Рішення

від 24.01.2013 по справі 9/036-11/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2013 р. Справа № 9/036-11/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго - БЛП»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроформат Україна»

про стягнення 18860097,62 грн.

Представники:

Від позивача: Нощенко О.Б., Чаруха Р.Л.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго -БЛП» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Україна» про стягнення 18860097,62 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2011 року у справі №9/036-11 в задоволенні позову відмовлено повністю.

За результатами апеляційного перегляду рішення господарського суду від 28.04.2011 року у справі №9/036-11 постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року рішення господарського суду від 28.04.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року та рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2011 скасовано, справу №9/036-11 передано до господарського суду на новий розгляд в новому складі суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суддю А.Ю.Кошика визначено для розгляду справи №9/036-11.

Ухвалою суду від 05.04.2012 року провадження у справі зупинено відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України на час проведення судової економічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

До Господарського суду Київської області 26.11.2012 року повернулись матеріали справи № 9/036-11/18 та висновок експертизи.

Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, тому провадження у справі №9/036-11/18 було поновлено відповідно до ухвали суду від 11.12.2013 року та призначено судове засідання на 10.01.2013 року.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.01.2013 року не з'явилась.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.01.2013 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач в судовому засіданні пояснень по суті спору не надав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та наданти суду пояснення по суті спору. Розгляд справи відкладався до 24.01.2013 року.

В судовому засіданні 24.01.2013 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач та третя особа в судове засідання 24.01.2013 року не з'явились, відповідач обгрунтованих пояснень по суті спору не надав.

Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач в своєму клопотанні стверджує, що його уповноваженим представником є Савенко Р.В., який не може прибути в судове засідання у зв'язку з участю в розгляді іншої справи в Рівненському міському суді.

Дослідивши викладені в клопотанні обставини, судом встановлено, що протягом розгляду справи відповідача представляв Шевчук П.В., довіреність якого дійсна до 09.01.2014 року і не відкликалась. Таким чином, викладені в клопотанні відповідача обставини не обґрунтовують неможливість забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника. Крім того, відповідачем не наведено обставин, які обґрунтовують неможливість надання до матеріалів справи додаткових пояснень (відзиву з врахування результатів проведеної експертизи) та відповідних доказів.

Крім того, враховуючи закінчення визначених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду спору, наявність в матеріалах справи доказів та пояснень сторін (відповідачем не заявлено про необхідність надання додаткових доказів та пояснень), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін Господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених в позові обставин та доданих до позову доказів, Товариством з обмеженою відповідальністю «СКОРПІОН» (позивачем) 12.02.2008 року був підписаний Договір за № 0002/05/02 оренди приміщення з Відкритим акціонерним товариством «Київхімременерго» (відповідача).

За умовами п.п.1.1 Договору відповідач передає, а позивач приймає в тимчасове платне користування наступні приміщення: частину цеху ЗБІ площею 1354 кв.м., склад заповнювачів площею 609,3кв.м., офісне приміщення в адміністративному-побутовому корпусі цеху ЗБІ площею 49,6кв.м., приміщення загальною площею 2012,9кв.м., яке знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин Васильківського району Київської області, вул. Київська,1-Б.

Оренда зазначеного приміщення здійснювалась позивачем з метою розміщення спеціалізованого технологічного обладнання з виробництва власної продукції - неавтоклавного газобетону «СТОМЕКС», а також для розвантаження, складування сировини та зберігання готової продукції.

Як передбачено п. 4.1 Договору, Договір починає діяти з 01.03.2008 року строком на 36 місяців з моменту передачі об'єкта оренди, однак, у зв'язку з несвоєчасним виселенням попередніх орендарів зі спірного приміщення, позивач зміг фактично приступити до користування приміщенням лише з липня 2008 року.

В зв'язку з тим, що надані позивачу в оренду приміщення були не придатними для розміщення запланованого виробництва, за усною попередньою домовленістю з відповідачем було отримано дозвіл на ремонтні роботи, необхідні для підготовки приміщення до виробництва. В ході проведення ремонтних робіт було укладено Договір №14/7 від 14.07.2008 року з будівельно-підрядною організацією на ремонтні роботи орендованих приміщень на загальну суму 650 000 грн., крім того, у зв'язку з відсутністю обіцяної відповідачем технічної води, без якої неможливе виробництво газобетону, позивачем було оплачено буріння свердловини вартістю 95 387,62 грн. згідно Договорів № 14/10/08 від 14.10.2008 року та № 19/09/08 від 19.09.2008 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідро-С», а також профінансовано очищення каналізаційної системи. Також, для можливості приймання вагонів було проведено частковий ремонт залізничних колій.

Позивач стверджує, що з вини відповідача він не мав можливості своєчасно приступити до експлуатації виробничих приміщень, строки запуску заводу з виробництва газобетону «СТОМЕКС» були порушені, більшість робіт проводились в несприятливих умовах, що призвело до підвищення вартості виробництва та затягування строків пуско-налагоджувального періоду.

Існуючий на території комплекс для розвантаження та складування цементу був технічно не придатний забезпечити необхідні критерії обслуговування виробництва. Позивачем було запропоновано, а відповідачем дозволено встановити власне обладнання та модернізувати цементний комплекс, для чого було придбано та змонтовано спеціалізоване обладнання для транспортування цементу в виробниче приміщення для його подальшого використання у виробництві вартістю 189 698 грн. згідно Контракту № 01-08/08 від 06.08.2008 року та придбано пульт управління газобетоною лінією згідно Договору № 03/12/8 на суму 33 500 грн.

Як зазначив позивач, виробництво остаточно було налагоджене і запущене лише в травні 2009 року. Однак, не дивлячись на затримку в фактичній експлуатації основної частини орендованого приміщення до липня 2008 року та затримку запуску виробництва, позивач зазначив, що починаючи з березня 2008 року перерахунок коштів за оренду здійснювався на регулярній основі (авансом) до травня 2009 року. Крім того, умовами Договору оренди було передбачено сплату орендарем авансу за кінцевий період терміну оренди, що позивачем дотримано.

Не дивлячись на відсутність заборгованості з орендної плати станом на травень 2009 року, відповідач починаючи з травня 2009 року почав вести з позивачем переговори та переписку та вимагати укладання нових договорів оренди на принципово нових та змінених умовах, які були невигідні для позивача, зокрема, зменшувався термін строку оренди з 36 місяців до 11 місяців; збільшувалась вартість оренди з 52439,58 грн. до 79216,67 грн.

Також, позивач стверджує, що відповідачем вчинялись протиправні дії щодо позивача, зокрема, з 15.06.2009 року було вимкнено електроенергію, з 20.06.2009 року заблоковано доступ на територію до виробничих приміщень.

Використовуючи шантаж та блокування роботи підприємства шляхом закриття допуску до орендованих приміщень, відключення електроенергії і неможливості роботи виробництва, позивач був змушений підписати під тиском відповідача додатки до основного Договору оренди на вкрай невигідних для нього умовах.

Зокрема, позивач був зацікавлений в оренді саме спірного приміщення, оскільки головним критерієм вибору орендованих приміщень, була обов'язкова наявність на території залізничної колії з можливістю вигрузки та зберігання цементу і наповнювача для виробництва продукції.

Крім того, неприйнятні умови по розвантаженню цементу на території виробництва відповідачем були висунуті в момент готовності до виробництва та отримання замовлень на продукцію. Умови по розвантаженню цементу було висунуто після замовлення цементу у виробника його оплати та доставки. Таким чином позивач, не мав можливості розвантажити замовлений цемент і поніс значні збитки, пов'язані з його зберіганням на залізничній станції (простій) та неможливістю його використання у виробництві.

Відповідачем було висунуто власні неприйнятні для позивача умови оренди комплексу розвантаження та транспортування цементу. Після відмови позивача від підписання Договору оренди цементного комплексу, з 15.08.2009 року доступ на територію до орендованих виробничих приміщень було заборонено знову та надіслано лист про одностороннє розірвання з 26.08.2009 року усіх договірних відносин з позивачем.

Відповідні обставини опосередковано свідчать про спроби відповідача достроково припинити орендні відпосини з позивачем.

У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань та вчинення протиправних дій, позивачу були завдані значні збитки, а саме: 15090465 грн. збитків, повязаних з упущеною вигодою та недоотриманим прибутком виробництва, 745387,62грн. збитків, повязаних з ремонтом приміщень, 223198грн. збитків, повязаних з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, 958200грн. збитків, повязаних з втратою строку дії пароутворювача, придбаного в Росії та розмитненого на Україні, 1842847,62грн. збитків, повязаних з відсотками та пенею за користування кредитними коштами за кредитним договором позивача №56-2008 від 20.03.2008 року, всього в сумі 18 860 097,62 грн., які заявлені до стягнення в матеріалах даної справи.

За наслідками попереднього розгляду спору у справі місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в задоволенні позовних вимог було відмовлено з посиланням на недоведення позивачем наявності усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, недоведення наявності збитків.

Під час касаційного перегляду рішення у справі № 9/036-11 Вищий господарський суд України в постанові від 24.01.2012 року з посиланням на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставини справи, скасував рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З врахуванням вказівок Вищого господарського суду України в постанові від 24.01.2012 року у справі № 9/036-11 під час нового розгляду спору судом встановлено, що відповідач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Київхімременерго», з яким позивач уклав договір оренди, що підтверджується наказом ТОВ «Київхімременерго-БЛП» № 07 від 07.05.2009 року про реєстрацію підприємства, яке перетворено з ВАТ «Київхімременерго».

Крім того, в ході нового розгляду спору позивачем було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи для з'ясування розміру фактичних матеріальних збитків, стягнення яких є предметом справи, що розглядається. Проти задоволення зазначеного клопотання позивача відповідач не надав заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З метою повного та всебічного розгляду спору у справі, судом було призначено судову економічну експертизу.

Під час нового розгляду спору, дослідивши викладені в позові обставини та надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як зазначається в акті прийому позивачем і передачі відповідачем приміщень в оренду (додаток №1 до Договору), строк оренди позивачем орендованих за Договором приміщень починається 01.03.2008 року, однак до реальної експлуатації орендованих у відповідача приміщень, позивач приступив з вини відповідача лише з 14.07.2008 року, оскільки більша частина орендованих позивачем приміщень, була фактично зайнята ТОВ «ЄВРОФОРМАТ-Україна» (третя особа) згідно Договору про оренду приміщення №0001/05/07/2007 від 01.07.2007 року терміном дії з 01.07.2007 року по 31.05.2008 року, після закінчення дії якого, з 01.06.2008 року і до 13.07.2008 року ТОВ «ЄВРОФОРМАТ-Україна» демонтувало з орендованої раніше у ВАТ «Київхімременерго» (ТОВ «Київхімременерго-БЛП») частини приміщення цеху ЗБІ площею 1354 кв.м., своє обладнання (майно) і готувалось до переїзду.

Вказане вище підтверджується листом ТОВ «ЄВРОФОРМАТ-Україна» від 04.04.2012 року уточненнями від 04.04.2012 року №04/04-12 ТОВ «ЄВРОФОРМАТ-Україна» до письмових пояснень від 03.03.2012 року №03/03-12 по суті спору, доповненнями від 22.03.2012 року №22/03-12 позивача до письмових пояснень від 28.02.2012 року №28/02-12 та уточненнями позивача від 05.04.2012 року №05/04-12 до доповнення від 22.03.2012 року №22/03-12 до письмових пояснень від 28.02.2012 року №28/02-12 наданих до матеріалів даної справи з врахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року у справі №9/036-11.

На підтвердження того, що позивач з 14.07.2009 року (під час дії Договору оренди) не міг користуватися орендованими приміщеннями через не допуск відповідачем позивача до орендованих позивачем приміщень, надано лист №12 Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень ДТГО «Південно-західна залізниця» станції Васильків від 03.03.2011 року (міститься у матеріалах справи) надісланий на адресу позивача, згідно якого 17.08.2009 року на адресу позивача на станцію Васильків Південно-Західної залізниці прибув вагон №97273262 з вантажем цемент-72 тони, після оплати залізниці необхідних платежів була виконана маневрова робота щодо подачі вагона на під'їзду колію відповідача, для подальшого вивантаження вантажовласником-ТОВ «Скорпіон». Але під час подачі вищевказаного вагону охорона відповідача не впустила маневровий локомотив.

Крім того, позивач у справі в обґрунтування того, що відповідач в порушення умов Договору оренди з 14.07.2009 року не допускав позивача до користування орендованими приміщеннями, не допускав позивача на під'їзду колію для розвантаження прибувших вагонів (зазначена під'їздна колія знаходиться на території відповідача), блокував господарську (виробничу) діяльність позивача, і як наслідок унеможливив здійснення позивачем запланованої господарської діяльності, надав суду лист ТОВ «Паладін Груп» №229 від 13.03.2012 року - підприємства, що здійснювало належних ВАТ «Київхімременерго» приміщень і території що знаходяться за адресою: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б, під час існування між позивачем і відповідачем орендних правовідносин, в якому ТОВ «Паладін Груп» зазначає, що 18.12.2008 року між ТОВ «Паладін Груп» і ВАТ «Київхімременерго» було укладено Договір №18/12-2008 (наявний в матеріалах справи) згідно якого ТОВ «Паладін Груп» здійснювала охорону належних ВАТ «Київхімременерго» приміщень і території що знаходяться за адресою: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б. Строк дії договору до 05.03.2010 року.

В період існування спірних орендних відносин, від керівництва ВАТ «Київхімременерго» до ТОВ «Паладін Груп» в т.ч. охоронців, які охороняли згідно договору належні ВАТ «Київхімременерго» приміщення і територію, неодноразово надходили усні вказівки, зокрема, щодо недопуску керівництва, працівників ТОВ «Скорпіон» з липня 2009 року до орендованих у ВАТ «Київхімременерго» приміщень, що знаходяться за адресою: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б; щодо не допуску ТОВ «Скорпіон» на під'їзду колію для розвантаження прибувших вагонів (зазначена під'їздна колія знаходиться на території ВАТ «Київхімременерго»).

Згідно Кредитного договору №56-2008 від 20.03.2008 року (міститься у матеріалах справи), укладеного між позивачем і Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» позивачу було надано кредит для поновлення обігових коштів, придбання обладнання, сировини, матеріалів, оплату робіт та послуг, пов'язаних з створенням виробництва газобетону»

За умови вчасного з 01.03.2008 року отримання позивачем від відповідача по Договору орендованих приміщень в оренду, а саме з 01.03.2008 року, як передбачено укладеним між сторонами актом приймання-передачі приміщень в оренду, позивач згідно додатку №2 до Кредитного договору №56-2008 від 20.03.2008 року (графік виконання робіт по створенню виробництва газобетону в орендованих позивачем у відповідача приміщеннях за за адресою: 08623 кв.м., с. Багрин Васильківського району Київської обл., вул. Київська, 1-Б), повинен був і міг налагодити повний технологічний цикл по виробництву газобетону в орендованих у відповідача по договору приміщеннях в кінці 4-го місяця кредитування, тобто кінець третього тижня червня 2008 року, оскільки кредитний договір було укладено 20.03.2008 року і перший транш по наданню банком позивачу частин кредиту було здійснено у березні 2008 року, що є першим місяцем кредитування.

Відповідно, 4-м місяцем кредитування, коли позивач повинен був і міг налагодити повний технологічний цикл по виробництву газобетону в орендованих у відповідача по договору приміщеннях є кінець третього тижня червня 2008 року.

Однак до реальної експлуатації орендованих у відповідача приміщень, позивач приступив з вини відповідача лише з 14.07.2008 року, оскільки більша частина орендованих Позивачем приміщень, була дійсно, реально зайнята іншими орендарями.

Згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 17.05.2011 року про припинення провадження у справі №2/57 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» до ТОВ «Скорпіон» про розірвання договору про оренду приміщення №0002/05/02/2008 від 12.02.2008 року, абзацу 4 сторінки 3 описово-мотивувальної частини постанови від 30.11.2011 року Київського апеляційного господарського суду у справі №7/132, Договір про оренду приміщення від 12.02.2008 року №0002/05/02/2008, укладений між сторонами, є розірваний з 27.10.2011 року.

Викладені в ухвалі Господарського суду м. Києва від 17.05.2011 року про припинення провадження у справі №2/57, постанові від 30.11.2011 року Київського апеляційного господарського суду у справі №7/132 обставини є встановленими і доведеними юридичними фактами, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими не доводяться при розгляді справи.

Отже, відповідач в порушення умов і протягом дії Договору оренди не допускав позивача до користування орендованими приміщеннями з 14.07.2009 року, не допускав після розірвання договору і не допускає на даний час позивача забрати, вивезти належне йому, третім особам-ТОВ «Моноліт Холдинг» /код ЄДРПОУ 34048176/ обладнання (майно) - лінію по виробництву неавтоклавних газобетонних блоків, що знаходиться в раніше орендованих ТОВ «Скорпіон» у ВАТ «Київхімременерго» за Договором оренди №0002/05/02/2008 від 12.02.2008 року приміщеннях, внаслідок чого позивач поніс реальні збитки, а саме збитки пов'язані з упущеною вигодою та недоотриманим прибутком виробництва, збитки пов'язані з ремонтом приміщень отриманих в оренду, збитки пов'язані з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, збитки пов'язані з псуванням, непридатністю сухої будівельної суміші «Пароутворювач «ПОС-15» в зв'язку з закінченням передбачених виробником термінів придатності; збитки пов'язаніз відсотками та пенею за користування кредитними коштами за кредитним договором №56-2008 від 20.03.2008 року.

За наслідками проведення призначеної в матеріалах справи судової економічної експертизи згідно Висновку №5093/5094/12-45 від 23.11.2012 року:

- нормативно та документально підтверджуються збитки позивача в сумі 15 107 755,00 грн., пов'язані з недоотриманим прибутком виробництва понесені позивачем в результаті протиправної поведінки (дій, бездіяльності) відповідача під час дії і після розірвання укладеного між сторонами Договору від 12.02.2008 року оренди приміщення №0002/05/02/2008.

- нормативно та документально підтверджуються збитки ТОВ «Скорпіон» пов'язані з ремонтом приміщень, отриманих в оренду в сумі 587673,49 грн. які понесені позивачем в результаті протиправної поведінки (дій, бездіяльності) відповідача під час дії і після розірвання укладеного між сторонами Договору від 12.02.2008 року оренди приміщення №0002/05/02/2008.

- нормативно та документально підтверджується збитки ТОВ «Скорпіон» в сумі 223198,94 грн. пов'язані з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання понесені в результаті протиправної поведінки (дій, бездіяльності) відповідача під час дії і після розірвання укладеного між сторонами Договору від 12.02.2008 року оренди приміщення №0002/05/02/2008.

- нормативно та документально підтверджуються збитки ТОВ «Скорпіон» в сумі 465776,63 грн. пов'язані з псуванням та непридатністю сухої будівельної суміші «Пароутворювач ПОС-15» в зв'язку з закінченням з вини відповідача передбачених виробником термінів придатності.

- нормативно та документально підтверджуються збитки позивача в сумі 1842847,62 грн. пов'язані з необхідністю виплати відсотків та пені за користування кредитними коштами, понесені відповідачем в результаті протиправної поведінки (дій, бездіяльності) відповідача під час дії і після розірвання укладеного між сторонами Договору від 12.02.2008 року оренди приміщення №0002/05/02/2008.

Всього за наслідками проведеної експертизи нормативно та документально підтверджуються збитки ТОВ «Скорпіон», завдані протиправними діями та бездіяльністю відповідача на суму 18209960,12 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору.До виконання господарських договорів застосовуютьсявідповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач в ході нового розгляду спору обґрунтованих заперечень проти позову з врахуванням висновків проведеної в матеріалах справи судової економічної експертизи не надав.

За приписами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 1 ст. 225 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.

У зв'язку з чим, виходячи зі встановлених судом в ході нового розгляду спору обставин, підтверджено протиправна поведінка відповідача щодо несвоєчасного виселення і звільнення спірних орендованих приміщень в березні 2008 року від бувших орендарів (ТОВ «ЄВРОФОРМАТ-Україна») для подальшої передачі їх в оренду позивачу, з вини відповідача позивач фактично приступив до експлуатації орендованих у відповідача приміщень лише у липні 2008 року, а не в березні 2008 року, як передбачено в акті приймання-передачі приміщень в оренду.

Внаслідок бездіяльності і протиправних дій відповідача, позивач з березня по липень 2008 року і з липня 2009 року до розірвання Договору оренди був протиправно позбавлений можливості користуватись орендованими приміщеннями, вчасно приступити до експлуатації орендованих приміщень, у зв'язку з чим строки запуску заводу з виробництва газобетону були пропущені, що спричинило перешкоди позивачу і неможливість здійснення позивачем господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом неавтоклавного газобетону «СТОМЕКС» і відповідно, отримання позивачем прибутку від реалізації власно виробленої продукції - газобетону третім особам, що підтверджує завдання позивачу збитків, заявлених в позові в сумі 15090465 грн.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму,лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Відповідач у справі вказував на акт прийому-передачі спірних приміщень в оренду згідно якого сторони підтверджували відсутність будь-яких зауважень і претензій до орендованих приміщень, однак, в процесі налагодження позивачем виробничого циклу, розміщення, облаштування та монтаж обладнання для запуску виробництва по виробництву газобетону (після підписання між сторонами вказаного акту прийому-передачі), стало відомо, що стан в якому перебувають орендовані у відповідача приміщення, є непридатним для налагодження позивачем виробництва.

У зв'язку з чим, позивач отримав згоду від відповідача на здійснення ремонтних робіт в орендованих приміщеннях. Таким чином, понесені позивачем витрати на ремонт приміщення та облаштування свердловини в сумі 587673,49 грн. (в межах підтверджених висновком експертизи) підлягають відшкодуванню.

Також, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу 223198,94 грн. збитків пов'язаних з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, понесених в результаті бездіяльності відповідача та 465776,63 грн. збитків, пов'язаних з псуванням, непридатністю сухої будівельної суміші «Пароутворювач «ПОС-15» в зв'язку з закінченням передбачених виробником з вини відповідача термінів придатності (в межах підтверджених висновком експертизи).

Понад заплановані витрати позивача на виплату відсотків та пені за користування кредитними коштами згідно Кредитного договору №56-2008 від 20.03.2008 року, понесені позивачем в результаті бездіяльності відповідача. Зокрема, згідно Кредитного договору №56-2008 від 20.03.2008 року укладеного між позивачем і Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» позивачу надавався кредит в сумі 4300000,00 грн. для поновлення обігових коштів, придбання обладнання, сировини, матеріалів, оплату робіт та послуг, пов'язаних з створенням виробництва газобетону в термінах та у сумах визначених у додатках №1 та №2 до цього договору.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за фактичне використання кредиту позивач сплачує банку 19,5% річних. У кожному випадку несвоєчасного виконання позивачем своїх зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів, розмір процентної ставки може бути збільшений банком на 1% річних.

На дослідження надано додаток №1 до кредитного договору, в якому зазначено напрями використання кредитних коштів. В додатку визначений повний перелік напрямів фінансування.

При зіставленні даних що містяться в додатку №1 з даними обліково-бухгалтерських регістрів позивача щодо витрат які понесені ним на протязі 2008-2009р.р. встановлено, що використання грошових коштів на фінансування будівництва та ремонт орендованих площ, придбання обладнання, буріння та облаштування свердловин, оплату орендної плати, виплату заробітної плати, тощо здійснені у відповідності з визначеними кредитним договором напрямками використання кредитних коштів.

Згідно довідки від 16.12.2010 року №04/1543 виданої ФКД ПАТ «Інпромбанк» станом на 01.12.2010 року заборгованість за кредитом позивача згідно Кредитного договору №56-2008 від 20.03.2008 року перед ФКД ПАТ «Інпромбанк» складає за кредитом 4300000,00 грн., за простроченими процентами 1842847 грн.

Таким чином нормативно та документально підтверджуються збитки позивача в сумі 1842847 грн., пов'язані з необхідністю виплати відсотків та пені за користування кредитними коштами, понесені позивачем в результаті бездіяльності відповідача, що також підтверджується висновком проведеної в матеріалах справи судової експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи зі змісту ст.32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.

В ході розгляду справи позивачем надано суду всі можливі докази, які можуть свідчити про наведені в позові порушення. Крім того, наявність та розмір збитків підтверджені в ході проведення призначеної судом економічної експертизи, проти висновків якої відповідач не надав обґрунтованих заперечень.

Крім того, в разі заподіяння збитків з огляду на ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України саме відповідач має доводити правомірність своїх дій. Однак, з огляду на встановлені судом обставини, відповідачем не надано суду належних доказів в спростування викладених в позові обставин.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, відтак підлягають частковому задоволенню в сумі, підтвердженій в ході проведення судової економічної експертизи у справі, всього 18209960,12 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених позивачем судових витрат по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та за проведення експертизи (в загальній сумі 61736 грн.) покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 59607,86 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» (08623, Київська обл., Васильківський р-н, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б, код ЄДРПОУ 00203140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 5-б, код ЄДРПОУ 21631124) 15090465 (п'ятнадцять мільйонів дев'яносто тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. збитків пов'язаних з упущеною вигодою та недоотриманим прибутком виробництва, 587673,49 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. збитків пов'язаних з ремонтом орендованих приміщень, 223198 (двісті двадцять три тисячі сто дев'яносто вісім) грн. збитків пов'язаних з придбанням необхідного для розвантаження цементу обладнання, 465776,63 (чотириста шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. збитків пов'язаних з закінченням терміну придатності будівельної суміші «Пароутворювач «ПОС-15», 1842847 (один мільйон вісімсот сорок дві тисячі вісімсот сорок сім) грн. збитків пов'язаних з відсотками та пенею за користування кредитними коштами та 59607,86 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сім) грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя А.Ю.Кошик