Постанова

від 11.04.2013 по справі 2а-13243/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13243/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм - 93" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм - 93" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту та валових витрат за результатами фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «НАЛАДБУДКОМПАНІ», ТОВ «БК «ГЕЛІОС», ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР», ТОВ «ГРАНЬСТРОЙІНВЕСТ», а тому спірне податкове повідомлення-рішення є нечинним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сейм - 93» (код ЄДРПОУ 21546513) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 03 грудня 1993 року. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 056116 ТОВ «Сейм - 93» знаходиться за адресою: 03150, м.Київ, вул.Горького, 157.

ТОВ «Сейм - 93», згідно Довідки від 11 квітня 2008 року № 32187/10/29-219 взято на податковий облік ДПІ у Голосіївському районі м.Києва 13 грудня 1993 р. за № 2547/S.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36917426 (форма № 5-Р) від 29 липня 1997 року ТОВ «Сейм - 93»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 215465126090).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №627372 від 03 квітня 2012 року до видів діяльності ТОВ «Сейм - 93» за КВЕД відноситься, зокрема 43.21 Електромонтажні роботи, 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, 41.20 Будівництво житлових на нежитлових будівель, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.11 Діяльність у сфері архітектури.

ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сейм -93» (код за ЄДРПОУ 21546513) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «МАРКОН ГРУП КО» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «АГЕНТСТВО «ВІАСАТ» (код ЄДРПОУ 36862548), ПП «КЛЕР ШАТО ФИОРД» (код ЄДРПОУ 32395460), ТОВ «РІЗАНО ТРЕЙД» (код СДРПОУ 36445153), ПП «АЛМАЗ 2006» (код ЄДРПОУ 34198901), ТОВ «КОМПАНІЯ "ВАЙЛІС» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «ДЖЕНІТ ФЛАЙ» (код ЄДРПОУ 37563547), ТОВ «ПРОММАСТ-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «ГРАНЬСТРОЙІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «ЛОУ КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 36429084), ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 36098229), ТОВ «ШЛЯХОВИК-АВТО» (код ЄДРПОУ 35976724), ТОВ «РМА «МОНАМІ» (код ЄДРПОУ 36375673) ТОВ «БК «ГЕЛІОС» (код ЄДРПОУ 34161560), ТОВ «ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО «АВЕНТА» (код ЄДРПОУ 35977246), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВРЕСК» (код ЄДРПОУ 35977230) ТОВ «НАЛАДБУДКОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 35822517), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СПЕЦ-ТЕХНОРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 35S76635), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «МЕГАТРАНСС» (код ЄДРПОУ 36065554) ТОВ «ТЕХІНПРОМПРИЛАД» (код ЄДРПОУ 35976719), ТОВ «ТПК "ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «ДОРМАШАВТО» (код ЄДРПОУ 36791493) ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР» (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37582931) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 22 березня 2012 року № 24/1-22-70-21546513.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Сейм - 93» за період з лютого 2009 року по листопад 2011 року до складу податкового кредиту включено суми ПДВ на загальну суму 2 206 535, 00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «НАЛАДБУДКОМПАНІ», ТОВ «БК «ГЕЛІОС», ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР», ТОВ «ГРАНЬСТРОЙІНВЕСТ» щодо яких ДПІ у Голосіївському районі м.Києва отримано матеріали по яким зроблені висновки про нікчемність здійснених ними операцій.

Перевіркою також встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) вказаними вище підприємствами для ТОВ «Сейм -93», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Вказане призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС зроблено висновок про порушення ТОВ «Сейм -93» пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1, пп. 7.5.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Сейм - 93»занижено податок на додану вартість на суму 2 206 535, 00 грн., в тому числі по періодах: - у лютому 2009 р. у сумі 95 833, 00 грн.; - у березні 2009 р. у сумі 58 333, 00 грн.; - у червні 2010 р. у сумі 47 500, 00 грн.; - у жовтні 2010 р. у сумі 15 000, 00 грн.; - у листопаді 2010 р. у сумі 299 050, 00 грн.; - у грудні 2010 р. у сумі 349 261, 00 грн.; - у січні 2011 р. у сумі 23 333, 00 грн.; - у лютому 2011 р. у сумі 172 500, 00 грн.; - у березні 2011 р. у сумі 142 739, 00 грн.; - у липні 2011 р. у сумі 211 167, 00 грн.; - у вересні 2011 р. у сумі 53 882, 00 грн.; - у жовтні 2011 р. у сумі 315 827, 00 грн.; - у листопаді 2011 р. у сумі 422 110, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача були, зокрема, постанови СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 10 січня 2012 року та 19 січня 2012 року в рамках кримінальної справи № 80-0263.

09 квітня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000512270, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абзацом 2 п. 123.1 ст. 123, п. 102.1 ст. 102 та п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1, пп. 7.5.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 390 431, 75 грн., у тому числі 2 052 369, 00 грн. - основний платіж, 338 062, 75 грн. -штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м.Києві та ДПС України, які своїми рішенням його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з»ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуд»єктності учасників господарської операції та установлення зв»язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в данному випадку необхідно було встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між TOB «Сейм-93» та контрагентами, обставини використання придбаних робіт (послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуд»єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Позивач надавав докази, які свідчать, що між TOB «Сейм-93» та TOB "Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» (виконавці-субпідрядники) укладено договори, відповідно до яких виконавець зобов»язується виконати електро-монтажні роботи на відповідних об'єктах.

Згідно актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт ТОВ "Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» виконало електро -монтажні роботи на різних об'єктах відповідно до укладених договорів, та виписало на адресу TOB «Сейм-93» податкові накладні.

TOB «Сейм-93» розрахувалось за виконані зазначеними контрагентами роботи та поставлений товар шляхом перерахування на рахунки контрагентів грошових коштів, що підтверджується виписками банку, платіжними дорученнями.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Основним видом діяльності TOB «Сейм-93» є виконання електромонтажних робіт.

Позивач має договірні відносини з різними Замовниками ( ПАТ «ВТБ Банк», Національний банк України в м.Києві, ВАТ «Київмісьбуд» та інші замовники), щодо виконання електромонтажних робіт та таких об»єктах, як Житловий комплекс по вул.Механізаторів, адміністративні приміщення ПАТ «ВАТ Банк» по вул.Виборзькій, 16, житлові будинки по вул.Черновова, по вул.Ушакова, вул.Предславинська, 35 та багато інших.

В разі не можливості виконання робіт силами своїх працівників, позивач частково замовляв виконання робіт у TOB "Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» з метою виконання договірних зобов»язань перед Замовниками.

При цьому у TOB "Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» виконували підрядні електромонтажні роботи маючи відповідні ліцензії.

Таким чином, господарські операції TOB «Сейм-93» з TOB "Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що вказані вище підприємства - виконавці не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобовязань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобовязань третіх осіб, відповідачем не було надано.

Щодо нікчемністі правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, необхідно зазначити таке.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 3 цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, у постанові суду першої інстанції не встановлено та не наведено підстав для визнання нікчемним правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Судом першої інстанції також не було враховано, що на час здійснення господарських операцій, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Посилання суду першої інстанції на те що, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців TOB «НАЛАДБУДКОМПАНІ», TOB «БК «ГЕЛІОС», ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР», TOB «ГРАНЬСТРОЙІНВЕСТ», внесено запис в листопаді 2012 року про відсутність вказаних юридичних осіб за місцезнаходженням не спростовую факт включення та находження контрагентів в ЄДР на час здійснення господарських взаємовідносин в 2010-2011 роках.

Щодо порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ст.. 198.3, п.198.6,ст..198 Податкового кодексу України необхідно звернути увагу на наступне.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Придбання позивачем у ТОВ"Будівельна компанія "Геліос" ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» виконало електро -монтажних робіт та товару безпосередньо повязано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Закон України "Про податок на додану вартість" та Подаковий Кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, платник податку зобов»язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім»я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об»єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Будівельна компанія "Геліос" ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних на кожну поставку робіт (послуг); в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи викладене, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за 2010 -2011 роки по взаємовідносинам з ТОВ "Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар» та TOB «Граньстройінвест».

Що стосується посилання суду першої інстанції на пояснення та протокол допиту свідка Таранової Л.А., в рамках кримінальної справи, то необхідно звернути увагу на те, що покази осіб опитаних в рамках кримінальної справи оцінюються судом під час такої кримінальної справи в порядку ст.. 65, 67 КПК України та не мають наперед встановленої сили. Будь-який з вироків, якими б була підтверджена вина службових осіб ТОВ"Будівельна компанія "Геліос" ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» у вчиненні злочинів немає. Рішення судів про скасування раєстраціїї даних підприємств також немає.

Крім того, судом першої інстанції, не було прийнято до уваги та не враховано те, що постанови Окружного адміністративного суду м.Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, які набрали законної сили, де предметом спору були скасування податкових повідомлень рішень податкових органів, підприємств позивачів які також мали фінансового - господарські взаємовідносини з ТОВ"Будівельна компанія "Геліос", ПП «Фірма Володар», TOB «Граньстройінвест» в період, що і TOB «Сейм-93». Згідно рішень судів дані контрагенти мали правову дієздатність, а взаємовідносини з ним відповідали нормам чинного законодавства, угоди були реальними.

Відповідно до змісту акту перевірки, підприємства TOB «Наладбудкомпані», ПП Фірма «Володар» та TOB «Граньстройінвест» на час проведення операцій з TOB «Сейм-93» були платниками податку на додану вартість. У підприємства TOB «БК «Геліос» на час проведення операцій з TOB «Сейм-93» свідоцтво платника ПДВ було анульовано.

Щодо зазначення в акті перевірки, що контрагенти TOB «Сейм-93» на час перевірки не звітують до податкового органу, то тут необхідно вказати наступне, що статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-XII та статтею 16 Податкового кодексу України визначені чіткі обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких не включено обов'язок платника податку щодо перевірки документів контрагента, моніторингу його взаємовідносин з контролюючими органами (звітує це підприємство за певними податками, чи ні), наявності або вилучення з реєстру платників податку на додану вартість (анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість) та з бази даних ЄДРПОУ контрагентів.

Чинне загальне і спеціальне податкове законодавство у періоді, що досліджується, не містять норм стосовно відповідальності сторін за договором відносно неправомірних дій однієї із сторін.

Таким чином, відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. №165, наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 21.12.2010 року №969, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», відсутні нормативні підстави вважати податкові накладні, складені TOB «Наладбудкомпані», ПП Фірма «Володар» та TOB «Граньстройінвест» такими, що не надають TOB «Сейм-93» права на податковий кредит.

Оскільки, згідно акту перевірки, у підприємства TOB «БК «Геліос» на час проведення операцій з TOB «Сейм-93» свідоцтво платника ПДВ було анульовано, то у TOB «Сейм-93» були відсутні підстави щодо віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в червні 2010 року в cумі 47 500 грн.

Крім того, за нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінанс звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Зважаючи на вищевикладене та виходячи зі змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», періодом здійснення зазначених виправлень має бути податковий період одержання підприємством відповідного документу, зокрема, рішення суду, а також офіційної інформації про набуття таким рішенням законної сили.

В акті перевірки відсутня інформація про те, що на дату відображення в податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій між TOB «Сейм-93» та TOB «Наладбудкомпані», ПП Фірма «Володар», TOB «Граньстройінвест», TOB «БК «Геліос», товариство «Сейм-93» одержано документи, на підставі яких можливо було б здійснити виправлення у податковому та бухгалтерському обліку операцій, що виникли при взаємовідносинах з вищевказаними підприємствами.

Крім того, податкова перевірка проводилася за результатами діяльності TOB «Сейм-93», а не його TOB «Наладбудкомпані», ПП Фірма «Володар», TOB «Граньстройінвест», TOB «БК «Геліос»і обґрунтування донарахувань здійснено не за документальними даними підприємства, яке перевірялося, а за суб'єктивними припущеннями перевіряючих, які не носять конкретного характеру.

Зазначене не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України від 22.12.20105 р. №984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, за яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті виїзної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на вищевикладене, Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія висновку експертного економічного дослідження за листом ТОВ «Сейм» від 30 квітня 2012 року

Згідно зазначеного висновку, експерт дійшов висновку про те, що висновки акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 22.03.2012 року №24/1-22-70-21546513 щодо донарахування TOB «Сейм-93» податку на додану вартість, на загальну суму 2206535 грн. підтверджується частково, а саме, в сумі 47500 грн.. Донарахування TOB «Сейм-93» податку на додану вартість в сумі 2159035,00 грн. за результатами дослідження нормативно не підтверджується.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2012 року підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм - 93" - задоволити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2012 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм - 93" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби від 09.04.2012 року №0000512270 про збільшення сум грошових зобов»язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм - 93" з податку на додану вартість на суму 2 342931, 75 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 16 квітня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.