Постанова

від 09.04.2013 по справі 9/036-11/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. Справа№ 9/036-11/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Танцюрі Ю.Б.

за участю представників:

від позивача: Чаруха Р.Л. - керівник;

Зощенко О.Ю. - представник за дов. б/н від 21.03.2013р.;

Дяденко А.І. - представник за дов. б/н від 02.04.2013р.;

від відповідача: Савенко Р.В. - представник за дов. б/н від 25.10.2012р.;

від третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП»

на рішення господарського суду Київської області

від 24.01.2013р. (дата підписання - 31.01.2013р.)

у справі №9/036-11/18 (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Україна»

про стягнення 18 860 097,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго -БЛП" , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Україна" , про відшкодування збитків у розмірі 18 860 097,62 грн. Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказував, що ним з лютого 2008 року орендуються приміщення для виробничої діяльності та офісу договір оренди у ВАТ "Київхімременерго" строком на 36 місяців.

Однак, до реальної експлуатації приміщень позивач приступив лише з липня 2008 року, оскільки більша частина орендованих за договором приміщень була зайнята іншими орендарями. Як вказував позивач, ним за усним дозволом відповідача у орендованих приміщеннях, у зв'язку з їх непридатністю для ведення позивачем власної виробничої діяльності, за власний рахунок орендаря модернізовано цементний комплекс: закуплено додаткове обладнання та здійснені роботи по його монтажу для виробництва власної продукції -неавтоклавного газобетону «Стомекс». У зв'язку з відсутністю технічної води, без якої неможливе виробництво, за рахунок орендаря було проведено буріння свердловини і очищено каналізаційну систему, а також частково відремонтовано залізничну колію. Утім, у травні 2009 року ТОВ "Київхімременерго -БЛП" почав вимагати укладення нових договорів оренди, збільшуючи орендну плату та зменшуючи строк оренди. З 15 червня 2009 р. відповідачем була вимкнута електроенергія, а з 20 червня 2009 року- заблоковано доступ до виробничих приміщень позивача. Під тиском позивач змушений був підписати додатки до основного договору на невигідних для себе умовах. З серпня 2009 р. позивач в односторонньому порядку розірвав договір оренди та не допускає орендаря до орендованих приміщень . За твердженням позивача, саме з вини орендодавця строки запуску заводу по виробництву газобетону були зміщені , а отже позивач не зміг отримувати прибутки від власної господарської діяльності і за їх рахунок вчасно повертати кредит банку та відсотки за користування кредитом.

Як стверджував позивач, з травня 2009р. ним розпочато виробництво газобетону. Позивач розраховував, що платежі за оренду будуть виконуватися за рахунок доходів від виробничої діяльності та продажу готової продукції.

У зв'язку з наведеним заявлені позивачем вимоги , складаються із:

- відшкодування збитків у вигляді з упущеної вигоди та неотриманого прибутку виробництва внаслідок несвоєчасного виселення орендарів та блокування діяльності виробництва у розмірі 15 090 465 грн.;

- витрат, завданих здійсненням ремонтних робіт у приміщенні, включаючи буріння свердловини у розмірі 745 387,62 грн;

- витрат, пов'язаних з придбанням необхідного для обладнання для розвантаження цементу у розмірі 223 198 грн;

- втратою придатності необхідної для виробництва цементу суміші «пароутворювача», включаючи витрати на сплату його покупної вартості, транспортування та розмитнення , що складає на момент подання позову 958 200 грн.;

- витрат , понесених позивачем за сплату банку процентів та пені за користування кредитними коштами , наданих позивачу на поновлення обігових коштів, придбання обладнання, сировини, матеріалів, оплату робіт та послуг, пов'язаних з створенням виробництва газобетону.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2011 року у справі №9/036-11,з яким погодився суд Київський апеляційний господарський суд , у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року прийняті у справі №9/036-11 судові рішення скасовані, справу передано до господарського суду на новий розгляд в новому складі суду.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Київської області від 24 січня 2013 року у справі № 9/036-11/18 ( суддя - А.Ю. Кошик) позовні вимоги задоволені у сумі, підтвердженій в ході проведення судової економічної експертизи у справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, всього в обсязі 18 209 960,12 грн., у т.ч.: 15090465 грн. збитків пов'язаних з упущеною вигодою та недоотриманим прибутком виробництва, 587673,49 грн. збитків, пов'язаних з ремонтом орендованих приміщень, 223198 грн. збитків, пов'язаних з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, 465776,63 грн. збитків ,пов'язаних з закінченням терміну придатності будівельної суміші "Пароутворювач "ПОС-15", 1842847 грн. збитків, пов'язаних з відсотками та пенею за користування кредитними коштами та 59607,86 грн. судових витрат. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Задовольняючи позов , місцевий господарський суд погодився з доводами позивача і , врахувавши висновки судової економічної, дійшов до висновку , що позивач з березня по липень 2008 року і з липня 2009 року до розірвання з 27 жовтня 2011 р. договору оренди був протиправно позбавлений можливості користуватись орендованими приміщеннями, вчасно приступити до експлуатації орендованих приміщень, у зв'язку з чим строки запуску заводу з виробництва газобетону були пропущені, що спричинило перешкоди позивачу і неможливість здійснення ним господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом неавтоклавного газобетону "СТОМЕКС" і, відповідно, отримати прибутки від реалізації власно виробленої продукції - газобетону третім особам. До того ж суд першої інстанції визнав документально доведеними витрати позивача, пов'язані із пристосуванням орендованого приміщення до господарських потреб позивача, і витрати, пов'язані із сплатою відсотків та пені за користування позивачем кредитом, наданим банком, поклавши відповідальність за їх відшкодування на відповідача у справі. Місцевий господарський суд на підставі оцінки листів охоронної фірми, яка здійснювала діяльність з охорони приміщень відповідача та листа Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень ДТГО "Південно-західна залізниця" станції Васильків від 03.03.2011 року, визнав обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем умов Договору оренди з 14.07.2009 року , шляхом створення перешкод позивачу у користуванні орендованими приміщеннями, не допущенням позивача на під'їздну колію для розвантаження вагонів , які надійшли позивачу як вантажоотримувачу (зазначена під'їздна колія знаходиться на території відповідача), блокуванням господарської (виробничої) діяльності позивача, чим унеможливив здійснення позивачем запланованої господарської діяльності .

Не погоджуючись із висновками та мотивами судового рішення , відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго - БЛП" , звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду , обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи , які місцевий господарський суд визнав встановленими, та допущені порушення норм матеріального права, просив рішення господарського суду скасувати , прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. у справі №9/036-11/18 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Іоннікова І.А., Гончаров С.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 09.04.2013р.

21.03.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у даній справі, в якій ТОВ «Скорпіон» просило:

- накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Київхімременерго-БЛП», що знаходиться на його банківських рахунках у розмірі 18 283 632,82 грн.;

- накласти арешт на належне ТОВ «Київхімременерго-БЛП» нерухоме майно, в т.ч. частину приміщення цеху ЗБІ, площею 1 354 кв.м., склад заповнювачів, площею 603,9 кв.м., офісне приміщення в адміністративно-побутовому копусі цеху ЗБІ, площею 49,6 кв.м., приміщення їдальні, площею 293,1 кв.м., вартістю в межах 18 283 632,82 грн., що розташоване за адресою: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б;

- накласти арешт на належне ТОВ «Київхімременерго-БЛП» рухоме майно, вартістю в межах 18 283 632,82 грн.;

- заборонити ТОВ «Київхімременерго-БЛП» вчиняти дії, спрямовані на відчуження, у т.ч., але не виключно: продаж, дарування, внесення до статутного капіталу підприємств, передання в заставу, управління, тощо, належного йому майна вартістю в межах 18 283 632,82 грн.

Третя особа процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалася, хоча про час і місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомила.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що неявка представника третьої особи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №9/036-11/18.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати прийняте судом першої інстанції рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти у цій частині новий судовий акт про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Представники позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечили, просили рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія не може погодитися з висновком місцевого господарського суду, як з безпідставним , щодо несвоєчасної передачі в оренду орендованих позивачем приміщень, внаслідок їх зайняття іншими особами , виходячи з такого.

Однією з істотних умов договору оренди є об'єкт оренди .

В силу ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним актом , який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору майна, якщо інше не передбачено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. За змістом ч. 3 цієї статті наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі . Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності , річ вважається такою, що передана йому у належному стані .

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що орендодавець не відповідає за неможливість здійснення орендарем господарської діяльності в орендованих приміщення, якщо приміщення, визнані придатними для мети оренди , а під час прийняття приміщення у користування і володіння об'єкт оренди був оглянутий орендарем і прийнятий ним без зауважень .

До того ж несвоєчасне передання у володіння об'єкту оренди орендодавцем може мати місце тоді, коли ці обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи випливає, що 12.02.08 р. між Орендодавцем -Відкритим акціонерним товариством "Київхімременерго", правонаступником якого є створене внаслідок перетворення Відкритого акціонерного товариства у Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП", з Орендарем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" - був укладений договір про оренду приміщення № 0002/05/02/2008 (надалі - Договір від 12.02.08 ). Предметом договору є передання орендодавцем орендарю у тимчасове платне користування наступні приміщення: частина цеху ЗБІ площею 1354 кв.м., склад заповнювачів площею 609,3кв.м., офісне приміщення в адміністративному-побутовому корпусі цеху ЗБІ площею 49,6кв.м., тобто приміщення загальною площею 2012,9кв.м., яке знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б. Строк оренди згідно з п.4.1. Договору від 12.02.08 становить 35 місяців з моменту передачі об'єкта оренди згідно акту прийому -передачі ( а.с 13-17, т. 2).

Порядок передачі об'єкта оренди визначений п. 3 Договору від 12.02.08.

Відповідно до п. 3.4 договору об'єкт вважається переданим позивачу з моменту підписання акту прийому-передачі.

На заперечення доводів позивача про невиконання орендодавцем умов Договору від 12.02.08 у частині передачі визначеного Договором об'єкту оренди у користування орендарю Відповідачем в якості доказу надано підписаний та скріплений мокрими печатками сторін Акт прийому-передачі спірних приміщень ( а.с. 18,т. 2).

Як вбачається зі змісту даного Акту, який є додатком № 1 до спірного договору, сторони погодили, що орендована площа переданих приміщень становить: виробниче приміщення 1963,3 кв.м. та офісне приміщення 49,6 кв.м.

Акт прийому-передачі підписано без зауважень та застережень орендаря , що свідчить про відсутність невідповідностей стану об'єкту оренди умовам, погодженим сторонам у розділі 1 Договору від 12.02. 08 , адже за умовами п.п. 3.1. ,3.2. ,3.3. Договору від 12.02.08, приймання-передача об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін , при цьому комісія перевіряє стан об'єкта та всі його невідповідності розділу 1 цього договору, а акт прийому-передачі підписується членами двосторонньої комісії протягом 3 днів з дня початку дії даного договору (п.п. 3.1., 3.2,3.3 договору).

До того ж у пункті 3 Акту зроблена відмітка про те, що сторони підтверджують відсутність будь-яких зауважень і претензій до орендованих приміщень, а саме: до планування, дизайну, монтажу і фарбування стін та перегородок, напільному покриттю, стелі, іншим роботам, проведеним орендодавцем , відсутність претензій стосовно порядку та строків передачі орендованого приміщення, а також умовам цього договору.

Підписуючи акт прийому-передачі , сторони засвідчили початок оренди і встановили, що підтвердженням початку оренди є те, що орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування виробниче приміщення 1963,3 кв.м. та офісне приміщення 49,6 кв.м., які знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б; Строк оренди починається 01.03.2008 р. та закінчується 31.01.2011 р.

01.06.08 р. сторони підписали доповнення до Договору від 12.02.08, відповідно до якого у зв'язку із збільшенням з 01.06.2008 площі оренди виклали Предмет договору у новій редакції ( із складенням у цей же день Акту прийому-передачі приміщень ) , визначивши об'єкт оренди як : частину цеху ЗБІ , площею 1808,6 кв.м. (об'єкт 1), склад заповнювачів, площею 609,3 кв.м. (об'єкт 2) , офісне приміщення в адміністративно-побутовому корпусі цеху ЗБІ , площею 49,6 кв.м. (об'єкт 3) , загальною площею всього 2922,1 кв.м. , яке знаходиться аз адресою с. Багрин Васильківського району Київської області, вул.. Київська 1-Б . Цим же доповненням викладено у новій редакції п. 5.2. розділу 5 Договору від 12.02.08 р. та встановлено розмір орендної плати за користування вказаним у п.1.1. Цього Договору приміщення , починаючи з 01.06.2008 р. , у розмірі 62 927,50 грн. ( а.с. 19, т. 2)

Відсутність будь-яких зауважень і претензій до орендованих приміщень, а саме: до планування, дизайну, монтажу і фарбування стін та перегородок, напільному покриттю, стелі, іншим роботам, проведеним відповідачем, відсутність претензій стосовно порядку та строків передачі орендованого приміщення, а також умовам додаткового договору зафіксовано у Акті від 01.06.08( а.с. 20 ,т. 2 )

01.07.09 р. сторони підписали доповнення до Договору , де виклали предмет Договору від 12.02.08 , у новій редакції , за змістом якого "у відповідності із Цим Договором Орендодавець здав, а Орендар прийняв у строкове платне орендне користування частину цеху ЗБВ, площею 1808,60 кв.м. (об'єкт 1), приміщення їдальні , площею 293,1.квм. (об'єкт 2) та приміщення складу заповнювачів , площею 609,3 кв.м., (об'єкт 3), склад відкритого зберігання, площею 750 кв.м. (об'єкт 4) та офісне приміщення в адміністративно- побутовому корпусі цеху ЗБВ, площею 49,6 кв.м. (об'єкт 5) , загальною площею 3 510,60 кв.м. , що знаходиться за адресою с. Багрин Васильківського району Київської області, с. Багрин, вул.. Київська,1-Б." (а.с. 21-22, т. 2).

П. 1.2. цього Договору визначено, що об'єкт 1 , об'єкт 2 та об'єкт 3 відносяться до категорії виробничих приміщень, об'єкт 4 відноситься до категорії відкритих складів, об'єкт 5 відноситься до категорії офісних приміщень. Також викладено у новій редакції розділ 5 Договору від 12.02.08 "Орендна плата і порядок розрахунків".

01.07.2009 р. підписали та засвідчили печатками Акт передачі у користування орендарюз 01.07.209 р. по 31.01.2011 р. орендованої площі: частини цеху ЗБВ, площею 1808,60 кв.м., приміщення їдальні, площею 293,1.квм., приміщення складу заповнювачів , площею 609,3 кв.м., склад відкритого зберігання, площею 750 кв.м. та офісне приміщення в адміністративно- побутовому корпусі цеху ЗБВ, площею 49,6 кв.м (а.с.23, т.2).

Пунктом 3 Акту сторони від 01.07.09 підтверджена відсутність будь-яких зауважень і претензій до додатково переданих приміщень, а саме: до планування, дизайну, монтажу і фарбування стін та перегородок, напільному покриттю, стелі, іншим роботам, проведеним відповідачем, відсутність претензій стосовно порядку та строків передачі орендованого приміщення, а також умовам договору.

Доводи позивача про укладення ним додаткових договорів під тиском не знаходять свого підтвердження, адже позивач не звертався до суду з позовом про визнання договорів недійсними як таких, що укладені з пороком волі.

Судова колегія вважає, що єдиним належним і допустимим доказом виконання орендодавцем зобов'язань з передачі орендарю у користування та/або володіння об'єкту оренди є передаточний акт, а не покази свідків чи пояснення третьої особи (ТОВ "ЄВРОФОРМАТ-Україна" ).

Тим більше, що правові наслідки непередання майна наймодавцем наймачеві встановлені ст.766 ЦК України.

У цьому зв'язку судова колегія зауважує, що матеріали справи не містять доказів, а позивач у своїх доводах не посилається на ту обставину, що відповідач відмовився від передачі об'єкту оренди орендарю, і орендар звертався до суду з позовом про зобов'язання орендодавця передати йому орендоване майно, шляхом складення акту прийому- передачі, або ж - відмовився від договору найму та вимагав відшкодування завданих йому збитків.

За таких обставин справи висновки суду першої інстанції про те, що з вини відповідача до реальної експлуатації орендованих у відповідача приміщень за Договором від 12.02.08 р. позивач приступив лише з 14.07.2008 року, оскільки більша частина орендованих позивачем приміщень, була фактично зайнята ТОВ "ЄВРОФОРМАТ-Україна", ґрунтуються на непідтверджених належними і допустимими доказами доводах.

З наявних у матеріалах справи копій договорів про оренду приміщення від 01.07.07 та від 01.06.2008р ( а.с 144- 153,т. 1 ) між відповідачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "ЄВРОФОРМАТ-Україна" вбачається, що об'єкти оренди за вказаними договорами та за Договором від 12.02.08 є різними як за описом об'єкту оренди , так і за адресою.

Так об'єктом оренди за договором від 01.07.07 р. з ТОВ "ЄВРОФОРМАТ-Україна" є виробниче приміщення, площею 1354 кв.м., яке знаходиться за адресою смт. Калинівка Васильківського району Київської області , вул.. Залізнична 1. ,а за договором від 01.06.08 р. - виробниче приміщення механічних майстерень, площею 490 кв.м. та відкрита складська ділянка 120 кв.м, які знаходяться у с. Багрин Васильківського району Київської області, вул.. Київська 1-Б.

Судова колегія вважає, що укладенню доповнень до Договору від 12.02.2008р. у червні 2008 р. та у липні 2009 року з визначенням нового предмету договору оренди та розмір орендної плати, суд першої інстанції надав невірної правової оцінки, на підставі якої дійшов до хибного висновку про поступове і несвоєчасне виконання орендодавцем умов Договору від 12.02.08р. у частині передачі орендарю об'єкту оренди, визначеного у розділі 1 Договору. Утім, матеріали справи не містять доказів існування станом на 12.02.2008 р. письмового зобов'язання відповідача передати позивачу в оренду приміщень в обсязі об'єктів, які позивач отримав у червні 2008р. за адресою с. Багрин Васильківського району Київської області, с. Багрин, вул. Київська,1-Б.

Отже, висновок господарського суду про те, що у зв'язку з несвоєчасним виселенням попередніх орендарів з орендованого приміщення позивач зміг фактично приступити до володіння приміщенням лише з липня 2008 року, суперечить встановленим судом апеляційної інстанції обставинам, а тому відсутня вина відповідача у невчасній передачі ручі, визначеній договором оренди у володіння орендаря.

Суд першої інстанції не знайшов протиріч у доводах позивача ,а останній їх не усунув, у частині вимог про стягнення з відповідача збитків, пов'язаних з втратою придатності сухої будівельної суміші «пороутворювач ПОС-15» внаслідок того, що позивач зміг фактично приступити до користування орендованими приміщеннями лише з липня 2008 року. Як встановлено судом апеляційної інстанції, суха будівельна суміш «пороутворювач ПОС-15» на загальну суму 516 255, 20 грн. була придбана позивачем у серпні 2008 року і втратила свої якості через шість місяців ,тобто у квітні 2009 року. , тоді як обставини, на які посилався позивач ,відносяться до липня 2008р. і до червня 2009р. (блокування відповідачем проїзду до орендованого майна).

Очевидної відсутності причинно-наслідкового зв'язку між виконанням договору оренди відповідачем та виконанням грошових зобов'язань позивача перед банком за кредитним договором, місцевий господарський суд не помітив, у той час, як сплата процентів за користування кредитом не є збитками позичальника , а є платою за кредит, несвоєчасність оплати яких має наслідком відповідальність у вигляді нарахування пені.

До того ж, як встановив суд апеляційної інстанції, протиправної поведінки (бездіяльності) при виконанні договорів оренди відповідач у частині передачі орендарю орендованого приміщення не допустив, а доводи позивача з цього приводу суперечать фактичним обставинам справи.

Що стосується вимог про відшкодування орендодавцем витрат, пов'язаних із проведенням орендарем ремонтних робіт в орендованих приміщеннях, завезенням та монтуванням необхідного для налаштування власної господарської діяльності обладнання , здійснення робіт з буріння свердловини, очищення каналізаційної системи, а також частковий ремонт залізничної колії, то удова колегія при перегляді справи в апеляційному порядку, виходить з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 17.05.2011 року про припинення провадження у справі №2/57 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП" до ТОВ "Скорпіон" про розірвання договору про оренду приміщення №0002/05/02/2008 від 12.02.2008 року, абзацу 4 сторінки 3 описово-мотивувальної частини постанови від 30.11.2011 року Київського апеляційного господарського суду у справі №7/132, укладений між сторонами Договір про оренду приміщення від 12.02.2008 року визнано розірваним з 27.10.2011 року.

Викладені в ухвалі Господарського суду м. Києва від 17.05.2011 року про припинення провадження у справі №2/57 та постанові від 30.11.2011 року Київського апеляційного господарського суду у справі №7/132 обставини є встановленими і доведеними юридичними фактами, які не підлягають доказуванню.

З урахуванням ст.786 ЦК України, вимоги наймача, пов'язані з відшкодуванням витрат на поліпшення речі, виникають з моменту припинення договору найму.

Місцевий господарський суд, задовольняючи вказані вимоги з посиланням на ст. 778 ЦК України у межах, підтверджених висновком експертизи суми у розмірі 587673,49 грн., вказав, що в процесі налагодження позивачем виробничого циклу, розміщення, облаштування та монтажу обладнання для запуску виробництва газобетону (після підписання між сторонами вказаного акту прийому-передачі), позивачу стало відомо, що стан, в якому перебувають орендовані у відповідача приміщення, є непридатним для налагодження позивачем виробництва.

З такими висновками погодитися неможна , оскільки вони зроблені судом першої інстанції без належного аналізу ним умов договору та прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

Разом з тим, місцевий господарський суд не врахував, що категорії «поліпшення орендованого майна», «капітальний ремонт» і «поточний ремонт» орендованого майна не є тотожніми.

Невіддільні поліпшення завжди здійснюються за згодою орендодавця (ч. 1 ст. 778 ЦК України). При цьому, з огляду на ч. 4 ст. 778 ЦК України, у результаті поліпшень орендованого майна створюється нова річ або внаслідок поліпшень до речі додаються раніше неіснуючі корисні функції.

Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ч. 1 ст. 776 ЦК України)

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору , наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч.2 ст.776 ЦК України).

Капітальний ремонт розглядається як відновлення основних частин (конструктивних елементів) орендованого майна, без якого останнє неможливо використовувати за призначенням.

За умовами Договору від 12.02.2008 р., у редакції від 01.06.2008 та від 01.07.2009р., цільове призначення об'єкту оренди визначено у п.2.1. - «об'єкт передається орендарю з метою розміщення офісу та організації виробничих процесів».

До того ж, орендар зобов'язувався використовувати об'єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. договору; за власний рахунок виконати будівельно-монтажні роботи по заміні вікон, воріт, а також провести утеплювання та оздоблення фасаду об'єкту, при чому ці витрати не підлягають зарахуванню до орендної плати (п. 6.1.1. ,6.1.2.), нести всі витрати з експлуатації об'єкту , що орендується, самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкту протягом строку оренди для утримання його у належному стані, за власний рахунок усувати несправності комунікацій об'єкта ( п. 6.1.5, 6.1.8,6.1.9).

Утім, орендар має право за письмовим дозволом орендодавця проводити реконструкцію, технічне переобладнання, яке обумовлює підвищення вартості орендованого майна (7.1.2.)

Як передбачено у п. 8.5. та п. 8.6. Договору від 12.02.2008, «поліпшення , зроблені орендарем без згоди орендодавця, якщо їх можна відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, орендар повинен відокремити та вивезти до моменту передачі об'єкта. Невідокремлені поліпшення та поліпшення, які неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, переходять у власність орендодавця без відшкодування з моменту підписання акту прийому-передачі. Якщо договір розривається достроково, орендодавець відшкодовує орендарю вартість капітального ремонту та або реконструкції і всіх інших поліпшень об'єкту згідно документів, що підтверджують фактичні витрати орендаря на їх проведення і тільки тих, що зроблені за умови отримання попередньої письмової згоди орендодавця, або які в подальшому погоджені у письмовій формі.».

З умов договору випливає, що позивачу у момент прийняття об'єкту оренди у володіння, як випливає з актів прийому-передачі від 01.03.2008 р, від 01.06.2008 та від 01.07.2009р., був відомий технічний стан об'єкту оренди і його придатність для використання у власній господарській діяльності у відповідності до мети оренди .

Реконструкція та технічне переобладнання об'єкту оренди під виробництво неавтоклавного газобетону "СТОМЕКС" із розміщенням спеціалізованого технологічного обладнання та пульту управління газо -бетонною лінією, а також буріння свердловини потребувало письмового дозволу орендодавця, який у матеріалах справи відсутній, і орендодавець надання орендарю такого письмового дозволу заперечував.

Отже, у разі можливості технічного демонтажу придбаного та змонтованого позивачем обладнання (віддільні поліпшення)без шкоди для орендованому об'єкту, орендар вправі отримати таке обладнання, в іншому випадку - такі поліпшення, як невідокремлені, - мають залишатися у власності орендодавця у відповідності до п.8.5. та п.8.6. Договору від 12.02.2008.

Що стосується очищення каналізаційної системи, то такі роботи мають характер поточного ремонту і, в силу пунктів 6.1.8,6.1.9 Договору, повинні здійснюватися за рахунок орендаря без відшкодування йому витрат.

Відносно доводів позивача про здійснення ним часткового ремонту залізничної колії для можливості приймання вагонів, то по-перше, залізнична колія не була включена до об'єкту оренди за Договором, а по-друге витрати на здійснення такого ремонту не знайшли свого документального підтвердження ні платіжними документами платника (позивача), ні наявними у справі актами виконаних робіт по такому ремонту.

Таким чином, висновки місцевого господарського суду про покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, пов'язаних із капітальним та поточним ремонтом приміщень, придбанням орендарем технічного обладнання для налагодження господарської діяльності, що потягло поліпшення об'єкту оренди, постановлені з орушенням норм матеріального права та без урахування прав та обов'язків сторін, визначених договором , а відтак, для задоволення цих вимог підстави були відсутніми.

Крім того, при вирішення спору , суд першої інстанції, безпідставно визнавши обгрунтованими доводи позивача, не врахував приписи ч.1 ст. 22, ст.. 611 , ст. 225 , 623 ЦК України та ст. 224 ГК України, і заснував свої висновки лише на висновку судового експерта КНДІСЕ МЮ України Тихоненко І. П. ( а.с . 105-116, т. 4).

Натомість, судова колегія вважає, що покладення на особу відповідальності у вигляді відшкодування збитків є метою судочинства, при цьому ступінь та форму вини особи, до якої заявлені вимоги про відшкодування збитків , зобов'язаний обґрунтувати і встановити суд, як і визначити причинно-наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою особи. Перед судовими експертами неприпустимо ставити правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про правову оцінку дій сторін. Така правова позиція викладена у п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи». Між тим, суд першої інстанції передав на вирішення експерта питання правового характеру, заздалегідь визнавши витрати позивача збитками і пов'язавши їх з бездіяльністю та протиправною поведінкою відповідача під час дії і після розірвання договору оренди приміщення, яку встановив бездоказово.

При вирішенні спору суд першої інстанції повинен був правильно проаналізувати норми матеріального права , зокрема, ч. 1 статті 22, статтю 611, ч.1 перша ст.. 623 Цивільного кодексу України, ст.. 224 ГК України . ) і встановити для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправну поведінку, дію чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Оскільки наявності повного складу цивільного правопорушення апеляційний господарський суд за результатами перегляду справи не встановив, підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків на заявлену суму не знайдено.

За таких обставин справи, постановлене місцевим господарським судом рішення у частині задоволених позовних вимог не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні позову на заявлену позивачем суму у розмірі 18860097,62 грн. Натомість у тій частині оскаржуваного судового акту , у якому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зазначивши про це у резолютивній частині рішення, оскаржений судовий акт - слід залишити без змін.

Прийняття нового рішення за наслідками перегляду справи судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову повністю потребує нового розподілу судових витрат. Судові витрати, у т.ч. пов'язані з проведенням судової експертизи, слід в порядку ст. 49 ГПК України покласти на позивача у справі, як і судовий збір у розмірі 43 410 грн. за подання апелянтом апеляційної скарги, стягнувши вказаний збір на користь відповідача з позивача у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» на рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013р. у справі №9/036-11/18 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013р. у справі №9/036-11/18 в частині задоволених позовних вимог скасувати.

Прийняти у цій частині нове судове рішення, про відмову у задоволенні позову.

Здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, які покласти на позивача.

В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013р. у справі №9/036-11/18 залишити без змін.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 5-б, код ЄДРПОУ 21631124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» (08623, Київська обл., Васильківський р-н, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б, код ЄДРПОУ 00203140) 43 410,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

5. Матеріали справи №9/036-11/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Іоннікова І.А.