задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку.

Суддя О. Марченко

Суддя Є. Куркотова

Суддя О. Ониськів