Постанова

від 10.04.2013 по справі 50/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа№ 50/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Мартюк А.І.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лядецька Л.В.

від позивача: Калюк М.В. - представник за дов. №15/151587 від 18.12.2012р.;

Лаптієв А.М. - представник за дов. № 642 вд 28.12.2012р.;

від відповідача 1: Запорожцец В.В. - представник за дов. б/н від 27.11.2012р.;

від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ

на ухвалу Господарського суду

міста Києва

від 17.12.2012р.

справа №50/14 (суддя Босий В.П.)

за заявою Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

справа №50/14

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Верховної ради України

до 1. Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-брок»

про визнання недійсними договору іпотеки земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14 частково задоволено позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Верховної Ради України до Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен АГ та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК -брок», визнано недійсним договір іпотеки та поруки земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, укладений 15.08.2008 р. між відповідачами, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, укладений 12.07.2010 р. між відповідачами, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 повернути Верховній Раді України земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 р. у справі №50/14 вказане рішення господарського суду міста Києва залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 р. у справі №50/14 рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 р. залишені без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2012 р. відмовлено Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ у допуску справи №50/14 до провадження Верховного Суду України.

25.10.2012 р. до суду першої інстанції від представника відповідача 1 надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. у справі №50/14 заяву Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. у справі №50/14

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, зокрема щодо наявності листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за №03-334/28628 від 17.10.2012р.

Крім того, апелянт зазначив, що у позивача на час вирішення спору в суді першої інстанції були відсутні права користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. у справі №50/14, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням судді Рєпіної Л.О. на лікарняному було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №50/14 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Тарасенко К.В. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №50/14 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Мартюк А.І., Рєпіна Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 р. №152-р «Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013р. у Київській області та м. Києві», з метою запобігання виникнення можливих надзвичайних ситуацій внаслідок несприятливих погодних умов, а також раціонального використання робочого часу, було перенесено робочий день з понеділка 25.03.2013 р. на суботу 13.04.2013 р., в зв'язку з чим судове засідання було призначене на 10.04.2013р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням суддів Рєпіної К.В. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №50/14 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Мартюк А.І., Тищенко А.І.

Представник відповідача 2 в засідання Київського апеляційного господарського суду 10.04.2013р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується розпискою про час та місце проведення судового засідання по даній справі.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2 не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 10.04.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача 2 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» №17 від 26.12.2011 р. до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявник як на нововиявлену обставину посилається на відомості, які стали йому відомі з листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, відповідно до якого межі земельної ділянки на вул. Глибочицькій, 79-97 в м. Києві, яка була виділена Президії Верховної Ради УРСР на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986 р. №424/3, в натурі (на місцевості) не встановлювалися.

Крім того, як зазначає скаржник, факт відсутності у позивача права користування спірною земельною ділянкою, оскільки Верховна Рада України не є правонаступником Президії Верховної Ради УРСР в сфері земельних правовідносин, підтверджується висновком науково-правової експертизи при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України від 23.08.2012 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14, містить посилання на те, що на час укладання оспорюваних договорів право користування земельною ділянкою належало Верховній Раді України, що встановлено Рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2009 р. у справі № 32/454-6/51.

Матеріалами справи та рішеннями господарського суду міста Києва у справі №32/454-6/51 від 09.07.2009 р. та у справі № 6/140 від 29.04.2010 р. встановлено, що право Верховної Ради України на користування спірною земельною ділянкою не було припинено у передбаченому законом порядку.

Скаржник зазначає, що, оскільки він не брав участі у справі Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 р. у справі №32/454-6/51, а тому факти, встановлені рішенням у цій справі повинні бути доведені знову.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2009 р. у справі №32/454-6/51, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. було визнано право користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій, 79-97 за Верховною Радою України згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів №424/3 від 15.05.1986 р. «Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі».

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 Господарського процесуального кодексу України».

Відповідно ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що право користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій, 79-97 за Верховною Радою України визнано рішенням Господарського суду міста Києва від

09.07.2009 р. у справі №32/454-6/51, яке згідно норм чинного законодавства є обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

По-друге, відповідно до ч. 3 п. 2 постанови Пленуму вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» №17 від 26.12.2011 р. не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, під час перегляду оскаржуваного рішення у апеляційному та касаційному порядку, була надана оцінка підставам, на які посилається заявник як на нововиявлені обставини. Тобто, вищевказані обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та постанови Пленуму вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» .

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника, як на нововиявлену обставину лист Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації №03-334/28628 від 17.10.2012 р.,, що спростовує факти, встановлені під час винесення рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14, з огляду на наступне.

Матеріалами справи та рішеннями господарського суду міста Києва у справі 32/454-6/51 від 09.07.2009 р. та у справі № 6/140 від 29.04.2010 р. було встановлено, що право Верховної Ради України на користування спірною земельною ділянкою не було припинено у передбаченому законом порядку. Також в рішенні господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14, встановлено, що листом за № 15/21-249 від 05.02.2007 р. Голова Верховної Ради України застерігав Київського міського голову, що в матеріалах, які готуються на сесію, допущено суттєву помилку щодо адреси ділянки по вул. Глибочицькій, 73-77, тому що вона своїми межами охоплює ділянку по вул. Глибочицькій, 79-97. У результаті розподілу землі, яка повинна була забезпечувати діяльність парламенту, адреси виявилися підміненими, а саме 73-77 це фактично 73-89, 79-97 -89-97.

На підставі встановлених обставин справи, з урахуванням положень ст.ст. 11, 15, 16, 202, 203, 207, 215, 216, 236, 316, 396 Цивільного кодексу України, ст.ст. 82, 95, 141, 210 Земельного кодексу України, та судових рішень у справах №№ 32/454-6/51 і 6/140, посилаючись на те, що в момент переходу (12.07.2010 р.) до Іпотекодержателя - Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ права власності на земельну ділянку площею 1,074 га, кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, за адресою: вул. Глибочицька, 73-77, у Шевченківському районі міста Києва, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 р. у справі № 32/454-6/51 було визнано недійсним рішення Київської міської ради, яким Іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок» було передано вказану спірну земельну ділянку, визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок» і Київською міською радою, а також визнано саме за Верховно. Радою України право користування спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині визнання недійсними договору іпотеки та поруки земельної ділянки, укладеного 15.08.2008 р. між Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок», та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 12.07.2010 р. між Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок», щодо земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, за адресою: вул. Глибочицька, 73-77, у Шевченківському районі міста Києва.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання заявника, на обставини викладені в листі Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за №03-334/28628 від 17.10.2012 р. та долучені до заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14 документи, на котрі посилається заявник, не містять в собі істотності обставин для розгляду справи №50/14, а також не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення у справі №50/14, і такі обставини в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами» №17 від 26.12.2011р. не можуть вважатися нововиявленими та бути підставами для перегляду рішення у справі.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції не дав належної оцінки та зробив передчасні висновки щодо листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за №03-334/28628 від 17.10.2012 р.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що необхідно розрізняти поняття нововиявлені обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви відповідача 1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі №50/14 за нововиявленими обставинами.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановленні в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини заяви за нововиявленими обставинами в їх сукупності, та дійшов правомірного висновку, що остання не містить жодних обставин, які не досліджувались судом першої інстанції та могли б вважатися нововиявленими обставинами.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. у справі №50/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ерсте Банк Остеррайхішен Шпаркассен АГ, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. у справі №50/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №50/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Мартюк А.І.

Тищенко А.І.