Постанова

від 10.07.2013 по справі 9/036-11/18

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 9/036-11/18 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМирошниченка С.В., Суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. у справі№ 9/036-11/18 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроформат Україна" простягнення 18 860 097,62 грн.

За участю представників: позивача:Чаруха Р.Л.; Лисечко К.Є.; відповідача:Савенко Р.В.; третьої особи:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго -БЛП" , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Україна", про відшкодування збитків у розмірі 18 860 097,62 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Київської області від 24.01.2013 р. у справі № 9/036-11/18 ( суддя - А.Ю. Кошик) позовні вимоги задоволені у сумі, підтвердженій в ході проведення судової економічної експертизи у справі, всього в обсязі 18 209 960,12 грн., у т.ч.: 15090465 грн. збитків пов'язаних з упущеною вигодою та недоотриманим прибутком виробництва, 587673,49 грн. збитків, пов'язаних з ремонтом орендованих приміщень, 223198 грн. збитків, пов'язаних з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, 465776,63 грн. збитків, пов'язаних з закінченням терміну придатності будівельної суміші "Пароутворювач "ПОС-15", 1842847 грн. збитків, пов'язаних з відсотками та пенею за користування кредитними коштами та 59607,86 грн. судових витрат. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. (судді: Кропивна Л.В., Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

12.02.2008 р. між Орендодавцем - Відкритим акціонерним товариством "Київхімременерго", правонаступником якого є створене внаслідок перетворення Відкритого акціонерного товариства у Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП", з Орендарем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" - був укладений договір про оренду приміщення № 0002/05/02/2008 (надалі - Договір від 12.02.2008 р.). Предметом договору є передання орендодавцем орендарю у тимчасове платне користування наступні приміщення: частина цеху ЗБІ площею 1354 кв.м., склад заповнювачів площею 609,3 кв.м., офісне приміщення в адміністративному-побутовому корпусі цеху ЗБІ площею 49,6 кв.м., тобто приміщення загальною площею 2012,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б. Строк оренди згідно з п.4.1. Договору від 12.02.2008 р. становить 35 місяців з моменту передачі об'єкта оренди згідно акту прийому -передачі.

Відповідно до п. 3.4 договору об'єкт вважається переданим позивачу з моменту підписання акту прийому-передачі

Як вбачається зі змісту даного Акту, який наявний в матеріалах справи, сторони погодили, що орендована площа переданих приміщень становить: виробниче приміщення 1963,3 кв.м. та офісне приміщення 49,6 кв.м.

Акт прийому-передачі підписано без зауважень та застережень орендаря , що свідчить про відсутність невідповідностей стану об'єкту оренди умовам, погодженим сторонам у розділі 1 Договору від 12.02.2008 р., адже за умовами п.п. 3.1. ,3.2. ,3.3. Договору від 12.02.2008 р., приймання-передача об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін, при цьому комісія перевіряє стан об'єкта та всі його невідповідності розділу 1 цього договору, а акт прийому-передачі підписується членами двосторонньої комісії протягом 3 днів з дня початку дії даного договору.

До того ж у пункті 3 Акту зроблена відмітка про те, що сторони підтверджують відсутність будь-яких зауважень і претензій до орендованих приміщень, а саме: до планування, дизайну, монтажу і фарбування стін та перегородок, напільному покриттю, стелі, іншим роботам, проведеним орендодавцем, відсутність претензій стосовно порядку та строків передачі орендованого приміщення, а також умовам цього договору.

Підписуючи акт прийому-передачі , сторони засвідчили початок оренди і встановили, що підтвердженням початку оренди є те, що орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування виробниче приміщення 1963,3 кв.м. та офісне приміщення 49,6 кв.м., які знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б; Строк оренди починається 01.03.2008 р. та закінчується 31.01.2011 р.

Відсутність будь-яких зауважень і претензій до орендованих приміщень, а саме: до планування, дизайну, монтажу і фарбування стін та перегородок, напільному покриттю, стелі, іншим роботам, проведеним відповідачем, відсутність претензій стосовно порядку та строків передачі орендованого приміщення, а також умовам додаткового договору зафіксовано у Акті від 01.06.2008 р.

Отже, Вищий господарський суд України погоджується з судом апеляційної інстанції, що єдиним належним і допустимим доказом виконання орендодавцем зобов'язань з передачі орендарю у користування та/або володіння об'єкту оренди є передаточний акт, а не покази свідків чи пояснення третьої особи.

Відповідно, апеляційний господарський суд вірно зауважує, що матеріали справи не містять доказів, а позивач у своїх доводах не посилається на ту обставину, що відповідач відмовився від передачі об'єкту оренди орендарю, і орендар звертався до суду з позовом про зобов'язання орендодавця передати йому орендоване майно, шляхом складення акту прийому- передачі, або ж - відмовився від договору найму та вимагав відшкодування завданих йому збитків.

Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що з вини відповідача до реальної експлуатації орендованих у відповідача приміщень за Договором від 12.02.2008 р. позивач приступив лише з 14.07.2008 р., оскільки більша частина орендованих позивачем приміщень, була фактично зайнята ТОВ "ЄВРОФОРМАТ-Україна", ґрунтуються на непідтверджених належними і допустимими доказами доводах.

Отже, Вищий господарський суд України прийшов до висновку про те, що у зв'язку з несвоєчасним виселенням попередніх орендарів з орендованого приміщення позивач зміг фактично приступити до володіння приміщенням лише з липня 2008 року, суперечить вірно встановленим судом апеляційної інстанції обставинам, а тому відсутня вина відповідача у невчасній передачі ручі, визначеній договором оренди у володіння орендаря.

Що стосується вимог про відшкодування орендодавцем витрат, пов'язаних із проведенням орендарем ремонтних робіт в орендованих приміщеннях, завезенням та монтуванням необхідного для налаштування власної господарської діяльності обладнання, здійснення робіт з буріння свердловини, очищення каналізаційної системи, а також частковий ремонт залізничної колії, то касаційний суд погоджується с судом апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судами, згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 р. про припинення провадження у справі № 2/57 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхімременерго-БЛП" до ТОВ "Скорпіон" про розірвання договору про оренду приміщення № 0002/05/02/2008 від 12.02.2008 р., абзацу 4 сторінки 3 описово-мотивувальної частини постанови від 30.11.2011 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/132, укладений між сторонами Договір про оренду приміщення від 12.02.2008 р. визнано розірваним з 27.10.2011 р.

Викладені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 р. про припинення провадження у справі № 2/57 та постанові від 30.11.2011 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/132 обставини є встановленими і доведеними юридичними фактами, які не підлягають доказуванню.

З урахуванням ст. 786 ЦК України, вимоги наймача, пов'язані з відшкодуванням витрат на поліпшення речі, виникають з моменту припинення договору найму.

Невіддільні поліпшення завжди здійснюються за згодою орендодавця (ч. 1 ст. 778 ЦК України). При цьому, з огляду на ч. 4 ст. 778 ЦК України, у результаті поліпшень орендованого майна створюється нова річ або внаслідок поліпшень до речі додаються раніше неіснуючі корисні функції.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору , наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч.2 ст.776 ЦК України).

Капітальний ремонт розглядається як відновлення основних частин (конструктивних елементів) орендованого майна, без якого останнє неможливо використовувати за призначенням.

За умовами Договору від 12.02.2008 р., у редакції від 01.06.2008 р. та від 01.07.2009 р., цільове призначення об'єкту оренди визначено у п.2.1. - "об'єкт передається орендарю з метою розміщення офісу та організації виробничих процесів".

До того ж, орендар зобов'язувався використовувати об'єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. договору; за власний рахунок виконати будівельно-монтажні роботи по заміні вікон, воріт, а також провести утеплювання та оздоблення фасаду об'єкту, при чому ці витрати не підлягають зарахуванню до орендної плати (п. 6.1.1. ,6.1.2.), нести всі витрати з експлуатації об'єкту, що орендується, самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкту протягом строку оренди для утримання його у належному стані, за власний рахунок усувати несправності комунікацій об'єкта ( п. 6.1.5, 6.1.8,6.1.9).

Утім, орендар має право за письмовим дозволом орендодавця проводити реконструкцію, технічне переобладнання, яке обумовлює підвищення вартості орендованого майна (7.1.2.)

З умов договору випливає, що позивачу у момент прийняття об'єкту оренди у володіння, як випливає з актів прийому-передачі від 01.03.2008 р, від 01.06.2008 та від 01.07.2009р., був відомий технічний стан об'єкту оренди і його придатність для використання у власній господарській діяльності у відповідності до мети оренди.

Реконструкція та технічне переобладнання об'єкту оренди під виробництво неавтоклавного газобетону "СТОМЕКС" із розміщенням спеціалізованого технологічного обладнання та пульту управління газо - бетонною лінією, а також буріння свердловини потребувало письмового дозволу орендодавця, який у матеріалах справи відсутній, і орендодавець надання орендарю такого письмового дозволу заперечував.

Отже, у разі можливості технічного демонтажу придбаного та змонтованого позивачем обладнання (віддільні поліпшення) без шкоди для орендованому об'єкту, орендар вправі отримати таке обладнання, в іншому випадку - такі поліпшення, як невідокремлені, - мають залишатися у власності орендодавця у відповідності до п.8.5. та п.8.6. Договору від 12.02.2008 .ррррррр р. Що стосується очищення каналізаційної системи, то такі роботи мають характер поточного ремонту і, в силу пунктів 6.1.8,6.1.9 Договору, повинні здійснюватися за рахунок орендаря без відшкодування йому витрат.

Відносно доводів позивача про здійснення ним часткового ремонту залізничної колії для можливості приймання вагонів, то апеляційний суд вірно зазначив, що залізнична колія не була включена до об'єкту оренди за Договором та витрати на здійснення такого ремонту не знайшли свого документального підтвердження ні платіжними документами платника (позивача), ні наявними у справі актами виконаних робіт по такому ремонту.

За таких обставин справи, постановлене місцевим господарським судом рішення у частині задоволених позовних вимог не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому обґрунтовано було скасовано апеляційним господарським судом з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні позову на заявлену позивачем суму у розмірі 18860097,62 грн.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. у справі № 9/036-11/18 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере