Постанова

від 08.04.2013 по справі 5023/2277/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року Справа № 5023/2277/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Щербаков О.В.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Позітрон"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р.

у справі № 5023/2277/12 Господарського суду Харківської області

за позовом Приватного підприємства "Позітрон"

до Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця"

про стягнення 42578,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Позітрон" звернулось до Господарського суду Харківської області позовом до Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" про стягнення заборгованості за договором поставки №П/НХ-11891/НЮ від 03.06.2011 р. в розмірі 42578,85грн., з яких 38572,63грн. - основний борг, неустойка в розмірі 3339,18грн., 3% річних в розмірі 667,04грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2012р. (суддя Ковальчук Д.Л.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. (судді: Слободін М.М., Білецька А.М., Гончар Т.В.), відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог у розмірі 10426,41грн., з яких 6420,19грн. - основний борг, 3339,18грн. неустойка, 3% річних в розмірі 667,04 грн. В частині стягнення основної заборгованості у розмірі 32152,44грн. провадження припинено відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою в частині відмови у позові, Приватне підприємство "Позітрон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати у вказаній частині та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

У відзиві на касаційну Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" просить прийняті у справі рішення та постанову залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

03.06.2011р. між сторонами було укладено договір поставки №П/НХ-11891/НЮ, відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався поставляти відповідачеві (покупцю) товар (підшипники) в асортименті та кількості за цінами, вказаними в специфікації №1 (додаток №1 до договору), а відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах і у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.2 цього договору покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару покупцю при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Позивач передав відповідачеві на підставі видаткових накладних №287 від 04.07.2011року, №38 від 13.02.2012 року від матеріальні цінності (товар) на загальну суму 42071,24грн. Однак, відповідач оплату поставленої продукції у не здійснив, у зв'язку з чим станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду сума основного боргу відповідача за договором склала 38572,63грн.

Позивач на підставі п. 7.3 договору нарахував відповідачеві неустойку у розмірі 3339,18грн. та 3% річних у розмірі 667,04грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В процесі розгляду справи Статутне територіально-галузеве об`єднання "Південна залізниця" частково здійснило розрахунки на поставлений товар на суму 32152,44грн., тому господарським судом провадження в цій частині припинено на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України.

Відмовляючи в решті позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно з домовленостями сторін щодо істотних умов, встановлених п.5.1.4. договору, датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару, який готується постачальником та надається разом з товаром покупцю. Тобто, визначення дати поставки товару для цього договору обумовлене виконанням постачальником зобов`язання здійснити поставку товару та зобов`язанням скласти та надати покупцю на підписання акт прийому-передачі товару й виконати супутню умову, щодо своєчасного належного надання визначених договором документів. Однак позивач умови п.4.2 договору не виконав, не надав доказів направлення на адресу відповідача рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар, тому у відповідача не виникло обов`язку оплати за договором №П/НХ-11891/НЮ від 03.06.2011 року.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з названими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, як випливає із приписів даної правової норми, за договором поставки на постачальника покладено обовя'зок передати товар покупцю у зумовлені строки, а на покупця покладено обовя'зок прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, вирішуючи даний спір господарські суди попередніх інстанцій на приписи даної правової норми уваги не звернули та не дослідили обставини чи було прийнято відповідачем відповідний товар чи ні, що є порушення вищенаведеної правової норми.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, даною правовою нормою на покупця покладено обов'язок оплатити товар після його прийняття, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, як вже було зазначено, господарські суди попередніх інстанцій не досліджували обставини чи було прийнято товар відповідачем.

За приписами частини 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Господарськими судами встановлено, що позивач не направив відповідачу рахунок-фактуру та інші документи.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, судами попередніх інстанцій не досліджувались обставини щодо вчинення відповідачем дій, передбачених приписами ст. 666 ЦК України, проте, вказані обставини є важливими для правильного вирішення спору.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Позітрон" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі №5023/2277/12 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.