Постанова

від 09.04.2013 по справі 5020-1295/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5020-1295/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Антонової І.В.,

Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Жменько Оксана Володимирівна, довіреність № 67-Д від 27.12.12, Фонд майна Автономної Республіки Крим ;

представник відповідача, не з'явився, , товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг";

представник третьої особи, не з'явився, , Акціонерний комерційний банк "Трансбанк";

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим

на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 05 лютого 2013 року у справі № 5020-1295/2012

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ Юг" (Фіолентовське шосе, буд.5-А,Севастополь,99053)

3-тя особа Акціонерний комерційний банк "Трансбанк" (вул. Фізкультури, 9,Київ 150,03150)

про розірвання договору купівлі-продажу, спонукання повернути майно та стягнення штрафу у розмірі 3260,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ Юг" про розірвання договору купівлі - продажу, спонукання повернути майно та стягнення штрафу у розмірі 3260,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача обов'язків за договором №1024 купівлі-продажу від 15 липня 2005 року, а саме не вжиття будь-яких заходів, щодо перепрофілювання об'єкту з внесенням інвестицій протягом 2005-2007 років, що підтверджується відповідними актами. Крім того, 21 листопада 2012 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду міста Севастополя з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на об'єкти нерухомого майна бази ремонтно-будівельної ділянки управління санаторно-медичного підприємства «Санаторний комплекс «Росія», оскільки є усі підстави вважати, що відповідач намагається її продати.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 21 січня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача був залучений Акціонерний комерційний банк "Трансбанк", оскільки як встановлено судом між товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ Юг" та Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" був укладений договір іпотеки від 24.12.2007 року, предметом якого є спірне нерухоме майно.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 05 лютого 2013 року у справі №5020-1295/2012 у задоволенні позову та задоволенні заяви про вжиття заходів про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи відповідне рішення, суд першої інстанції, із посиланням на вимоги Закону України «Про приватизацію державного майна» та на норми статей 530, 626 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що передбачений умовами п.п. 7 пункту 6.3 договору графік сплати інвестицій свідчить про те, що зазначений строк - протягом 2005-2007 років, стосується саме строків внесення інвестицій. Суд першої інстанції зазначає, що з Акту перевірки умов договору купівлі-продажу від 15 липня 2005 року № 1024 станом на 23 серпня 2012 року вбачається, що покупцем внесені інвестиції в розмірі та в строки, встановлені договором купівлі-продажу, таким чином, зобов`язання покупця, закріплені п.п.7 пункту 6.3 договору є виконаними. Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність порушеного зобов`язання та, як наслідок, відсутність підстав для застосування наслідків порушення зобов`язання у вигляді розірвання договору.

Не погодившись із рішенням суду, Фонд майна Автономної Республіки Крим, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Зокрема Фонд майна Автономної Республіки Крим зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ Юг" протягом 2005-2007 року повинно не тільки вносити інвестиції, а і здійснювати перепрофілювання об'єкту у сучасний житловий комплекс.

Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що відповідно до умов договору, а саме пункту 6.3, покупець повинен виконувати при подальшій експлуатації об'єкту вимоги пожежної та екологічної безпеки, утримувати об'єкт в належному санітарному стані, проте відповідно до умов договору ці пункти договору не виконуються.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 12 березня 2013 року у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Заплава Л.М., суддів Латиніна О.А., Антонової І.В.,

06 березня 2013 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного комерційного банку "Трансбанк", у якій він просить рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. В обґрунтування своєї позиції третя особа посилається на наявність актів від 28 січня 2007 року та 20 лютого 2008 року, відповідно до яких, умови договору відповідачем виконуються, а тому підстави для розірвання спірного договору відсутні.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у зв'язку з відпусткою судді Заплава Л.М. здійснено її заміну на суддю Проценко О.І. Головуючим по справі призначено суддю Проценко О.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 березня 2013 року слухання справи відкладено на 09 квітня 2013 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

09 квітня 2013 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду від Фонду майна Автономної Республіки Крим надійшло письмове пояснення, у якому позивач підтримує апеляційну скаргу. У підтвердження своєї позиції додає до пояснень акти поточних перевірок від 28 січня 2006 року, 12 жовтня 2007 року та 20 лютого 2008 року.

В судовому засіданні 09 квітня 2013 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати.

В судове засідання, яке було призначене на 09 квітня 2013 року, представники товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" та Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

15 липня 2005 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-СВ Юг» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майна, що належить Автономній Республіці Крим, а саме цілісного майнового комплексу - бази ремонтно-будівельної ділянки управління Санаторно-медичного підприємства «Санаторний комплекс «Росія» (арк. с. 9-11).

Зазначений договір зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 15 липня 2005 року, реєстраційний номер 712407 (арк.с. 12).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупця майно, що належить Автономній Республіці Крим, а саме об'єкти нерухомого майна бази ремонтно-будівельної ділянки управління санаторно-медичного підприємства «Санаторний комплекс «Росія», розташований за адресою: Україна, АР Крим, місто Ялта, смт Форос, вул. Північна, будинок 4а (об'єкт приватизації), сплатити його вартість відповідно до умов, що визначені у договорі, і здійснити реєстрацію придбаного ним Об'єкта приватизації в бюро технічної інвентаризації.

Пункт 6 зазначеного договору вказує на обов'язки покупця, а саме на необхідність перепрофілювати об'єкт у сучасний, відповідаючий всім останнім потребам і нормам житловий комплекс, що включає у себе два багатоповерхові дома та об'єкти соціальної інфраструктури.

У разі порушення покупцем встановлених п. 6.3 Договору строків внесення грошових зобов'язань у встановленому обсязі, покупець сплачує пеню у розмірі

0,1 % вартості невнесених грошових коштів за кожний день прострочення. У разі розірвання договору у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань, які передбачені п. 6.3 Договору, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу грошових зобов'язань, передбачених цим пунктом. Частково внесені кошти не повертаються.

За умовами пунктів 1.6 та 1.7 договору, кінцева вартість продажу об'єкта приватизації за конкурсом становить 326000 грн., який відповідно до наказу Фонду майна АР Крим від 16.07.2004 року №787 продано за конкурсом.

При невиконання інших умов, передбачених договором, покупець сплачує штраф у розмірі 1% від вартості продажу об'єкта приватизації. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від обов'язків виконання договірних зобов'язань в період дії договору купівлі-продажу.

23 серпня 2012 року Фондом майна Автономної Республіки Крим була проведена поточна перевірка виконання умов, договору купівлі-продажу від 15 липня 2005 року №1024, за результатами якої було встановлено, що умови договору не виконуються, що виразилось у відсутності виконання вимог пожежної та екологічної безпеки. Крім того, встановлено, що об'єкт знаходиться у покинутому стані, не виконуються умови щодо перепрофілювання об'єкту в сучасний житловий комплекс, що включає два багатоповерхових будинків та об'єкти соціальної сфери.

На підставі виявлених порушень умов договору, відповідачу нарахований штраф у розмірі 3260,00 грн .

Відповідно до листа Фонду майна Автономної Республіки Крим акт дотримання умов договору перевірки був скерований на адресу відповідача 30.08.2012 року №02/1471. Несплата штрафу у розмірі 3260,00 грн. та не виконання умов договору, стали підставою для звернення Фонду майна Автономної Республіки Крим із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Предметом спору даної справи є встановлення наявності чи відсутності підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 15 липня 2005 року №1024 та спонукання повернути майно та стягнення штрафу у розмірі 3260,00 грн. за неналежне виконання умов договору з боку відповідача.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову з підстав відсутності у договорі строків виконання пункту 6 договору в частині перепрофілювання об'єкту у сучасний, відповідаючий всім останнім потребам і нормам житловий комплекс, та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Виконання цивільних обов'язків згідно статті 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також відповідно до частини 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Як встановлено в ході розгляду справи, сторони при укладанні спірного договору пунктом 6 передбачили, що відповідач повинен перепрофілювати об'єкт у сучасний, відповідаючий всім останнім потребам і нормам житловий комплекс, що включає у себе два багатоповерхові будинки та об'єкти соціальної інфраструктури.

Зі змісту зазначеного пункту договору вбачається, що ним не визначений термір виконання перепрофілювання, а лише визначений термін внесення інвестицій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, інвестиції повинні вноситись протягом 2005-2007 років у розмірі 12000000,00 грн, у тому числі: 2005 рік - 3 кв. 400000,00 грн, 4 кв. 600000 грн.; 2006 рік 1 кв. - 500000 грн., 2 кв. - 1000000 кв., 3 кв. - 2500000 грн., 4 кв. - 1500000 грн.; 2007 рік 1 кв. - 1000000 грн., 2 кв. - 2500000 грн., 3 кв. - 2500000 грн., 4 кв. - 1500000 грн. Відповідачем цей пункт договору виконаний у повному обсязі, та зауважень зі сторони позивача не було, зазначені обставини підтверджені представником позивача у судовому засіданні.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що строк виконання умов договору, щодо здійснення перепрофілювання об'єкту сторонами у договорі не визначений, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем порушуються зобов'язання за договором купівлі-продажу, у частині порушення строку договору.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення відповідачем умов договору у частині невиконання вимог пожежної та екологічної безпеки, судова колегія вважає за необхідне зазначити про таке.

В матеріалах справи наявні акти поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу - об'єкту нерухомого майна бази ремонтно-будівельної ділянки управління санаторно-медичного підприємства «Санаторний комплекс «Росія» від 28 січня 2006 року , 12 жовтня 2007 року та 20 лютого 2008 року у висновках яких зазначено, що умови договору станом на 28 січня 2005 року , 12 жовтня 2007 року та 20 лютого 2008 року відповідачем виконуються належним чином. (а. с. 164-170)

Пунктом 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Відповідно до статі 7 Закону України „Про приватизацію державного майна "державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Статтю 5 Закону України „Про Фонд державного майна України" визначені повноваження Фонду державного майна, зокрема здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу майна. Зазначена стаття має вичерпний перелік повноважень Фонду.

Проте як вказувалось вище, в ході перевірки Фондом майна Автономної Республіки Крим, було виявлено порушення умов договору, а саме невиконання вимог пожежної та екологічної безпеки, але як на думку судової колегії, виявлення та фіксування зазначених порушень не відноситься до повноважень Фонду майна Автономної Республіки Крим, оскільки це не передбачено діючим законодавством, яке регулює діяльність зазначеного органу держави , а саме Законом України „Про Фонд державного майна України".

Судова колегія додатково звертає увагу на те, що при візуальному огляді об'єкту продажу, у разі встановлення вищезазначених порушень Фонд майна Автономної Республіки Крим не позбавлений можливості звернутися до компетентного органу держави, з метою фіксування даних фактів порушення.

На виконання ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду, позивачем були надані листи до Головного управління держсанепідслужби в Автономній Республіці Крим (від 05.04.2013 року), Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим (від 22.03.2013 року ), Управління ГПН ГУ МЧС України в АР Крим (від 15.03.2013 року) та Головному санітарному лікарю Автономної Республіки Крим (від 05.04.2013 року) із проханням провести перевірки, проте як встановлено судом апеляційної інстанції, усі листи направлялися компетентним організаціям лише під час знаходження справи на розгляді в суді апеляційної інстанції і будь яких інших доказів в обґрунтування наявності порушення відповідачем норм пожежної та екологічної безпеки, в супереч вимог ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем суду не надано.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги, які стосуються порушень відповідачем умов договору, щодо невиконання відповідачем умов пожежної та екологічної безпеки, є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції

Також, судова колегія вважає безпідставним нарахування Фондом Автономної Республіки Крим штрафу за невиконання умов договору, оскільки факти невиконання відповідачем умов договору не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на неналежну оцінку судом першої інстанцій підстав для забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає на необхідне зазначити наступне. У рішенні від 05 лютого 2013 року суд визначив, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, господарський суд не вбачає правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується у тому числі забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Позов може бути забезпеченим:

- накладенням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачу,

- забороною відповідачу вчиняти певні дії,

- забороною іншими способами вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Згідно пункту 1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 4 цих роз'яснень встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в апеляційній скарзі на потенційну загрозу відчуження відповідачем спірного майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник апеляційної скарги, в якості підстави для забезпечення позову посилається на наявність оголошення на сайті про продаж земельної ділянки (а. с. 53), проте судова колегія не може прийняти ці доводи позивача як підставу для задоволення заяви про забезпечення позову оскільки, оголошення не містить а ні назви продавця, а ні назви об'єкту продажу, в ньому зазначено лише про продаж земельної ділянки, до того ж питання, що до відчуження об'єкта приватизації закріплено в пункті 6 договору, а саме, що до зняття цього договору з контролю Фонду майна Автономної Республіки Крим подальше відчуження об'єкта приватизації можливо винятково за узгодженням з Фондом майна Автономної Республіки Крим.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та не спростовують висновків суду першої інстанції, якій прийняв рішення при повному з'ясуванні всіх обставин справи та надав правильну оцінку наявним доказам, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 05 лютого 2013 року у справі № 5020-1295/2012- залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді І.В. Антонова

О.А.Латинін

Розсилка: (з повідомленням)

1. Фонд майна Автономної Республіки Крим

(вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг"

(Фіолентовське шосе, буд.5-А,Севастополь,99053)

3. Акціонерний комерційний банк "Трансбанк"

(вул. Фізкультури, 9,Київ 150,03150)