Постанова

від 27.05.2013 по справі 5006/37/172пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.05.2013 р. справа №5006/37/172пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Жмуріна В.В. по дов.;

від відповідача: Ігнатенко О.В. по дов.;

від третьої особи: Уралов І.В. по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2013р. (повний текст від 12.04.2013р.)у справі №5006/37/172пд/2012 (головуючий суддя Попков Д.О., судді Сгара Е.В., Риженко Т.М.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Донецької обласної ради, м. Донецьк

про розірвання договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. та зобов'язання відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальної власності, а саме - Донецькій обласній раді

а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Донецької обласної ради, м. Донецьк

про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності «Будівлі з господарськими спорудами (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж сарай, огородження)», колишньої КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходяться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, від 03.10.2007р., шляхом виключення абз.11 п.п.5.1 п.5 договору.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», м. Донецьк, про розірвання договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. на об'єкт комунальної власності - будівлі з господарськими спорудами загальною площею 1047,1кв.м. (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огородження, замощення) колишньої КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, а також про зобов'язання відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальної власності, а саме - Донецькій обласній раді.

Ухвалою від 27.12.2012р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №5006/37/172пд/2012 та в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Донецьку обласну раду, м. Донецьк.

25.03.2013р. на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Донецької обласної ради, про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності «Будівлі з господарськими спорудами (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огородження)» колишньої КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходяться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, від 03.10.2007р., шляхом виключення абзацу 11 підпункту 5.1 пункту 5 договору.

Ухвалою від 25.03.2013р. зазначений зустрічний позов було в порядку ст. 60 ГПК України прийнято для спільного розгляду з первісним позовом в межах справи №5006/37/172пд/2012.

Рішенням від 09.04.2013р. господарський суд відмовив повністю у задоволенні первісних позовних вимог про розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальної власності, а зустрічні позовні вимоги задовольнив частково, змінивши умови абз.11 п.п.5.1 договору купівлі-продажу №4571 від 03.10.2007р. шляхом виключення зобов'язання ТОВ «Калінка-Донецьк» з будівництва в межах реконструкції будівель та господарських споруд підземної автостоянки на 200 машин.

Висновок про відмову у задоволенні первісного позову суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на те, що спірний договір не містить ані визначення строків виконання покладених на відповідача обов'язків, ані моменту, з якого має здійснюватись відлік такого строку, у зв'язку з чим посилання позивача на наявність факту прострочення відповідачем вказаних зобов'язань взагалі та на дату проведення поточної перевірки (18.10.2012р.) є доказово та юридично неспроможними. Крім того, суд наголосив на тому, що відсутність доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором не може ототожнюватись з твердженням про їх порушення, спростував інші посилання позивача на наявні порушення відповідачем умов спірного договору, а також зазначив, що оскільки у разі розірвання договору відповідачу повинні бути повернуті сплачені кошти (у розмірі 2 011 838,40грн.), різниця між поточною вартістю спірного майна та розміром компенсації призвела б до додаткових бюджетних витрат.

Відносно вимог за зустрічним позовом, господарський суд визнав істотною в розумінні ст. 652 ЦК України обставину неможливості збудувати підземну автостоянку (що підтверджено відповідними висновками), оскільки і на момент проведення конкурсу з приватизації, і на момент укладення спірного договору наразі не існувало ані затвердженого проекту реконструкції, ані результатів відповідних досліджень можливості їх технічного виконання. Заперечення первісного позивача відносно того, що чинним законодавством не передбачено розгляд пропозицій про внесення змін до спірного договору в перебігу розгляду судом позову органу приватизації про застосування передбачених договором санкцій, суд першої інстанції не прийняв, оскільки означені приписи стосуються виключно органу приватизації та зміни договору в позасудовому порядку, а також не обмежують право сторони ініціювати такі зміни в порядку ст. 652 ЦК України на будь-якому етапі. Разом з цим, господарський суд відхилив посилання первісного відповідача на світову фінансову кризу як обставину, яка в розумінні ст. 652 ЦК України дає змогу ініціювати внесення відповідних змін до спірного договору, а також зазначив, що раніше врахована ним істотна обставина стосується виключно будівництва підземної автостоянки, а не всього обсягу реконструкції, визначеної абз.11 п.п.5.1 договору.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем умов абз.3,4,7 п.п.5.1 спірного договору, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами, безпідставно прийняв до уваги факт звернення відповідача до органу приватизації із пропозицією про внесення змін до договору вже під час розгляду даної справи, невірно розтлумачив приписи ст. 652 ЦК України та застосував їх до даних правовідносин. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає про безпідставне зазначення судом про відсутність як на момент проведення конкурсу з приватизації, так і на момент укладення спірного договору ані затвердженого проекту реконструкції, ані результатів відповідних досліджень, оскільки ні законодавством, ні планом приватизації на Регіональне відділення не покладено обов'язку здійснювати такі дослідження. Щодо посилань суду про необхідність у разі розірвання договору повернення відповідачу сплачених за об'єкт приватизації коштів, апелянт зазначає про те, що на теперішній час діючим Законом України «Про Державну програму приватизації на 2012-2014 роки» таке повернення не передбачено.

З огляду на викладене, за висновком скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було застосовано низки норм спеціального законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надано об'єктивної оцінки матеріалам та обставинам справи в сукупності, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Донецької обласної ради №5/8-170 від 23.03.2007рн. було затверджено перелік об'єктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, які підлягають приватизації в 2007-2008 роках, серед яких відповідно додатку до вказаного рішення - будівля з господарськими спорудами (будівля санаторія, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огорожа, замощення) бувшого КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходиться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», адреса об'єкта - м. Донецьк, вул. Миронова, 17.

Протоколом №2 засідання конкурсної комісії з продажу за конкурсом вищевказаного об'єкта комунальної власності від 11.09.2007р. попереднім переможцем конкурсу було визнано ТОВ «Калінка-Донецьк», а протоколом №3 від 19.09.2007р. - остаточним переможцем конкурсу по приватизації об'єкта комунальної власності Донецької обласної ради - будівлі з господарськими спорудами (будівля санаторію, будівля школи, лабораторний корпус, господарський корпус, будівля котельної, гараж, сарай, огородження, замощення) колишньої КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходиться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», яке запропонувало ціну за об'єкт 2 011 858,40грн. (у т.ч. ПДВ) та кращі умови подальшої експлуатації об'єкта.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №1518 від 20.09.2007р. було затверджено протокол засідання конкурсної комісії №3 від 19.09.2007р., а також вирішено укласти договір купівлі-продажу вказаного об'єкту з переможцем конкурсу - ТОВ «Калінка-Донецьк».

В подальшому, 03.10.2007р. між РВ ФДМУ України по Донецькій області (продавцем) та ТОВ «Калінка-Донецьк» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта комунальної власності, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт комунальної власності - будівлі з господарськими спорудами загальною площею 1047,1кв.м. (будівля санаторію літ. А-1 загальною площею 630,1кв.м., будівля школи літ. Б-1 загальною площею 122,2кв.м., лабораторний корпус літ В-1загальною площею 49,4кв.м., господарський корпус літ. Г-1 загальною площею 182,7кв.м., будівля котельної літ. Д-1 загальною площею 62,7кв.м., гараж літ. З, сарай літ. С, огородження 1-2, замощення І) колишньої КЛПУ «Шкільний протитуберкульозний санаторій №5 м. Донецька», що знаходиться на балансі КЛПУ «Обласна клінічна туберкульозна лікарня», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Миронова, 17, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у БТІ.

Розділом 5 договору визначені обов'язки покупця, а саме: в установлений цим договором строк сплатити ціну продажу об'єкта приватизації та ПДВ, в установлений цим договором строк прийняти об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний виконувати умови продажу відповідно до протоколів конкурсної комісії, а саме:

- умови подальшого використання об'єкта новий власник вирішує самостійно в порядку, визначеному діючим законодавством;

- забезпечення дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України;

- забезпечення упорядкування території об'єкта та прилеглої до нього території;

- питання землекористування покупець вирішує самостійно протягом року з органами місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством;

- об'єкт приватизації відчужується або здається в оренду з додержанням умов, на яких він був придбаний;

- здійснити реєстрацію об'єкта приватизації в БТІ;

- надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору. Не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору;

- провести комплексну реконструкцію будівель, господарських споруд, інженерних мереж та комунікацій, а також елементів озеленення та благоустрою;

- виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме - дитяче кафе до 52 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., збудувати до 600кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200кв.м., для господарських цілей - до 150кв.м., збудувати підземну автостоянку на 200 машин та на 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняті до уваги норми які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату). (п.п. 5.1 договору).

Пунктом 12.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що спірний об'єкт приватизації було прийнято покупцем за актом приймання -передачі від 25.10.2007р., а платіжними дорученнями №0096 від 11.10.2007р. на суму 40236,77грн., №0099 від 22.10.2007р. на суму 1 770 437,79грн. та №0072 від 31.08.2007р. на суму 201 183,84грн. ним було сплачено продавцю 2 011 858,40грн. вартості придбаного майна.

07.11.2007р. КП БТІ м. Донецька за відповідачем було зареєстровано право власності на спірне майно.

26.12.2007р. відповідач уклав з Виконавчим комітетом Донецької міської ради договір оренди земельної ділянки строком до 19.12.2017р., для експлуатації існуючих будівель та споруд, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по вул. Миронова, 17.

Листами №11-12-07691 від 10.09.2012р., №11-12-09847 від 08.10.2012р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області зверталось до відповідача з проханням надати документи щодо стану виконання зобов'язань, визначених розділом 5 договору, а листом №11-12-09761 від 04.10.2012р. Фонд звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області з проханням надати відомості, чи зверталось підприємство відповідача до Інспекції для реєстрації декларації про готовність реконструйованого об'єкта до експлуатації або за отриманням сертифіката. У відповідь листом №7/5-01-7978 від 07.11.2012р. Інспекція повідомила позивача про те, що за період з 2008р. по теперішній час замовник ТОВ «Калінка-Донецьк» до Інспекції не звертався, сертифікат на об'єкт не видавався. Відповіді або витребуваних документів у встановлений строк відповідачем Фонду надано не було.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вищевказаної пропозиції Фонду, 18.10.2012р. комісією органу приватизації було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу від 03.10.2007р. №4571, за результатами якої складено акт. Вказаним актом зафіксовано факт невиконання відповідачем низки умов п.п.5.1 п. 5 вказаного договору, а саме - забезпечення дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України (документи не надано), забезпечення упорядкування території об'єкта та прилеглої до нього території (фактично не виконано), умови подальшого використання об'єкта новий власник вирішує самостійно в порядку, визначеному діючим законодавством (документи не надано), надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору. Не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору (документи про стан виконання договірних зобов'язань на час поточної перевірки не надані), провести комплексну реконструкцію будівель, господарських споруд, інженерних мереж та комунікацій, а також елементів озеленення та благоустрою (не виконано, реконструкція не розпочиналась), виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме - дитяче кафе до 52 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., збудувати до 600кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200кв.м., для господарських цілей - до 150кв.м., збудувати підземну автостоянку на 200 машин та на 2 0 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняті до уваги норми які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату (не виконано).

За висновком проведеної перевірки, умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації від 03.10.2007р. №4571 станом на 18.10.2012р. не виконані.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на те, що відповідно до приписів ст. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна» термін виконання приватизаційних зобов'язань відповідача за спірним договором скінчився 03.10.2012р., проте такі зобов'язання ним виконані не в повному обсязі, та на встановлену частиною 5 вказаної статті можливість на вимогу однієї зі сторін визнати договір купівлі-продажу недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

В свою чергу відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Калінка-Донецьк», звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом про внесення змін до спірного договору купівлі-продажу шляхом виключення абзацу 11 п.п.5.1 пункту 5 договору.

Зустрічні вимоги відповідач обґрунтував приписами ст. 652 ЦК України та зазначив, що по-перше, при укладання спірного договору сторони не могли передбачити світову фінансову кризу 2008-2009 років та її влив на економіку держави, а також неможливість за висновком ТОВ «ДСК «Північний» будівництва підземної автостоянки на 200 автомобілів за умовами спірного договору, оскільки її розмір не дозволяє виконати винесення існуючих інженерних мереж Київського району м. Донецька , а також наявні ґрунтові води на рівні 2-3м. від поверхні виключають можливість будівництва підземної автостоянки. Крім того, заявник зустрічного позову послався на факт направлення в порядку ст. 188 ГК України листа з проектом угоди про внесення відповідних змін до спірного договору, проте Фонд відмовився від її підписання, мотивуючи це наявністю спору, предметом судового розгляду за яким є розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу.

Як вже зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову про розірвання договору, а зустрічний позов задовольнив частково, виключивши з п.п.5.1 договору зобов'язання відповідача в межах реконструкції будівель та споруд здійснити будівництво підземної автостоянки на 200 машин.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 33 ГПК України).

В силу статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання спірного договору, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області посилалось на те, що у встановлені законом строки відповідачем не було виконано низки взятих на себе за договором купівлі-продажу комунального майна зобов'язань.

Так, статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є договір купівлі-продажу комунального майна - цілісного майнового комплексу, а тому на спірні правовідносини розповсюджується дія спеціального законодавства України щодо приватизації державного майна.

Так, згідно ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у відповідній редакції), при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу.

Згідно пункту 5.1 спірного договору купівлі-продажу, відповідач взяв на себе зобов'язання по вирішенню умов подальшого використання об'єкта самостійно в порядку, визначеному діючим законодавством; забезпеченню дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України; забезпеченню упорядкування території об'єкта та прилеглої до нього території; вирішенню питання землекористування самостійно протягом року з органами місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством; відчуженню або наданню в оренду об'єкту приватизації з додержанням умов, на яких він був придбаний; здійсненню реєстрації об'єкта приватизації в БТІ; наданню продавцю необхідних матеріалів, відомостей, документів тощо про виконання умов цього договору. Не перешкоджанню продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору; проведенню комплексної реконструкції будівель, господарських споруд, інженерних мереж та комунікацій, а також елементів озеленення та благоустрою; виконанню реконструкції будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розміщенню нежитлових приміщень для об'єктів соціальної сфери, а саме - дитячого кафе до 52 місць, стоматологічного кабінету, жіночої консультації, фітнес-клубу та ін., будівництву до 600кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200кв.м., для господарських цілей - до 150кв.м., будівництву підземної автостоянки на 200 машин та на 2 0 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняті до уваги норми які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату).

Частиною 2 ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

З матеріалів справи вбачається, що листами №11-12-07691 від 10.09.2012р. та №11-12-09847 від 08.10.2012р. позивач звертався до відповідача стосовно надання документів в підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу. Однак, у зв'язку з невиконанням відповідачем вищевказаної пропозиції Фонду, 18.10.2012р. позивачем було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу, за висновками якої умови договору купівлі-продажу спірного майна частково не виконано, а саме - не додержано вищевказаних вимог пунктів 5.1 договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 614 ЦК України, підставою для відповідальності за порушення зобов'язання є вина, яка презюмується, оскільки саме на відповідача покладений обов'язок спростування її наявності через доведення факту вжиття всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Частиною 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у відповідній редакції) встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 651 ЦК України, що кореспондується із визначеними ст. 611 цього Кодексу наслідками порушення зобов'язань та приписами п. 12.2 спірного договору.

Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, зі змісту спірного договору купівлі-продажу не вбачається визначення в ньому строків виконання покладених на відповідача зобов'язань, а також не визначає моменту, з якого має здійснюватися відлік такого строку, оскільки право власності на об'єкт приватизації і фактично сам такий об'єкт були передані відповідачу лише 25.10.2007р. Крім того, оскільки законодавство України не передбачає можливості правомірного здійснення будівельних робіт (реконструкції об'єкту приватизації) до моменту відповідного оформлення покупцем земельних правовідносин щодо ділянки, на якій має здійснюватися будівництво, посилання позивача на порушення строків виконання відповідачем зобов'язань за договором є також необґрунтованими, бо відповідний договір оренди земельної ділянки було укладено останнім лише 27.12.2007р., а саме ділянка була передана відповідачеві в натурі вже 17.01.2008р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що відсутність доказів виконання договірних зобов'язань не може ототожнюватися із твердженням про їх порушення відповідачем.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що листом №16 від 23.04.2008р. відповідач звертався до Донецького міського голови з клопотанням про надання дозволу на проектування та реконструкцію об'єкту приватизації, яке було задоволено рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №333 від 23.07.2008р.

02.07.2008р. ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» були надані технічні умови на приєднання об'єкту до електричних мереж, а листом від 06.08.2010р. ВАТ «Донецькміськгаз» підтвердив відповідачу технічні умови №09/01-4082 від 10.07.2008р. на газозабезпечення комплексу житлових будинків.

09.07.2008р. відповідачем отримано комплексний висновок №01/14-2.912 на відповідність запропонованої реконструкції об'єкту приватизації містобудівній документації.

04.09.2008р. начальником Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради затверджено архітектурно-планувальне завдання №1465 щодо здійснення реконструкції об'єкту приватизації, в п.п.13, 14 якого визначено про наявність діючих і запроектованих інженерних мереж (водоводів, каналізаційного колектору та газопроводу середнього тиску), а також - ґрунтових вод на глибині 3 метрів з амплітудою сезонних коливань до 1,5м.

У звіті інженерно-геологічних вишукувань, виконаному ТОВ «Вишукувач-1» за замовленням №1792, на об'єкті: Комплекс житлових будинків за вул. Миронова у Київському районі м. Донецька, серед іншого, зазначено, що при рекогносцирувальному обстеженні виявлено, що на ділянці вишукувань є густа мережа підземних комунікацій, колодязі, глибиною до 3-хметрів, що слід врахувати при проектуванні закласти додатковий об'єм земляних робіт; за ступенем потенційної підтоплювальності ділянка відноситься до потенційно підтоплювальних територій, з огляду на що для нормальної експлуатації підземних конструкцій необхідно передбачити водозахисні заходи, згідно СниП 2,02.01.83.

21.05.2010р. Інспекцією ДАБК у Донецькій області Відповідачеві був виданий дозвіл на виконання підготовчих робіт №10/04П до будівництва трансформаторної підстанції на об'єкті реконструкції існуючих будівель і споруд, придбаних за спірним договором купівлі-продажу.

Водночас, відповідно до висновку від 17.10.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК «Північний» (ліцензія на здійснення відповідної діяльності серії АГ №575262 і кваліфікаційний сертифікат серії АР №004218, будівництво підземної автостоянки на 200 машин у складі комплексу житлових домів із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та благоустрою прилеглої території на земельній ділянці площею 1,1949га за адресою: м. Донецьк. вул. Миронова, 17, відведеному ТОВ «Калінка-Донецьк» - неможливе; у разі будівництва підземної автостоянки може бути порушена гідрологічна ситуація в районі забудівлі і фізичні властивості ґрунтів, що, в свою чергу, стане причиною підтоплення існуючих житлових і суспільних будівель (житлові будинки №№18, 20 по вул. Політбійців, №№ 15а, 15б по вул.. Миронова); в районі забудови відсутня можливість скидання дренажних вод, тому будівництво насосної для відкачування ґрунтових вод недоцільно; розмір підземної автостоянки на 200 машин не дозволяє виконати винесення існуючих інженерних мереж Київського району м. Донецька.

В матеріалах справи також наявний лист №01/19-901 від 05.04.2013р., в якому Київська районна у м. Донецьку рада на звернення відповідача від 05.03.2013р. повідомила про відсутність з 01.01.2012р. та по теперішній час зауважень, претензій щодо стану та утримання прилеглої території і території під будівлею з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: м. Донецьк. вул. Миронова, 17.

Крім того, 27.03.2013р. за результатами розгляду заяви відповідача про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 26.12.2007р. на 10 років, Донецькою міською радою винесено рішення №28/76, яким надано відповідачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації існуючих будівель та споруд по вул. Миронова, 17.

Щодо дотримання відповідачем санітарно-екологічних норм, апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи наявний акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта №60 від 05.04.2013р., яким встановлено, що на момент проведення перевірки територія огороджена, охороняється, на ній розташована будівля школи та котельної, які знаходяться у ветхому стані; будівля санаторію без крівлі та перекритій, лабораторний та господарський корпус напівзруйновані; на території складовані будівельні матеріали (кирпич, бетонні плити); збережені будівлі не забезпечені водопостачанням, каналізацією, опаленням, мережі на дільницю заведені; на момент перевірки звалищ, скочення побутового сміття на території об'єкту не виявлено. Викладене спростовує посилання позивача на порушення відповідачем цієї умови підпункту 5.1 спірного договору.

З огляду на наведене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоведення позивачем належними і допустимими доказами факту такого порушення відповідачем умов спірного договору, що стало б підставою для його розірвання.

Що стосується зустрічних позовних вимог про внесення змін до вказаного договору купівлі-продажу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, відповідач, посилаючись на положення ст.652 ЦК України щодо істотної зміни обставин, до яких відносить кризові явища в будівельній галузі, зумовлені світовою фінансовою кризою 2008-2009р., а також неможливість будівництва підземної автостоянки на 200 автомобілів, просить внести зміни до спірного договору шляхом виключення абз.11 п.5.1. - «виконати реконструкцію будівель та господарських споруд в комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземної автостоянки та благоустроєм прилеглої території. На перших поверхах житлових будинків розмістити нежитлові приміщення для об'єктів соціальної сфери, а саме: дитяче кафе до 50 місць, стоматологічний кабінет, жіноча консультація, фітнес-клуб та ін., здобувати до 600 кв.м. майданчиків для ігор дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку, для занять фізичною культурою та спортом - до 1200 кв.м., для господарських цілей - до 150 кв.м., збудувати підземну автостоянку на 200 машин та 20 машин на двох відкритих стоянках біля спроектованих будинків (будуть прийняти до уваги норми, які передбачають виділення міст для автомобілів інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату)».

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали його на інших умовах.

Частина 2 зазначеної статті визначає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно таких умов: в моменту укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з матеріалами справи, 04.03.2013р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією №04-03/17 про внесення змін до договору від 03.10.2011р., в якій просив виключити з нього абзац 11 п.п.5.1 п.5., посилаючись як на наслідки світової фінансової кризи 2008-2009р., так і на технічну неможливість будівництва підземної автостоянки (висновок від 17.10.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК «Північний»). Втім, листом №11-12-03441 від 26.03.2013р. позивач відмовився від внесення зазначених змін, посилаючись на наявність судового розгляду з розірвання спірного договору.

Враховуючи викладене, судова колегія приймає до уваги доведені належними і допустимими доказами посилання відповідача на технічну неможливість будівництва на спірному об'єкті підземної автостоянки на 200 автомобілів, оскільки, по-перше, ні на момент проведення конкурсу з приватизації, ні на момент укладання спірного договору не існувало або затвердженого проекту реконструкції, або результатів відповідних досліджень можливості їх технічного виконання. Таким чином, жодна зі сторін договору не могла бути обізнана із обставиною неможливості будівництва підземної автостоянки або мати підстави припускати, що таке обставина настане.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що згідно ч.4 ст.652 Цивільного ЦК України зміна договору у зв'язку із істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, а також зважаючи, що така істотна зміна стосується лише зобов'язання відповідача відносно будівництва автостоянки, а не всього обсягу реконструкції, визначеного абзацом 11 підпункту 5.1 спірного договору, судова колегія погоджується із висновком суду про часткове задоволення зустрічного позову. Водночас, вірним є посилання господарського суду на юридичну неспроможність доводів відповідача відносно того, що світова фінансова криза 2008-2009 років може бути обставиною у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України, з якою діюче законодавство пов'язує необхідність зміни умов договору, оскільки відповідно до ст.42 ГК України економічний спад та інші несприятливі фінансові умови здійснення господарської діяльності відносяться до власних підприємницьких ризиків суб'єкта підприємницької діяльності.

Заперечення позивача відносно того, що п.2.3. Порядку внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна від 03.05.2012р. №605 не передбачає розгляду пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу в перебігу розгляду позову органу приватизації про застосування передбачених договором санкцій, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки означений припис стосується виключно органу приватизації та зміни договору у позасудовому порядку, а також жодною мірою не обмежує права сторони договору ініціювати його зміну в порядку ст.652 Цивільного кодексу України на будь-якому етапі (в перебігу існування обумовлених договором зобов'язань) та не впливає на повноваження суду із застосування відповідного способу судового захисту.

Доводи та посилання позивача в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, тому судовою колегією також до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2013р. у справі №5006/37/172пд/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2013р. (повний текст від 12.04.2013р.) у справі №5006/37/172пд/2012 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2013р. (повний текст від 12.04.2013р.)у справі №5006/37/172пд/2012 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників-6

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС