Рішення

від 11.12.2006 по справі 13/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  13/216

11.12.06

За позовомДочірнього підприємства “Долмарт Україна”

ДоМалого приватного підприємства –фірми “Легрос”

Простягнення 436,51 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача      Кузьменко О.А. –представник за довіреністю № 9506 від  28.03.05.

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства “Долмарт Україна” до Малого приватного підприємства –фірми “Легрос” про стягнення 436,51 грн. (400,00 грн. –основний борг, 36,51 грн. - пеня) заборгованості відповідно до договору № 844 від 19.08.04.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.06 порушено провадження у справі № 13/216.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.06 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва про зміну складу суду від 23.11.2006 р. справу № 13/216, у зв'язку з терміновою відпусткою  судді Євдокимова О.В., передано до розгляду судді Кондратовій І.Д.

Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 “Про судове рішення” у разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.

Представник відповідача 23.11.2006 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 13/216 від 10.05.2006 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.06 розгляд справи було відкладено до 11.12.2006 р. о 15-15 відповідно до ст. 77 ГПК України.

У призначеному судовому засіданні 11.12.2006. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

11.12.2006 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився,  вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 р. про відкладення розгляду справи № 13/216  не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, відзив на позовні вимоги позивача на адресу не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Малого приватного підприємства –фірми “Легрос”  до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

19.08.2004 року між Дочірнім підприємством “Долмарт Україна” (Продавець) та Малим приватним підприємством –фірми “Легрос” (Покупець), було укладено договір № 844 (Договір), відповідно до умов якого Продавець продає, Покупець покупає та зобов'язується оплатити на умовах, які встановлені даним Договором, товар в асортименті , кількості та по ціні, згідно з накладними, які підтверджують передачу - прийом товару  від Продавця до Покупця  і є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1. 1 Договору).

Відповідно до п. 2. 1 Договору  Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар, згідно до заяви, яка зроблена та погоджена сторонами.

Відповідно до п. 2.7. Договору покупець зобов'язаний оплатити вартість товару на умовах даного Договору.

Продавець поставляє товар Покупцю на умовах - 14 днів відстрочка з дня поставки. Покупець здійснює оплату товару в гривнях, переказом суми на р/р Продавця (п.п. 3.3, 3.4 Договору).

На виконання умов Договору Дочірнє підприємство “Долмарт Україна” здійснило Малому приватному підприємству –фірми “Легрос” поставку товару на суму 1516,68 грн., щ підтверджується видатковою накладною № ДУ 5764 від 25.08.2004 р.

01.11.2004 року відповідач відповідно до видаткової накладної (повернення) № ВП –0000001 повернув позивачу товар на суму 758,34 грн.

Покупець на виконання вимог Договору перерахував лише грошові кошти у розмірі 358,34, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку Дочірнього підприємства “Долмарт Україна” (платіжне доручення № 44 від 30.11.04- 100,00 грн., платіжне доручення  від 20.01.05 –158,34 грн., платіжне доручення № 12 від 31.05.05 - 100,00 грн.).

Таким чином, відповідач, в порушення вимог договору  за поставлений товар, розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 400,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З наданих Дочірнім підприємством “Долмарт Україна” доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

         Оскільки відповідач борг за отриманий товар позивачу не сплатив, позов Дочірнього підприємства “Долмарт Україна”   щодо стягнення з Малого приватного підприємства –фірми “Легрос” основного боргу в розмірі 400,00 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, що відповідач припустився прострочення платежу, в зв'язку з чим, позивач на підставі вимог п. 3.5. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі  36,51 грн.

Відповідно до п. 3.5. Договору у випадку затримки оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми відповідної накладної за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 36,51 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 525, 526, 549, 551, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–                              

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги  Дочірнього підприємства “Долмарт Україна”    задовольнити повністю.

2.   Стягнути з Малого приватного підприємства –фірми “Легрос” (04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Герцена, 17-25 код ЄДРПОУ 21621255) на користь Дочірнього підприємства “Долмарт Україна” (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 19349691) 400 (чотириста) грн. 00 коп. –основний борг,  36 (тридцять шість ) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп. –пені,  102 (сто дві) грн. 00  коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.      Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

       4.    Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 12.12.06.