Рішення

від 09.04.2013 по справі 5006/37/172пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.13 р. Справа № 5006/37/172пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Сгара Е.В. та Риженко Т.М., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк, ідентифікаційний код 34899356

про: розірвання договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. та зобов'язання Відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальній власності, а саме - Донецькій обласній раді.

із залученням до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє на предмет спору, на стороні Позивача - Донецької обласної ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 04052844

та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк, ідентифікаційний код 34899356

до Відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

про: внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності «Будівлі з господарськими спорудами (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огородження)», колишньої КЛПУ «Шкільний протитурбекульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходяться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, від 03.10.2007р., шляхом виключення абз. 11 п.п.5.1 п. 5 договору.

за участю уповноважених представників (за первісним позовом):

від Позивача - Баєва Т.Г. (за довіреністю №85 від 05.10.2012р.);

від Відповідача - Ігнатенко О.В. (за довіреністю б/н від 22.02.2013);

від Третьої особи - Уралов І.В. (за довіреністю №к30-58 від14.01.2013р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України суд відклав розгляд справи з 21.01.2013р. на 04.02.2013р., з 04.02.2013р. на 18.02.2013р. з подальшим оголошенням перерви до 26.02.2013р., 26.02.2013р. суд відклав розгляд справи на 26.03.2013р. з подальшим оголошенням перерви до 09.04.2013р.

У судовому засіданні 09.04.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (далі - Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. та зобов'язання Відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальній власності, а саме - Донецькій обласній раді.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем приватизаційних зобов'язань за спірним договором щодо: забезпечення дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України; забезпечення упорядкування території об'єкта до прилеглої до нього території; проведення комплексної реконструкції будівель, господарських споруд, інженерних мереж та комунікацій, а також елементів озелення та благоустрою; виконання реконструкції будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р., витяг з Державного реєстру правочинів, витяг КП БТІ м. Донецька від 07.11.2007р., договір оренди земельної ділянки від 26.12.2007р., листи РВФДМУ від 01.08.2012р., 04.10.2012р., 08.10.2012р., лист інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, витяг Державної реєстраційної служби України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.10.2012р., акт поточної перевірки виконання умов договору від 18.10.2012р., рішення Донецької обласної ради від 23.03.2007р. та правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 143 Конституції України, ст.5 Закону країни «Про Фонд державного майна України», ст.ст. 10, 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 530, 610, 611, 629, 651, 653 Цивільного кодексу України, п.п.1.3., 2.1., 2.4. Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженим наказом ФДМ України №631 від 10.05.2012р.

В перебігу розгляду справи Позивач в обґрунтування своєї позиції надав додаткові документи (а.с.а.с.67-72, 79-81 т.1, а.с.а.с.1-58 т.3).

Відповідач надав документи для долучення до її матеріалів (а.с.а.с.82-83, 99-102, 103-107, 112 т.1).

Крім того, Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом з вимогами про внесення змін до спірного договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності від 03.10.2007р., шляхом включення абз. 11 п.п.5.1 п. 5 договору (а.с.а.с.122-128 т.1), який (зустрічний позов) ухвалою суду від 25.03.2013р. був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні вимоги Відповідача обґрунтовані посиланням на неможливість виконання зобов'язань, визначених оспорюваним положенням приватизаційного договору, встановлену технічними висновками, і наслідками світової фінансової кризи 2008-2009рр. та відмовою первісного Позивача у задоволенні пропозиції про внесення відповідних змін до договору. Крім того, у зустрічному позові Заявником наголошено на вжитих ним заходів з виконання обов'язків за спірним договором та невизначеність умовами цього договору строків виконання зобов'язань, щодо яких стверджується про наявність порушення.

Нормативно свої зустрічні позовні вимоги Відповідач обґрунтував посиланням на ст.652 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України та на підтвердження зазначених у зустрічному позові обставин і на виконання вимог суду Відповідач надав додаткові документи (а.с.а.с.113-143 т.2)

Позивач надав відзив №10-14-04125 від 09.04.2013р. (а.с.а.с.59-64 т.3), яким проти зустрічного позову заперечив, вказуючи на порушення Відповідачем договірних зобов'язань, відсутність норм, яким б примушували Позивача вносити зміни до спірного договору, та безпідставність віднесення світової фінансової кризи до істотної обставини, що зумовлює необхідність зміни договору.

Ухвалою від 27.12.2012р., в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, суд залучив у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Донецьку обласну раду (далі - Третя особа).

Третя особа надала письмові пояснення від 04.02.2013р. (а.с.84 т.1), якими підтримала первісні позовні вимоги у повному обсязі та надала додаткові документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.85-94 т.1)

Представники сторін у судовому засіданні 09.04.2013р. підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Донецької обласної ради №5/8-170 від 23.03.2007р. (а.с.а.с.90,91 т.1), серед іншого, затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради (а.с.а.с.92, 93 т.1), у тому числі - будівлі з господарськими спорудами (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огородження, замощення) колишньої КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходиться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17 (далі - об'єкт приватизації), та делеговано Регіональному відділенню Фонду держаного майна по Донецькій області відповідні повноваження з приватизації такого майна.

23.04.2007р. між Третьої особою (Рада) та Позивачем (Орган приватизації) був укладений договір про порядок приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласної ради (а.с.а.с.85-88 т.1), за змістом умов якого Рада доручає Органу приватизації організувати роботу по приватизації відповідного майна, у тому числі - здійснювати контролю за виконанням з боку Покупців умов договорів купівлі-продажу.

11.09.2007р. на засіданні конкурсної комісії Позивача з продажу за конкурсом об'єкта приватизації, оформленого протоколом №2 (а.с.а.с.21-25 т.3) визнано попереднім переможцем конкурсу ТОВ «Калінка-Донецьк» за наданим ним планом приватизації (а.с.а.с.3-20 т.3) та призначене додаткове засідання конкурсної комісії по визначенню остаточного переможця конкурсу на 19.09.2007р.

Вказаним планом приватизації Відповідачем як учасником конкурсу пропонувалось, серед іншого, виконати реконструкцію будівель і господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземною автостоянкою та благоустроєм прилеглої території, проте - без визначення строків і етапів виконання означених робіт.

Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії №3 від 19.09.2007р. (а.с.а.с.28-30 т.3), остаточним переможцем конкурсу по приватизації об'єкта комунальної власності визнано - Відповідача із ціною продажу - 2 011 858,40грн. Зазначений протокол було затверджено наказом Позивача №1518 від 20.08.2007р. (а.с.а.с.36-37 т.3).

В свою чергу, як вбачається із досліджених судом матеріалів приватизаційної справи та конкурсної пропозиції Відповідача, на момент визнання його переможцем не проводилися дослідження щодо технічної можливості здійснення відповідної реконструкції та не було розроблено та затверджено відповідного проекту такої реконструкції.

03.10.2007р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладений, нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі правочнів (а.с.23 т.1) договір купівлі-продажу №4571 об'єкта комунальної власності - вказаного вище об'єкта приватизації (а.с.а.с.15-19 т.1), згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю означений об'єкта приватизації, а Покупець зобов'язується його прийняти, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 1.2. договору (далі - спірний договір) передбачено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

У відповідності до п. 1.4. цього договору об'єкт приватизації продано за 2 011 838,40грн. з урахуванням ПДВ. Зазначена сума була у повному обсязі сплачена Відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями №0072 від 31.08.2007р. (а.с.20 т.1), №0096 від 11.10.2007р. (а.с.21 т.1) та №0099 від 22.10.2007р. (а.с.22 т.1)

Положеннями п. 3.2. договору передбачено, що передача спірного об'єкту Продавцем та його прийняття Покупцем посвідчується актом приймання передачі, який був складений сторонами 25.10.2007р. (а.с.71 т.1).

Відповідно до умов п. 5.1 спірного договору на Покупця, покладені наступні обов'язки:

1) в установлений договором строк сплатити ціну продажу Об'єкта приватизації та податок на додану вартість;

2) в установлений цим договором строк прийняти об'єкт приватизації;

3) умови подальшого використання об'єкта новий власник вирішує самостійно в порядку, визначеному діючим законодавством;

4) забезпечити дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України;

5) забезпечення упорядкування території об'єкта до прилеглої до нього території;

6) питання землекористування покупець вирішує самостійно протягом року з органами місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством;

7) об'єкт приватизації відчужується або здається в оренду з додержанням умов на яких він був придбаний;

8) здійснити реєстрацію об'єкта приватизації в БТІ;

9) надавати Продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов договору. Не перешкоджати Продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов договору;

10) провести комплексну реконструкцію будівель, господарських споруд, інженерних мереж та комунікацій, а також елементів озелення та благоустрою;

11) виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600 кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200 кв.м., для господарських цілей - до 150 кв.м., збудувати підземну автостоянку на 200 машин та 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату).

Крім того, за змістом п.5.2. спірного договору подальше відчуження та передача в заставу об'єкту приватизації в період чинності його умов має здійснюватися за погодженням Продавця із переходом до нового власника всіх невиконаних зобов'язань, відповідальності та прав Покупця.

Проте тривалість дії відповідних зобов'язань, строк і етапи їх виконання у договорі сторонами не визначена.

За змістом п. 12.2. договору у разі невиконання однією стороною умов цього договору він може бути змінений на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до комунальної власності.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.11.2007р. (а.с.24), за Відповідачем було зареєстрована приватна власність на придбаний об'єкт приватизації.

26.12.2007р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено і нотаріально посвідчено договір оренди земельної ділянки (а.с.а.с.25-29 т.1), відповідно до п.п. 1, 2, 7 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1949га, для експлуатації існуючих будівель та споруд (об'єкту приватизації), яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по вул. Миронова, 17, строком дії до 19.12.2012р. Означена земельна ділянка (а.с.а.с.151-153 т.1) була передана Відповідачеві в натурі за актом приймання-передачі від 17.01.2008р (а.с.154 т.1).

Позивач двічі надсилав (а.с.а.с.31,33 т.1) Відповідачу листи №10-12-07691 від 10.08.2012р. (а.с.30 т.1), №11-12-09847 від 08.10.2012р. (а.с.33 т.2) з проханням надати документи щодо стану виконання зобов'язань, визначених в розділі 5 спірного договору.

На запит Позивача №11-12-09761 від 04.10.2012р. (а.с.32 т.1) Інспекцією ДАБК у Донецькій області листом №7/5-01-7978 від 07.11.2012р. (а.с.34 т.1) повідомлено, що Відповідач не звертався до Інспекції для реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації і сертифікат на такий реконструйований об'єкт приватизації не видався.

18.10.2012р. співробітником Позивача за участю Відповідача було складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкту приватизації (а.с.а.с.37-44 т.1), за змістом якого зазначено про ненадання документів відносно стану виконання певних приватизаційних зобов'язань та вказано про невиконання наступних умов спірного договору купівлі-продажу:

- забезпечення упорядкування території об'єкта та прилеглої до нього території (абз. 5 п.5.1. договору);

- проведення комплексної реконструкції будівель, господарських споруд, інженерних мереж та комунікацій, а також елементів озеленення та благоустрою (абз.10 п.5.1. договору);

- виконання реконструкції будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200кв.м., для господарських цілей - до 150кв.м., збудувати підземну автостоянку на 200 машин та 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату) (абз.11 п.5.1. договору).

Враховуючи вищевикладене, Позивач, посилаючись на невиконання Покупцем вказаних приватизаційних зобов'язань впродовж п'ятирічного терміну (до 03.10.2012р.), звернувся до суду із вимогою розірвати договір купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. та зобов'язати Відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальній власності, а саме - Донецькій обласній раді.

Листом №16 від 23.04.2008р. (а.с.6 т.1) Відповідач звернувся до Донецького міського голови з клопотанням про надання дозволу на проектування та реконструкцію об'єкту приватизації, яке (клопотання) було задоволено рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №333 від 23.07.2008р. (а.с.12, 13 т.2).

02.07.2008р. ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» були надані технічні умови (а.с.а.с.7, 8 т.2) на приєднання об'єкту до електричних мереж, а листом від 06.08.2010р. (а.с.9 т.2) ВАТ «Донецькміськгаз» підтвердив Відповідачеві технічні умови №09/01-4082 від 10.07.2008р. на газозабезпечення комплексу житлових будинків.

09.07.2008р. Відповідачем отримано комплексний висновок №01/14-2.912 (а.с.а.с.10, 11 т.2) на відповідність запропонованої реконструкції об'єкту приватизації містобудівній документації.

04.09.2008р. начальником Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради затверджено архітектурно-планувальне завдання №1465 (а.с.а.с.17-22 т.2) щодо здійснення реконструкції об'єкту приватизації, в п.п.13, 14 якого визначено про наявність діючих і запроектованих інженерних мереж (водоводів, каналізаційного колектору та газопроводу середнього тиску), а також - ґрунтових вод на глибині 3 метрів з амплітудою сезонних коливань до 1,5м.

У звіті інженерно-геологічних вишукувань, які були виконані на об'єкті: Комплекс житлових будинків за вул. Миронова у Київському районі м. Донецька (а.с.а.с.24-28 т.2), серед іншого, зазначено, що:

- при рекогносцирувальному обстеженні виявлено, що на ділянці вишукувань є густа мережа підземних комунікацій, колодязі, глибиною до 3-хметрів, що слід врахувати при проектуванні закласти додатковий об'єм земляних робіт.

- за ступенем потенційної підтоплювальності ділянка відноситься до потенційно підтоплювальних територій, з огляду на що для нормальної експлуатації підземних конструкцій необхідно передбачити водозахисні заходи, згідно СниП 2,02.01.83.

21.05.2010р. Інспекцією ДАБК у Донецькій області Відповідачеві був виданий дозвіл на виконання підготовчих робіт №10/04П (а.с.29 т.2) до будівництва трансформаторної підстанції на об'єкті реконструкції існуючих будівель і споруд, придбаних за спірним договором купівлі-продажу.

Відповідно до висновку від 17.10.2012р. (а.с.а.с.30-32 т.2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК «Північний» (ліцензія на здійснення відповідної діяльності серії АГ №575262 (а.с.а.с.51-53 т.2) і кваліфікаційний сертифікат серії АР №004218 (а.с.54 т.2):

- Будівництво підземної автостоянки на 200 машин у складі комплексу житлових домів із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та благоустрою прилеглої території на земельній ділянці площею 1,1949га за адресою: м. Донецьк. вул. Миронова, 17, відведеному ТОВ «Калінка-Донецьк» - неможливо»;

- у разі будівництва підземної автостоянки може бути порушена гідрологічна ситуація в районі забудівлі і фізичні властивості ґрунтів, що, в свою чергу, стане причиною підтоплення існуючих житлових і суспільних будівель (житлові будинки №№18, 20 по вул. Політбійців, №№ 15а, 15б по вул.. Миронова);

- в районі забудови відсутня можливість скидання дренажних вод, тому будівництво насосної для відкачування ґрунтових вод недоцільно;

- розмір підземної автостоянки на 200 машин не дозволяє виконати винесення існуючих інженерних мереж Київського району м. Донецька.

04.03.2013р. на адресу Позивача Відповідач надіслав пропозицію №04-03/17 (а.с.117 т.2) про внесення змін до договору від 03.10.2011р. - виключити абзац 11 п.п.5.1 п.5., посилаючись на як на наслідки світової фінансової кризи 200802009р., так і на технічну неможливість будівництва підземної автостоянки.

Втім, листом №11-12-03441 від 26.03.2013р. (а.с.116 т.2) Позивач відмовився від внесення зазначених змін, посилаючись на наявність судового розгляду з розірвання спірного договору.

За таких обставин Відповідач звернувся із зустрічним позовом, вимагаючи внести зміни до договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності шляхом включення абз. 11 п.п.5.1 п. 5 договору, а саме: «виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600 кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200 кв.м., для господарських цілей - до 150 кв.м., здобувати підземну автостоянку на 200 машин та 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату).»

У листі №01/19-901 від 05.04.2013р. (а.с.118 т.2) Київська районна у м. Донецьку рада на звернення Відповідача від 05.03.2013р. повідомила про відсутність з 01.01.2012р. та по теперішній час зауважень, претензій щодо стану та утримання прилеглої території і території під будівлею з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: м. Донецьк. вул. Миронова, 17.

27.03.2013р. за результатами розгляду заяви Відповідача (а.с.119 т.2) про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 26.12.2007р. на 10 років, Донецькою міською радою винесено рішення №28/76 (а.с.120 т.2), яким надано Відповідачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації існуючих будівель та споруд по вул. Миронова, 17.

В акті санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта №60 від 05.04.2013р. (а.с.121 т.2) встановлено:

- на момент проведення перевірки територія огороджена, охороняється, на ній розташована будівля школи та котельної, які знаходяться у ветхому стані;

- будівля санаторію без крівлі та перекритій, лабораторний та господарський корпус напівзруйновані;

- на території складовані будівельні матеріали (кирпи, бетонні плити);

- збережені будівлі не забезпечені водопостачанням, каналізацією, опаленням, мережі на дільницю заведені;

- на момент перевірки звалищ, скочення побутового сміття на території об'єкту не виявлено.

05.04.2013р. було проведено будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку №28/13 (а.с.а.с.122-143 т.2) якої вартість існуючих на момент обстеження будівель школи (літ.Б-1) та котельної (літ.Д-1), розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17 (колишнє КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний диспансер №5 м. Донецька»), складає 704839грн. Будівлі знаходяться у незадовільному технічному стані, не придатні для експлуатації. На момент проведення дослідження були частково демонтовані будівлі санаторію з прибудовами (літ.А-1, літа. а2, п.д); повністю демонтовані лабораторний корпус (літ В-1), сарай (літ. С), гараж (літ. З) та господарський корпус (літ. Г-1)

Первісний Позивач проти вимоги зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві №10-14-04125 від 09.04.2013р. (а.с.а.с.59-64 т.3)

Третя особа у письмових поясненнях від 04.02.2013р. (а.с.84 т.1) підтримала первісні позовні вимоги у повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає первісний позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсягу, тоді як зустрічний позов має бути задоволений частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного первісного позову полягає у застосуванні заходів відповідальності за невиконання зобов'язань за договором у формі розірвання зазначеного договору та поверненні об'єкту приватизації до комунальної власності. Оскільки зустрічні позовні вимоги спрямовані на внесення змін до означеного договору, питання щодо його розірвання, а отже - і існування як об'єкту змін, підлягає вирішенню судом у першу чергу.

Враховуючи характер правовідносин між учасниками договору (приватизаційні), останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законами України „Про приватизацію державного майна", „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та умовами спірного договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Позивач як орган приватизації управнений у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору у разі невиконання його умов покупцем.

Як встановлено ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, що кореспондується із визначеними ст. 611 цього Кодексу наслідками порушення зобов'язань у світлі змісту п. 12.2 спірного договору.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Відсутність будь-якого з означених умов унеможливлює застосування судового захисту.

Зважаючи на статусу Позивача - держаний орган приватизації згідно ст. 7 Закону України „Про приватизацію державного майна", якому Третьої особою були делеговані повноваження зі здійснення функцій приватизації і відповідних об'єктів комунальної власності - та приписи абз. 20 ч. 2 ст. 27 цього Закону, і ч. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", подання розглядуваного позову розцінюється судом як реалізацію Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області у розумінні ч. 2 ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України спеціального (делегованого) повноваження із захисту інтересів територіальної громади у сфері контролю за дотриманням приватизаційного законодавства відносно спірного об'єкту приватизації, який належав до комунальної власності, що і є об'єктом захисту у розглядувані справі.

Як встановлено ч. 2 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" та передбачається ч.ч. 2, 3 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" всі зобов'язання сторін, які визначалися умовами викупу, мають бути обов'язково включені до договору, що дозволяє зробити висновок про граничність переліку зобов'язань Відповідача як покупця, встановлених розділом 5 спірного договору купівлі-продажу.

Здійснення органом приватизації функцій контролю за виконанням приватизаційних зобов'язань за змістом наведеної норми обмежується терміном дії означених зобов'язань, який не може перевищувати 5-ти років. Отже і порушення визначених такими зобов'язаннями умов обтяжень об'єкту приватизації може бути вчинене виключно впродовж відповідного строку їх дії, який і має визначати строк існування захищуваного права.

Між тим, за висновком суду, встановлення законодавцем граничної тривалості існування обтяжень об'єкту приватизації зобов'язаннями не може ототожнюватися із обов'язковістю застосування 5-ти річного строку їх дії відносно кожного договору безвідносно до змісту домовленостей сторін з цього приводу, адже імперативно заборонено лише визначати більшу, аніж 5 років тривалість виконання таких зобов'язань, тоді як встановлення меншого строку не заборонено.

Оскільки строк виконання приватизаційних зобов'язань має істотне значення для здійснення покупцем своїх прав і обов'язків щодо об'єкту приватизації, остільки, у світлі запровадженого ч. 1 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" правила оформлювати приватизаційні правовідносини угодою, термін має визначатися саме у договорі про приватизацію відповідного майна.

Однак, як вбачається із змісту спірного договору купівлі-продажу, його положення не визначають такого строку, що унеможливлює доведеність Позивачем наявності у нього права проведення поточної перевірки, оформленого актом від 18.10.2012р., і звернення до суду з розглядуваним позовом (27.12.2012р. - вже після спливу максимального 5-ти річного строку існування будь-яких приватизаційних зобов'язань, у разі їх відліку з моменту укладання договору), в тому контексті, що відповідні заходи згідно із ч.2 ст.19 Конституції України були здійсненні в перебігу строку приватизаційних зобов'язань, а не за його межами.

Виходячи з підстав позову, Позивач наполягає на розірванні договору саме як на наслідку порушення його умов з боку Відповідача у вигляді невиконання вимог п. 5.1. спірного договору, визначених в абз.абз. 5, 10, 11, та не надання доказів викання обов'язків, передбачених абз.абз.3, 4 цього пункту та п.5.2.

Як вбачається із визначення ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. Положення ст.ст.526, 530 цього Кодексу визначають однією із складових належного виконання зобов'язання строк його виконання. В свою чергу, саме у невиконанні Відповідачем вимог абз.абз.5, 10 і 11 п. 5.1. до 03.10.2012р. полягає позиція Позивача.

З приводу цього суд наголошує, що спірний договір не тільки не містить визначення строків виконання таких обов'язків (тоді як діюче законодавство не дає підстав довільно їх дорівнювати в односторонньому порядку максимальному граничному строку, про що вказувалося вище), але й і не визначає моменту, з якому має здійснюватися відлік такого строку.

Дійсно, хоча спірний договір був укладений 03.10.2007р., однак право власності на об'єкт приватизації і фактично сам такий об'єкт були передані Відповідачеві лише 25.10.2007р. Вочевидь, фізична відсутність у Покупця об'єкта приватизації до моменту його передачі за відповідним актом, унеможливлює запровадження будь-яких дій з проведення реконструкції чи упорядкування території.

Більш того, законодавство (і діюче, і те, що діяло на момент укладання спірного договору) не передбачає можливості правомірного здійснення будівельних робіт (реконструкції об'єкту приватизації) до моменту відповідного оформлення Покупцем земельних правовідносин щодо ділянки, на якій має здійснюватися будівництво (ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій" (протягом певного часу після укладання спірного договору регламентував відповідні правовідносини з будівництва), ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Наразі, у відповідності до умов абз.6 п.5.1. спірного договору Відповідачем впродовж 1 року було вирішено питання землекористування - 27.12.2007р. був укладений відповідний договір оренди земельної ділянки, а саме ділянка була передана Відповідачеві в натурі лише 17.01.2008р. Відтак, саме з цієї дати Відповідач набув належної правомірної можливості ініціювати як проектування майбутньої реконструкції, так і фактичне виконання відповідних робіт.

Враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, саме Позивач мав надати докази порушення Відповідачем умов, встановлених абз.абз.3, 4 і 7 п.5.1. договору, а відсутність доказів їх виконання не може ототожнюватися із твердженням про їх порушення.

Більш того, положення абз.3 п.5.1. спірного договору про вирішення умов подальшого використання об'єкту в порядку, визначеному діючим законодавством, за своєю сутністю взагалі не є обов'язком Покупця, а напроти - його правом як власника придбаного майна, сутність реалізації якого згідно викладених пропозицій в плані приватизації (а.с.11 т.3) полягає саме у визначенні необхідності проведення реконструкції об'єкту приватизації. Відтак, за висновком суду, порушення цієї умови договору з боку Відповідача взагалі є неможливим.

Щодо дотримання санітарно-екологічних норм (абз.4 п.5.1.), то наданий Відповідачем акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта №60 від 05.04.2013р. (а.с.121 т.2) достатньою мірою підтверджує забезпечення Покупцем виконання цієї умови договору.

Наразі, із матеріалів справи не вбачається, що Відповідачем були здійсненні дій з відчуження або з передачі в заставу об'єкту приватизації (повністю чи частково), а отже посилання Позивача в цій частині на п.5.2. договору має характер нічим не обґрунтованих припущень.

У світлі означених висновків суду та встановлених фактичних обставин, посилання Позивача на наявність факту прострочення виконання Відповідачем розглядуваних зобов'язань взагалі, та на дату проведення поточної перевірки зокрема (18.10.2012р.) є доказово та юридично неспроможними, що унеможливлює застосування ч.5 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.611 Цивільного кодексу України та зумовлює відмову у задоволені первісних позовних вимог у повному обсягу.

Більш того, суд наголошує на невідповідності наслідків, на настанні яких спрямовано первісний позов, критерію ефективності судового захисту (в даному випадку - захищуваних інтересів територіальної громади Донецької області, представлених Третьої особою, що делегувала відповідні повноваження Позивачеві), передбаченого ст.13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Дійсно, розірвання спірного договору і повернення об'єкту приватизації до комунальної власності за змістом ч.9 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», п. 2 Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15 серпня 2000р. N 1701 має наслідком можливість проведення повторного продажу об'єкту приватизації тільки через рік після його повернення до державної власності та необхідність повернення Покупцеві сплачених за розірваним договором сум з коштів, отриманих від повторного продажу. Наразі, як було встановлено судом, Відповідачем була оплачена вартість об'єкту приватизації в розмірі 2 011 838,40грн., тоді як поточна вартість об'єкту приватизації згідно представленого звіту про оцінку, достовірність якого не спростована, становить лише 704839грн.

Оскільки поверненню у разі розірвання договору на користь Відповідача підлягала б сума саме в розмірі 2 011 838,40грн. (компенсація в меншому розмірі не узгоджувалась би із ч.6 ст.41 Конституції України), різниця між поточною вартістю, а отже - і ймовірною ціною повторного продажу, та розміром компенсації призвела б до додаткових бюджетних витрат, що не узгоджується із відновленням і захистом прав та інтересів за первісним позовом у судовому порядку.

Відносно зустрічного позову, який опосередковує застосування судового захисту у вигляді зміни правовідносин, запроваджених умовами існуючого приватизаційного договору, позиція суду полягає в такому:

Виходячи із підстав зустрічного позову та їх нормативного обґрунтування, Відповідач пов'язує необхідність змін спірного договору шляхом виключення абз.11 п.5.1. - «виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600 кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200 кв.м., для господарських цілей - до 150 кв.м., збудувати підземну автостоянку на 200 машин та 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату)», із застосуванням положень ст.652 Цивільного кодексу України щодо істотної змінити обставин, до яких Заявник позову відносить:

- кризові явища в будівельній галузі, зумовлені світовою фінансовою кризою 2008-2009р.;

- неможливість будівництва підземної автостоянки на 200 автомобілів.

Відповідно до ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали його на інших умовах.

Частина 2 зазначеної статті визначає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно таких умов: в моменту укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд погоджується із запереченням первісного Позивача відносно того, що світова фінансова криза наразі не може бути обставиною у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України, з якою діюче законодавство пов'язує необхідність зміни умов договору. Дійсно, у світлі визначення ст.42 Господарського кодексу України однією з ознак підприємництва як господарської діяльності на власний ризик, економічний спад та інші несприятливі фінансові умови здійснення господарської діяльності має загальних характер і відносяться до власних підприємницьких ризиків Відповідача.

Правильність висновків суду в цій частині узгоджується із правовою позицію Верховного суду України щодо застосування ст.652 Цивільного кодексу України відносно світової фінансової кризи, сформульованою в постанові від 20.02.2013р. у справі №6-93 це 11, обов'язковість застосування якої (правової позиції) визначена ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, посилання Зустрічного позивача на не спростовану жодною мірою будь-якими наявними в матеріалах справи доказами технічну неможливість будівництва підземної автостоянки на 200 автомобілів, судом сприймається як належна підстава для запровадження відповідних змін до розглядуваного договору, оскільки:

- як було встановлено судом, і на момент проведення конкурсу з приватизації, і на момент укладання спірного договору наразі не існувало ані затвердженого проекту реконструкції, ані результатів відповідних досліджень можливості їх технічного виконання. Таким чином, жодна зі сторін договору не могла бути обізнана із обставиною неможливості будівництва підземної автостоянки або мати підстави припускати, що таке обставина настане;

- причина технічної неможливості виконання будівництва підземної автостоянки зумовлена як встановленим вже після укладання договору характером розташування інженерних мереж на земельній ділянці, так і динамікою зміни глибини розташування ґрунтових вод, що не може бути усунуто Покупцем без завдання шкоди іншим особам (мешканців і власників будівель, які можуть бути підтоплені);

- виконання умови договору щодо будівництва підземної автостоянки унеможливить її подальше належне використання та призведе до додаткових майнових втрат Відповідача, пов'язаних із усуненням наслідків необхідного для такого будівництва скидання дренажних вод;

- характер обставин, правомірна можливість довідатись про які у Позивача могла виникнути лише після придбання об'єкту приватизації, оформлення земельної ділянки та виконання щодо них відповідних проектно-вишукувальних робіт, не дає підстав для віднесення ризику їх настання виключно на самого Відповідача.

Беручи до уваги, що обставина неможливості збудувати підземну автостоянку є істотною, оскільки у разі можливості її передбачення, умова про будівництво такої стоянки не було б включена до обов'язків Покупця за спірним договором, а неможливість виконання обов'язку виконання відповідного обов'язку у зв'язку із такою обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, взагалі зумовлює припинення відповідного зобов'язання в порядку ст.607 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність запровадження відповідних змін до розглядуваного договору - приведення його у відповідність до фактичних обставин.

Оскільки згідно ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку із істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, суд, враховуючи ступінь виконання приватизаційних зобов'язань (повна оплата вартості, реєстрація права власності, оформлення оренди земельної ділянки, значний обсяг вишукувальних робіт та погоджень, частковий демонтаж наявних споруд тощо) та визначені вище наслідки розірвання договору, дійшов висновку, що розірвання договору потягне шкоду більшу, ніж витрати, зумовлені зміненими умовами.

Заперечення первісного Позивача відносно того, що п.2.3. Порядку внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна від 03.05.2012р. №605 не передбачає розгляду пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу в перебігу розгляду позову органу приватизації про застосування передбачених договором санкцій, судом у якості підстави для повного відхилення зустрічних позовних вимог не приймається, оскільки:

- означений припис стосується виключно органу приватизації та зміни договору у позасудовому порядку;

- жодною мірою не обмежує права сторони договору ініціювати його зміну в порядку ст.652 Цивільного кодексу України на будь-якому етапі (в перебігу існування обумовлених договором зобов'язань) та не впливає на повноваження суду із застосування відповідного способу судового захисту.

Водночас, належна до врахування істотна обставина стосується виключно будівництва підземної автостоянки, а не всього обсягу реконструкції, визначеної абз.11 п.5.1. договору. З огляду на це, та враховуючи, що саме запровадження реконструкції об'єкту приватизації у пропозиціях плану приватизації Відповідача було враховано при визначенні його переможцем за змістом протоколів конкурсної комісії, виключення абз.11 п. 5.1. у повному обсягу призвело б до порушення балансу майнових інтересів сторін і недосягнення мети приватизації об'єкту, а тому є неприйнятним.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги задовольняються судом частково - шляхом виключення із абз.11 п.5.1. договору зобов'язання Покупця здійснити в межах реконструкції будівництво підземної автостоянки на 200 машин. Відтак, на підставі ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.188 Господарського кодексу України з моменту набрання цим рішенням законної сили зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк» за абз. 11 п.5.1. договору полягатиме у «виконанні реконструкції будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600 кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200 кв.м., для господарських цілей - до 150 кв.м., збудувати автостоянку 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату)»

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені первісним Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок, тоді як такі витрати за зустрічним позовом розподіляються між сторонами порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34899356) про розірвання договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. та зобов'язання Відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальній власності, а саме - Донецькій обласній раді.

2. Задовольнити частково зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34899356) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності «Будівлі з господарськими спорудами (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огородження)», колишньої КЛПУ «Шкільний протитурбекульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходяться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, від 03.10.2007р., шляхом виключення абз. 11 п.п.5.1 п. 5 договору.

3. Змінити з моменту набрання цим рішенням законної сили умови абз.11 п.5.1. укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34899356) договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. шляхом виключення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34899356) з будівництва в межах реконструкції будівель та господарських споруд з будівництва підземної автостоянки на 200 машин, виклавши абз. 11 п. 5.1. цього договору в наступній редакції:

«- виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600 кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200 кв.м., для господарських цілей - до 150 кв.м., збудувати автостоянку 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату)».

4. У задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34899356) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) відносно виключення решти положень абз. 11 п. 5.1. договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. відмовити.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34899356) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 573,5грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 09.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2013р.

Головуючий суддя Попков Д.О.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Риженко Т.М.